10 листопада депутати Європарламенту більшістю голосів ухвалили звіт щодо виконання Україною своїх зобов’язань відповідно до Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, де розкритикували владу за відсутність боротьби з олігархами. Як же живуть олігархи за президента Зеленського, вирішили розібратись “Букви”.
Ні для кого не секрет, що олігархи консолідували свої сили задля того, щоб п’ятий президент Петро Порошенко не переобрався на другий строк. Зараз руками частини з них в Україні створено політичну кризу задля переформатування конструкції влади.
А як же їхні бізнеси? Поговоримо про Ігоря Коломойського.
Помста за забраний “ПриватБанк”
Якщо спитати середньостатистичного українця на вулиці, як живеться Ігорю Коломойському за президента Зеленського, то навряд чи він щось зможе сказати. Більш просунуті користувачі соцмереж вочевидь згадають, що Ігор Валерійович став “жертвою” “антиколомойського закону”, який не дозволяє колишньому власнику повернути банк, і тепер він через своїх депутатів влаштовує всілякі каверзи президенту Зеленському, підриваючи його монобільшість.
То що, Коломойський, який зробив левовий внесок у перемогу Зеленського у вигляді його медійної розкрутки, від цього ж і програв? Насправді, ні.
“Антиколомойський закон” влада ухвалила не тому, що вважала, що так правильно, а тому що інакше не отримала б грошей МВФ.
Зараз цей закон оскаржується в Конституційному Суді. А тим часом 2 вересня Печерський районний суд Києва зобов’язав “ПриватБанк” повернути бізнес-партнерам Коломойського братам Суркісам 10 мільярдів гривень.
Також олігарх фактично домігся звільнення голови НБУ Якова Смолія. А в жовтні спробував вивести з гри ненависну йому заступницю Смолія Катерину Рожкову, яка всі ці роки займалась націоналізацією “ПриватБанку”. Правління Нацбанку перерозподілило повноваження заступників голови Рожкової та Павла Сологуба.
До цього майже рік під Нацбанком та будинком Рожкової проходили пікети, причетність до яких Коломойський та його оточення навіть не особливо приховували.
На сьогодні голова НБУ Кирило Шевченко має 3 своїх заступників і трьох, які працюють з часів Смолія. Одним з нових заступників голови НБУ став Олексій Шабан, який до цього 24 роки працював у “ПриватБанку” Коломойського.
Ще до звільнення Смолія останній звинувачував раду НБУ, яку очолює Богдан Данилишин, в дивному збігу заяв з мітингарями Коломойського. Сам Данилишин в інтерв’ю заперечує зв’язок з Коломойським.
Погашення боргів за “Укрнафту”
Що точно мало знають українці, що кожен з них – малюк чи пенсіонер – викладе зі своєї кишені по 1000 гривень, щоб перекрити борг “Укрнафти” перед бюджетом.
Багато років ця держкомпанія перебувала під контролем Коломойського і просто нагромаджувала борги перед бюджетом. Рік тому Коломойський загнав держкомпанію в потрібний йому куток (правда, Коболєва при цьому з Вітренком не піддавали тортурам), і щоб поділити активи “Укрнафти”, змусив піти на схему, за якою олігарх не платитиме гроші в бюджет.
Вчора Верховна Рада проголосувала в цілому за законопроєкти 4119 і 4120, які дозволяють грошима українців оплатити борги Коломойського.
3 вересня нардеп від “Слуги народу” Сергій Нагорняк так описав структуру обігу коштів: “Нафтогаз” отримує 32,3 млрд грн за постачання газу на умовах ПСО (публічних спеціальних обов’язків при закупівлі газу), визнає цю компенсацію як дохід, на який буде нараховано податок на прибуток у розмірі 5,8 млрд грн. Потому “Нафтогаз” має сплатити “Укрнафті” за 2,06 млрд куб. м газу, поставленого у 2006 році (15,1 млрд грн), та авансовий платіж за газ майбутнього видобутку (24,1 млрд грн). З цих коштів “Укрнафта” погасить 10,4 млрд грн податкового боргу, 8,7 млрд грн штрафів та 11,5 млрд грн пені (всього 30,5 млрд грн)”.
Відтак, якщо в квітні 2019 року Коломойський в інтерв’ю “Економічній правді” натякнув, що хоче 2 мільярди доларів компенсації від держави за “ПриватБанк”, то 1 мільярд йому, вважай, повернули погашенням його боргів.
