Думки
На передовій лінгвістичної війни: мова як визначальний чинник національної ідентичності українців. Випуск 3
Марина Ковальчук Філологиня
Українська мова нікого не лишає байдужим. Північний сусід повсякчас зазіхав на нашу мову, прагне її асимілювати до російської. А ми всю історію чинимо опір, і поки нам це вдається завдяки небайдужим носіям солов’їної. Натомість поміж носіїв також є не надто сумлінні громадяни або ж такі, що через певні обставини володіють мовою недосконало . #Букви не зупиняються.
Субота, 22 січня 2022, 18:50

Може вам здалося, що ми прискіпуємося?  Ні, в жодному разі. Ми маємо на меті повернути свою мову, українську літературну мову.

Тож поїхали!

Мова не ходить. У тексті йдеться, але не йде мова. Звичайна поширена калька.

Виглядає хтось з-за рогу чи з кущів, а людина має добрий вигляд. І тут ще одне – не хороший, а добрий. Погано – добре, знаєте цю семантичну пару антонімів, правда ж?

Досить часто ми чуємо – викликали спецназ. Спецназ – російською спецназначенцы. Тобто спецпризначенці. Натомість ліпше сказати – спецсили, спецзагони. Тож цю кальку також варто вилучити зі вжитку.

Держдеп підкреслив у своїй заяві. Знаєте, що є українською підкреслити. Це взяти лінійку, прикласти до паперу й олівцем підкреслити щось – слово, речення тощо.

Щодо логічних наголосів ми скажемо – наголосити, акцентувати.

Слова обрушився й обширний є типовими російськими словами.

Обрушилася цунамі (хвиля)  вважаю за правильне вживати зійшла, наринула хвиля. Або обрушилася стіна (будівля) – слід вживати обвалилася, завалилася.

Слово обширний замінюємо на широкий, великий, поширений – залежно від контексту.

Поліцейський чи поліціянт? Мої колеги мовознавці переконані, що  поліцейський не варто вживати, оскільки -ей є притаманною частиною не в українській мові, а в російській. Ліпше  вживати поліціянт. Однак, саме поліцейський знаходимо у всіх словниках, що традиційно засвідчує вплив російської мови. Сподіваємося,  з часом поліціянт витіснить поліцейського. Щодо поліцая, то цей термін є нормативним і виступає синонімом до слова поліціянт. Українською мовою органічніше вживати поліційний замість поліцейський та поліціянт замість поліцейський (автомобіль).

Переписка чи листування? Іменник  “переписка” й дієслово “переписуватися” тепер інколи вживають у невластивому їм значенні: “У нас із ним – давня переписка”; “Я переписуюся з нею”

Переписка,  а  точніше переписування, означає по-українськи не обмін листами, не  кореспонденція, а певний процес копіювання з уже написаного:”Глузлива доля підсунула переписування в канцелярії якихось сухих, нікому не потрібних паперів” (М. Коцюбинський).

Писання листів та одержання на них відповідей зветься по-українськи  листування, а дія –  листуватися : “У Львові Франко починає жваве листування з М. Драгомановим”» (П. Козланюк).Отож, і дві перші фрази треба було написати: “У нас із ним – давнє листування” (або ще ліпше: “Ми з ним давно листуємося”»; “Я листуюся з нею”.

Ми помітили, що серед державних інституцій щодо володіння українською мовою дещо гальмує Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Водночас більшість урядових сайтів вживають українську правильно.

На тлі ескалації  на українських кордонах і загрози повномасштабного вторгнення РФ ця шановна інституція опублікувала допис під назвою: “Медіа проти ескалації напруги: зберігаймо спокій і живемо справжнім”».  Річ у тім, що з назви не відомо – це заклик чи констатація факту. Якщо заклик, то має бути – Медіа проти ескалації напруги: зберігаймо спокій і живімо справжнім –  зберігаймо і живімо! А якщо констатація факту – то зберігаємо і живемо! Тобто добродії не вирішили – закликати чи стверджувати…

Далі. Лід статті – Національна рада звертається до мовників про необхідність зважено ставитися до подачі інформації…Речення побудовано як-небудь або ж особою, що вчилася не надто добре. Не можна звертатися про. Звертаються стосовно зваженого ставлення..

Далі… а лише відображає стан розуміння – це груба помилка. Такого слова немає. Можна зображати, показувати, відбивати.

Далі. Особливо треба попіклуватися про спокій  старшого покоління…Ми вже обговорювали, що в такому разі варто вжити слово насамперед, бо це типова калька з мови агресора.

Цей час, як ніколи, ясно повертає нас усіх до  необхідності усвідомити…. Також калька. Стилістична помилка. Слід було сказати – до потреби в усвідомленні…..

Далі. Новонароджені діти перших біженців уже пішли в школуЯк писати в школу чи до школи? Надам лише деякі риси того, на чому взагалі може ґрунтуватися вибір. Обидва варіанти є правильними, розрізняючись лише деякими нюансами. Наприклад, чи мається на увазі перебування всередині? На моє переконання, що без уточнень, коли ми говоримо про похід до установи, слід  використовувати “до”.  Пішли до школи. “У цирк”,  “у кіно” — це у.

16 грудня голова Національної ради Ольга Герасим’юк, заступник голови Олег Черниш і члени регуляторного органу Олена Ніцко і Максим Онопрієнко зустрілися з представниками Національної ради в областях. Колеги, якщо ми говоримо про офіційний формат, а не про зустріч в барі чи кіно, то доречно вжити провели зустріч. Ці речі слід відчувати й не ігнорувати, оскільки втрачатиме стилістика ваших дописів.

Незважаючи на те, що такі механізми були впроваджені…Це слово є стовідсотковою калькою з російської мови, а надто воно вже досить давно пішло з трендів сучасної мови. Надаю вам чудові українські слова замість цього пластикового утворення.  Попри, дарма що, всупереч, наперекір, хоч.

До речі, дещо про інше. Варто відзначити, що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення почала перейматися гендерним питанням. Це є впевненим кроком в цивілізоване суспільство.

Цитую члена ради Максима Онопрієнка: “Також цього року ми запровадили гендерні моніторинги, спрямовані на усунення сексизму, ейджизму, об’єктивації та інших типів дискримінації в медіа», – повідомив член Національної ради. Було досліджено, зокрема, рекламні ролики та випуски новин у вечірній прайм-тайм. Можна виокремити кілька тенденцій. Позитивна – значний прогрес у використанні фемінітивів у новинах, а також збільшення кількості жінок-ведучих і кореспонденток. Водночас спостерігається незбалансоване співвідношення експертів та експерток (67% проти 33%) і стереотипний розподіл тем: експертки коментують дитячий відпочинок, екологію, психологію, експерти ж – економіку, безпеку, юридичні питання, міжнародну політику”.

Дякуємо, колего, й зичимо успіхів на цій ниві.

Вкотре звертаємося до вас, читачі. Не залишайтеся байдужими, реагуйте, обговорюйте. Це наша спільна одна мова. Бережімо її!

Ми вже видали перший і другий випуски “На передовій лінгвістичної війни: мова як визначальний чинник національної ідентичності українців.

Теги: мова, українська мова

Межа у Telegram

Підписатись