Про це повідомила членкиня комітету та депутатка від «Слуги народу» Мар’яна Безугла.

Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, 10 квітня проєкт вже буде в залі Ради.

«Завтра цю редакцію виносять в залу Верховної Ради України», – підтвердила Безугла.

Власне, сам закон вступає в силу через місяць після прийняття, за цей час уряд має підготувати всі нормативні документи. Також слід зазначити, що комітет тільки рекомендує, а чи ухвалювати окремі правки або закон в цілому вирішує парламент шляхом голосування.

«Скоро будуть новини по мобілізаційному законопроєкту. Спойлер: новини погані», – анонсував народний депутат Олексій Гончаренко.

Публікація Олексія Гончаренко

Згодом, керівник Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев опублікував власне сам текст законопроєкту із правками.

З якого стало відомо, що Комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки виключив положення щодо демобілізації та ротації  військовослужбовців із законопроєкту.

Саме ця зміна викликала найбільше обурення в громадськості, адже у початковій версії законопроєкту була норма, яка передбачала звільнення зі служби військовослужбовців, які загалом відслужили 36 місяців під час дії воєнного стану. При цьому їх звільнення мало здійснюватися у терміни, визначені рішенням Ставки верховного головнокомандувача.

Втім, і її було вирішено скасувати.

«Демобілізації через 36 місяців служби не буде, навіть за рішенням Ставки. Комітет з національної безпеки та оборони за поданням Кабінету Міністрів повністю прибрав розділ про терміни служби з мобілізаційного законопроєкту», – обурився Гончаренко.

Народний депутат Федір Веніславський повідомив, що з таким проханням до Ради звернувся Кабінет міністрів, та додав, що ці питання мають унормувати окремо, в іншому законопроєкті.

«Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про звернення з цього питання до Верховної Ради України. Це питання має бути врегульоване окремим законом, проєкт якого має розробити КМУ», – зазначив він.

Реакція не забарилася і вже сьогодні перші протестуючі вийшли до Верховної Ради. Таким чином люди вимагаються вплинути на посадовців та змусити їх переглянути законопроєкт в питанні демобілізації та встановити чіткі терміни служби.

«Демобілізація, звісно, необхідна. Але якщо зараз оголосити демобілізацію, то це може мати погані наслідки. Ми з братом лобіюємо за зміни, які пропонує ТСК ВРУ з захисту прав та вирішення проблем військових. Ми з братом там консультанти. Там є багато правок, які реально покращать службу в армії. І тоді демобілізація буде не потрібна тому, що військові захочуть далі служити», – в коментарі нашому виданню пояснює військовий Данило Яковлев.

Командир кулеметного підрозділу 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Назарій Кішак вважає, що в законі про мобілізацію мають бути прописані чіткі терміни демобілізації людей, які тривалий час перебувають на передовій.

«Законопроєкт має впорядкувати призов людей через ТЦК. Залишається неналагодженим питання рекрутингу. Нині це просто слово, а не дієва система. Військові частини так і є безправними під час набору потрібних їм людей. Бо рекомендаційні листи, які дають бригади людям, котрі хочуть у них служити, не гарантують, що вони потраплять саме до них. Це нівелює всю інформаційну роботу, яку проводять підрозділи щодо запрошення на військову службу», – розповідає командир кулеметного підрозділу нашому виданню.

Також були скасовані попередньо схвалені мотиваційні норми, а саме:

– одноразова доплата у розмірі 70 т.грн. військовослужбовцям, які перебувають на «нулі» – цю норму виключили;

– щомісячно виплачується винагорода за особливості проходження служби у розмірі 10 000 грн.;

– фіксовану плату за знищену техніку.

Тобто лишається без змін. Проте встановили на рівні закону виплату від 4 до 300 розмірів прожиткового мінімуму за знищене(захоплене) озброєння.

Крім скасованої демобілізації та мотиваційних норм користувачів Мережі не на жарт обурило введення обмеження керування транспортними засобами та можливість їх вилучення.

За новим проєктом обмежити особу у праві керування транспортними засобами НЕ зможуть лише у двох випадках:

• Якщо встановлення такого обмеження позбавляє особу основного законного джерела доходу;
• Особа використовує ТЗ у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на його утриманні особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю.

Ймовірність вилучення транспортних засобів підтверджує й Безугла:

«Якщо у власності людини більше 1 транспортного засобу, автомобіль можуть мобілізувати», – стверджує вона та публікує конспект законопроєкту.

Усі військовозобов’язані, які досі не уточнили дані в ТЦК, зобов’язані зробити це протягом 60 днів після чергового указу Зеленського про продовження мобілізації. Зробити це можна буде в самому ТЦК, ЦНАПІ або в електронному кабінеті.

Попередньо, це вимагатиметься і від тих, хто перебуває за кордоном, адже вони теж повинні мати при собі військово-облікові документи для оформлення консульських послуг. Згідно норми про обов’язок всіх громадян України оновити свої персональні данні в умовах воєнного стану.

