Комплекс буде створений під Києвом, поблизу села Гатне Фастівського району та займатиме 267 гектарів землі. Фінансування для проєкту виділятиметься поступово, так як побудова кладовища розбита на вісім черговостей.

Меморіальний комплекс передбачає наявність військового кладовища з усіма необхідними ритуальними спорудами для організації почесних поховань загиблих, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

Крім того, на його території буде збудований музейний комплекс, який увічнить пам’ять загиблих та зафіксує для майбутніх поколінь їх внесок у захист української державності.

Перші поховання загиблих воїнів в Національному військовому меморіальному кладовищі можуть відбутися вже наприкінці літа цього року, хоча повністю побудувати весь комплекс планують до 2027 року.

На першому етапі будівництва буде створений заїзд на цвинтар, площа перед входом до комплексу, площа для проведення церемоніалу, а також перший сектор для поховань.

«Ми дуже хочемо розпочати перші поховання вже до кінця цього року. Всі будуть поховані з військовими почестями. І їхні могили будуть уніфіковані. За такими принципами постали всесвітньо відомі військові цвинтарі, зокрема, Арлінгтонське кладовище, кладовище Флері-деван-Дуомон, кладовища в Бельгії, Італії, Канаді», – повідомив заступник директора державної установи «Національне військове меморіальне кладовище» (НВМК) Ярослав Старущенко в коментарі ВВС Україна.

Поховання, утримання меморіального комплексу і всіх могил здійснюватиметься винятково за рахунок держави, наголошує він:

«Ми забираємо на себе весь «головний біль» родин та даємо їм змогу переживати втрату і не хвилюватися за те, що одного дня не буде кому доглянути могилу рідної людини».

«На території Національного кладовища буде збудований музейний комплекс, і там будуть встановлені меморіальні таблички з іменами усіх без винятку героїв. І тих, хто буде похований на цьому кладовищі, і тих, хто вже спочиває на малій батьківщині, і тих, чий прах розвіяний над Дніпром. Абсолютно усіх», – каже Ярослав Старущенко.

За словами виконувача обов’язків міністра у справах ветеранів Олександра Порхуна на Національному військовому меморіальному кладовищі мають право бути поховані всі військовослужбовці, які захищали Україну з 2014 року.

«Ми зробили зміни до певних постанов Кабміну та законів. Родини матимуть змогу перепоховати свого героя, якщо вони звернуться», – зазначив він.

Повідомляється, що повний перелік осіб визначений Законом «Про поховання та похоронну справу». Зокрема, серед них:

Військовослужбовці:

• які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, повні кавалери ордену Богдана Хмельницького, ордену «За мужність», ордену княгині Ольги,
• які, брали участь в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки,
• Герої України, яким з 2014 року вручили орден «Золота Зірка»;

Ветерани війни:

• учасники бойових дій: АТО, ООС, повномасштабне вторгнення Росії,
• особи з інвалідністю внаслідок війни: АТО, ООС, повномасштабне вторгнення Росії.

Крім того, на даному кладовищі можна буде перепоховати видатних борців за незалежність України у XX столітті.

Вперше наміри створити національне військове меморіальне кладовище висловили ще у 2011 році, тоді парламент навіть ухвалив відповідний закон. Після початку російської збройної агресії у 2014 році влада знову повернулася до цієї ідеї та створила «План заходів з увічнення пам’яті захисників України», втім, шукати місце для меморіалу почали лише в 2022 році.

Спершу, Київрада за дорученням уряду виділила для будівництва землю урочища «Лиса Гора» у Голосіївському районі Києва. Проте, таке рішення спричинило протести громадських екологічних організацій, які наполягали на тому, що урочище є національним природним комплексом зі складним рельєфом і не може бути місцем поховань загиблих.

Після того, як уряд відмовився від «Лисої гори», Верховна Рада у травні минулого року проголосувала за створення меморіального кладовища біля селища Биківня, поблизу Києва. Однак у заповіднику «Биківнянські могили» заявили, що це неможливо, бо на даній території можуть бути недосліджені поховання жертв сталінських репресій.

Згодом, громадські організації запропонували територію Співочого поля у Печерському ландшафтному парку, пустир на Виставковому центрі (колишня ВДНГ), пустир біля Берківецького кладовища, та уряд вже прийняв рішення шукати ділянку за межами Києва, оскільки у столиці не знайшлося місця.

Заступник директора державної установи «Національне військове меморіальне кладовище» Ярослав Старущенко розповів, що рішення про виділення землі ухвалила Київська обласна військова адміністрація, а не територіальна сільська громада, оскільки ділянка є державною власністю. Цьому передували зустрічі з представниками громадськості, зі старостами навколишніх сіл, які були повністю поінформовані про те, як виглядатиме меморіал.

Тому, на його думку, конфлікту з Гатненською територіальною громадою через спорудження кладовища бути не мало.

Ярослав Старущенко розповів, що ділянка розташована поза межами населеного пункту, це частина лісу вздовж траси на Київ. Крім того, за його словами, крематорій буде побудований за європейськими стандартами і на достатній відстані від сіл.

«Будь-який вплив на екологію виключається», – запевнив він.

Втім, не дивлячись на слова посадовця – скандалу з територіальною громадою уникнути все ж не вдалося. Жителі села Мархалівки виступають проти будівництва Національного військового меморіального кладовища через те, що буцімто бояться зникнення або забруднення води у місцевості, протестують проти вирубки лісу, а також – проти сусідства з меморіальним комплексом.

Втім, в Патронатній службі Азову стверджують, що в таких діях місцевих вони вбачають російський слід та маніпуляції громадою.

