#Букви детально розповідають про кожен із випадків.

Процедура імпічменту

У США законодавчій владі дозволено висувати офіційні звинувачення державному службовцю за можливі скоєні злочини.

У статті 2-й розділі 4 Конституції США  написано, що “президент, віце-президент і всі державні службовці Сполучених Штатів Америки повинні бути відсторонені від посади в порядку імпічменту і засуджені за зраду, хабарництво або інші серйозні злочини і проступки”. Палата представників має виключне право імпічменту, а Сенат має виняткове право розслідування в порядку імпічменту. Зняття з посади за результатами процедури імпічменту здійснюється автоматично на підставі визнання провини в Сенаті.

Ендрю Джонсон

Ендрю Джонсон – 17-й президент США. Він перебував при владі з 15 квітня 1865-го до 4 березня 1869-го. Джонсон – представник Демократичної партії. Але ставши президентом, він порвав зв’язки із демократами. Джонсон ветував прийнятий Конгресом білль про умови зворотнього допущення південних штатів до Союзу, а також про громадянське рівноправ’я негрів. У конфлікт були залучені й міністри.

Джонсон звільнив військового міністра Едвіна Стантона, але Сенат визнав причини його звільнення недостатніми, і Стантон знову очолив відомство. Але Джонсон вирішив призначити генерала Томаса тимчасовим військовим міністром і наказав Стантону передати суспільне майно. Стантон відмовився виконати цей наказ; Сенат знову визнав його звільнення неправомірним, і Палата представників більшістю голосів (126 проти 47) вирішила почати судове переслідування щодо Джонсона і процедуру імпічменту.

Однак в Сенаті не знайшлося більшості (двох третин), необхідної для обвинувального вироку.

Варто зазначити, що під час президентства Джонсона США купили у Російської імперії Аляску (1867).

Річард Ніксон

Вотергейтський скандал (Watergate scandal) – політичний скандал у США 1972-1974, що закінчився відставкою Ніксона.

17 червня 1972 року (за чотири місяці до президентських виборів 1972 р., на яких республіканця Річарда Ніксона було переобрано на другий строк) в штабі кандидата в президенти від Демократичної партії Джорджа Макговерна у вашингтонському комплексі “Вотергейт” було затримано кількох людей, які налаштовували прослуховувальну апаратуру.

Донині не доведено зв’язок цього інциденту з Ніксоном. Але у нього дійсно були плівки із записом переговорів демократів, але ті записи були не з готелю “Вотергейт”. Проте Ніксона звинуватили у використанні прослушки, розгорівся скандал. Розслідування тривало більше двох років. У 1973 році було створено сенатську комісію. 6 лютого 1974 року Палата представників США дала згоду на початок процедури імпічменту Ніксона. Однак Ніксон відмовлявся надавати наявні у нього плівки із записами. Верховний суд США у липні 1974 року зобов’язав президента негайно передати плівки прокуратурі.

8 серпня 1974 року перед загрозою неминучого імпічменту Річард Ніксон у своїй офіційній телевізійній промові заявив, що на наступний день подає у відставку. Після цього президентом став віце-президент Джеральд Форд.

Варто зазначити, що в політичному світі слово “Вотергейт” почали вживати узагальнено в сенсі – скандал, який призводить до краху кар’єри глави держави.

Білл Клінтон

Білл Клінтон – 42-й президент США. Під час свого президентства був втягнутий в сексуальний скандал зі співробітницею Білого дому Монікою Левінскі.

Скандал розгорівся у 1998 році. Як писали провідні американські ЗМІ, зв’язок Клінтона та Левінскі тривав з листопада 1995-го по березень 1997-го. У січні 1998 року президент Клінтон заявив: “У мене не було сексуальних відносин з цією жінкою, міс Левінскі”. Перша леді Хілларі Клінтон публічно підтримала чоловіка, заявивши, що ця історія – змова правих сил проти президента. 28 липня Левінскі під присягою в суді заявила, що у неї був оральний секс з Клітоном. Доказом цього були сліди сперми на сукні Левінскі, а також свідчення співробітниці Пентагону (куди потім з Білого дому пішла Левінскі) Лінди Тріпп. Саме Лінді Тріпп Левінскі і розповіла історію про зв’язок з Клінтоном.

Після цього Білл Клінтон в суді підтвердив, що “мав неналежні фізичні стосунки з Левінські”, хоча раніше все заперечував. Це і стало підставою для звинувачення президента в лжесвідченні.

Згідно із Конституцією США, Палата представників визначає звинувачення, а Сенат повинен їх розглянути. Тоді в американському парламенті більшість становили республіканці. Вони й вирішили почати процедуру імпічменту щодо Білла Клінтона.

Президента звинуватили за наступними пунктами:

• Лжесвідчення на суді присяжних 17 серпня 1998 р.;
• Брехня на суді у справі Поли Джонс 23 грудня 1997 року і 17 січня 1998 року;
• Перешкоджання правосуддю у справі Поли Джонс (вона звинувачувала Клінтона в домаганнях у 1991 році);
• Зловживання посадовим становищем.

Конгрес схвалив перший і третій пункти, а два інших відхилив. Засідання Сенату призначили на 7 січня 1999 року.

Згідно із Конституцією США, для затвердження відставки глави держави необхідно понад дві третини голосів сенаторів (67 зі 100). Однак на той момент в Сенаті було 55 республіканців і 45 демократів – однопартійців Клінтона. Тож у лютому 1999 року процедуру було припинено.

Імпічмент Дональда Трампа?

Спікер Палати представників США Ненсі Пелосі оголосила про початок офіційного розслідування для запуску процедури імпічменту щодо президента Дональда Трампа. Приводом для цього стала телефонна розмова Трампа з президентом України Володимиром Зеленським. Зазначається, що Трамп тиснув на українського президента з метою розслідування справи Джо Байдена.

Спікер палати стверджує, що дії Трампа підірвали національну безпеку та захист інформаторів.

Варто зазначити, що імпічмент Трампу навряд чи загрожуватиме, адже більшість в парламенті – його однопартійці.