Минуло півтора місяця відколи в Київраді зареєстрували ініціативу про заборону фінансування міських проєктів коштами, що мають російське походження. Такою була реакція на плани Київради виділити землю для Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», у фінансуванні якого беруть участь російські олігархи. Букви розповідають, як може скластися доля мораторію та хто виступає проти його ухвалення.
Кому не вгодив меморіал «Бабин Яр»
Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» в Україні заснували у 2016 році. Його фінансує однойменний благодійний фонд, до якого входять зокрема російські олігархи Міхаїл Фрідман та Ґєрман Хан. У самому Центрі вже заявили, що обоє олігархів народилися та виросли в Україні і сплачують тут податки, а їхня фінансова частка у проєкті менша за 50%. Але у 2018 році обоє потрапили у передсанкційний список олігархів, які Міністерство фінансів США назвало близькими до президента РФ Владіміра Путіна.
Крім них, у наглядову раду благодійного фонду Центру входять ізраїльський політик та совєтський політв’язень Натан Щаранський, білоруська письменниця, лауреатка Нобелівської премії з літератури Світлана Алєксієвич, головний Рабин України Яків Дов Блайх, музикант та політик Святослав Вакарчук, чемпіон світу з боксу Володимир Кличко, український олігарх Віктор Пінчук, президент Всесвітнього єврейського конгресу Рональд Лаудер, польський політик Александер Квасьнєвський.
Фонд збирається у 2023 році відкрити меморіал та музей на місці урочища Бабин Яр у Києві, місці масових розстрілів євреїв під час Другої світової війни. Художнім керівником проекту призначили скандального російського режисера Ілью Хржановського, відомого, зокрема, за фільмом «ДАУ. Дегенерація» . У музеї режисер планує занурювати відвідувача в атмосферу місця за допомогою доповненої реальності та залученості до експериментів, через що до нього виникли етичні питання.
Проєкт підтримали президент Володимир Зеленський та Міністерство культури. Він має прихильність і міського голови Києва Віталія Кличка, який, наприклад, взяв участь у відкритті інсталяції до 60-х роковин Куренівської трагедії, яку створив Меморіальний центр. Перед цим мер схиляв депутатів Київради проголосувати за виділення землі під цей проєкт і «не політизувати питання», проте голосування відклали через нестачу голосів – проти виступила частина депутатів , зокрема «Європейської солідарності» , «Батьківщини» та «Голосу».
Протестують не лише депутати: сотні культурних, наукових, громадських діячів закликали звільнити з проєкту Хржановського і залучити громадськість. Через цю ситуацію колишній головний історик проєкту Карел Беркгоф заявив, що не може його підтримувати з етичних міркувань. Хржановський, у свою чергу, звинуватив опонентів в антисемітизмі, а у Фонді заявили, що не звільнятимуть режисера з посади. Є й заява громадських діячів на підтримку проєкту, під нею підписалися Яків Дой Блайх, головні рабини областей, керівники єврейських громадських організацій.
Існує альтернативна концепція меморіалізації Бабиного Яру, яку напрацювала Робоча група при Інституті історії України НАН. Вона передбачає, що контрольний пакет акцій має належати державі, а на території меморіалу не буде капітальних споруд. Заяву на підтримку цього проекту підписали співпрезидент Асоціації єврейських організацій та общин України Йосиф Зісельс, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, професор Ярослав Грицак, історик Володимир В’ятрович та багато інших діячів .
Ці дві групи активістів об’єднує те, що обидві сторони підтримують створення в Києві меморіалу, який вшанує пам’ять Бабиного Яру. Проте одні хочуть досягти мети будь-якою ціною, тому просять «не політизувати» питання, а інші принципово не сприймають ідею пам’ятників за російські гроші.
Спроба мораторію на російські капітали
Оскільки проєкт, у якому фігурують російські олігархи, заручився підтримкою української та київської влади, його опоненти вирішили піти іншим шляхом і повністю заборонити участь фінансів російського походження в київських проєктах. Так з’явилася пропозиція депутатів від фракції «Голос» Аліни Михайлової та Олександра Лінчевського. Документ під номером 769 був зареєстрований 15 лютого. Він пропонує заборонити участь громадян та суб’єктів господарювання держави-агресора та їхніх грошей у проєктах, які фінансуються за рахунок бюджету Києва чи реалізуються на його території.
Олександр Лінчевський тоді пояснював Буквам свою ініціативу тим, що кожен, хто платить податки в Росії, фінансує російський уряд і армію.
«Ми як місто не можемо, хай навіть опосередковано, сприяти фінансуванню російської армії. Київ не може собі дозволити такі угоди, так чи інакше російські інвестори матимуть тут прибуток, сплатять податки в Росії і ці гроші повернуться до нас кулями», – говорив він.
