Що спровокувало таке рішення Арестовича і через що призначили дуель — розповідають #Букви.

3 липня інтернет-користувач з ніком Гурок Нєжинскій опублікував скрін статті британської газети The Guardian про скандал з курсантками та взуттям на підборах. Під допис дуже швидко прийшов Олексій Арестович з досить некомпліментарним коментарем на адресу автора: 

Зауважу, що це не перший випадок хамства з боку “професійного комунікатора” на адресу користувачів соцмереж, зокрема, військових.

Цей коментар днем раніше Арестович присвятив військовому, “кіборгу” з ДАП Андрію Шору:

А цей — користувачеві Олегу Шимку:

Кому речник присвятив цей допис — незрозуміло:

Але усі наведені вище дописи лише підіймають одне надважливе питання: в часи, коли від рівня дипломатії комунікаторів залежить доля України та життя людей, чи ту людину тримають головою делегації? 

Повернемося до допису Нєжинського Гурка, де під тредом Арестовича розгорнулася епічна битва:

Нижче пан Арестович не витримав і запросив аноніма Нєжинського Гурка на зустріч біля Банкової:

Своє хамство він пояснює дуже просто:

Отже, “стадіон — так стадіон”. Зустріч проанонсована та, скоріш за все, відбудеться. І якщо про Олексія Арестовича ми знаємо чимало, то представник другої сторони знайомий лише колу своїх друзів і підписників.

Аби зрозуміти, з ким зустрічатиметься радник Єрмака (і за кого вболівати), #Букви взяли інтерв’ю у Нєжинського Гурка. 

— Почнімо здалеку. Перш за все, думаю, багато хто загадується над питанням: чому Гурок Нєжинський? Дуже цікавий псевдонім, яка його історія?

Ну, це не важко. Оскільки я з Ніжина, а він славиться своїми огірками та консервним заводом, а огірки там називають білоруською “гурки”, то який обрати іронічний псевдонім для мене було очевидно. У мене ще раніше була вставка, що я “екзистенціяльний”, але вона згодом відвалилась.

— Ну, в Україні всяка екзистенційність відвалитися може. Своє реальне ім’я Ви приховуєте як елемент образу чи з інших мотивів?

Та я особливо не є анонімом. Скажімо так — це псевдоприховування зроблене, щоб вберегтись від “зальотних дурачків”. Ну і ще як індикатор того, що “об’єкт мого обожанія” почав копати й тоді точно видно, що процес пішов.

— Отже, виходить, межа між Вашими двома особистостями — “Ви у житті” та “Нєжинській Гурок” — в інтернеті розмита? Чи робите, говорите Ви онлайн таке, чого не змогли б у житті? Бо часто буває, що люди в соцмережах і дійсності ведуть подвійне життя. Це не Ваш випадок? 

Ну, у Facebook я поводжуся трохи більш емоційно, ніж у “житті”, але я вважаю і роблю все так само як і пишу. Тому нічого розмитого нема. Все так, як є. Ну й іноді просто жартую.

— Ким Ви працюєте та хто за освітою? 

Не хочу конкретизувати. Але скажу те, що на мою думку буде достатнім. Я маю дві медичні спеціальності: середня спеціальна — так званий “унітазнік” (помічник санітарного лікаря та лікаря епідеміолога, лаборант), та вища — провізор-фармацевт. А працюю я майже за спеціальністю.

— Ваше серце зайняте? У Вас є постійна партнерка/партнер? 

Так, ми з коханою вже більше десяти років разом.

— Складається цікава картина: з одного боку, Ви — чоловік з вищою освітою (і спеціальність непроста), з іншого — інтернет-троль і провокатор. Що Вами керує? Така поведінка — це спроба самовираження, бажання бути почутим, чи щось інше?

Так, скоріш спосіб самовираження. Але в мене трошки інша філософія (не показуйте це філософу Арестовичу) тролінгу. Для мене роздмухування конфліктів — це спосіб пошуку істини, розкриття найприкрішого гріха Homo sapiens — лицемірства. In srach veritas, так сказати.

— Добре, що згадали про Арестовича. Про Вашу зустріч з ним у понеділок не говорив хіба ледачий. Розкажіть, будь ласка, свою історію взаємовідносин з Олексієм Арестовичем. Чому Ваше ставлення до нього настільки (як складається враження з побаченого) виражено-негативне?

Ну, нашу зустріч ми вже перенесли на п’ятницю на Майдан о 17:00. А ставлення в мене таке, бо він є тим, про що я писав вище. Він є лицеміром, брехуном, маніпулятором, псевдопсихологом, псевдофілософом, котрий займається виправдовуванням таких, як він сам. Ще він не дуже розумний, це я відразу згадав, як він просив Ілона Маска увімкнути протестній Білорусі інтернет. Ну і ще є маловідомий факт про нього — до Майдану він був “жіночим психологом”, та використовував це, скажімо так, у меркантильних цілях.

