За два випуски однойменного відеоблогу (по-трускавецьки – #влогу) #Чашка прем’єра стала не лише значним #кроком #вперед у високих спіритичних #технологіях #молодої #команди #технократів, а й потужним важелем #селф-мейкінга ох#єнних #реформ. Саме тому у неї з’явилося так багато впливових #ворогів серед #небезпечних #парахаботиків, готових на #все.

Увесь цей час #влог #чашка прем’єра навіював на корупціонерів жах і огиду, а на чесних людей, які скучили за рішучими змінами, – приємний неглибокий сон, перебуваючи в якому, 73 % людей, як відомо, засвоюють інформацію найкраще: недарма кажуть, що сон розуму породжує істину.

Орієнтуючись на цей передовий #фреймворк, Олексій Гончарук обидва випуски з двох говорив із глядачами свого #влогу розміреним ласкавим голосом вкрай недалекої людини, використовуючи дуже прості слова, з яких складалися ще більш прості речення, і навіть літери у цих словах, здавалося, були значно простіші та приємніші за звичні: “Ми провели нараааду, аби у ваших домііівках було тееепло”, “інвестори будуть нам віірити”, “багато молодих, професійних і чесних людееей”, “гарно-добрее” і так дааалі.

Загалом #влог Гончарука був би типовою програмою “На добраніч, малюки” для розумово відсталих, тільки з молодою професійною чашкою замість одягненої на руку свині, скомпрометованою “нацдружинами” ще в ході передвиборної кампанії, якби не жваво-придуркувата музична заставка, яка покликана не лише заважати глядачам остаточно розфокусуватися, але й дає надію, що на сцену в будь-який момент можуть вийти дресировані кошенята, слоник, щастя.

І ось #чашка зникла. Можливо, нічого страшного не сталося – може, її випадково проковтнув Юзік, що проходив повз, або зашкварив Дубинський, або помацав Ківа, або веселу #чашку викурив, а може, навіть власноруч розбив сам прем’єр Гончарук, що, враховуючи його загальну розкоординованість в поглядах, не виглядає таким уже й неймовірним.

Можливо, #влог вирішили ребрендити у #самокат прем’єра, адже #чашка на новому етапі реформ вичерпала себе, але останнє вже точно навряд чи, – справжній масштаб посудного формату #молодої #команди до кінця не розкрито.

Якби президент Зеленський, записуючи ролик “Порох рветься до влади”, тримав у руці #чашку або хоча б поставив її біля #суфлера, через три дні на Майдані, можливо, нічого б не було.

Якби прес-секретарка глави держави Юлія Мендель, детально розповівши колегам серійного гвалтівника Андрушка про цицькування, булінг, харасмент, абьюзінг, петинг, лізинг, блоуджобінг, гангбангінг та інші модні слова іноземною мовою, заїхала кожному #чашкою в рило, масові домагання журналістів до талановитої #дівчини із #татуюванням на #попереку закінчилися б раніше, ніж Зеленський зійшовся посередині списку і зрозумів, що це зовсім не середина.

Якби голова міжнародного комітету Ради Богдан Яременко перш ніж говорити: оскільки на виборах в “ДНР” відповідно до українського законодавства якимось дивним чином переможе Пушилін, то його можна буде подумки перейменувати у Пушиленка і з чистою совістю вести з ним “форму діалогу”, а “народна міліція Донбасу” за формулою Штайнмаєра – це зовсім не якісь там сєпари, а “місцеве населення з правом участі в роботі правоохоронних структур”, – засунув глибоко до рота #чашку і тримав її там, допоки не відіб’ється бажання так наївно зливати, що Володимир Олександрович, здається, зібрався дурити на полях Нормандського формату кого завгодно, лише не Путіна, то не довелося б потім з переляканими очима записувати похапцем власний #влог про те, що “Ні капітуляції” – це дуже небезпечна заявка”.

Хто ж вкрав безцінну #чашку прем’єра? Хто зірвав теплий душевний діалог з елементами еротики між владою і суспільством? Хто поривається до влади? Порох поривається до влади. Ба більше, зараз в освічених #зе-колах починають говорити про те, що, можливо, саме Порошенко підсунув Гончаруку його #чашку для того, аби згодом поцупити її разом із рейтингом і забрати собі, і якщо це й справді так, то, як говорив великий Ківа, це може бути початком кінця.

#Влоги допомагають все менше.