Якщо поглянути на світову карту вакцинації проти COVID-19, то Україна на ній – країна третього світу. У той час, як у Європейському Союзі триває активна кампанія імунізації, ми стовідсотково можемо розраховувати хіба що на гуманітарну ініціативу COVAX. Вона допоможе захистити лише невеликий відсоток населення. Щодо препарату CoronaVac китайського виробника Sinovac поки що є лише домовленість. Національна закупівельна агенція ДП “Медичні закупівлі України” не могла вести переговори з різними виробниками, щоб диверсифікувати поставки, через тиск міністра охорони здоров’я Максима Степанова – МОЗ блокував роботу підприємства, про що відкрито заявляв директор ДП Арсен Жумаділов. Усе, що залишається українцям зараз, – чекати подальших домовленостей і намагатися не захворіти.

Наприкінці 2020 року Міністерство охорони здоров’я разом із експертами склало дорожню карту з вакцинації проти COVID-19. Мета цього плану – протягом 2021-2022 років охопити вакцинацією не менше 50% населення країни. Водночас у ЄС вже до березня 2021 року хочуть вакцинувати 80% людей, старших за 80 років, та 80% працівників медичної та соціальної сфер. А до літа цього року там хочуть щепити 70% дорослого населення. Про це розповіла експертка з питань охорони здоров’я в Делегації ЄС в Україні Олександра Яновська під час дискусії щодо вакцинації в Україні, яку організували ГО “Антикорупційний штаб” та БФ “Пацієнти України”.

“Це дуже амбітна мета, оскільки до 24 січня було вакциновано тільки 8,5 млн із 450 млн населення ЄС. Також є велика різниця між країнами: вакциновано від 0,5% до 2% населення”, – додала експертка.

Хто і де зможе вакцинуватися проти COVID-19

План вакцинації допомагала складати Національна технічна група експертів із питань імунопрофілактики (НТГІ), яку очолює інфекціоніст Федій Лапій. За його словами, НТГІ рекомендувала МОЗ кілька пріоритетних груп для вакцинації з огляду на досвід інших країн, рекомендації ВООЗ та особливості України.

“Особливістю України є те, що до пріоритетних груп включили військових Збройних сил, які перебувають на фронті. Ми розуміємо, що якщо серед військових на передовій почнеться спалах, то нічого хорошого з цього не вийде. Ми передали рекомендації МОЗ, вони ввійшли до плану, який розробляло МОЗ у співпраці з ВООЗ”, – каже Лапій.

План розраховано на два роки та передбачає п’ять етапів. Перші чотири стосуються груп ризику та охоплюють близько 20 млн людей, тобто половину населення України. Їх ранжували за тяжкістю перебігу, важливістю для країни, ризиком госпіталізації та інфікування. Імунізацію всіх охочих передбачено п’ятим етапом плану.

Відповідно до Дорожньої карти, до пріоритетних груп належать медичні працівники включно з тими, які беруть участь у протидії COVID-19, військовослужбовці в зоні ООС, соціальні працівники, люди від 60 років, працівники критичної інфраструктури, вчителі та інші працівники сфери освіти, дорослі 18-59 років із супутніми хворобами, люди в місцях обмеження волі та працівники таких закладів.

“В Україні, як і в світі, є дефіцит вакцини. У 2021 році виробники вакцин мають обсяг виробництва трохи більше 2 млрд доз.  А країни світу вже зарезервували 7,5 млрд доз. Країни мають плани на два роки, щоб крок за кроком охопити все населення. І Україна не є винятком. Крім вакцини, потрібні шприци, голки. А також бригади медпрацівників, які будуть проводити вакцинацію. Це великий обсяг одночасних дій, тому медпрацівників не можна відривати від надання, наприклад, первинної медичної допомоги – всі сімейні лікарі чи хірурги не можуть піти в мобільні бригади”, – розповів експерт.

За його словами, зараз сформовано понад 500 мобільних бригад, які через тиждень почнуть навчання, щоб у середині лютого, коли очікується вакцина, вони могли почати роботу.

Крім мобільних груп, вакцинацію будуть проводити пункти щеплень. За словами головного санітарного лікаря Віктора Ляшка, якщо кампанія вакцинації розпочнеться в лютому-березні, до неї залучать 500 мобільних бригад і 4250 кабінетів щеплень, то до кінця 2021 року будуть вакциновані 14 млн людей, або 34% населення.

