Отже, ми не спиняємося і намагаємося встигати за мовою. Цього тижня прилетів дайджест Офісу президента. Дозвольте відзначити роботу над помилками цієї інституції. Молодці, виправили помилки й пишуть якісні дайджести).
Новою родзинкою наших досліджень є сайт політичної партії “Слуга народу”. Досить піднесений загальний настрій сайту, здається, кореспондується з загальним настроєм членів партії. “Масштабні навчання української армії, цілодобова комплектація підрозділів сил територіальної оборони, забезпечення матеріально-технічними засобами – керівництво держави не закриває очі на ситуацію”, – каже нардеп Іванов. Варто розплющити очі, панове, бо не все так веселково, від розмов маніфестами варто перейти до реальних справ. Тобто, очі заплющують, а не закривають. «Йде спокійна підготовка до будь-яких сценаріїв», – продовжив він. Тож підготовка не ходить, вона триває.
Йдемо далі. Депутатка Македонська з Запоріжжя написала: 380 тис. грн направляли у Приморську районну лікарню. Варто зазначити, що кошти не направляють. Їх надсилають або скеровують, або переказують, залежить від контексту. І далі. “Це дозволить виконувати повний спектр надсучасних ендоскопічних втручань”. Слово дозволить в українській мові пов’язано лише з дозволом. А те, що в російській позволит, українською перекладається дасть змогу, надасть можливість.
“Його (проєкту) орієнтовний кошторис складає 100 млн грн” Кошторис становить, не складає.
Далі. Є не лише “Велике будівництво”, а й “Великий звіт”, складений в такому ж веселковому форматі. “Що стосується ключових ініціатив, над якими представники осередку працюватимуть в поточному році, то мова про….” Вираз що стосується – це типова радянська калька російського что касается. Українською правильно стосовно…., щодо….
Проблеми, питання розв’язуються, а не вирішуються. Натомість у СН — за ініціативи Юрія Літвінова вирішено низку соціально-побутових проблем».
Про знаходиться вже писали чимало. Знаходиться від знайти, знахідка. “В активній фазі будівництва знаходиться новий корпус дитячого садка “Теремок”. У такому разі ліпше перебудувати – триває активна фаза, бо українська й російська – це дві окремі мови, а калькування обмежує й краде спроможності української мови.
Зазвичай для правильного написання слід користуватися словниками, книжками та здоровим глуздом.
Українською мовою складається більшість документів, нею багато спілкуються у бізнес-спільноті, тож не завадило б знати правила правопису, чи не так?
Звісно, на перший погляд, усе може бути очевидним: всі ми вчилися у школі та знаємо елементарні правила, але, наприклад, як правильно: вибирати чи обирати; їх чи їхні? Ми щодня складаємо повідомлення для вас, тож щоб ми порадили у допомогу вам? Добре пише про правила доцент Київського університету ім. Бориса Грінченка Олександр Авраменко. Його книжки “100 експрес-уроків української” (перша та друга частини), а також “Українська мова у таблицях” завжди будуть у пригоді. Аби писати українською, треба багато читати українською. Так вам вдасться поповнити словниковий запас та підвищити грамотність, адже хочеться, щоб навіть розмова на буденну тему звучала як музика
На практиці часто наша мова переповнена російськими кальками та суржиком.
Часто ми чуємо, як кажуть: “На протязі року”, “на протязі 2-х годин” тощо. Це типова калька з російської. “На протязі” у зворотному перекладі звучить як “на сквозняке”. Тому слід вживати “протягом року” або ж “впродовж”. А “на протязі” можна стояти. Хоча не варто.
Як розрізнити “у рамках” і “у межах”? Майже щодня ми бачимо повідомлення у ЗМІ, про те, що “у рамках заходу відбулося…” чи “у рамках візиту президента до США…”. А які ж у заходу чи візиту можуть бути рамки?! Правильно говорити – “у межах заходу”. А “у рамці” висить картина на стіні.
“Чи можемо ми поговорити на рахунок підвищення моєї зарплатні?” – грамотний керівник відмовив би. Це теж калька з російської – “говорить насчет работы”. Тому варто говорити “щодо підвищення зарплати”, “з приводу”. А “на рахунок” можна покласти гроші.
Часто ми говоримо: “я засипаю” (російською – я засыпаю). Слід вжити у такому разі “я засинаю”. А “засипати” можна яму піском.
Хто шукав житло, той не раз бачив в оголошеннях “зніму будинок, квартиру, кімнату…”. Звідки знімеш?! “Знімати” можна посуд з полиці чи кота з дерева. А житло “винаймають”.
