Що таке Національне військове меморіальне кладовище?

Тема Національного військового кладовища не нова, адже в країні понад десять років точиться війна. Але закон про створення меморіального комплексу був ухвалений лише у травні 2022-го. Головним рушієм стали родини військових, зокрема батьки загиблих у Маріуполі. Через окупацію міста поховати дітей їм ніде. Окрім того, багатьох з них сини просили спочити їх з бойовими товаришами. Тож проєкт розрахований на 266 гектарів, з яких 118 відвели під саме кладовище. На території передбачено понад 160 тисяч поховань, з них більше ніж пʼять тисяч — колумбарним способом, решта традиційним. Є кілька черг поховань. У першій — чотири тисячі. Окрім цього на ділянці будуватимуть музейний комплекс, адміністративні будівлі, крематорій і готель.

Скандали навколо будівництва

Журналісти УП повідомили, що джерела у Міністерстві ветеранів та правоохоронних органах підтвердили звʼязок підсанкційного бізнесмена Вадима Єрмолаєва з будівельниками. Йдеться про групу компаній «Алеф», підрозділ якої виграв тендер на постачання граніту. Саме Єрмолаєв є власником цієї компанії, по відношенню до якого, рішенням РНБО, застосували санкції у грудні минулого року. 

Причиною такого рішення стала робота бізнесмена за законами окупантів у Криму. СБУ зʼясували, що Вадим Єрмолаєв у 2014 році перереєстрував свій алкогольний бізнес на підставних осіб, відтак сплачував податки у бюджет країни-агресора. Але навіть попри рішення Ради нацбезпеки, він і надалі веде бізнес в Україні, зокрема дотичний до такої суспільно-важливої інституції, як меморіальне кладовище. Щоб обійти санкції – він переписав активи на доньку.

Не менш резонансною стала тема місцерозташування Національного військового меморіального кладовища. У 2022 році КМДА пропонувала розмістити меморіал на Лисій горі у столиці.

Проте, ця ідея викликала спротив громадськості та уряду через історичні та екологічні аспекти. Зокрема екоактивісти створили петицію про заборону створення військового кладовища на Лисій горі. Критикувала такий вибір і Аліна Михайлова – депутатка київської міськради, військова, дружина загиблого Героя України Дмитра Коцюбайла.

“Лиса гора – це заповідник, де робити кладовище не можна за визначенням і за законом. На Лисій горі розстрілювали злочинців за часів російської імперії. Сьогодні так хочуть ховати українських героїв. Як військовослужбовець ЗСУ і депутат Київради, я виступаю проти цього рішення”, – зазначала вона.

Після неабиякого суспільного резонансу і критики з боку екоактивістів та урбаністів, Київрада скасувала цей проєкт будівництва. Крім того, розглядалась територія Биківнянського лісу, де вже існує Меморіал жертв репресій. Биківня асоціюється з похованнями жертв сталінських репресій, відтак це могло спричинити конфлікт сенсів. Згодом і в Мінкульті повідомили, що побудувати там кладовище у стислі терміни – неможливо.

“Частина території Биківнянського лісу, на якій було заплановано розмістити Національне військове меморіальне кладовище, є досі повністю не дослідженою і може містити певну кількість ще не виявлених поховань”, – йдеться у повідомленні.

Врешті-решт місце обрали. Наразі Національне військове меморіальне кладовище зводять у селищі Гатне, що розташоване у Київській області, неподалік столиці. Всього на створення Національного військового меморіального кладовища у бюджеті 2024-го року передбачено 515 млн грн, із запланованим відкриттям першої черги ще цього року.

Також суспільству показали намогильні споруди, які, до слова, уніфіковані. Відповідне рішення про уніфікацію ухвалив Уряд. І це стало новим каменем спотикання. Запропонували могильні камені у вигляді хреста та плити із заокругленням у верхній частині. Зразок надгробка обиратимуть родичі загиблих.

А критикували той факт, що Держава не провела відкритого архітектурного і творчого конкурсу на створення концепції комплексу і не обговорила вигляд меморіалу із суспільством.