З початком повномасштабного вторгнення українці навчились споживати інформацію більш виважено, краще відрізняти фейк від правди та бачити маніпулятивну і викривлену інформацію.
Проте, як бути коли подібні маніпуляції просуваються всередині країни на діючих платформах? Адже все ще є ті, хто навмисно або ні просувають наративи вигідні ворогу, які впливають на єдність суспільства, деморалізуючи його та дискредитуючи керівництво держави з метою отримання власної вигоди.
Хтось використовує реєстрацію популістичних законопроєктів для підвищення політичних рейтингів, хтось на найболючіших для суспільства темах створює собі імідж, а хтось прямо намагається впливати на громадськість направляючи її думки в певному напрямі.
Показовим прикладом використання найобговорюваніших та спірних тем з власною метою став скандал з журналісткою Ольгою Лень, яка у своєму матеріалі для видання «Еспресо» коментуючи питання мобілізації чоловіків, які знаходяться закордоном, заявила, що їх цінність для країни перебільшена.
Та найбільшого обурення у громадськості викликали її слова про те, що не варто боятись того, що населення країни стане замало, адже на думку Ольги Лень «малонаселена територія виявиться більш приємним місцем для життя».
«І не треба боятися, що в нас стане раптом замало населення. Це також маніпуляція. Хто взагалі сказав, що це благо для країни – мати високу щільність населення? А раптом навпаки, простора і малонаселена територія виявиться більш приємним для життя місцем?», – розмірковує журналістка Ольга Лень у матеріалі для видання «Еспресо.TV».
Журналістка вважає, що цінність таких носіїв українських паспортів для країни сильно перебільшена, а документ в їх руках ні що інше, як інструмент для отримання «шарових благ».
«Український паспорт для них лише зручний інструмент вибивання всіляких шарових благ, не більше. Там де не світить шара, а треба ще щось віддати – там цих не докличешся», – стверджує Ольга Лень.
Реакція користувачів Мережі не змусила себе чекати – одразу ж після публікації матеріалу соцмережі вибухнули гнівними коментарями.
Такі заяви люди називають цинічними, а просування подібних наративів корисними для ворога:
«Виявляється якщо всіх вбити, то буде краще жити? Ну нічого ж собі!», «Виходить, що Голодомор і Голокост були лише боротьбою з перенаселенням?», – обурюються користувачі Мережі.
«Наразі суспільство є поляризованим, тому зараз ми дуже гостро сприймаємо іншу точку зору. І ця точка зору, як правило, радикальна. Загалом, під час війни суспільство мислить радикально, через те, що нам потрібні прості відповіді на складні запитання. Саме тому ці самі прості радикальні відповіді дуже часто звучать і від журналістів. Бо ми розуміємо – щоб спіймати хайп потрібно йти, образно кажучи, в ногу з часом», – в коментарі нашому виданню розповідає кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри психології і креативних індустрій НУ «Чернігівська політехніка» Ганна Чепурна.
Також психологиня додає, що зараз дійсно є люди, котрі неадекватно подають інформацію та неадекватно інтерпретують дійсність, адже в тих умовах, в яких ми живемо, психіка не витримує. Тож, люди починають бути догматичними – це певний психологічний захист, «що тільки я правий і якась моя догматична ідея є правильною». Тобто, люди вигадують свою реальність та в ній живуть.
«Коли ми ставимо коментарі під такими постами, ми добиваємося основної мети цих журналістів або блогерів – хайпанути та просунути свою сторінку. Чим більше скандал, тим більше ця сторінка просувається, бо чорний піар і негативні відгуки, вони так само підіймають рейтинг, як і позитивні», – пояснює вона.
«Ми маємо розуміти, що такої інформації буде дуже багато, таких історій буде ще дуже багато. Тому для того, щоб зберігати емоційну стійкість і не розколювати суспільство, перш за все кожен сам для себе має вирішити, як він ставиться до такої інформації, чи потрібно йому включатися в ці радикальні полярні обговорення, чому саме тут хочеться виплеснути свою агресію і свої емоції, та чи не краще цю енергію переспрямувати з користю для себе і для країни», – резюмує Ганна Чепурна.
