Сьогодні, 11 березня, на 96-ій церемонії вручення премії Американської академії кінематографічних мистецтв і наук Україна вперше була нагороджена Оскаром. Статуетку отримала кінокартина Мстислава Чернова “20 днів у Маріуполі” у номінації “Найкращий документальний повнометражний фільм”.

Оскільки, повторимо, український фільм отримав Оскар вперше, наше медіа вважає за необхідне відтворити всю історію українського кіно, представленого Україною на розгляд академії.

Короткий екскурс

Оскар вважається найпрестижнішою нагородою в кінематографі США та є щорічним призом із багатьма номінаціями. Вручається з 1929 року Американською академією кіномистецтва, створеною Луїсом Маєром з кіностудії Metro-Goldwyn-Mayer у 1927-му.

З 1956 року академія запрошує кіноіндустрії різних країн представляти свої найкращі фільми на премію Оскар за найкращий фільм іноземною мовою. Foreign Language Film Award Committee спостерігає за процесом і розглядає всі представлені фільми. Після цього вони шляхом таємного голосування визначаються п’ять номінантів на цю нагороду.

Всього Україна висувала 16 вітчизняних фільмів, та тільки один з них, “20 днів у Маріуполі”, був номінований на Оскар. Втім, давайте звернемо увагу і на інші 15 кінокартин, котрим не вдалося пройти голосування комітету.

Дев’яності

Першим за часів незалежної України фільмом, висунутим на Оскар, був детектив українсько-французького виробництва “Приятель небіжчика” (1997 р.), знятий за повістю Андрія Куркова «Любий друг, приятель небіжчика». Це також був єдиний фільм за 90-ті роки, висунутий Україною на кінопремію.

Режисером картини виступив український кінематографіст і театральний педагог В’ячеслав Криштофович, а сюжет фільму полягає у тому, що головний герой виявився втягнутим в історію з убивством кілера і, до того ж, залишився з чужим малям на руках.

Фільм “Приятель небіжчика” займає 65-67-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.

Нульові

Вдруге Україна висунула кінокартину на Оскар через 6 років після першої спроби – у 2003. Другою картиною стала драма режисера Олеся Саніна “Мамай”, відзнята на Національній кіностудії ім. О. Довженка.

Створений на основі давнього українського і кримськотатарського фольклору, фільм зайняв 75-80-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.

Третя спроба висунути український фільм на номінацію сталася у 2004 році. Представленим Україною фільмом була психологічна драма, відзнята на пару з Росією, під назвою “Водій для Віри”. Режисером виступив російський кінематографіст Павло Чухрай, а одним з головних акторів – Богдан Ступка.

Дія стрічки розгортається на генеральській дачі в Криму під Севастополем у пік панування Радянської влади над Україною.

Наступного разу Україна представила кіноакадемії свій фільм у 2006 році. Мелодрама “Аврора”, поставлена режисеркою Оксаною Байрак, розповідає історію вихованки дитячого будинку – дівчинки на ім’я Аврора, що стала жертвою аварії на Чорнобильській АЕС.

Вп’яте Україна висунула російськомовний трилер українського кінорежисера Олександра Кірієнка “Ілюзія Страху” (2008 р.). Стрічка знята за мотивами однойменного роману українського політика Олександра Турчинова. Цікаво, що Олександр Турчинов разом з українським журналістом Юрієм Бутусовим виступили продюсерами фільму.

Десяті

Після п’яти невдалих спроб висунути вітчизняне кіно на Оскар Україна наважилась зробити це знову тільки у 2012 році – з пригодницькою мелодрамою «Той, хто пройшов крізь вогонь», зрежисованою Михайлом Іллєнком.

Фільм розповідає про долю хлопця з Полтавщини, Івана Додоки, який стає радянським військовим льотчиком, Героєм Радянського Союзу. Сюжет фільму дещо перекликається з іншою стрічкою Михайла Іллєнка – притчею «Фучжоу», поставленою у 1994 році.

Сьомим фільмом, висунутим Україною на кінопремію, стала біографічна драма “Параджанов” (2013 р.), у котрій йдеться про знаменитого вірмено-українського режисера Сергія Параджанова. Режисерами виступили Олена Фетісова та Серж Аведікян. Аведікян також зіграв головну роль.

Наступна спроба представити українську стрічку на Оскарі відбулася у 2014 році – з історичною драмою “Поводир”, відзнятою режисером Олесем Саніним. В основу сюжету покладено мандри Радянською Україною американського хлопчика та українського сліпого музики напередодні та під час Голодомору.

Фільм “Поводир” також, на жаль, не потрапив до шорт-лісту Американської кіноакадемії.