Якщо розумієш значення вживаних слів, то й спілкуватися стає простіше.
В усному мовленні найчастотніші акцентуаційні анормативи (помилки в наголошуванні слів), неправильне вживання прийменників, позначення часу, ненормативне утворення реченнєвих конструкцій. А в писемній комунікації присутні орфографічні, лексичні, пунктуаційні, граматичні відхилення від норм.
Найпоширенішими помилками є:
- Уживання неправильних безприйменникових форм (“захворіти коронавірусом” замість нормативного “захворіти на коронавірус“);
- неправильне позначення часу (“в сім годин” замість “о сьомій годині“, “без п’ятнадцяти одинадцять” замість “за п’ятнадцять одинадцята”);
- за нормами нашої мови виправдано писати “атовець”, а не “АТОвець” чи “атошник“;
- послуговування ненормативним словосполученням “таким чином“, коли правильно було б сказати “отже”, “отож“;
- коли говоримо про територію, а не сторону горизонту, то правильно писати з великої літери “На Сході України”;
- написання прийменника з іменником “за кордоном” разом.
- помилки в числівникових формах: узгодження числівників з іменниками (“півтори тижні” замість “півтора тижня”, “п’ятеро учасниць” замість “п’ять учасниць”);
- відмінювання числівників (“шестидесятники” замість “шістдесятники”).
- використання у мовленні й на письмі пасивних конструкцій на -ся (“проблеми розв’язуються“, коли правильно “проблеми розв’язують“, бо ж вони не можуть самі розв’язатися
- правопис словосполучення “день народження” з великої літери, коли це не державне свято. Спорадично як стилістичний прийом використовують написання “День народження” з великої літери у вітальній листівці.
- використання тавтологічної сполуки “на сьогоднішній день”, коли правильно казати “сьогодні”, “зараз”, “на цей час”.
- уживання формули звертання “Доброго дня“замість виправданої для нашої мови лише “Добрий день” (старші люди ніколи не вживають “Доброго дня”). Можемо лише казати: “Бажаю вам доброго дня”.
Ще раз про проєкт. В українській мові є значна група слів іншомовного походження з коренем -ject-. Окремі їх форми було засвоєно в різний час із західноєвропейських мов, а похідні слова виникли на українському ґрунті. Ці запозичення походять від слів, утворених від латинського дієслова iacēre/jacēre — “кидати, жбурляти”. Більшість їх увійшли через польське або чеське посередництво з німецької мови. Протягом останнього століття вимова й написання таких слів в українській мові зазнавала змін, тривалий час була непослідовною та спотвореною.
Відповідно до вимови в мові-джерелі — латинській або німецькій — звукосполуку [je] треба передавати українською буквою є. Так і було до трагічного 1933 року, коли з розгортанням в Україні московської політики тотального планового зросійщування, що відбувалося під гаслами боротьби з «українським буржуазним націоналізмом», компартійно-радянська влада почала свавільно наближати норми української літературної мови до російської. І хоч велику частину таких слів далі писали з буквою є (наприклад, ін’єкція, суб’єкт, траєкторія), але проєкт, проєкція та похідні від них слова було наказано писати й вимовляти з буквою е, як у російській мові (проект, проекція). Насаджена тоталітарним режимом штучна, алогічна правописна норма пустила настільки глибоке коріння у свідомість українців, що навіть в умовах незалежності знадобилося майже 28 років, щоб повернути букву є на законне місце та нарешті уодноманітнити написання спільнокореневих слів, як-от об’єкт (лат. obiectus/ōbjectus), проєкт (лат. prōiectus/prōjectus), суб’єкт (лат. subiectus/subjectus).
Можемо констатувати, що повернення дорепресійного написання слів проєкт, проєкція тощо треба вважати дуже правильним і прогресивним кроком. Унаслідок цього виструнчено правила, скорочено кількість винятків та уодноманітнено написання спільнокореневих слів. Своєю чергою це має спростити правила написання чужомовних запозичень і полегшити вивчання української мови.
Ще таке. “Зе!Молодіжка” Сумщини провела вже традиційну зустріч у межах рубрики “Давай поговоримо“. Цього разу прихильники спілкувалися про проєктний менеджмент. Давай поговоримо – це така ж російська калька. Українсько слід сказати – ПоговорІмо! Без давай)
- Раніше ми писали про помилки в дайджестах Офісу президента.
- Також ми випустили перший, другий й третій випуски “На передовій лінгвістичної війни”.