Одним з найперших своє обурення висловив командир підрозділу розвідки Збройних Сил України Денис Ярославський, що зараз воює на вовчанському напрямку:
«Першої лінії фортифікацій і мін просто не було. Ворог вільно увійшов у сіру зону, по всій лінії кордону, яка в принципі не повинна була бути сірою! За два роки на українському кордоні повинні були стояти бетонні укріплення в мінус три поверхи! А не було навіть мін. Ми приходимо до думки, що це або шалене злодійство, або навмисний саботаж!», – стверджує він.
Варто зазначити, що у 2024 році уряд виділив понад 20 мільярдів гривень на створення укріплень, з яких майже чотири мільярди отримала саме Харківська область.
Крім того, очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов наприкінці минулого року розповів журналістам про те, що завдання з будівництва фортифікаційних споруд у Харківській області, поставлені у 2022 році, виконані на 98%.
За його словами ці роботи планували завершити протягом місяця, після чого розпочати новий етап.
Президент Володимир Зеленський згодом повідомив, що Україна будує дві тисячі кілометрів фортифікацій у три смуги.
«Важлива тема – фортифікації. Звіт прем’єр-міністра Дениса Шмигаля щодо темпів зведення нових оборонних рубежів. Захист у три смуги завдовжки 2000 кілометрів – масштабне завдання, але зараз темпи хороші. Розраховую на вчасне завершення», – йшлося в повідомленні.
Та найбільших обертів скандал отримав після публікації матеріалу для УП виконавчою директоркою ГО «Інститут законодавчих ідей» Мартиною Богуславець, в якому вона припустила, що на будівництві фортифікаційних споруд на Харківщині могли вкрасти сотні мільйонів гривень.
«Багатомільйонні підряди на будівництво фортифікаційних споруд, на які там загалом витратили 7 мільярдів гривень, Харківська ОВА зливала на підставні фірми аватарів», – йдеться у матеріалі.
Зокрема, департамент Житлово-комунального господарства (ЖКГ) та паливно-енергетичного комплексу Харківської ОВА укладав прямі договори на постачання деревини для укріплень з фірмами, які мали ознаки фіктивності.
270 млн грн за деревину, інформація щодо якої засекречена, перерахували на ФОП Чаус І.О., ТОВ «Герц індустрія», ТОВ «Сатисбуд», ТОВ «АТТ БУД» та ТОВ «ДЕРЕВООБРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВОСХОД».
«Усі вони почали заробляти мільйони одразу за кілька місяців після реєстрації. Класично – за прямими договорами і без конкурсних закупівель. Так сталося, що департамент Харківської ОВА для оборонних закупівель обирав щойно зареєстровані ноунейм фірми і ФОПи. Більше того, власники цих фірм не нагадують успішних бізнесменів і бізнесвумен – мають десятки судових справ, від крадіжок віскі до домашнього насилля над чоловіком і матір’ю, дехто з них позбавлені батьківських прав та мали виконавчі провадження за кредити в банках», – стверджує вона.
За словами Богуславець схема почалася із ФОП Чаус Ігор Олегович, адже за три місяці після реєстрації департамент ОВА укладає з ним прямі договори на постачання деревини на мільйони гривень. Цікаво, що у липні 2023 року, коли Чаус тільки зареєстрував ФОП, мав виконавче провадження за штраф від поліції, а ще раніше його визнавали винним за крадіжку півлітрового «Джек Деніелс» в АТБ.
Продовжила схему Вікторія Смоляк, власниця ТОВ «Герц індустрія», яку зареєстрували у червні 2023 року, а вже за декілька місяців вона почала заробляти на деревині мільйони. Звісно ж, за прямими договорами та зі зміною чотирьох керівників, що теж є ознакою фіктивності.
З виконавчих проваджень вона має суди за ухиляння від батьківських обов’язків та за домашнє насилля над матір’ю.
Друга бізнесвумен – Наталія Коваль, на яку було зареєстровано ТОВ «Сатисбуд» через три дні після реєстрації «Герц індустрії». Ще одна успішна фірма, через яку проганяють понад 52 мільйони.