Головний на “Центренерго”
Рік тому “Укрнафта” вперше за 10 років виграла тендер на чверть мільярда на постачання дизелю “Укрзалізниці”. У серпні-вересні 2019 року ТОВ “Оіл-Трейд 2018”, яке використовувало один номер телефону з ТОВ “Альянс Еволюшн” з орбіти Коломойського, отримало таких підрядів на 750,47 млн грн. Як зауважили “Наші гроші”, востаннє фірми з групи Коломойського отримували настільки великі державні підряди на поставку палива у 2014 році.
Але це дрібниці порівняно з тим, скільки компанії олігарха змогли заробити на обрудках в “Центренерго”. Як відомо, за часів Петра Порошенка ЗМІ зробили не один сюжет, як на цій державній компанії заробляє оточення президента. Але після зміни влади підприємство не приватизували. Навпаки.
Влітку 2019-го було призначено нового керівника Володимира Потапенка. Українські медіа майже одразу ідентифікували його як людину Коломойського. А потім і сам олігарх назвав його “понятным мне человеком”.
В результаті, як пише нардеп Олексій Гончаренко у своєму блозі на ЕП, “Центренерго” з прибуткового підприємства у 2018-му перетворилось на збиткове і останній квартал 2019 року закінчило з “мінус” 2 млрд грн. “Майже всі державні шахти зупинено. На вугільних схемах корупція сягнула мільярдів гривень. За різними підрахунками, втрати від продажу електроенергії заводам Коломойського сягають 0,9-1,2 млрд грн”, – зауважує депутат.
Журналісти “Радіо Свобода” так описали схему, чому “Центрененрго” опинилось у мінусах, а компанії, афільовані з олігархом, – у плюсах.
“Центренерго” продає за двосторонніми договорами та на “ринку на добу наперед” великий обсяг електроенергії, яку насправді не збирається виробляти. А щоб гарантовано знайти покупця на цей об’єм, держкомпанія встановлює ціну, яка іноді нижче собівартості виробництва.
В результаті “Центренерго” виходило на ринок з демпінговими цінами, а після укладання контрактів “розраховувалося” електроенергією АЕС, яку їй вимушений був надавати оператор ринку НЕК “Укренерго” шляхом небалансів зі знижкою 50%.
Таким чином феросплавні заводи, гірно-збагачувальні комбінати, “Дніпроазот”, які входять до орбіти Коломойського, купували електроенергію за 56,7 коп./кВт-год, тоді як інші учасники ринку – за ціною майже вдвічі вищою.
Наближене до Коломойського “Юнайтед енерджі” купило так електроенергії на загальну суму понад 4,57 млрд грн. За цей самий період “Центренерго” продало НЗФ 2,7 ГВт*г електроенергії на загальну суму понад 3,4 млрд грн.
А потім цю енергію купували інші компанії Коломойського. Але не тільки вони. Так, “Укртранснафта” купила у ТОВ “Юнайтед Енерджі” енергії на 140 мільйонів.
При цьому у 2019-2020 роках “Центренерго” закупило у компаній, пов’язаних з групою “Приват” (ТОВ “Рекорд Сістем” та ПрАТ “Синтез Ойл”), вугілля за завищеними цінами на понад 4 млрд грн.
А щоб Ігор Валерійович ніяк не збіднів, у липні 2020-го компанія з орбіти Коломойського стягнула з “Центренерго” 51 мільйон штрафів за поставку вугілля.
У травні 2020 року на “Центренерго” змінили керівника, але він не поспішав прибирати людей Коломойського, і навіть Потапенку знайшли нову роботу на підприємстві.
Як пишуть “Наші гроші”, “Енергоатом” на знижках Ахметову та Коломойському за електроенергію втратив 65 мільйонів лише за один тиждень.
Другий на дорогах
Усі пам’ятають, як влітку минулого року новообраний президент Володимир Зеленський під час поїздки до Івано-Франківська вимагав з місцевого мажоритарника і соратника Арсенія Яценюка Андрія Іванчука 170 мільйонів на будівництво дороги.
Коли депутат зауважив, що для цього виділяють кошти бюджету, президент відповів: “До чого тут бюджет? Ви від нього вже відрізані. Інші люди прийшли”.
Рік по тому виявилось, що усі тендери івано-франківської Служби автодоріг на поточний ремонт доріг, які цього року частково були профінансовані грошима Фонду з боротьби з COVID-19, виграло ТОВ “ПБС” з орбіти Коломойського.
На тендери в регіоні сукупною вартістю 3,58 млрд гривень з ковідного Фонду було виділено чверть необхідної суми – 916 млн гривень, пишуть “Наші гроші”.
