Гени і спосіб життя

Сторіччя тому здатність накопичувати ресурси організму була важливим фактором для виживання. Доступ до їжі був обмежений, тому все, що людина з’їдала “про запас”, витрачалося. У сучасному світі немає необхідності бігати або ходити цілий день, щоб добути їжу, так само як і чекати кілька діб до наступного ситної вечері. Додати до цих чинників малорухливий спосіб життя, перенасиченість гастроіндустрії малокорисними і висококалорійними продуктами – ось і основа для набору зайвої ваги середньостатистичної людини.

Калорійність добового раціону сучасної людини зростає з кожним роком – якщо 15 років тому середня цифра була на позначці 2900 ккал, то сьогодні вона сягає 3400 ккал.

Загальна кількість людей з ожирінням в світі близько 2,1 мільярда чоловік, це приблизно 30 % від загальної чисельності, пише worldpopulationreview.com. При цьому кількість людей, які страждають ожирінням, продовжує зростати – з 1975 року їх стало втричі більше.

За даними ресурсу, в Україні 24 % громадян страждають від зайвої ваги. Це значно менше, ніж у “лідера” рейтингу – Республіки Науру з показником в більш ніж 60 %, але все ж цифра виглядає лякаюче порівняно з Ефіопією, Бангладеш, Непалом, Еритреєю і Мадагаскаром, де рівень ожиріння населення нижче 2 %.

“Хоча основними причинами ожиріння і вважаються генетичні фактори або тривале переїдання – не все так просто, – вважає Мирослава Березова, доцент кафедри внутрішньої медицини та інфекційних захворювань Буковинського державного медичного університету. – Часто на людину “тиснуть” зміни середовища – поява нових видів транспорту, зростаюча урбанізація, екологічні та громадські зміни, що призводить до різкого зниження фізичного навантаження і малорухливого способу життя. У половині випадків переїдання може бути викликано хронічним стресом і депресією. Людина потрапляє в пастку постійного переїдання, не завжди розуміє серйозність проблеми, і звертається за допомогою вже з появою ускладнень”.

Сила звички і психологія

Психотерапевт Анастасія Лобазова впевнена: основна і найскладніша причина захворювання – звичка. Людина з надмірною масою тіла може бути незадоволена своїм зовнішнім виглядом і страждати від фізичного дискомфорту, але через роки вона звикає до проблем.

Підбір одягу, звичні маршрути і навантаження, вузьке коло приймаючих друзів, кулінарні звички – все, що потрібно міняти, викликає новий стрес і тривогу. Несвідомо людина вирішує залишатися в звичному положенні, особливо, якщо це не сильно позначається на здоров’ї і суб’єктивному сприйнятті якості життя.

“Говорячи про проблему, варто виділити посттравматичну культуру виховання, – коментує психологічні причини зайвої ваги Лобазова, – Слідом за війнами і голодом – це установки про те, що їсти треба не тоді, коли організм відчуває потребу, а “по годинах”, про запас, доїдати все з тарілки і “не викидати” їжу, “не перебирати” стравами. У зв’язку з цим виникають ігнорування і нерозуміння реальних потреб свого організму, а це призводить до звички переїдання і наданню переваги калорійній їжі. Друга, тісно пов’язана з першою, причина – помилкові зв’язку. Тут говоримо про їжу, як про засіб самозаспокоєння: “прийом їжі дорівнює викиду глюкози дорівнює підйому настрою” і формування звички їсти більше і частіше, бажано солодке”.

За її словами, часто їжа є засобом маніпуляції, наприклад, “морозиво після супу” або регуляції поведінки “за хорошу поведінку цукерку”.

“Це переводить їжу з розряду палива для організму в розряд емоційної залежності. Третя причина – стрес. Існує стереотип, що товсті люди ліниві. Насправді людина, що страждає ожирінням, може мати дуже високе фізичне навантаження і активність, і саме через це організм відчуває постійний стрес і накопичує зайвий жир. У той же час психологічний стрес, різного роду травми і конфлікти сприяють виробленню кортизолу, який призводить до порушення метаболізму. Особливо важливо звернути увагу, якщо здорова дитина при нормальному харчуванні починає стрімко набирати вагу. Часто причина криється саме в хронічному стресі, пригнічених негативних переживаннях”, – зазначила Лобазова.

Депресія і тривога, на думку експерта, також є прихованими причинами ожиріння. Крім того, що супутнє порушення роботи нероймедіаторов в головному мозку призводить до збою метаболізму, це пов’язано і з пасивністю, відсутністю мотивації і бажання піклуватися про своє тіло і зовнішній вигляд в цілому, хронічною втомою. Організм ніби “завмирає”, що розцінюється мозком як загроза для життя, виробляється надлишок кортизолу і коло знову замикається.

Шкода для здоров’я і не тільки

Підступність захворювання в тому, що воно не приходить в один момент – рік за роком кілограм за кілограмом зайва вага окупує людське тіло, впливаючи на всі органи і системи організму.

