У своєму дослідженні “Громадське” показало один бік медалі, до цього дослідження вийшов доволі потужний і резонансний пост і Марʼяни, і тут вперше я віддам належне, що по факту все так і є.

За виключенням ще однієї сторони, про яку чомусь поки не розповідали, але всі знають, мова йде про політичну складову.

Слід всім читачам пояснити основні принципи військової ІТшечки.

Перш за все, будь-який ІТ-здобуток, який використовує військо, приймається на озброєння. Тобто в бюджеті надалі будуть закладати кошти на утримання, забезпечення та подальший розвиток даного типу озброєння. Ба більше, ці проєкти можуть використовуватись десятки років, і всі чудово розуміють який це колосальний грошовий потік.

Саме тому з початком війни перед військовим командуванням став вибір: або шукати необхідні ІТ продукти у приватних компаній, або ж використовуючи потенціал добровольців-фахівців створювати його самим. І доволі багато крутих продуктів з початку війни зʼявилось на світ та зараз реально допомагають набути нових спроможностей для Сил Оборони України.

Проте, не завжди всі працюють заради перемоги, а доволі часто заради власної наживи або ж своїх тупих амбіцій.

Зі зміною Головнокомандувача змінились і радники, що відповідали за певні напрямки, включно з ІТ.

І тут зовсім не випадково зʼявився один відомий у вузьких колах чоловік, який дивом “пропихнув” один наказ, який проіснував рекордних від сили три години, і його особисто заветував сам міністр Умєров. Просто уявіть собі, що цей пан і створений ним наказ хотів просто заборонити одну з основних програм в ЗСУ з управління військами в один день? Тобто залишити війська сліпими і без координації. На мій хлопський розум це — класична диверсія і умовах ведення бойових дій.

Але ж чому це було зроблено реально? Усе пояснюється доволі просто: комусь ну дуже предуже закортіло “запхнути” своїми правдами і не правдами свій продукт, щоб косити гроші. Тим більше, що цей чоловік має доволі суттєве лобі в Верховній Раді України.

І тут на сцену виходить “головний кіберфахівець” партії “Слуга Народу” Сашка Федієнко. Саме тому, після таких резонансних тем, абсолютно не дотичний до війська ухилянт федієнко вибіг на публіку з постом, що все ок та загалом “день ото дня росте процент жиров у маслі …” (Скрін додається).

Хотів би нагадати, що від даного нардепа вже давно відхрестилась абсолютна вся українська кібер-спільнота.
У мене для даного недоліка свій борг. Саша не поцурався наполягти своїх колег депутатів, щоб вони здійснили тиск на офіцера мого колишнього підрозділу, щоб він “угомонив Макарука”. А після цього аліксашка федієнко вийшов з постами, що Макарук — не воював, нічого не робив і загалом його не існує. Тут пану федієнку нагадаю, що скріни не горять, та за слова йому прийдеться ще відповідати, якщо звичайно він у своїй звичній манері для себе тупо не засцить.

Проте, повернемось до його посту, і розберемось, з чим повʼязати така його медійна активність на цій ниві. А все дуже просто.

Оскільки, за інформацією, яку подала як Мар’яна Безугла, так і громадське, стоїть лобізм даного депутата, а також:

• Підрив обороноздатності країни під час війни.
• Загублені долі багатьох фахівців ІТшників-військовослужбовців, яких просто утилізували з посад, розформувавши частини про які було написано.
• І головне, розголос вказаних ганебних фактів покаже прямий взаємозвʼязок та причетність даного субʼєкту до цих подій. А з цим — не можливість зрубати бабла і в довгостроковій перспективі називатись на ЗСУ…

Маю честь.

P.S. Я чудово усвідомлюю, що після виходу цього посту вказаний мною депутат, як вже це було, буде використовувати свій адмінресурс з ціллю “угомонити” або “знищити”. Тому я прошу підтримки та захисту у адекватних народних депутатів, журналістів та громадянського суспільства.