22 березня Кабінет Міністрів посилив карантинні обмеження і зобов’язав громадян у червоних зонах носити захисні маски навіть на вулиці. Це нагадало аналогічну ситуацію навесні минулого року, коли епідемія починалася – тоді не лише заборонили виходити надвір без масок, а й закрили від людей парки та спортивні майданчики. Порушникам світив штраф від 17 тис. грн. У країнах Європи діяли навіть суворіші обмеження, аж до заборони виходити з дому без крайньої потреби, але там ситуація з COVID-19 була набагато гіршою, в Україні ж виявляли максимум кількасот хворих на день. Суворість обмежень можна було пояснити браком досвіду, адже тоді ще ніхто не розумів масштабів загрози, тому країни перестраховувалися. Однак український уряд ні тоді, ні зараз не пояснив, чому обмеження саме такі і якої мети ми маємо досягти.

“Послідовні” обмеження

У 2020 році хвилю народного гніву прийняв на себе головний санітарний лікар Віктор Ляшко, який мав необережність сказати, що закриття парків і дезінфекція доріг повинні справити “психологічний ефект” на людей, щоб ті залишалися вдома. А іконою народного протесту став “плавець із Гідропарку” Валентин Бур’янов – він вирішив вплав добратися до спортивного майданчика на київському Гідропарку, де його затримав десяток поліцейських.

До слова, суд закрив провадження про адмінпорушення, яке поліція відкрила проти Бур’янова, через відсутність складу злочину.

Свіжа постанова Кабінету Міністрів про маски на вулицях датована 22 березня, проте ні на Урядовому порталі, ні на ресурсах Міністерства охорони здоров’я досі немає роз’яснень. Традиційно комунікаційну роль взяли на себе журналісти: “Українська правда” з посиланням на неназваного співрозмовника в МОЗ пише, що маски на вулиці в червоних зонах треба носити лише тоді, коли неможливо дотримуватися безпечної дистанції.

До слова, ще в листопаді міністр охорони здоров’я Максим Степанов у телеефірі розповідав, що маски надворі не потрібні.

“На вулиці носити маску не треба. Виняток – це коли ви перебуваєте у місці великого скупчення людей. Наприклад, на зупинках, коли є натовп людей, відстань між якими інколи менша, ніж один метр. Просто надівайте маску – це безпека”, – казав він. Відтоді оновлень від МОЗ не було.

Також “Українська правда” отримала коментар поліції про те, що за відсутність маски штрафуватимуть лише злісних порушників, які не реагують на зауваження. В урядовому документі такі нюанси не прописані. Виходить, що без маски можна гуляти доти, доки не зустрінеш поліцейського. Якщо він буде в доброму гуморі, то зробить зауваження, якщо ні – оштрафує на 170 грн.

Також постанова забороняє роботу канатних доріг. Тих самих, які впродовж зимових канікул катали на підйомниках туристів у Карпатах і навіть самого президента Володимира Зеленського, а 22 березня раптом стали небезпечними.

До слова, після цих канікул у західних областях почався новий спалах COVID-19.

Показова ілюстрація того, що уряд ігнорує принцип доказовості в ухваленні рішень, – комедійний карантин зимових канікул, під час якого “заборонили шкарпетки”. Супермаркети, виконуючи рішення Кабміну, перестали продавати певні категорії товарів, заклеївши полиці стрічками.

“Якщо ми забороняємо реалізацію певних товарів у приміщенні магазину, то люди, яким вони необхідні, замовляють їх через інтернет-магазин і не будуть контактувати з іншими, наражаючи на небезпеку інфікуватися. Тобто зі ста людей, які могли бути в супермаркеті і контактувати між собою, в супермаркеті буде лише 40. Ймовірність того, що вони інфікуються або інфікують людей навколо, зменшується в рази”, – розповідав тоді Степанов. Щоправда, ніхто так і не бачив дослідження, яке доводить, що 60% покупців ходять у магазини спеціально по “заборонені” товари. Що робити людям, які не мають доступу до інтернет-шопінгу, також не пояснювали.

Нам би хотілося дізнатися, на які дані спирався уряд, ухвалюючи свої рішення, проте такої можливості немає, тому спробуємо розібратися самотужки.

