Національна академія наук отримала листа від Міністерства внутрішніх справ з проханням передати йому 16-повехову будівлю Інституту фізіології ім. Богомольця, яка розташована в центрі Києва, поряд з МВС, на Богомольця, 4. У листі за підписом міністра Арсена Авакова сказано, що підрозділи поліції Києва гостро потребують додаткових будівель для розміщення особового складу.
Фото і скріни листа з сайту LB.UA
Це стало шоком для наукової спільноти, адже це дієвий лабораторний корпус Інституту, в якому розташовано багато обладнання і кипить робота. Провідний науковий співробітник Інституту Дмитро Ісаєв згадав історію, як у часи СРСР міліція вже намагалася отримати цю будівлю. А кілька років тому МВС намагався домовитися про передачу їм заправки, яка діяла на території Інституту – її врешті закрили.
Старший науковий співробітник Інституту фізики НАН Антон Сененко припускає, що в разі відмови НАН можуть примусити віддати будівлю: “знайдуть” там нарколабораторію чи проголосують у парламенті за відчуження землі.
Чим відомий Інститут фізіології НАН
Як розповіла Буквам завідувачка відділу сенсорної сигналізації Інституту Нана Войтенко, в цій установі вперше провели діаліз нервової клітини – це метод, який потім дав змогу вивчати сигналізацію нервових клітин, різні їхні функції, що корисно для розуміння фізіології та різних патофізіологічних процесів. Крім того, у 1980 роках тут були відкриті молекулярні механізми передачі больового сигналу.
“Відтоді наш інститут відомий у світі. Попри це, були й важкі часи. У 90-ті був так званий brain drain (“відтік мозку”, – ред.), коли люди йшли з науки чи їхали за кордон через дуже низькі зарплати. З усім тим, завдяки допомозі іноземних колег наш інститут вижив і далі успішно працює”, – розповіла пані Войтенко.
За її словами, зараз становище Інституту теж доволі складне, але минулого року ситуація значно поліпшилася завдяки Національному фонду досліджень, створеному у 2018 році для прозорого фінансування наукових заходів. Вчені виграли трирічні гранти й отримали щонайменше 9 млн грн на рік.
“Ці гранти дуже важливі, адже частина з цих спрямована на вивчення та лікування наслідків COVID-19, важких респіраторних ускладнень. COVID-19 страшний своїми наслідками, в нашому інституті їх активно вивчають. У нас є сектор вісцеральних систем, який займається такими патофізіологічними проблемами”, – каже вчена.
Крім того, Інститут залучає міжнародні гранти, наприклад, координує грант від “Горизонт 2020” — це найбільша програма ЄС із фінансування науки та інновацій.
“Я є координатором такого гранту. У мене в консорціумі лабораторії зі Швеції, Великої Британії, Німеччини, Австрії, Португалії. Координатор вирішує, що їм робити, передає гроші для їхньої частини роботи. У нас є американські гранти за підтримки Національного інституту здоров’я США, якими керує Фонд цивільних досліджень та розвитку США. Є багато спільних робіт із зарубіжними лабораторіями, ми разом публікуємо результати у журналах із високим імпакт-фактором”, – пояснює Войтенко.
Чому лабораторний корпус важливий для науки
16-поверховий лабораторний корпус, на який претендує МВС, побудований у 1979 році. Всі поверхи залучені до роботи, крім двох, які Інститут здає оренду й отримує гроші для оплати комунальних послуг.
“Там стоїть унікальне обладнання: три конфокальних мікроскопи та два електронних мікроскопи, які коштують декілька мільйонів доларів. Частина обладнання стоїть тут для колективного користування, ним користуються вчені всієї Академії наук. Крім того, два поверхи займає унікальний віварій – клініка піддослідних тварин. Ми там розмножуємо спеціальні лінії щурів та мишей, на яких проводимо експерименти. Наприклад, є лінія гіпертензивних тварин, ми вивчаємо на них ліки, які впливають на гіпертензію, молекулярні механізми, які лежать в основі розвитку хвороби. Наш віварій – найкращий у Києві. Багато інститутів віддають нам свої лінії на утримання чи беруть наших тварин для досліджень”, – розповіла Войтенко.
За її словами, віддати корпус означає закрити Інститут, адже в ньому розташовані вісім із 13 відділів, а інші п’ять користуються віварієм, лабораторіями, мікроскопами.
“Наш інститут не те що не найгірший, але й один із найкращих в Академії”, – каже вчена.
Вона додає, що в Академії наук справді є порожні будівлі після великих скорочень, але це не стосується Інституту фізіології.
“Зараз для роботи кожного вченого потрібна молекуляно-біологічна кімната, стерильний бокс для вирощування клітин, кімнати для реактивів. Будь-яка комісія побачить, що всі кімнати в нас використовуються за призначенням. Багато відділів працюють зі стовбуровими клітинами, які потребують особливих умов, боксів, інкубаторів. З розвитком науки підходи стають все складніші, тому все більше місця треба для обладнання”, – говорить Войтенко.
Чи є у МВС перспективи забрати будівлю
На думку Нани Войтенко, Арсен Аваков не зовсім розібрався в ситуації, коли підписував цього листа.
“Законним шляхом пан Аваков цю будівлю отримати не зможе. Якщо він буде намагатися йти незаконними методами, то отримає колосальний міжнародний резонанс. В цьому Інституті бували нобелівські лауреати, які з нами співпрацюють і які не мовчатимуть. Єврокомісія зацікавлена в тому, щоб не пропали її гроші, які вона виділяє на Інститут”, – говорить вона.
Відповісти на лист голови МВС має президент НАН Анатолій Загородній, якому він і був адресований. За словами Войтенко, Загородній не має наміру віддавати будівлю.
“Я розмовляла з Анатолієм Глібовичем, він вважає, що ця претензія безпідставна. Він попросив нас скласти коротку відповідь про те, що передання будівлі неможливе. З його боку буде повна підтримка”, – запевняє вчена.