— Цікаво про “жіночого психолога”! А можете, будь ласка, детальніше розповісти, звідки у Вас така інформація? Не боїтеся, що пан Арестович звинуватить Вас у наклепі?

Людина, яка мені це розповідала, просила її особистість не розкривати. Але не вірити в мене немає підстав. Ця розмова відбулась ще до того, як Арестович став працювати на владу, а лише був експертом для розумово неповноцінних. Тож звинувачувати він мене може хоч мільйон разів, йому ж гірше буде, коли це розкриється.

— З Ваших слів я зрозуміла, що Ваша неприязнь має суто особистісне підґрунтя — ніякого політичного контексту нелюбові як до представника, речника чинної влади?

Ні, це саме неприязнь як до представника влади. Такі люди не мають ніякого морального права представляти будь-кого і будь-що в цивілізованій країні. Ну і так, є ще й особиста неприязнь, я це не приховую.

— У Вас у коментарях це була перша зустріч з радником Єрмака чи до того Ви вже мали задоволення спілкуватися?

Та мали. Але він тоді мене надто швидко забанив.

— На який формат рандеву з Олексієм Арестовичем Ви розраховуєте? Мило потеревенити на камери й розійтися, словесні перепалки, чи щось інше?

Ну, мило теревенити я точно не збираюсь. А формат? Ну, побачимо як піде. Буду імпровізувати.

— Як плануєте зберегти анонімність під час зустрічі?

Принаймні, не називати свої паспортні дані та зберігати заходи профілактики коронавірусної хвороби.

— Звідусіль лунають жарти про “третій, Гурковий майдан”. Це ж не є Вашою метою? Якби Вам, людині з освітою провізора, запропонували зайняти якусь посаду при чинній владі, Ви погодились би? Бачите себе у політиці чи вважаєте, що вона не для випадкових людей?

Ну, якщо це через якийсь збіг обставин хоча б в тисячній долі відсотка дасть усвідомлення хоч в однієї людини, що не можна голосувати за владу, яка обирає собі таких “стратегічних комунікаторів”, то можна вважати, що я свою місію виконав.

А при чинній владі я б не пішов на якусь посаду суто через принцип. Не хочу, щоб мене навіть асоціювали з цим паноптикумом ідіотів.

— Ви явно не є фанатом дипломатії в інтернеті. Це Ваш перший випадок, коли онлайнова перепалка перейде й в оффлайн? Чи є у Вас список блогерів, з якими Ви хотіли б так само зустрітися для певного формату розмови? 

Ну, випадок не перший, але опоненти ні разу так і не приходили. Зустрітись мені лише хочеться з тими, хто мене забанив. Наприклад, з Вовою (ссу твоєй мамє в рот) Пєтровим та його рудиментом Сергійкою Івановим, ще — зі Скрипіним (насправді, ми особисто знайомі, просто він вже пропив пам’ять), Антоном Максименком, ну і ще рядом “блогерів”, котрих багато українців вважають “своїми”, але насправді вони є лиш уринотерапевтами. Ну а причина вибору все та сама — спитати як їм, мудакам, живеться, будучи такими мудаками. Ну і, звісно, мій оффтоп — це Бігус. Це наймерзенніша найогидніша потвора.

— Я так розумію, теж не для того, щоб попити кави на Майдані?

Ага. Не люблю відсутності результату.

— На Арестовича чекає зустріч з чоловіком із Ніжина в центрі Києва. Ви прийдете сам чи маєте якусь опору онлайн чи офлайн? Адже навряд чи Олексій прийде сам.

Я оголосив про це. Будь-хто нехай приходить. Але “кришу” я собі не організовував. Мені охорона не потрібна. А щодо Льоши, так він сам дав зрозуміти, що прийде не сам — це очевидно. Я вважаю, якщо за мене ніхто не прийде, то на фоні з бригадою Арестовича сам я виглядатиму ще епічніше. 

— Щиро дякую Вам за інтерв’ю! Ну і наприкінці: чи є щось, що Ви хотіли б сказати чи порадити нашим читачам? 

Вакцинуйтесь, не вірте гомеопатам та коучам. 

Поділяти чи не поділяти думки та слова анонімного користувача соцмереж — це лише Ваша справа. Але, можливо, після тієї зустрічі Олексій Арестович стане обережнішим у своїх висловах? Побачимо! Майдан, біля Стелли, о 17:00 радник Єрмака, речник ТКГ зустрічатиметься з інтернет-анонімом Нєжинськім Гурком — “зелені” реалії 2021 року!

P.S. Доки інтерв’ю готувалося до публікації, з’явилася інформація, що Олексій Арестович відмовився зустрічатися в понеділок і переніс на п’ятницю. Переконував, що так йому порадила “команда” задля спільних справ “на користь України”. А у п’ятницю на коли перенесе?