Крім психологині наше видання звернулося за коментарем до військових – проте, в них забракло слів. Спершу військові не повірили в правдивість інформації, та після того, як отримали посилання на пост журналістки, були шоковані:
«Я не знаю як подібне коментувати, в голові не вкладається навіть. Людина в здоровому глузді не може таке сказати», – говорить військовий Кирило Яковлев.
Цікаво, що та ж сама журналістка Ольга Лень ще не так давно вже потрапляла в подібний скандал. Втім, тоді її слова повністю відрізнялися від наративів, які вона просуває зараз.
У 2020 році ведуча «Еспресо» вважала виїзд українців за кордон логічним кроком та стверджувала, що «бути громадянином світу не можливо, доки твій паспорт не є таким, що дозволяє в будь-який момент сісти на літак чи в авто і поїхати будь-куди».
«Кріпаки повинні сидіти в країні і працювати за миску супу, а не шукати собі кращої долі де схочуть», – заявляла вона.
Таким чином вже тоді журналістка займалася розколом суспільства та розділенням громадян «на класи».
«Заборона виїзду у нас лише для «кріпаків», бо ніякої заборони для виїзду для «панів» у нас немає», – вела далі Ольга Лень.
Також варто зазначити, що власником видання, котре публікує матеріали журналістки є депутат Верховної Ради від партії «Європейська Солідарність» Микола Княжицький, який теж неодноразово потрапляв у скандали через власні висловлювання.
Народний депутат розповідає про популізм на темі на темі мобілізації, проте сам не забуває в своїй риториці використовувати найболючіші теми для громадськості, такі як демобілізація, імміграція та власне ситуація на фронті:
«Іноземці також розуміють, що за діями нашої влади проглядається популізм. Опитування громадської думки показують, що більшість українців хоче демобілізації, зокрема військові та їхні сім’ї. Але демобілізувати солдатів не можна, бо – як сказало командування ЗСУ – їх немає ким замінити. А без них наш фронт посиплеться. Крім цього значна частина громадян з розумінням ставиться до ухилянтів, які проживають в Україні. Засуджує натомість тих, хто перебуває закордоном», – стверджує він.
Зараз же Княжицький отримує чергову хвилю хейту через ініціювання ним законопроєкту про державне регулювання «платформ загального доступу до інформації», де йдеться насамперед про Telegram.
За словами народного депутата українська влада користується тим, що проросійські анонімні тг-канали мають велику аудиторію.
«Багато проросійських каналів з’явилися першими. Вони писали нібито плітки про те, що відбувається в Офісі президента, хто на кого криво подивився, хто кого підсиджує, хто кого хоче переслідувати. А люди люблять чутки, не замислюючись над тим, наскільки вони верифіковані й правдиві. Ці проросійські анонімні тг-канали фактично зібрали велику аудиторію. Цим і вирішила скористатися українська влада. Тому що влада відразу створила велику кількість українських анонімних каналів-мільйонників, через які дуже часто розповсюджує брехливу інформацію проти своїх політичних конкурентів, і тому дуже боїться втратити цей інструмент», – стверджує Княжицький.
Та найбільшого розголосу мав скандал, коли в медіа були опубліковані спільні фото народного депутата Миколи Княжицького та агента ФСБ Володимира Сівковича, що підтверджували їх зустрічі вже під час повномасштабної війни.
«Враховуючи, що статус нардепа дозволяє мати доступ до інформації, що становить державну вагу, було б цілком логічним особливо під час війни з Росією, правоохоронцям зайнятися нардепом-кумом ефесбешника, а Порошенку виключити його із фракції. Звісно, якщо в них немає спільних інтересів», – прокоментував ситуацію політичний експерт Петро Олещук.
Тож, виходячи з отриманої інформації, можна зробити висновок, що кожну новину потрібно перевіряти на наявність маніпуляцій та фейків.
Крім того, варто звертати увагу на емоції, які викликає у вас повідомлення в ЗМІ, адже часто медіа нав’язують нам емоції які ми насправді не відчуваємо. Також обов’язково варто звертати увагу на те де саме ви читаєте новину та хто є власником цього ресурсу. Та найефективнішим є вміння розрізняти факти і судження, за допомогою чого можна зрозуміти чи здійснюється на нас вплив та з якою метою.