Думки
Марта чи Марфа? Чи вплинуть війни за правопис на ЗНО з української мови
Ганна Чабарай журналістка
Хто насправді вирішує долю правопису?
Четвер, 4 лютого 2021, 11:00

Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК), відомий тим, що полюбляє “чудити”, знову наробив переполоху. 28 січня стало відомо, що він начебто скасував нову редакцію українського правопису, яка почала діяти у 2019 році. А конкретно – встановив, що Кабінет Міністрів вийшов за межі повноважень, коли ухвалював постанову №437 про затвердження правопису. У постанові йдеться про те, що Кабінет Міністрів погоджується з пропозицією МОН і НАН щодо схвалення нового правопису та доручає органам виконавчої влади сприяти його використанню.

Кому заважає правопис?

Адвокат Дмитро Ільченко, який подав позов до ОАСК, пояснив, що він “був направлений на захист української мови від її спотворення на користь регіональних діалектів”. Аналогічний позов надійшов від ГО “Правова держава”.

“Нагадую, це той самий правопис, в якому запроваджують “павзу”, “Атени”, “проєкт” та “Марту” замість “Марфи”. Підставою позову було те, що уряд не має права змінювати правопис, оскільки подібне просто не є його компетенцією. Також під час розгляду з’ясувалося, що “мовна комісія” мала суттєві суперечки та не розробляла правопис саме в тій редакції, в якій він був затверджений урядом. Тобто в наш правопис вносилися зміни, фактично, на колінах”, – написав Ільченко у Facebook.

Цей позов адвокат та ГО “Правова держава” подали начебто в інтересах херсонської школярки. Ось тут на відео вона говорить, що новий правопис “кумедний”, “несучасний” і що їй не подобається слово “тотоапарат” (спойлер: такого слова не існує ні за новим, ні за старим правописом):

Хоча є підстави припускати, що бажання судитися за мову виникло зовсім не в цієї дівчинки. Наприклад, активісти ініціативи “Хто замовив Катю Гандзюк?” повідомляють, що дівчинка – сестра дружини Дмитра Ільченка. Водночас Ільченко є адвокатом ексоголови Херсонської облради Владислава Мангера, якого підозрюють в замовленні вбивства Гандзюк. На Ільченка, кажуть активісти, Мангер переписав власність та бізнес перед тим, як потрапив у СІЗО.

“І саме через це нас не дивує, що Ільченко, найімовірніше, втягнув свою неповнолітню родичку у р*сняві справи ОАСКу і допомагає Андрію Портнову і Ко пробувати нищити українську державність”, – заявили активісти.

Зі свого боку ГО “Правова держава” керує Ростислав Кравець, фігурант “плівок Вовка”, із записів яких випливає, що голова ОАСК Павло Вовк та його колеги могли використовувати підставні громадські організації, щоб ухвалювати рішення у своїх інтересах.

Ліричний відступ: ім’я Марфа, за яке так турбується пан Ільченко, поширене саме в Росії та російській мові. Воно має, ймовірно, арамейське походження, латинкою передається як Marta або Martha і навіть у грецькій мові пишеться через літеру “тета” (θ). На сайті “Рідні” , який збирає базу українських імен, ім’я Марта зустрічається понад 17 тис. разів, а Марфа – 4,6 тис. разів.

Навіщо змінювати мовні норми та що буде далі?

Кабінет Міністрів справді міг не затверджувати нову редакцію правопису, бо це ніяк не впливає на його чинність. Її затвердили своєю постановою Президія Національної академії наук України та Колегія Міністерства освіти і науки 24 жовтня 2018 року.

У цій постанові описана потреба такого явища, як унормований правопис, та історія питання. Скажімо, ще 1919 року Українська академія наук ухвалила “Найголовніші правила українського правопису”, а в 1928 році так званий харківський правопис. Його, втім, у 1933 році замінили на новий, який наближував українську мову до російської. Такі правила діяли до 1990 року, поки не з’явився правопис, чинний донедавна. І лише в 2015 році нарешті була затверджена Комісія з підготовки нового правопису, до якої увійшли вчені-мовознавці з усієї країни, адже мова змінюється, з’являються нові слова і явища, правила потребують уточнень. У 2018 році тривало громадське обговорення – Комісія отримала понад 500 звернень, частину з них врахувала.