«Ми не звинувачуємо учасників мітингу, але вбачаємо чіткі маніпулятивні та провокаційні заяви вочевидь інспіровані ФСБ росії. Спекуляції та скандали саме на темі поховання військових справа рук російських агентів. Просимо громаду зосередити свою увагу на провокаторах та тих, хто потенційно міг би бути завербованим росією для подібних інформаційних атак», – заявили там.

Також у Патронатній службі Азову закликали всіх цивільних переглянути свою позицію та навпаки підтримати процес будівництва меморіального комплексу у знак пошани наших Героїв, які віддали життя за Україну та право мирно жити у власній державі.

В Міністерстві у справах ветеранів пояснили, що поховання і дим від крематорію Національного військового меморіального кладовища не забруднюватимуть довкілля.

«700 метрів – на такій відстані від житлової забудови буде розміщено крематорій. Державні норми дозволяють розміщувати на відстані 300 метрів», – йдеться в повідомленні пресслужби міністерства.

Зазначається, що чорного диму і запаху від крематорію не буде, оскільки в ньому будуть використані нові сучасні технології очищення диму, який не загрожує довкіллю і здоров’ю людей.

У міністерстві також наголосили, що поховання жодним чином не вплинуть на якість води, яку споживають жителі прилеглих населених пунктів, оскільки відстань до житлової забудови коливається від 300 метрів до 1 кілометра.

Серед іншого, у відомстві зазначили, що під час будівництва Національного військового меморіального кладовища вирубують лише 10% аварійних і хворих дерев, а також дерев, що розташовані безпосередньо на місцях спорудження будівель, а 90% лісу залишиться недоторканним.

З метою роз’яснення, здорової комунікації та уникнення подальших конфліктів в Патронатній службі Азову також вирішили дати відповіді на найпопулярніші закиди жителів Мархалівки щодо будівництва Національного військового меморіального кладовища.

«Будівництво Меморіалу не спричинить екологічної катастрофи, висихання дерев, отруєння чи зникнення води, чорного диму від крематорію не буде. Закиди про готель та ресторан на території комплексу цілком маніпулятивні», – заявили в пресслужбі.

«Я був шокований такою реакцією. В цивільних повністю розчарований», – написав в своєму телеграм-каналі військовий та громадський активіст руху «Традиція і Порядок» Крістіан Ударов.

Абсурдністю ситуації обурюється також військовий Кирило Яковлев:

«Для розуміння ситуації, а точніше абсурдності. Зірочка це там, де ми сьогодні записували відео та спілкувались з місцевими. Поряд хочуть побудувати меморіальний комплекс, але люди кажуть, що у них буде погана вода і подібне, але якщо подивитись вище на картинці, а також на гугл карти – як може бути таке, що старе кладовище не заважає, а новий комплекс буде заважати, дивно?».

Та найбільших обертів скандал набрав коли в Мережу потрапило листування місцевих в одному з гатненських чатів.

«Для мене нема в Україні чужого місця. Я сам родом з Харкова. Там прожив все своє життя. У 2014 році, коли мені було 19 років, то я пішов добровольцем боронити Донецьку область. Вона мені теж рідна – це Україна. Львів для мене теж рідний – це Україна. Будь-яке місто та селище в Україні для мене рідне. Ми боремося за всю країну. За кожного українця та українку. За кожну дитину та пенсіонера», – коментує скандальні повідомлення Кирило Яковлев.

Пропозиції місцевих створити комплекс в Чорнобилі, Межигір’ї чи десь в Кончезаспі, поруч з депутатами, військові називають відкритою зневагою до них, а ідеї поховання військових подалі від Києва відзначають як особливо образливі.

Розмірковуючи над тим, чому місцеві мешканці виступили проти створення меморіалу загиблим воїнам військовий Кирило Яковлев в коментарі нашому виданню говорить, що однією з причин стало те, що інформація про будівництво комплексу була від них прихована.

«Коли велись публічні обговорення та центральна влада вже мала намір робити там меморіальний комплекс, місцева влада вирішила не доносити цю інформацію до місцевих мешканців. Тобто голова ОТГ та депутати все знали, але вони вирішили не інформувати людей. Так само і місцеве населення, яке не цікавиться взагалі, що відбувається в них в селищі. Вони не ходили на сесію та, відповідно нічого не знали, тому їм вже по факту сказали, що вже все вирішено і тут буде відповідний комплекс», – пояснює Кирило Яковлев.

Військовий розповідає, що приїхати на місце подій його запросила голова Патронатної служби Олена Толкачова «Гайка».

«Я конкретно не знав, що там відбувається. Коли я почув, що кажуть місцеві мешканці на військових та яке до них відношення, був в шоці. Військових вони називали тітушками та провокаторами, а Олену Толкачову проплаченою. Ми намагалися з ними поспілкуватися, але не вийшло. Відео, які потрапили в Мережу – це лише маленька частина того, що відбувалося», – обурюється він.

 «У місцевих мешканців немає ніяких конкретних пропозицій та заяв, вони навіть не хочуть долучитися, щоб проконтролювати всі ці процеси, а просто виступають проти. Тобто, якщо у цій ситуації політика центрального влади є доволі конструктивною, вони приїхали з документами, поспілкувалися з людьми, донесли їм свою думку, то в місцевих мешканців конструктиву ніякого нема», – розповідає військовий.

 «Якщо підсумувати, основна причина цього конфлікту це те, що люди не керують своїми селищами, своїми ОТГ, своїми містами і так далі. Я у цих людей запитував чи ходять вони на сесії, на сесії не ходять, місцевого бюджету не знають. Тобто вони у своїй громаді просто живуть. І тому не знають, що цей ліс, до речі, не належить громаді, а є державним. Тобто знаходиться у власності держави», – резюмує військовий.