Варто зазначити, що в 2019 році Київрада вже ухвалювала рішення щодо російських капіталів з подачі фракції «Свобода». Тоді юрособам із російським капіталом чи власністю заборонили передавати у власність чи користування майно та землю в Києві.
Як розповіла Буквам Аліна Михайлова, цього разу йдеться не лише про передання майна, а й про заборону суб’єктам, пов’язаним з РФ, вкладати гроші в київські проєкти.
Пропозиція «Голосу» має пройти три комісії: з питань бюджету, з питань місцевого самоврядування та з питань підприємництва.
16 березня Михайлова ініціювала внесення проєкту в порядок денний бюджетної комісії, яка є профільною, рішення підтримали всі присутні 18 депутатів. Проте з’явився лист секретаря Київради і заступника мера Володимира Бондаренка, в якому він на шести сторінках розписав, що проєкт слід доопрацювати, щоб він був «дієвим», та запропонував створити для цього робочу групу. Таку групу одразу ж створили, до неї увійшли семеро депутатів від «Євросолідарності», «Удару», «Слуги народу», Аліна Михайлова її очолила.
Депутатка планує зібрати робочу групу, проте через епідеміологічну ситуацію Київрада вирішила піти на карантин. Відтоді минуло два тижні, голосування постійно переносилося, але так і не з’явилося в порядку денному.
За словами Лінчевського, Кличко весь час обіцяв депутатські слухання щодо проєкту, але не провів їх. Тим часом у Бабиному Яру з’явився будівельний кран і стартувало самовільне будівництво.
«Кличко лише сказав, що треба розібратися, хто ж це будує», – розповів Лінчевський.
Підтримка проти тихого саботажу
Опираючись на позицію фракцій щодо виділення землі меморіалу з російським фінансуванням, можна спрогнозувати, як вони голосуватимуть за заборону російських капіталів загалом.
Скажімо, партія «Голос» не мала єдиної позиції щодо меморіалу, лінія розлому цілком відображає події всередині партії . Засновник партії Святослав Вакарчук, як уже згадувалося, входить до наглядової ради Центру, його підтримали Кіра Рудик і Ярослав Железняк. Як повідомляв Йосиф Зісельс, 16 лютого в офісі партії відбулася дискусія щодо меморіалізації Бабиного Яру. У представленні «російського» проєкту брав участь лідер фракції «Голосу» в КМР Максим Нефьодов, український презентували Зісельс, Лінчевський та член партії «Голос» Сергій Притула.
«Основний результат двогодинної дискусії – більшість депутатів та інших присутніх в офісі партії вперше почула про існування українського проєкту, почали потроху розбиратися у відмінностях між двома проєктами і нарешті зрозуміли, чому проєкт МЦГБЯ є російським», – написав Зісельс .
Проте в результаті політрада партії рекомендувала своїй фракції в Київраді підтримати передання землі під скандальний меморіал. Десятеро народних депутатів «Голосу» з цим не погодилися і висловили своє обурення.
Виходячи з кількості депутатів у фракціях Київради виділення землі може і не відбутись.
Адже фракція «Євросолідарності», найбільша в Київраді, не підтримувала меморіал Хржановського і закликала залучити до обговорень громадськість, лідер партії Петро Порошенко «категорично проти» участі росіян у меморіалізації.
Проти голосування за передачу землі ткож виступала фракція «Батьківщини», тож вони потенційні союзники.
Фракція «Голосу» в міськраді має лише 8 депутатів, але вже очевидно, що голосування фракції не буде одностайним.
Друга за розміром фракція «Удар», за припущенням Михайлової, не буде одностайною в голосуванні за заборону російського капіталу, це суперечило б позиції Віталія Кличка щодо меморіалу, водночас там є депутати, які не хочуть підтримувати передачу землі Центру.
Елементом затягування Михайлова вважає ініціативу «Удару» про створення робочої групи.
«У Київраді є така приказка: коли хочеш щось затягнути, створюй робочу групу. Власне, так і сталося. Створення робочої групи – пряма порада Бондаренка, депутати «Удару» на комісії також наполягали на цьому. Затягування відбувається також в інших двох комісіях, які просто не ставлять на розгляд це питання. Я не є їх членом, але буду просити колег, щоб вони на засіданнях комісій з руки ставили ці питання на голосування», – розповіла депутатка.
Тож поки що обидва проєкти – і про виділення землі під меморіал Хржановського, і про заборону російського капіталу – стоять на паузі на невизначений час, а їхнє майбутнє залежить від розголосу та здатності фракцій знаходити спільну мову.