ТОВ “ПБС” заснувала в березні 2004 року в Івано-Франківську Іванна Непік, статутний капітал компанії складає 6,02 млн гривень. Іванна Непік раніше працювала на курорті “Буковель” Ігоря Коломойського. В той час директором гірськолижного курорту “Буковель” був Олександр Шевченко.
Те ж ТОВ “ПБС” отримало понад 2 млрд грн на ремонт траси Долина – Хуст.
“Наші гроші” регулярно відстежують тендери з дорожного будівництва, де в основному перемагають 7 компаній. Журналісти вказують, що попри те, що ПБС не входить до Національної асоціації дорожників, компанія з оточення Ігоря Коломойського в останні пів року розігрує з картелістами найбільші тендери в своїй історії. За рік компанія отримала 8 мільярдів з 75 розіграних на дорожних тендерах і посідає друге місце у списку найбільших підрядників.
Монополіст очистки води
У 2018 році постачання питної води в місті Дніпро було поставлене під загрозу через те, що “Дніпроазот” Коломойського припинив роботу. Так підприємство боролось за зниження для себе ціни на газ.
Тоді проблему очистки води вирішували на рівні уряду, і допомогала в цьому Аульська хлоропереливнастанція.
“Дніпроазот” з часом таки відновив виробництво рідкого хлору, але з суттєво вищими цінами на реагент. Вони піднялись з 7 тис. грн до 36-50 тис. грн за тонну рідкого хлору. І за все це заплатили сотні мільйонів гривень звичайні українці.
А з приходом до влади команди Зеленського Дніпропетровська облрада виставила на продаж Аульську хлоропереливну станцію, і її викупили за 30 млн грн в інтересах хімпідприємства “Дніпроазот”.
До речі, за 2019 рік “Дніпроазот” з підприємства зі збитком понад 700 мільйонів гривень вийшов у плюс з 273,5 млн грн.
Коломойський міг би святкувати, адже тепер він має монополію і може гратися з цінами на рідкий хлор, як йому зручно, але радість йому зіпсував інший олігарх – Дмитро Фірташ. Як пише БізнесЦензор, “Дніпропетровськгаз” Дмитра Фірташа вирішив підняти ціну на газ для “Дніпроазота”.
Навіщо Фірташу піднімати ціну на газ для Коломойського – зрозуміло: він конкурент його заводам. Але в ціні рідкого хлору ціна газу становить 80%, і отже, в ролі цапа-відбувайла знову будуть українці, які або платитимуть завищені тарифи за воду, або матимуть екологічну катастрофу.
Головний у повітрі
Коломойський є співвласником компанії МАУ, яка є найпотужнішим гравцем авіаринку України. Компанія має найбільшу кількість перевезень, і від неї залежить напряму благополуччя аеропорту “Бориспіль”. Також МАУ володіє 100% компанії “Інтеравіа”, яка здійснює наземне обслуговування авіарейсів інших перевізників, не тільки в “Борисполі”, але й в інших аеропортах.
При цьому МАУ з 2015 року не платить авіаційний збір – а це два долари з кожного пасажира та платежі з багажу. І на весну 2020-го ця сума складала 300 мільйонів гривень, з яких у жовтні 2020 року МАУ заплатила аж 4,6 млн грн.
Також з 2018 року компанія не вносить плату за аеронавігаційні послуги державному підприємству “Украерорух”. Тут МАУ заборгувало понад 1,2 мільярда гривень.
Крім МАУ, група “Приват” Коломойського також контролює авіакомпанію “Роза вітрів” (формально належить кіпрському офшору Bregenzer Limited). Яка тепер возить президентську рать.
28 жовтня Державне авіаційне підприємство “Україна”, яке підпорядковане Державному управлінню справами, уклало дві угоди з “Розою вітрів” про послуги з перевезення високопосадовців на загальну суму 51,86 млн грн.
Минулого року таких угод було укладено на 44,70 млн грн.
***
Це далеко не повний перелік “подвигів” Ігоря Коломойського в боротьбі за ресурсну базу. Ще можна згадати те, як минулого року “слуги” підігрували йому з рентою на залізну руду та добування газу, щоб знизити заробітки інших олігархів. Що він наростив перевалку нафтопродуктів у портах, а також забрав під свій політичний та економічний вплив групу покійного Ігоря Єремєєва з усіма їхніми активами. І боротьбу за митні потоки та постійні сутички через це з групою Павлюка.