Як діють розвинені країни

Так, у багатьох країнах включно зі США та членами ЄС існують суворі карантинні обмеження, які зобов’язують людей носити маски навіть надворі. Багато країн уже заплатили велику ціну – людські життя, тому зайвий раз не ризикують. Наприклад, Центр контролю та профілактики хвороб США каже, що маски на вулиці не потрібні, коли ви там самі або далеко від інших людей, однак окремі міста, округи або штати можуть мати власні правила, як зобов’язують жителів завжди бути в масках.

Уряд Канади рекомендує носити немедичні маски в будь-яких спільних просторах, закритих чи відкритих, до них належать зокрема подвір’я, парки, ринки під відкритим небом. Але остаточні обмеження залишаються за місцевою владою.

Уряд австралійського штату Вікторія “наполегливо рекомендує” носити маску там, де люди не можуть тримати відстань 1,5 м – на відкритих ринках, концертах, автобусних зупинках чи платформі вокзалу. Люди мусять мати з собою маску навіть тоді, коли займаються спортом на вулиці (але нічого не сказано про те, що її треба постійно носити на обличчі).

Чи справді потрібні маски на вулиці – позиція вчених

Незалежна британська організація The Science Media Centre вже шукала відповідь на це запитання.

Вірусолог Університету Лестера доктор Джуліан Тан зазначив, що країни, які практикували постійне носіння масок (Тайвань, В’єтнам, Таїланд, Гонконг), показали ефективний контроль над вірусом. Доволі складно вивчати, як вірус передається на вулиці, але епідеміологічний аналіз понад 300 випадків COVID-19 у Китаї виявив лише одне зараження, яке відбулося на вулиці. Доктор Тан вважає, що передача вірусу на вулиці – рідкість, але слід звести до мінімуму будь-яку можливість зараження, тому маски точно слід носити там, де людей багато і вони не рухаються, наприклад, у чергах в магазини чи на автобуси.

Мікробіолог Університету Редінга доктор Саймон Кларк більш скептично ставиться до носіння масок надворі, адже воно має сенс лише в разі великого скупчення людей, а такі заходи зараз переважно заборонені. За його словами, уряд повинен нагадувати про дотримання дистанції, зменшити кількість відвідувачів у магазинах, заохочувати людей носити маски правильно, тобто забезпечити виконання тих правил, які вже діють.

Професор медицини в Медичній школі Норвіча, Університет Східної Англії, Пол Гантер вважає, що маски надворі не мають сенсу, адже ризик зараження на відкритому повітрі у 18,7 разів менший, ніж у приміщенні. Якщо носити маску надворі під час дощу чи холоду, то ви зробите собі тільки гірше, адже вона намокає і перестає захищати органи дихання. За його словами, набагато ефективніше просто уникати скупчень людей.

Колишній генеральний директор Центру громадського здоров’я, лікар-інфекціоніст Володимир Курпіта у коментарі #Буквам спробував пояснити логіку урядового рішення.

“Найкращий засіб попередження – жорсткі обмеження із забороною в червоних зонах взагалі виходити на вулицю. Але оскільки уряд не має політичної волі, то намагається хоч якось вплинути на ситуацію і впроваджує норму про маски на вулицях. Вона може бути слушною, оскільки вірус мутує і ми точно не знаємо, як він може передаватися на вулиці, особливо в натовпі. Досліджень про це я не зустрічав, оскільки весь світ демонструє іншу тактику, оголошує жорсткі заходи карантину, і це більш правильно”, – каже він.

За словами Курпіти, в юрбі інфікуватися можна, проте жоден вірус чи бактерія не висять у повітрі – завжди поряд має бути хтось, хто їх виділяє. У сонячну, вітряну чи вологу погоду краплинки з вірусами, які видихає людина, дуже швидко розсіюються.

“Логіка і є, і немає. Тому що людська поведінка така: якщо ми йдемо по вулиці без маски, а потім заходимо в юрбу, то як швидко ми цю маску надінемо? Впровадження таких норм спонукатиме частину людей не виходити надвір, бо вони не будуть хотіти носити маску”, – каже фахівець.

Він зазначає, що уряд повинен був пояснити свої дії: оскільки в нас обмеження не настільки жорсткі, як в Італії чи Німеччині, то ми пропонуємо такий вихід, якщо ж це не допоможе, то доведеться впровадити серйозніші заходи.