Планується, що одна мобільна бригада зможе зробити близько 100 щеплень за добу, в пунктах вакцинації охоплення буде меншим, але з кращою доступністю – дізнатися про їхнє розташування та записатися на прийом можна буде онлайн.

Які вакцини з’являться в Україні і коли

У лютому очікується поставка вакцин із двох джерел: ініціатива COVAX і закупівля за державні кошти, розповів Ляшко. “Держзакупівлі поки що не можу коментувати, бо тривають перемовини, після підписання договорів інформацію озвучить або міністр, або прем’єрміністр”, – сказав він.

Компанія Pfizer підтвердила, що передасть COVAX 50 млн доз своєї мРНК-вакцини, отже, частину отримає й Україна. Як відомо, цю вакцину слід зберігати за температури близько мінус 80 градусів. В українській системі охорони здоров’я немає технічної можливості зберігати і транспортувати цю вакцину, тому з цим допоможе приватна фармацевтична структура. Вона зберігатиме препарат за належної температури, доставлятиме його в регіональні склади – там він може кілька днів перебувати при плюс 2-8 градусах.

“Доставка буде розрахована таким чином, щоб мобільні бригади за п’ять днів використали цю вакцину і провакцинували пріоритетні групи. Зокрема, це працівники медичних закладів, які надають допомогу при COVID-19, як лікарі, так і інші працівники, залучені до процесу”, – пояснив Ляшко.

Після цього очікується поставка вакцин іншої технології з температурою зберігання 2-8 градусів – як від COVAX, так і за бюджетні гроші. За словами головного санітарного лікаря, є попередня домовленість про 16 млн доз вакцини від COVAX, точна інформація з’явиться 29 січня після засідання правління фонду. Йдеться про препарати Pfizer (еквівалент вакцинації від 0,25% до 3% населення) та AstraZeneca, яка наступного тижня має отримати дозвіл ВООЗ для екстреного використання. У майбутньому COVAX може отримати вакцини Novavax (поки що ніде не зареєстрована), Johnson & Johnson та ще кілька препаратів.

“Щодо бюджетних закупівель: є контракт із Sinovac за умови, якщо препарат покаже 70% ефективності. ДП “Медичні закупівлі” зараз звертається до компанії з проханням надати досьє вакцини, бо терміни, прописані в контракті, вже спливають”, – додав Ляшко.

Вакцина Sinovac днями отримала дозвіл на екстрене використання в Бразилії. Препарат проходив тут 3 фазу клінічних випробувань і показав високу ефективність. Хоч в Україні стався невеличкий скандал через те, що в різних умовах випробувань цифри були різні і в новини потрапила “ефективність на рівні 50%”.

За словами Федора Лапія, препарат показав хорошу ефективність.

“Якщо говорити про ефективність вакцини, яка встановлюється в клінічних дослідженнях, де є група вакцинованих і група плацебо, то для попередження легких, середніх і важких випадків у бразильському дослідженні, про яке всі говорять, ефективність склала 78%. Якщо до всіх цих випадків додати дуже легкі, то 50,38%. Але це з урахуванням будь-яких випадків. Ці 78% співставні з результатами Pfizer, який мав близько 86% у дослідженні в Бразилії. Є особливості дизайну дослідження. Якщо на 78% можна попередити легкий, середньої тяжкості і важкий перебіг хвороби – це непоганий варіант  за відсутності інших”, – каже інфекціоніст.

Він додає, що не варто плутати ефективність з імуногенністю. “Імуногенність – це коли не було антитіл і вони з’явилися. Імуногенність вакцини Sinovac 100%, тобто всі учасники дослідження, які отримали дві дози з інтервалом 14 або 28 днів, утворили антитіла. А те, від яких форм хвороби захищають ці антитіла, встановлюють у 3 фазі. Ефективність у 3 фазі щодо легкого, середнього і важкого перебігу склала 78%”, – пояснив він.

Для прискореної появи вакцин на українському ринку Верховна Рада збирається ухвалити закон про державну реєстрацію ліків під зобов’язання. Як розповів директор директорату фармацевтичної політики МОЗ Олександр Комаріда, цей механізм – це аналог американської та європейської процедури Emergency Use Authorization.

