Шістнадцятирічна шведська школярка Грета Тунберг мобілізувала 4 млн дітей та дорослих з більш ніж 150 країн для того, щоб закликати світових лідерів до негайних дій щодо надзвичайного стану, в якому зараз перебуває наша планета.

З початку індустріальної революції температура Землі зросла більш ніж на 1 °C, і все через викиди від викопних джерел енергії, зміни землекористування лісових територій, тваринництво й надмірне споживання. 97 % вчених-кліматологів дійшли згоди, що зростання температури планети безпосередньо пов’язане із життєдіяльністю людей.

Якщо людство не зупинить марнотратство ресурсів і не перегляне звичний спосіб життя, то в найближчій перспективі наша планета навряд чи буде схожа на знайому нам.

Як все почалося?

Вперше про глобальне потепління та кліматичні зміни Грета Тунберг дізналася у 8 років. Відтоді думки про світову кризу, що насувається, і про те, чому дорослі ніяк цьому не протистоять, її не покидали. До одинадцяти років занепокоєння маленької дівчинки еволюціонувало в зовсім недитячу депресію. Грета перестала їсти й розмовляти, пізніше у неї діагностували обсесивно-компульсивний розлад і синдром Аспергера (розлад аутистичного спектру).

З плином часу Грета дійшла висновку, що вона більше не буде страждати від суспільної байдужості та самостійно переконає світ довкола в тому, що трансформація старої системи і зелене перезавантаження – це питання життя й смерті.

У п’ятницю 20 серпня (2018), коли інші шведські школярі вже пішли до школи, Грета вирішила пропустити заняття й вирушила з одиночним пікетом під будівлю парламенту Швеції.

Без будь-якої підтримки та сторонньої допомоги Грета просиділа там весь день. Все, що у неї було, – це нездоланне бажання вплинути на своє майбутнє, табличка з написом “Skolstrejk för klimatet” (“Шкільний страйк за клімат”) і листівки, які вона роздавала людям. На листівках Грети було написано, що вона це робить (протестує), тому що ми, дорослі, “гадимо” на її майбутнє. Зовсім скоро до Грети приєдналися й інші діти, а через рік шкільний протест переріс у всесвітній рух з мільйонами послідовників.

П’ятниці заради майбутнього

Оскільки Грета вибрала днем ​​для свого протесту п’ятницю, “Шкільний страйк за клімат” отримав іншу назву – “П’ятниці заради майбутнього”. Після виступу Грети на Конференції ООН з питань зміни клімату (2018) в різних куточках планети п’ятничні протести почали проводити щотижня.

Спочатку протестували неповнолітні. Незабаром приєдналися дорослі: вчителі, вчені, батьки та інші небайдужі люди. Збереження планети стало об’єднувальним фактором, незважаючи на вік, етнічне походження та політичні погляди.

Підтримка вчених

Головна вимога дітей і всіх, хто занепокоєний змінами клімату, – це політична орієнтованість на наукові факти. Якщо переважна більшість кліматологів кажуть, що клімат змінюється, отже, він змінюється, і всупереч суб’єктивним відчуттям і думкам, економічна діяльність повинна це враховувати. Не дивно, що позиція кліматичного страйку, ініційованого Гретою у 2018-му, вже у наступному році встигла отримати відчутну підтримку з боку наукових практиків.

Понад 12 000 учених з Німеччини, Австрії та Швейцарії написали звернення, в якому вони розповідають про те, що їхні країни не докладають достатньо зусиль, щоб пом’якшити зростання температури Землі до 2 °C, що повністю виправдовує реакцію молодих протестувальників.

Аналогічну підтримку висловили вчені з інших європейських країн, а також зі скандинавських країн, Великої Британії, Нової Зеландії та Австралії.

Варто зазначити, що підтримка академіків – це не лише листи, але й активна участь в самому страйку.

Бізнес не як зазвичай

20 вересня 2019 року, коли Глобальний кліматичний страйк вивів на вулиці понад 4 млн людей, деякі роботодавці спеціально в цей день зробили “довгий обід”, а деякі взагалі оголосили оплачуваний вихідний для того, щоб їхнім співробітникам нічого не заважало скористатися своїм правом на протест.

