Думки
«Команда мрії» Гройсмана
Назар Чорний фахівець з управління відносинами з авдиторією та керівник юридичного напрямку #Букв, Адміністратор телеграм каналу Павла Фукса
Минулого разу ми розбирали надбання Володимира Гройсмана (а за документами — суцільні "втрати") та його родичів у нерухомості, а сьогодні йтиметься про його команду в колишньому уряді та підпорядкованих йому органах. Врешті-решт Володимир Борисович зібрався ставати прем’єром, а не начальником БТІ (пам’ятаєте ще таку організацію?).
Четвер, 28 січня 2021, 14:00

Звісно, своїх шкарлетів та степанових у Володимира Борисовича не було, до такого він не опускався. Аваков був, але будьмо чесними – це у міністра Авакова були різні прем’єри, а не він у них. З усім тим без добрячої порції корупційних скандалів прем’єрство Володимира Гройсмана все ж не обійшлось. Іронічно, що забезпечили ці скандали пану Гройсману два його земляки з Вінниччини – Мирослав Продан та Володимир Кістіон.

Почати, мабуть, слід з історії з паном Проданом, який у липні 2016 року, через кілька місяців після призначення Гройсмана прем’єр-міністром, став в. о. заступника голови ДФС України (яка тоді об’єднувала в собі податкову та митницю), а в березні 2017 року – вже її очільником.

Під час його головування в ДФС і набув розголосу скандал з контрабандою, який потрапив на сторінки європейських видань під заголовками про корупцію на українській митниці, яка щороку “з’їдає” майже 5 мільярдів доларів доходів бюджету. Одне з найбільших німецьких видань, Süddeutsche Zeitung, у 2018 році опублікувало розслідування про схеми на митниці з повторним декларуванням товарів, наводячи конкретні приклади, на зразок того, як в одному з випадків у процесі митного оформлення “20 тонн парасольок перетворилися на пензлі, дзеркала або картонні коробки”, що зменшило суму митних платежів з 17 тисяч доларів до трохи більше ніж 4 тисяч доларів. Німецькі журналісти зазначали, що 4,8 млрд доларів (саме таку суму становили втрати на митниці за різними підрахунками) – це більше десятої частини доходів держбюджету України й більше, ніж Україна мала намір запозичити в МВФ.

Однак ще до публікації в європейських ЗМІ, ця історія розгорнулась у справжній детектив всередині України. В липні 2018 року СБУ навідалась до ДФС, провела там обшуки та затримала керівника вінницького підрозділу ДФС Руслана Осмоловського (який був заступником Мирослава Продана в часи, коли останній очолював вінницьке управління). Як підставу для затримання Осмоловського в прокуратурі називали значно меншу суму, ніж нарахували німецькі журналісти – “всього” трохи більш як 300 мільйонів гривень недоотриманих доходів бюджету. Тоді ж обговорювалось, фактично як вирішене питання, й затримання самого Продана, однак “щось пішло не так”.

Можливо, повпливала позиція Володимира Гройсмана, який, замість відсторонення Продана від посади, прямо оголосив, що Продан йому небайдужий, заявивши: “Доки я прем’єр-міністр, він керуватиме ДФС”. Щоправда, до “фінальної битви” не дійшло – у вересні 2018 року сам Продан подав у відставку. Причини називались різні – від його бажання взяти участь у конкурсі на очільника ДФС та уникнення конфлікту інтересів, до намірів знизити градус протистояння між тодішнім прем’єром і ГПУ і неготовності Продана приймати ставки, які пропонував Гройсман у боротьбі за ДФС.

Іронічно, що місце Продана у ДФС посів Олександр Власов – якого в розпал скандалу з Проданом останній відсторонив від керівництва Одеською митницею, де раптово знайшлись 37 контейнерів нерозмитненої тканини на 150 мільйонів гривень, які лежали на складах якоїсь сторонньої компанії поза територією митниці, хоча мали б лежати на складах митниці як вилучені та заарештовані.

Звинувачення в участі у корупційних схемах з ухилення від сплати митних платежів у передбаченому законом розмірі виявились лише прелюдією до основного дійства. У листопаді 2018 року Генпрокуратура звинуватила Продана ще в одному злочині – придбанні через підставних осіб нерухомості, зокрема – в турецькому курортному місті Бодрум, на загальну суму понад півмільйона доларів. З цього приводу САП оголосила Продану підозру у відмиванні коштів і незаконному збагаченні (частина 3 статті 209 та частина 3 статті 368-2 ККУ) заочно, мотивуючи це тим, що він двічі не з’явився за надісланою йому повісткою (сам Продан заявив, що причиною неявки було лікування за кордоном). Позиція слідства полягала в тому, що за час перебування на посаді Продан незаконно збагатився на 89 мільйонів гривень та через підставних осіб придбав дві квартири у Києві, два будинки в Туреччині та три авто представницького класу (про замшеві куртки та портсигари не згадувалось).

