На психологічному рівні це можна пояснити наступним чином – людина, яка не здатна через низку факторів критично оцінити інформацію під впливом тиску результатів соціології, потрапляє у стан колективної галюцинації. Вона втрачає здатність відрізняти об’єктивну інформацію від суб’єктивної, а отже втрачає можливість раціонально мислити та приймати зважені рішення.

Для того, аби занурити виборця у цей стан, політтехнологи мають “намалювати картинку”, коли він побачить кандидата в образі “непереможного героя”. Виборець має повірити у перемогу свого кандидата, який не лише здатний активно протистояти злу, але і його подолати. Але для цього “політичному герою” потрібна маленька допомога у вигляді “бюлетеня в урні”  від виборця.

Існує три найпоширеніших маніпулятивних соціологічних  способи, як досягти цієї мети.

Розберемо їх на прикладі протистояння двох кандидатів на посаду міських голів – чинного мера Пупкіна та кандидата на посаду міського голови Попкіна.

Формотворче  опитування. Метод під, час якого виборцям ставлять серію запитань, які логічно пов’язані між собою, щоб “підвести”  людину до певного висновку. При чому запитання ставляться у певній послідовності. Від проблеми до рішення, наприкінці якого прізвище кандидата.

Наприклад:

• Чи знаєте ви що у вашому місті неякісні комунальні послуги?
• Так.
• Чи знаєте ви, що тарифи у вашому місті одні з найбільших в Україні?
• Так.
• Чи знаєте ви що чинний  мер Пупкін нічого для цього не робить і лиш краде гроші на закупівлях?
• ТАК!!!!!
• Чи знаєте ви, що тарифи можна зменшити виключно через модернізацію будинків і системи опалення?
• Так.
• Чи відомо вам про програму Попкіна, який пропонує реальні механізми зменшення тарифів у два рази?
• НІ!
• Чи хочете ви отримати про це інформацію?
• ТАК!!!!

І — вуаля. Таким нехитрим способом ми з одного боку, кидаємо негатив на чинну владу, а з іншого маніпулятивно вкладаємо у “вуха”  виборців позитивну інформацію про нашого Попкіна.

“Ставка на лідера”  або “Ми майже наздогнали лідера”. Суть цього методу, маніпулюючи результатами рівня підтримки того чи іншого кандидата, переконати виборців  і безальтернативності  перемоги нашого Пупкіна, або  в тому, що згідно з соціологічними даними Попкін майже наздогнав Пупкіна і дуже скоро його переможе. Виглядає це наступним чином. Вранці ви відкриваєте Фейсбук або ЗМІ та читаєте, що за результатами опитування, проведеного соціологічною службою “ВИМІРИМО ВСЕ І ВСІХ” рейтинг чинного  мера  Пупкіна становить 65%, а його найближчого переслідувача Попкіна 8%. Оскільки чинний мер безальтернативно перемагає всіх у першому турі,  потрібно просто його підтримати.

Звісно, в очах виборців “ставка на лідера” – це безпрограшний варіант. Тому як казали в одному прекрасному фільмі “для чого голосувати за кого попало, коли є наш рейтинговий кандидат?”

Наступного дня  цей же виборець бачить статтю, в якій соціологічна фірма “МІРЯЄМО ВСІХ І ВСЕ”  оцінює рейтинги Пупкіна у 38%, а реальним конкурентом є Попкін, рейтинги якого 25%. Тож  прийдіть і проголосуйте.

Звісно, і перше, і друге опитування маніпулятивне і брехливе. Але їх результати дадуть змогу  прихильникам Попкіна та Пупкіна сваритись між собою, переконуючи у перемозі своїх фаворитів.

До речі, більшість соціологічних фірм, які дбають про свою репутацію, перестали публікувати рейтинги майже три тижні тому.

Масові опитування у день виборів. Будемо об’єктивними, технологія з опитуваннями у день виборів – це не українське ноу-хау. Низка авторитарних і популістичних лідерів застосовували  це на практиці.

Озвучені цьогорічні питання від Зеленського чітко продемонстрували, що опитування необхідне для того, аби вплинути на результати голосування 25 жовтня, загітувавши  передусім  тих, хто не визначився.

Також це фактично  непрямий підкуп виборців, тому що є велика імовірність що з понад 60.000 волонтерів, які отримають за інформацією ЗМІ по 1200 грн, значна частка проголосує за кандидатів від партії Слуга Народу.

Ну й у будь-якому разі технологи Банкової досягають своїх цілей. Оскільки замість обговорення реальних локальних проблем зараз “інформаційний простір”  заповнить нічого не значуще обговорення 5 запитань від Президента.

Окрім того, це гра Зеленського на перспективу. (Детальніше про це у попередній статті на Буквах

На жаль, цим опитуванням Зеленський створив небезпечний прецедент, яким можуть скористатися нові місцеві ради Півдня і Сходу, де завдяки кремлівській пропагандистській машині більшість здобудуть відверто проросійські сили. Є ризик, що за два-три місяці, йдучи за прикладом президента, вони почнуть організовувати свої “народні” опитування і ми отримаємо сценарій  “русская”  весна 2014″. Але це тема іншої статті.

Наразі маємо констатувати, що соціологія лишається ефективним маніпулятивним інструментом політтехнологів, які діють за класичною схемою – ствердження — повторення – інфікування.

Просте твердження що наш Пупкін/Попкін попереду і лиш він здатний розв’язувати проблему — не підкріплені жодними раціональними аргументами, але при цьому дає змогу  цій імпульсивній ідеї проникнути у душі виборців.

Це дає змогу  на коротку мить агітаційної кампанії “повести за своїм кандидатом»”  електоральну масу (нехай пробачать мені читачі), та здійснити священний ритуал “кидання бюлетеня в урну”.

Тож  задумайтесь, чи достатньо факту, що хтось лідер чи наздоганяє лідера, щоб ви обирали його. І нехай гроші деяких кандидатів, витрачені на липову соціологію,  будуть витрачені марно.

А ви зробите вибір без навіювань, щоб не лишитись з Пупкіним і Попкіним у повній ….