Власниця фірми теж має букет судових справ, зокрема, щодо позбавлення батьківських прав, знаходження в громадському місці у п’яному вигляді, вчинення домашнього насильства у відношенні до чоловіка.
Цікаво, що і ТОВ «Герц індустрія», і ТОВ «Сатисбуд» мають одного і того ж директора – Дмитра Кнорозова, який теж має виконавчі провадження, де виступає боржником.
Через наступні ТОВки – «АТТ БУД» та «ДЕРЕВООБРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВОСХОД» департамент ЖКГ Харківської ОВА проганяє мільйони. Їхні власники та керівники мають дотичність до ще понад 30 нещодавно створених компаній із широким спектром видів діяльності.
«За цією схемою неозброєним оком видно, як хтось, будучи вхідним у владні кабінети, нещадно реєструє нові фірми, використовуючи для цього людей, які в силу обставин можуть не здогадуватися про це. І цей хтось далі продовжує заробляти на крові. В ідеалі це мало б стати корисною інформацією для правоохоронних органів і подальших викриттів фіктивних фірм, які в ЗСУ крадуть мільйони. Адже більшість з цих десятків фірм нині сплячі та ймовірно, «достигають» для подальшої участі у схемах з виведення коштів у тінь та ухилення від сплати податків», – резюмує виконавча директорка «Інституту законодавчих ідей».
Наступну хвилю хейту від громадськості викликало повідомлення про те, що напередодні в напрямку Вовчанська були завершені ремонтні роботи на дорозі.
Люди не розуміють чому маючи достатньо часу, щоб підготуватися до оборони, замість фортифікаційних споруд там облаштували дорогу.
«Фортифікації, замінування? Ні, дороги – адже какаяразніца як називатимуться вулиці Вовчанська, головне, щоб вони були засфальтовані!», – обурюються користувачі Мережі.
Очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов в свою чергу заявив, що на його доручення відбудеться засідання, де всі учасники будівництва фортифікаційних споруд в області прозвітують про виконані роботи.
Про це він повідомив у своєму Telegram.
«Щодо фортифікацій Харківщини. Сьогодні дав доручення профільному заступнику зібрати всіх учасників процесу будівництва фортифікаційних споруд», – йдеться у повідомленні.
Він зазначив, що кожен підрядник на засіданні групи «Прозорість та підзвітність» прозвітує про виконані роботи.
Також за результатами засідання буде публічний звіт під час пресбрифінгу.
«Представники ЗМІ можуть поставити будь-які уточнювальні запитання, що хвилюють громадськість. Завжди готові до прозорої публічної реакції», – запевнив очільник ОВА.
«Потрібно розмежовувати завдання, які стояли перед адміністрацією, перед Міністерством оборони. Я можу відповідати за адміністрацією. Ті завдання, які стояли перед адміністрацією, ми їх виконували вчасно й на наших позиціях зараз перебувають наші військові», – додав він.
На звинувачення відповів також й голова Вовчанської міської військової адміністрації Тамаз Гамбарашвілі в ефірі «Радіо Свобода».
Гамбарашвілі запевнив, що всі оборонні роботи у напрямку Вовчанська були виконані, «але, можливо, не так щільно».
«Вовчанськ після деокупації півтора року перебуває під постійним обстрілом. І мінометів, і артилерії. Тому я ще раз повторюю: від Вовчанська до кордону 4 кілометри. Було вкрай важко будувати фортифікаційні споруди», – наголосив він.
Ба більше, голова Вовчанської міської військової адміністрації стверджує, що фортифікації будуються та зміцнюються навіть зараз, коли росіяни пішли у наступ.
«Ситуація була і є вкрай важка. Тому що саме місто дуже близько до кордону. І вести якісь будівельні роботи зараз прямо на кордоні дуже важко. Дякую будівельникам і всім, хто працював. Вкрай важко. Тому що працювати під обстрілами дуже небезпечно», – розповів Гамбарашвілі.
Також дану ситуацію прокоментував й радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк:
«Фортифікації на Харківщині є. Можливо, неідеально все побудовано, адже там йшли активні бойові дії, зокрема, в прикордонних територіях Росії та України», – розповів він у коментарі для 24 Каналу.
Керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони (ЦПД) Андрій Коваленко наголосив, що насправді в Харківській області збудовані декілька надійних ліній оборони.