Наприклад, бренд одягу для активного відпочинку Patagonia в день страйку закрив двері всіх своїх магазинів. Те ж саме зробила дизайнер Вів’єн Вествуд. Закривши магазини в Америці, до протесту проти політичного ігнорування кліматичної кризи приєднався косметичний бренд Lush. Оголосивши п’ятницю, 20 вересня, неробочим днем, 1200 компаній в Австралії також нагадали тим, хто визначає курс розвитку держави, що збереження планети – це пріоритет першорядної важливості.

Кампанія отримала цілком відповідну назву – “Бізнес не як зазвичай”.

Навіщо потрібен страйк?

У Грети неймовірно швидко вийшло перетворити свій одиночний пікет на інтернаціональний рух, і навряд чи секрет успіху полягає лише в привабливості дитини. Найімовірніше, все так вдало склалося завдяки іншій обставині: дитячі вимоги зовсім недитячі, вони актуальні, науково обгрунтовані і навіть мають бекап адміністративних посадових осіб.

Наприклад, Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, який закликав громадськість долучитися до кліматичного страйку та чинити тиск на національні уряди.

Дитячий фонд UNICEF випустив аналогічну заяву, в якій йдеться, що участь в кліматичному страйку – це єдина можливість зупинити політичне неробство, яке загострює кліматичну кризу, а разом з ним і психологічне здоров’я.

Незважаючи на те, що у 2015 році міжнародні лідери ухвалили Паризьку угоду і поставили за мету зниження викидів газів-нагрівачів, до реалізації цих цілей держави поки дуже далекі. Очікується, що громадська відповідь зможе на це вплинути і прискорити декарбонізацію економік.

Кліматичний страйк 20–27 вересня

Страйк акомпанує тижневе засідання ООН з питань кліматичних змін, на якому країни-учасники розкриють свої плани та наміри щодо зниження викидів в атмосферу. Завдання попереднього п’ятничного протесту – продемонструвати керівникам держав, що кожне рішення тепер – під найсуворішим колективним фокусом, і в разі чого реакція не змусить себе довго чекати.

Ще одна причина, чому це засідання має велике значення: вперше в історії в міжурядові процеси ООН будуть інтегровані діти еко-активісти. Організація запросила на саміт з питань клімату 700 учасників руху “П’ятниці заради майбутнього”. Деяким навіть оплатили “зелені квитки” (коли викиди вуглекислого газу від перельоту компенсуються донатом в проекти, які можуть очистити еквівалентну кількість CO2 з атмосфери).

Безумовно, така подія вже не може пройти без Грети Тунберг. Саміт вона відкрила такими словами:

Ми – на порозі масового вимирання, і все, про що ви говорите, – це гроші і казки про нескінченному економічному зростанні. Як ви смієте?

Наскільки переконливий голос Грети та її міжнародної армії однодумців, буде зрозуміло лише в кінці тижня.

Протест у Києві

У Києві кліматичний страйк проходив у п’ятницю, 20 вересня. У марші від Михайлівської площі до Офісу Президента взяли участь близько 2000 осіб.

Вимоги українського кліматичного руху такі:

1. 100% чиста енергетика. Заявити про національний курс переходу на 100% поновлювані джерела енергії до 2050 року.
2. “Ні” викопному паливу. Відмовитися від будівництва нових електростанцій на викопному паливі й визначити шлях до повної декарбонізації економіки України.
3. Енергоефективність – пріоритет № 1. Повною мірою використовувати потенціал енергозбереження в усіх секторах.
4. “Ні” дотаціям у тваринництво! Припинити дотувати з державного бюджету промислове тваринництво, яке є одним із головних джерел викидів парникових газів.
5. Зеленому місту – зелений транспорт. За розвиток громадського електротранспорту та велоінфраструктури.
6. Заборонити використання, імпорт і виробництво одноразового пластику.

Список доповнюватиметься.