Фінальний текст правопису опублікували на сайтах МОН і НАН у червні 2019-го. Із цього моменту РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ застосовувати його норми та правила в усіх сферах. До того ж частина цих правил не передбачає жорстких рамок: можна вживати і старий, і новий варіант, як-от Афіни і Атени. Жодних санкцій за недотримання правопису не передбачено. Так само, як і за користування регіональними діалектами та місцевими говірками, які є частиною мови. Але правопис унормовує саме літературну мову, а не розмовну, тож жодні мовні норми не можуть змусити херсонську школярку вживати слово “кульчики” замість звичного їй “сережки”.

Так чи інакше, рішення ОАСК ще не набуло чинності, оскільки уряд має 30 днів на його оскарження. Міністерство юстиції вже заявило, що подасть апеляцію. Постанова Кабміну лишається чинною, поки триватиме апеляційний процес.

“Ми ще не отримали судове рішення ОАСК, і тому можу лише здогадуватись щодо аргументації суду, але навіть ці здогадки говорять про те, що особливої “зради” не відбулось. Найімовірніше, постанова КМУ була скасована з міркувань порушення тодішнім Кабміном у травні 2019 року процедури під час її прийняття. Зокрема, через те, що закон, який надавав право КМУ приймати таку постанову, було визнано неконституційним. Це означає, що навіть якщо апеляційна інстанція підтримає позицію ОАСК, шанси на повернення українського правопису залишатимуться – його можна буде перезатвердити рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови, якщо цей орган вважатиме це доцільним”, – пояснив міністр юстиції Денис Малюська.

Тож самим лише скасуванням цієї урядової постанови скасувати правопис неможливо. Як пише президент Академії наук вищої школи України Олександр Наконечний, рішення Президії НАН та Колегії МОН України від 21 жовтня 2018 року, якими затверджено нову редакцію Українського правопису, ніким не оскаржені й продовжують діяти в повному обсязі. Водночас він від імені Академії закликає Національну комісію зі стандартів державної мови підтвердити чинність нової редакції правопису своїм рішенням, адже саме на неї законом про державну мову покладено це питання.

Сама Комісія поки що не робила чітких заяв по суті проблеми. На сайті МОН опубліковано її позицію, яка полягає в тому, що постанова Кабміну діє, поки рішення суду не набуло чинності, а оскільки воно ще не опубліковане, то й обговорювати нема чого.

Що ж буде зі ЗНО?

Ймовірно, майбутні випускники шкіл та їхні батьки вже встигли занепокоїтися, мовляв, як же буде відбуватися ЗНО з української мови, якщо правопис то змінюють, то скасовують. Гіпотетично школярі найперші відчули б усі зміни на собі, адже знання чинних правил впливає на оцінку та їхнє майбутнє.

Денис Малюська вже заявив, що “учні можуть спокійно продовжувати вчити український правопис, затверджений у 2019 році, та готуватись за ним до цьогорічного ЗНО”.

“Враховуючи стандартну тривалість судового розгляду в умовах пандемії, ми не очікуємо яких-небудь сюрпризів щодо правопису до закінчення ЗНО, тому як мінімум до цьогорічного ЗНО зміни правил правопису не відбудеться”, – написав він у Facebook.

Але це не зовсім так. Хочемо застерегти школярів: ЗНО з української мови у 2021 році буде використовувати ПОПЕРЕДНІЙ правопис, який діяв до 2019 року. 29 липня 2019 року МОН видав наказ №1033, відповідно до якого у завданнях ЗНО протягом п’яти років, тобто до 2024 року включно, використовуватимуть норми правопису, які не зазнали змін. Ця інформація є на сайті Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО).

“В Українському центрі було ухвалено рішення: протягом п’яти років не вважати помилковим написання слів згідно з нормами попередньої редакції правопису. Іншими словами: екзаменатори позначатимуть написання слів, що не відповідатиме чинному правопису, однак у загальному обліку не враховуватимуть його — такі помилки не вплинуть на загальний бал учасника тестування за написання власного висловлювання”, – пояснили в УЦОЯО.

Тобто у тестах не буде запитань на новий правопис, водночас у розгорнутих відповідях можна опиратися як на нові норми, так і на попередні. ЗНО з української мови та літератури буде проходити відповідно до програми, затвердженої наказом МОЗ у 2018 році – відтоді вона незмінна.

Теги: ЗНО, ОАСК, правопис, український правопис

Межа у Telegram

Підписатись