У зоні, де на сьогодні ведуться активні бойові дії, звести їх не могли, адже ця територія перебуває в безпосередній близькості до кордону та прострілюється російськими військами.
«Оборонні рубежі безпосередньо на лінії кордону з ворогом будувати було б неможливо. Тому що вся техніка та всі інженери просто знищувалися б ворогом – його дронами, його артилерією», – запевнив він.
Керівник ЦПД додав, що лінії оборони збудовані на Харківщині, це факт.
«І детальніше, дуже скоро, розкажуть про них. І це кілька ліній оборони дуже надійних. Тому, друзі, прикордоння та Харків давайте не плутати. Оборонна операція продовжується», – додав Коваленко.
На тлі даної інформації громадськість все більше стала турбувати захищеність й інших міст.
В мережі проходить справжнє обговорення щодо того чи належним чином були побудовані фортифікаційні спорудження на інших напрямках.
Згодом, партія «Європейська Солідарність» на своїй офіційній сторінці у Facebook опублікувала пост з вимогою на найближчому пленарному засіданні міськради, яке відбудеться 16 травня, заслухати начальника військової адміністрації Сергія Попка про стан фортифікаційних споруд столиці та навколо неї.
«Наполягаємо на наданні депутатському корпусу інформації про те, у якому стані перебуває підготовка до оборони столиці зараз і які заходи вживаються для посилення укріплення Києва. Також вимагаємо відзвітувати про цільове використання коштів, спрямованих на оборону Києва, які виділила влада столиці», – йдеться в повідомленні.
В коментарі нашому виданню депутатка Київської міської ради Людмила Ковалевська розповідає, що це питання було підняте через те, що вже третій рік йде повномасштабна війна і весь цей час виділяються кошти, зокрема, й з міського бюджету в тому числі на будівництво фортифікаційних споруд навколо Києва.
«Тому, звичайно, ми хотіли б розуміти чи дійсно вони будуються та в якому стані знаходяться, і тільки військово-цивільна адміністрація може надати нам таку інформацію. В закритому режимі, але може надати. Інше питання чи захоче вона це робити, але ми будемо наполягати», – говорить Людмила Ковалевська.
Депутатка пояснює, що ми маємо бути впевнені в тому, що в разі наступу фортифікаційні споруди дійсно є, а кошти дійсно витрачені цільовим способом.
Адже зараз є сумніви яким чином були зроблені фортифікаційні споруди на певних ділянках та загалом чи дійсно вони були зроблені, чи були проведені всі необхідні заходи для створення ліній оборони навколо міст, особливо тих, які знаходяться поряд з кордонами України.
«Наприклад останній раз ми виділяли 80 мільйонів гривень на будівництво фортифікаційних споруд в місті Києві, тому, звичайно, хотіли б розуміти які роботи ведуться в цьому напрямку. Якщо потрібно більше коштів – ми готові виділяти більше, тому що не має нічого важливішого станом на зараз ніж безпекові та оборонні заходи, адже триває велика війна», – пояснює вона.
На питання чи були прецеденти з даного питання, які й викликали інтерес фракції, депутатка розповідає про поїздку її колег на українсько-російський кордон результати котрої були невтішними.
«Кілька місяців тому ми з колегами здійснили інспекційну поїздку на українсько-російський кордон. Й побачили правду. Що в кілометрі від ворога в нас окопи по коліно, жодних ВОПів, нуль залізобетонних конструкцій.
Повна відсутність сучасної лінії оборони і мінних полів. В той час коли ворог звів вздовж окупованих територій і кордону «лінії суровікіна» в три пояси, з окопами, бетонними перериттями, зубами дракону, підземними переходами й щільними мінними полями», – розповідає співголова фракції «ЄС» Ірина Геращенко.
Людмила Ковалевська стверджує, що тоді це не було сприйнято суспільством, але зараз люди мають більш серйозно віднестись до цього питання.
«Мене особисто дуже турбує яким чином захищений Київ, адже зараз ми не знаємо в якому стані насправді перебуває підготовка до оборони й саме тому хочеться мати розуміння щодо того, яким чином підготовлені оборонні рубежі нашої столиці», – резюмує вона.