У 2016 році Україна спробувала висунути на кінопремію документальний фільм “Українські шерифи”, знятий режисером Романом Бондарчуком. Фільм розповідає історію жителів села Старої Збур’ївки Херсонської області, зокрема – про двох чоловіків, які взяли на себе функції охорони громадського порядку.

“Рівень чорного” (2017 р.) – це український документально-ігровий драматичний фільм, знятий режисером Валентином Васяновичем, а також – десята стрічка, котру Україна висунула на Оскар. Фільм, у котрому йдеться про весільного фотографа Костянтина, в житті якого настає чорна смуга, зайняв 95-100-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.

Одинадцятим фільмом, висунутим Україною на Оскар, стала драма режисера Сергія Лозниці “Донбас” (2018 р.). Фільм складається з низки епізодів про реалії на окупованих територіях сходу України. Стрічка отримала приз за найкращу режисуру у програмі «Особливий погляд» на Каннському кінофестивалі, а також – стала фільмом-відкриттям фестивалю.

Дванадцята спроба представити вітчизняне кіно на Оскарі відбулася в 2019 році – з драматичною стрічкою режисера Нарімана Алієва “Додому”. Головну роль зіграв відомий актор Ахтем Сеітаблаєв.

Сюжет будується на тому, що у кримського татарина Мустафи помирає його первісток, Назім. Батько приїжджає до Києва, куди його два сини поїхали після анексії Криму, аби повернути молодшого сина Аліма додому, а старшого – поховати на батьківщині в Криму згідно з мусульманськими традиціями.

Стрічка зайняла 59-60-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.

Двадцяті

На початку 20-тих років Україна висунула нового національного претендента на Оскар – ним стала драма вже згаданого режисера Валентина Васяновича “Атлантида” (2020 р.), ролі в котрій зіграли лише непрофесійні актори – ветерани АТО, волонтери, солдати ЗСУ. Одну з головних ролей зіграв Андрій Римарук – колишній розвідник, який пройшов війну на Донбасі й працює у фонді «Повернись живим». Зйомки стрічки відбувалися здебільшого в Маріуполі.

Картина представляє історію життя Донбасу після майбутньої перемоги України над Росією, коли країна повернула всі свої окуповані території.

Наступним претендентом на Оскар від України виступила переважно російськомовна драма режисерки Наталії Ворожбит “Погані дороги”. Сюжет описує події, що відбуваються з українськими мешканцями та військовими на Донбасі на фоні російсько-української війни. Стрічка знята по однойменній п’єсі режисерки.

“Клондайк” – український драматичний фільм року, знятий режисеркою Мариною Ер Горбач і висунутий наступним на Оскар – вже під час повномасштабної війни. У сюжеті представлені стрічки події російсько-української війни на Донбасі та збиття літака рейсу MH17.

Хоча жоден з перерахованих вище фільмів не був номінований Оскар, все ж варто було пройти шлях невдач, аби шістнадцята спроба висунути український фільм на кінопремію стала успішною.

“20 днів у Маріуполі”: успіх на Оскар

Задля ширшого розуміння шляху кінострічки до Оскару, спробуємо детальніше розглянути фільм “20 днів у Маріуполі”, згадавши про сюжет, режисера та премії, котрі фільм попередньо отримав.

“20 днів у Маріуполі” – це документальний фільм українського військового кореспондента та письменника Мстислава Чернова. Фільм розповідає про облогу Маріуполя у 2022 році.

“Коли починається повномасштабне російське вторгнення, єдина команда журналістів, що опинилася у пастці в оточеному росіянами Маріуполі, продовжує свою роботу, документуючи трагедії війни”, – йдеться в описі до картини.

Згадуючи про режисера фільму, зауважимо, що Мстислав Чернов, крім всього, є фотожурналістом. Він висвітлював Революцію гідності, Війну на сході України, наслідки збиття Малазійського боїнгу, Сирійську громадянську війну, битву при Мосулі в Іраку, Російське вторгнення в Україну 2022 року, включно з Блокадою Маріуполя.

Незалежні оглядачі фоторобіт Чернова зазвичай відзначають глибоке співчуття митця до людства, що робить його роботи впливовими.

До того ж, Чернов є автором роману “Часи сновидінь”, котрий позитивно зустріли літературні критики, відзначивши творче літературне застосування сновидінь у зображенні психіки протагоніста та за «серйозну» та «філігранну прозу”.

Перед тим, як отримати Оскар, “20 днів у Маріуполі” був удостоєний премії BAFTA у категорії «Найкращий документальний фільм”, а також – виграв премію Гільдії режисерів Америки в категорії «Видатні режисерські досягнення в документалістиці».

Загалом, «20 днів у Маріуполі» здобув більш ніж 20 нагород і 40 номінацій, включно з кінопремією Оскар.