“Щодо того, які вакцини можуть бути таким чином зареєстровані: ми очікуємо найближчим часом відповідного закону з переліком країн, на основі даних яких може проводитися така реєстрація. Наразі в проєкті це країни із жорсткою регуляторною політикою, такі як США, країни ЄС, Японія, Канада, Австралія, КДР та Індія, де розміщені великі потужності з виробництва вакцин. Росії в списку немає, натомість є заборона на реєстрацію вакцини з країни-агресора”, – зазначив він.

Де брати гроші на вакцини

За словами головного санітарного лікаря, у бюджеті на закупівлю вакцин передбачено 2,6 млрд грн. Також є залишки минулорічного “ковідного” фонду – 1,3 млрд грн, які Комітет із питань бюджету має спрямувати на програму вакцинації. Крім того, є акумульовані кошти Європейського інвестиційного банку та Світового банку, які можуть передати країні, якщо власних грошей забракне.

Водночас, каже Ляшко, не варто поспішати із закупівлею якомога більшої кількості вакцин, адже в другій половині 2021 року на ринок вийде більше виробників і ціна знизиться – за ті самі гроші можна буде купити більше доз. Крім того, додав він, Міністерство фінансів гарантувало, що в разі потреби буде “перекидати” гроші з інших статей витрат, щоб гарантувати закупівлю вакцини.

Також є ймовірність того, що вакцинами поділяться країни ЄС.

“У новій комунікації ЄС є розділ про можливість створення vaccine sharing mechanism. ЄС через ранні контракти зміг замовити 2,3 млрд доз для трьох регіонів – Західних Балкан, Південного і Східного партнерства та Африки. Тому Україну буде включено в цей механізм через Східне партнерство. Це план на майбутнє, і все буде залежати від того, коли країни будуть готові передати ці вакцини. Це може бути донація або перепродаж”, – розповіла Яновська.

Як розповіла економістка з питань охорони здоров’я у Світовому банку в Україні Олена Дорошенко, є попередня згода СБ про готовність виділити 90 млн доларів на протидію COVID-19 в Україні, які спрямують насамперед на вакцинацію та тестування.

“Ми розраховуємо, що за гроші Банку, приблизно 30 млн доларів, можна буде закупити близько 2 млн доз вакцин, яких вистачить для 4-5% населення. Але це приблизні розрахунки, поки ми не дізнаємося остаточну вартість вакцини. Ймовірно, ціна буде знижуватися і доступ стане ширший. 90 млн доларів – це формат позики. Ними буде управляти уряд, насамперед МОЗ. Це можуть бути прямі закупівлі чи аутсорсинг до міжнародних організацій. Першочергово розглядається механізм COVAX або залучення UNICEF. Не виключаємо закупівель напряму у виробників, але це потребуватиме додаткового розгляду їх на відповідність банківським процедурам, правилам із протидії шахрайству, нівелювання корупційних ризиків”, – розповіла Дорошенко.

Появу вакцин на приватному ринку МОЗ бачить не раніше другого півріччя 2021 року. Адже спочатку всі препарати буде викупляти держава, щоб вакцинувати групи ризику.

“Ажіотаж буде зростати після введення міжнародного свідоцтва про вакцинацію. Але комітет з надзвичайних ситуацій при ВООЗ у січні звернувся до всіх країн з проханням не поспішати зі свідоцтвом як обов’язковою умовою перетину кордонів. Україна потенційно розглядає таку можливість, ми будемо вносити інформацію про щеплення в систему електронного здоров’я. До 10 лютого всі електронні медичні системи протестують цей модуль, потім таке свідоцтво можна буде згенерувати за потреби в сімейного лікаря”, – пояснив Ляшко.

Медичні працівники та заклади, залучені в імунізацію населення проти COVID-19, будуть отримувати виплати з бюджету за принципом “гроші йдуть за пацієнтом”. Національна служба здоров’я розробляє для цього окремий пакет медичної допомоги.

Соціологічні дані показують, що велика частина українців не згодні вакцинуватися проти COVID-19, навіть безоплатно. Причиною цього можуть бути слабка комунікація уряду та скандали із закупівлею вакцини – люди не проти вакцин, просто не розуміють, чого чекати і чим їх збираються вакцинувати. МОЗ обіцяє виправити ситуацію за допомогою національної інформаційної кампанії на телеканалах, у ЗМІ та рекламі. За словами Ляшка, старт цій кампанії дасть сам президент Володимир Зеленський. Але почнеться вона не раніше, ніж МОЗ дізнається, які саме вакцини і коли почнуть постачатися в Україну.