Або дотримання правил, або назад у локдаун

У листопаді 2020 року почав діяти закон, який дозволяє штрафувати людей без маски в громадських місцях на 170-225 грн. Поліція навіть звітувала про кількість оштрафованих порушників у київському метро, хоча за чотири місяці авторка цих рядків не бачила у метрополітені жодного перевіряльника, водночас пасажирів без масок чи з носами поверх них було безліч. Також днями авторка мала нещастя їхати в повному вагоні потяга “Інтерсіті плюс”, половина пасажирів якого навіть не імітувала наявність масок. Стюарти не звертали на цих пасажирів жодної уваги, час від часу через гучномовці звучала РЕКОМЕНДАЦІЯ використовувати засоби індивідуального захисту. Не варто й казати, що жодного порушника не оштрафували.

Соцмережі засипані фотографіями громадського транспорту, заповненого точно більше, ніж наполовину, як того вимагають правила. Зайти в тролейбус можна, навіть маючи маску в кишені, а чи опиниться вона на обличчі в такого пасажира – залежить від наполегливості кондуктора.

Це лише кілька ілюстрацій із самої поверхні, які демонструють суворість обмежень та необов’язковість їхнього дотримання. Можна здогадатися, що те саме буде і з правилом про маски на вулицях. Результат єдиний – це не допомагає стримувати епідемію, поки немає системних рішень, елементом яких є контроль за дотриманням чинних правил.

Спочатку мало сенс масове тестування населення з ізоляцією хворих та контактних осіб, проте Україна жодного дня не проводила такої кількості тестів, за якою можна було би визначити реальну кількість випадків. Уряд перестав орієнтуватися на кількість виявлених хворих і зосередився на кількості госпіталізацій та заповнених “ковідних” ліжок – якщо ці показники стрімко ростуть, то область потрапляє в червону зону, а місцева влада впроваджує локдаун аж до обмеження в’їзду та виїзду. Так діє адаптивний карантин, який має сенс, коли в різних регіонах кардинально відрізняється ситуація. Максим Степанов запевняє, що загальнонаціонального локдауну найближчим часом не буде. За словами Степанова, потрібен “баланс між епідеміологією і економікою”.

Як пояснив керівник Центру економіки охорони здоров’я КШЕ Юрій Ганиченко, за останні три тижні смертність від COVID-19 сягнула піку попередньої хвилі, яка була восени, і далі зростає. Новий максимум – 362 померлих за добу.

Водночас, за словами експерта, госпіталізації дещо сповільнюються, проте кількість виписаних не наздоганяє ці показники – госпіталізації стабільно на чверть переважають виписки.

За сумарними показниками, до яких належать кількість виявлених випадків, кількість та зростання госпіталізацій, завантаженість ліжок із киснем, понад 50% областей можуть стати червоними вже наступного тижня, каже Ганиченко. Але, чи стане це приводом для загального локдауну – невідомо. Тиждень тому Офіс президента перекинув відповідальність на місцеву владу.

У зоні з червоним рівнем епідемічної небезпеки зараз Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Львівська, Житомирська, Київська (включно з Києвом), Черкаська, Харківська, Одеська та Миколаївська області. Рівненська, Тернопільська і Чернігівська мають високий ризик долучитися до списку. Вінницька і Хмельницька потребують обмежень червоної зони. Івано-Франківська область, із якої почався новий спалах, зараз демонструє позитивну динаміку, але послаблювати обмеження зарано.

“Уряд змінив підхід до адаптивного карантину і почав реагувати на спалахи на рівні громад. Якщо в ОТГ за тиждень є більше 70 випадків і зростання становить понад 50%, то регіональна комісія має посилити карантин у цій громаді. Така додаткова реакція впроваджується в помаранчевих регіонах”, – пояснив фахівець. Помаранчевими або червоними зараз є всі області, крім Херсонської.

За його словами, жорсткість адаптивного карантину може стати заміною національного локдауну.

“Уряд визначає 65% зайнятих ліжок з киснем як один із критеріїв адаптивного карантину. Якщо ставити за мету уникнення колапсу національної медичної системи, національний локдаун стане необхідністю, якщо 65% ліжок з киснем в країні будуть заповнені або якщо більшість регіонів перетне цю позначку. Враховуючи поточну динаміку, така ситуація може настати вже через три тижні. Важливу роль тут буде відігравати ефективність карантину в кожному із червоних регіонів”, – розповів Ганиченко.