«Певні правки, які пропонуються указаним проєктом закону, можуть звузити конституційні права громадян України. Але давайте не забувати, що країна знаходиться в активній фазі війни. А питання звуження конституційних прав громадян було закріплено на законодавчому рівні ще до введення воєнного стану. Як юристу, деякі правки мені не подобаються, але розумію, що на даний момент – вони доцільні. Крім того, вважаю, що зміни до низки законів України, були б актуальними рік-півтора тому, а не зараз», – в коментарі нашому виданню говорить адвокат юридичної Компанії «Ріяко та партнери» Катерина Аніщенко.

Внутрішній і закордонний паспорти військовозобов’язані зможуть оформити, якщо матимуть при собі військово-облікові документи. Сам військово-обліковий документ зобов’язаний мати при собі кожен чоловік віком від 18 до 60 років та пред’являти його за вимогою представника ТЦК  або поліцейського, а також представника ДПСУ у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Щодо призову на службу жінок, то відбуватися це буде лише в добровільному порядку – йдеться про тих жінок, які перебувають на військовому обліку, тобто тих, хто має медичну  або фармацевтичну освіту.

В той же час радник з гендерних питань командувача Сухопутних військ Григор’єва в коментарі виданню The Times заявила, що в найближчі роки доведеться мобілізувати і жінок.

На що в центрі протидії дезінформації при РНБО ще раз запевнили, що призов жінок буде відбуватися тільки добровільно:

«Мобілізація жінок не на часі. Вони можуть мобілізуватися виключно добровільно», – ЦПД при РНБО.

Зазначається також, що громадяни, які до 25 років пройшли базову військову підготовку, не підлягатимуть мобілізації. На службу вони можуть вступити лише добровільно.

Крім того, право на відстрочку матимуть громадяни, які доглядають осіб з інвалідністю, зокрема:

• члени сім’ї першого ступеня спорідненості (не більше одного) з людиною з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею,
• члени сім’ї другого ступеня спорідненості з такою особою (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня спорідненості або їх підтвердженої фізичної неспроможності).

Без змін лишили право на відстрочку для тих, хто має 3-х неповнолітніх дітей та для студентів денної або дуальної форми навчання, які здобувають освіту вищого рівня, ніж попередня.

Ще декілька цікавих змін, якщо законопроєкт приймуть в такому вигляді:

• Нардепам дозволяється забронювати від армії по два своїх помічника;
• Реєстрація електронного кабінету військовозобов’язаного залишається добровільною.
• Тим хто укладе контракт – обіцяють сертифікат на купівлю транспортного засобу в розмірі 150 тис грн.
• Усі працівники Нацполіції України з 2024-го будуть заброньовані;
• Штраф за порушення законодавства про оборону та мобілізацію передбачено від 17 до понад 22 тис грн для громадян та від 34 тис грн для юридичних осіб.

Отже, у фінальну версію мобілізаційного законопроєкту увійшли:

• Обмеження консульських послуг для чоловіків від 18 до 60 років без військово-облікових документів.
• Залишається норма про право на демобілізацію людей з інвалідністю.
• Демобілізація у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
• Визнані обмежено придатними зобовʼязані будуть повторно прийти переогляд протягом 12 місяців.
• Військовослужбовці у разі укладення першого контракту мають право на компенсацію 50 відсотків від першого внеску за кредитом, забезпеченим предметом іпотеки.
• Ті, хто отримав 2-3 групу інвалідності після 24 лютого 2022 року (окрім військовослужбовців) підлягають повторному медичному огляду для визначення придатності до служби.
• Всім військовослужбовцям хочуть виплачувати щомісячну винагороду за особливості проходження служби у розмірі 10 тисяч гривень.
• 70 тисяч гривень щомісячних виплат тим, хто бере участь у бойових діях «на нулі», і виконує завдання з контрнаступу, контратаки аж до ротного опорного пункту включно, а також на території противника.

Загалом, робота над законопроєктом про мобілізацію тривала довго та зайняла значно більше часу ніж про те заявлялося.

Ще 26 грудня минулого року Кабмін вніс до ради законопроект «Про удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби». Проте, вже на початку 2024 року Уряд офіційно відкликав з парламенту даний законопроект. Міністр оборони України Рустем Умєров тоді заявив, що команда відомства вже підготувала нову редакцію законопроєкту про мобілізацію з урахуванням всіх пропозицій, погоджених в робочому порядку з депутатами на засіданнях Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

30 січня Кабмін затвердив оновлену версію законопроекту та передав її до Верховної ради. Тоді у МО зазначили, що коментарі та зауваження до документа були враховані спільно з Генштабом ЗСУ, урядом та народними депутатами.В лютому Верховна рада підтримала оновлену версію законопроекту, тож саме з того часу і до сьогодні дискусії з цього питання не зупинялись ні на мить. Перед Комітетом стояло завдання опрацювати законопроєкт про мобілізацію з понад 4196 правками, які були розділені на 16 тематичних блоків – на реалізацію цього пішло більш ніж два місяці.

Власне, сам закон ще потрібно прийняти, а в силу він вступить через місяць після цього.

«Закон про мобілізацію голосуватимуть завтра, сьогодні лише правки», – повідомив Гончаренко.