Загалом у всій цій історії гумористичних моментів було не менше, ніж детективних, починаючи від втеч у багажнику і “недовтоплених” під час обшуку телефонів, закінчуючи стертими записами камер спостереження в ДФС (документів, здається, не їли). Її фінал також став своєрідно гумористичним – фігуранту справи то не могли знайти електронний браслет, то потім змогли, але вже у лютому 2019 року браслет з Продана зняли, тоді ж він перейшов в контратаку, заявивши про фальсифікацію справи, а в березні 2019-го справу взагалі закрили. Не через доведення невинуватості Продана, а завдяки Конституційному Суду, який виніс рішення про неконституційність покарання за незаконне збагачення. Через два місяці з майна Мирослава Продана зняли арешт. Як то кажуть – “хепі-енд”.

Щодо пана Кістіона, то його знайомство з Володимиром Гройсманом почалося ще задовго до переїзду в Київ, з Вінницької міської ради, куди на посаду заступника міського голови він перейшов з КП “Вінницяводоканал”. Скандал за його участі також стосувався вінницьких комунальних підприємств – у липні 2019 року СБУ оголосила, що викрила злочинну схему з розкрадання бюджетних коштів на Вінниччині, організовану за участі одного з членів Кабміну. За версією СБУ та поліції – посадові особи КП “Міськсвітло” та КП “Вінницяоблводоканал” створили ряд фіктивних компаній, які брали участь у закупівлях, де замовником виступали зазначені комунальні підприємства, отримували кошти на виконання робіт, а самі роботи виконувались силами працівників комунальних підприємств. Значну роль в цій історії відіграло ТОВ “Мікс Лайт” (ЄДРПОУ 40946026, зараз перейменоване на “Спецбудстроймонтаж”), одним із засновників якого був Дмитро Кістіон, син ексвіцепрем’єра Володимира Кістіона, а заодно – колишній заступник начальника КП “Вінницяоблводоканал”, про що свідчить його власна декларація.

Ця компанія протягом каденції Володимира Гройсмана навигравала в бюджетних закупівлях у Вінницькій області майже 150 мільйонів гривень. Не масштаби “Великого будівництва”, звісно, але непогано для фірми, яка була заснована лише у листопаді 2016 року. А за весь час її існування ТОВ “Мікс Лайт” заробила на держзакупівлях понад 215 мільйонів гривень, з яких найбільше (понад 66 мільйонів гривень) було отримано в закупівлях, де замовником виступав Департамент міського господарства Вінницької міської ради. За ним ідуть ДП “Фінансування інфраструктурних проектів” та Служба автомобільних доріг у Вінницькій області.

Ця історія могла б так і залишитися  банальним рядком у списку таких самих скандалів з українськими чиновниками, якби не ряд “казусів”, які послідували за появою заяви Служби безпеки. По-перше, “конспірація” від СБУ щодо замовчування імені того самого віцепрем’єра виглядала як розвідка з оркестром, оскільки в уряді Гройсмана з Вінницькою областю був пов’язаний лише один віцепрем’єр – Володимир Кістіон. Зі свого боку він не став виступати проти головного тренду 2019 року й одразу звинуватив у всьому Петра Порошенка.

По-друге, повідомлення про виявлену схему з розкрадання коштів з сайту СБУ раптом зникло, в той самий день, коли й з’явилось. Ну, “помилились” в СБУ, з ким не буває. Щоправда, записи в Єдиному державному реєстрі судових рішень щодо проведення обшуків та вилучення документів у ТОВ “Мікс Лайт” та КП “Вінницяоблводоканал” нікуди не зникли, та й СБУ визнала, що кримінальна справа за участі одного з членів Кабміну в них все ж є.

Ну і по-третє – після гучного оголошення про викриту корупційну схему, СБУ, вже за часів президентства Володимира Зеленського, якось різко втратила інтерес до її розслідування, хоча мала у своєму розпорядженні й години записаних розмов між учасниками схеми, й документи, вилучені в ході обшуків, і можливість продовжувати розслідування. Спочатку представники Служби безпеки перестали приходити на судові засідання, а потім справа взагалі десь загубилась. Злі язики стверджували, що відбулось це не без благословення пана Богдана, який тоді був на піку свого куражу, але хто тих злих язиків слухає…

Ось такі пригоди пана Гройсмана та його команди. Хто з достойних земляків Володимира Борисовича залишиться з ним у новому уряді (і чи буде цей “новий” уряд) – покаже час. В минулу каденцію за своїх людей Володимир Гройсман заступався, не дивлячись навіть на серйозні звинувачення в корупції як з боку українських правоохоронців, так і європейських ЗМІ, що дає підстави очікувати повторної їхньої появи на державних посадах.

#Букви зв’язалися з пресслужбою Володимира Гройсмана та Володимиром Кістіоном, але на момент виходу матеріалу відповіді від пана Гройсмана так і не надійшло. Володимир Кістіон відмовився надавати коментарі.

Теги: Гройсман, корупция, корупция, глава ГФС, ГФС Украины, Кистион, Продан

Межа у YouTube

Підписатись