Через серйозні наслідки ожиріння не можна розглядати тільки як естетичну проблему, вважає Мирослава Березова. Є численні дослідження, які показують зв’язок між ожирінням і появою захворювань, в тому числі і в психо-емоційній сфері, що в кінцевому підсумку призводить до інвалідизації, соціальної ізоляції та зниженню якості життя.

Жирова тканина за останніми дослідженнями вважається потужним ендокринним органом, який може мати вплив як на психічний стан людини, так і на розумові здібності, каже Березова. Мета-аналіз, який був проведений в медичному центрі університету Лейдена в Нідерландах показав, що ожиріння в 55 % випадків може привести до посилення або появи депресивних станів.

“Для верифікації ожиріння застосовують показник індексу маси тіла (ІМТ), який розраховується як співвідношення маси тіла до росту, – пояснює Мирослава Березова. – Характер розподілу жирової тканини визначається за допомогою коефіцієнта окружність талії/окружність стегон (ОТ/ОС). Величина ОТ/ОС для чоловіків> 1,0 і жінок> 0,85 свідчить про абдомінальний тип ожиріння. Показником клінічного ризику розвитку метаболічних ускладнень ожиріння є також величина окружності талії. Для жінок цей показник не повинен перевищувати 80 см, для чоловіків – 94 см. З перевищенням об’єму талії навіть при нормальному індексі маси тіла пов’язують так зване вісцеральні ожиріння, яке має численні негативні наслідки. Особливо це стосується розвитку інсулінорезистентності, що може привести до розвитку цукрового діабету другого типу”.

За даними Центру досліджень здорового харчування Каліфорнійського університету, зайва вага негативно впливає на пам’ять, увагу, розумову гнучкість і прийняття рішень. Всі ці негативні наслідки ожиріння вимагають розробки спеціальних програм на державному рівні, спрямованих на попередження та профілактику ожиріння. Зокрема, в США діють програми, які популяризують нормальну вагу тіла і здоровий спосіб життя, починаючи з дитячого віку. В Україні на даний момент таких програм немає.

Проблеми зі здоров’ям – не єдині, з якими стикаються хворі на ожиріння. Нова Зеландія відмовляє у видачі посвідки на тимчасове проживання людям, які мають надлишкову вагу, оскільки країна запустила боротьбу з ожирінням і не може собі дозволити покривати можливі витрати на охорону здоров’я, пов’язані з надлишковою вагою іммігрантів. У багатьох країнах людям із зайвою вагою складно знайти роботу. Часто такі люди стикаються з буллінгом, особливо це стосується дітей та підлітків.

Як це – жити з ожирінням?

“Мені 40 років і все свідоме життя я розуміла, що маю зайву вагу, – розповіла #Буквам 40-річна Наталія з Києва. – Колись зайвої ваги було менше, зараз більше. Як змінювався індекс маси тіла, стежила тільки останні 10 років. Зараз моя вага 96 кг при зрості 169 см. Індекс маси тіла – 33,6. Це максимальне значення, яке коли-небудь було. У 30 років вага була 85 кг, а в 24 – 70. Завжди хотіла схуднути, але рідко цим серйозно займалася. У 24 сиділа на дієті – менше їла протягом приблизно 4-5 місяців, і дійсно схудла на 5 кг. На цьому все: решту часу я тільки набирала вагу. Єдиний виняток – це народження дітей. Після пологів скинула 16 кг, набравши за вагітність тільки 5. Але за рік вага повернувся, це було в 35 років. Саме тоді довідалася, що у мене жировий гепатит – тобто, стеатогепатит. Це пригнічує, але я і далі майже нічого не роблю, щоб скинути вагу … Сила волі відсутня повністю”.

Співрозмовниця наголошує, що, якби щось дуже сильно боліло, вона більше б уваги приділяла здоров’ю. Протягом останніх 4 років Наталя періодично приймає ліки, намагається сидіти на дієті, зробила багато різних аналізів – але поліпшень немає.

Серед проблем, якими ділиться героїня, – складність при покупці одягу – вона не може купити і одягнути те, що подобається, а вибирає з того, що є. Також їй важко дається дозвілля з двома дітьми – з малюками треба бігати, грати, що також пригнічує жінку. Три роки тому Наталя робила FED-test на переносимість продуктів, деякі продукти майже повністю виключила з раціону. Але результату не було.

Зайва вага в останні десятиліття без перебільшення стала проблемою світового масштабу. Для кожного, хто з нею зіткнувся, захворювання найчастіше обіцяє погіршення фізичного і психічного здоров’я, а також зниження соціальної активності. Державні і приватні програми, безумовно, повинні підтримувати ініціативи, спрямовані на підтримку здорової ваги громадян. Але разом з цим, кожен повинен почати з себе і, як мінімум, уважно стежити за якістю і кількістю вживаних продуктів.