«Пам’ятник депутатському популізму: 4293 правки до законопроєкту про мобілізацію», – написала Безугла в своєму Facebook, та підтримав Телеграм-канал «Джокер».

Власне сам розгляд правок до мобілізаційного законопроєкту депутатам вдалося перетворити на справжнє шоу: пустий зал, ведення трансляцій одразу з декількох телефонів та повний хаос.

Реакція соцмереж на процес розгляду правок

Народна депутатка Ірина Геращенко стверджує, що відповідальність за мобілізацію перекладають на військових, адже викликати на засідання було вирішено лише Сирського.

«Слуги відмовилися запросити на розгляд проєкту Верховного Головнокомандувача, прем’єра Шмигаля і міністра оборони Умєрова. Викликали лише Головнокомандуючого Сирського, тобто, відповідальність за мобілізацію перекладають на військових», – запевняє депутатка.

Втім, певну роботу народним обранцям все ж вдалося виконати, до прикладу Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який дозволить звільняти деяких ув’язнених від відбування покарання у разі проходження військової служби.

За відповідний проєкт закону №11079-1 проголосував 281 нардеп.

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram. Він додав, що ризики, які є в документі щодо антикорупції та тяжких злочинів, мають усунути до другого читання.

Нардеп Олексій Гончарено уточнив, що, згідно із законопроєктом, надаватиметься можливість служити ув’язненим, які засуджені не за тяжкими статтями.

«Засуджені за тяжкі умисне вбивство, зґвалтування, сексуальне насильство, за злочини проти основ національної безпеки – не будуть мобілізовані!», – додав він.

Також Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №10379 про посилення відповідальності за військові правопорушення, який підтримали 254 народні депутати.

Згідно з документом, пропонується за порушення призовниками чи військовозобов’язаними правил військового обліку – карати від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а це від 8,5 до 17 тис. грн.

За порушення законодавства про мобілізацію штраф складе 34-85 тис. грн, а за порушення у особливий період від 153 тис. до 204 тис. грн (раніше було 3400-8500 грн).

На цьому вся робота скінчилася, а речник Міністерства оборони у ефірі телемарафону виступив з заявою, що законопроєкт про демобілізацію розроблятимуть протягом восьми місяців.

«Ми не можемо зараз ухвалювати поспішних рішень. Ясна річ, що популістських думок зараз дуже багато. Водночас ми маємо розуміти, що ескалація російської агресії триває», – пояснив він.

«Законопроєкт про мобілізацію – не вирішує проблеми мобілізації. Депутати замість того, аби залучити до обговорення мілітарі-спільноту та бригади, які мають авторитет у суспільстві, вирішили зробити все самі. На виході, через багато місяців, ми маємо законопроєкт, який не закриває проблеми мобілізації», – стверджує Данило Яковлев.

Найбільш спірним військовий вважає питання бронювання багатьох людей: поліцейських, журналістів, інших. На його думку це не вплине позитивно на військових, а навпаки – викличе у захисників негативну реакцію.

«Довіри до цього законопроєкту немає. Ініціатива була б не потрібна, якби Верховна Рада вирішувала нагальні проблеми армії. Коли люди б бачили, що армія ефективно працює в ній немає проблем, то ставали б до її лав», – додає він.

«Спірні правки, точніше, їх скасування – щодо зарплати військових на лінії фронту. Грошове забезпечення воїнів на передовій має бути на рівні складних завдань, які вони виконують. Депутати мають пройти через нову «конституційну ніч», але вже щодо ухвалення ефективного закону про мобілізацію», – додає командир кулеметного підрозділу 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Назарій Кішак.

Адвокатка Катерина Аніщенко найспірнішою правкою вважає інформацію про те, що чоловіки, які отримали інвалідність під час дії воєнного стану, повинні будуть пройти переогляд. Інваліди І та ІІ групи підлягають йому.

«Яким чином буде створена комісія, хто буде до неї входити, який механізм проведення переогляду  – незрозуміло. На основі документів чи фізичного огляду – теж не зрозуміло. Багато чоловіків, які отримали інвалідність – вже виїхали за кордон. І це несправедливо у стосунку тих, хто лишився», – розмірковує Аніщенко.

«Лазівок в ініціативі не лишилося. Обов’язковості ведення електронного кабінету проєкт закону не містить. Щодо водіння автомобіля – ніхто не забороняє продати транспортний засіб або подарувати дружині. По першій неявці в ТЦК – це адміністративна відповідальність. Якщо після проходження ВЛК – кримінальна відповідальність. Це не вмотивує чоловіків з’являтися до ТЦК», – пояснює вона.

Адвокатка підтверджує слова військового, що кардинально ці зміни не будуть спонукати громадян з’являтися до ТЦК.

«Ми громадяни вільної країни, боремося за свою незалежність і метод «батога» у нас не працює. На мою думку, бажано було б, щоб цей закон мотивував нести службу. Наприклад, якщо людина є айтішніком у цивільному житті і не може тримати зброю у руках, то він може бути класним оператором БПЛА, надавати ІТ-підтримку захисникам. Хотілося б, щоб цивільну професію можна було поєднувати з військовою», – додає на сам кінець Аніщенко.