За що відповідає Нацслужба здоров’я?

Нацслужбу здоров’я України (НСЗУ) було засновано 27 грудня 2017 року в рамках медреформи. Її головне призначення — це управління фінансами. Так, орган відповідає за закупівлю необхідних ліків, проводить моніторинг і аналіз потреб населення в медобслуговування, а також платить зарплати лікарям та укладає договори з медичними установами. Останній пункт є одним з основних в роботі Служби, адже з квітня 2020 року лікарні зможуть отримувати гроші за надані пацієнтам послуги. У них з’явиться стимул надавати якісне лікування. Але отримати гроші зможуть тільки медустанови, які уклали договір з НСЗУ. Ті, хто запізнився, продовжать “викачувати” кошти з місцевого бюджету, і тамтешній владі доведеться контролювати, як витрачаються гроші.

Що ці зміни означають для пацієнта? Всі медобстеження за направленням лікаря з січня 2020 року будуть безкоштовними. Якщо пацієнт захоче самостійно звернутися до якогось фахівця, то в лікарні йому нададуть тарифи на послуги.

Крім того, медреформа передбачає доплату медзакладу за якісне лікування таких випадків, як інсульт, інфаркт, а також за пологи. А пацієнтам варто пам’ятати, що ніхто не має права вимагати з них благодійний внесок.

За фінансування відповідає НСЗУ: чим кращі послуги, тим більша матеріальна підтримка.

Конфлікт навколо керівництва
Відповідати за ці всі тонкощі Кабінет Міністрів поставив вищезгаданого Олега Петренка, який переміг у конкурсі на голову Нацслужби. У медичному середовищі його вважають успішним менеджером у приватній медицині. Колишні його колеги згадують, що дуже довго умовляли його піти в держструктуру, яку ще потрібно було створювати з нуля.

«Ми його рік вмовляли піти на конкурс глави Нацслужби. У нього був колосальний досвід і навички менеджера », – згадує в розмові з Буквами нардеп від «Голосу» і колишній заступник міністра охорони здоров’я Супрун Ольга Стефанишина.

Нова влада досягнення Петренка оцінила відразу ж. Тому обраний президент Володимир Зеленський запропонував йому очолити МОЗ. Але той вирішив відмовитися від такої перспективи, нібито через різні погляди на розвиток медицини. Тому вирішив залишитися в Нацслужбі.

Але вже наприкінці листопада Петренко заявляє, що вирішив піти й звідси, так і не дочекавшись запуску реформи.

“Причина — у нас дуже різні фундаментальні цінності з командою, яка зараз працює над трансформацією системи охорони здоров’я. І це заважає працювати та мені, і їм “, – написав тоді чиновник на своїй сторінці в Фейсбук.

Він вирішив, що своїм відходом він дасть шанс новій команді працювати над реформуванням так, як вони вважають правильним.

“НСЗУ має  стати єдиним національним стратегічним закупником медичних послуг і ліків за програмою медичних гарантій, з однаковими для всіх правилами й прозорим розподілом коштів”, – додав Петренко.
Єдине, чого він не бажає Нацслужбі — це стати “бухгалтерією” при МОЗ”.

Пізніше в інтерв’ю “Лівому берегу”  він розповів   детальніше, що змусило його відмовитися від посади в розпал запуску реформи. Перше — це небажання створити міжурядову структуру в складі МОЗ, НСЗУ, Міністерства фінансів і Міністерства економічного розвитку при керівництві прем’єра, яка б займалася впровадженням реформи.

“Це не викликало достатньої уваги … І не було жодної відповіді, яка б дала би зрозуміти, що руху в цьому напрямі бути. Навпаки, вони дали зрозуміти, що впораються самі “, – пояснив Петренко.

Друга проблема торкнулася намірів поспішної реалізації програми медичних гарантій реімбурсації інсулінів та оплати за послуги гемодіалізу. Запуск планувався на 2021 рік і ще необхідно було вирішити значну кількість технічних питань. Адже неправильне рішення могло негативно вплинути на життя інсулінозалежних хворих.

Крім цього, нове керівництво міністерства має намір ввести співоплату — часткову оплату медичних послуг пацієнтом. Попередня  команда довго вивчала це питання, але дійшла  висновку, що це не краще рішення на даному етапі. Всесвітня організація охорони здоров’я також рекомендувала не вводити співоплату. Але, за словами Петренка, міністр Скалецька вважає інакше і не бажає це обговорювати з командою міністерства. Плюс її в цьому підтримує нардеп від “Слуги народу” і глава комітету ВРУ з питань здоров’я нації Михайло Радуцький.

“Я хочу, щоб Нацслужбі довіряли. Але довіри немає. У владі нас навіть недолюблюють трохи”, – підсумував Петренко.

Його слова підтверджує “Буквам” і нардеп Стефанишина.

“Мені здається, що наш комітет взагалі не помічав цей орган. Тому що мені доводилося особисто писати Скалецьку та Радуцького, коли ми розглядали бюджет для Нацслужби, що варто було б запросити її представників. Плюс коли звільнили Петренка, то я порушила на комітеті це питання, але його проігнорували”, – розповідає депутат.

“Букви” вирішили з’ясувати у самого Радуцького, чи дійсно у нього було упереджене ставлення до Петренка. На запитання він відреагував нервово, заявивши, що звільнення глави Нацслужби – це не його профільна тема.

“Я підтримую країну, а особистість в історії відіграє дуже маленьку роль”, – відповів Радуцький. Також він додав, що у нього “ні з ким не відрізняються погляди на медреформу”.

4 грудня Кабінет міністрів звільнив Петренка. Тим часом команда Супрун вкотре почала панікувати і говорити про провал медреформи, приписуючи це “досягнення”не лише  міністру Скалецькій, але й прем’єру Олексію Гончаруку.

Через шквал  критики Скалецька вирішила не мовчати, і висловила свою думку з приводу звільнення Петренка. Вона не заперечує, що розбіжності були. Але акцентує на тому ж моменті, що й  ексглава НСЗУ: ​​відсутність командної роботи.

“Є завдання, є розроблені документи, є узгоджений бюджет, який ми готували разом з НСЗУ і за поданням НСЗУ. У них були зафіксовані плани і терміни всіх етапів реформи. Виходить, що спочатку ми говоримо про те, що ми – одна команда, і разом втілюємо анонсовані зміни, а потім в останній момент в кінці року, коли багато чого ще не зроблено, замість того, щоб об’єднатися, закатати рукава перед фіналізацією програми державних медичних гарантій і подачею документа у Кабмін, сказати: “я – все, я йду№ … Для мене це малодушність. І відсутність розуміння реальної відповідальності людини, яка очолювала НСЗУ”, – заявила міністр в інтерв’ю ” Лівому берегу “, акцентуючи увагу на порушеннях дедлайнів з боку Петренка.

Найбільше її обурювало, що про будь-які ризики або незгоди їй не говорили заздалегідь, а стали повідомляти вже під кінець року. А Петренко, як писалося вище, звинувачував у небажанні чути й питати щось.

Схожу думку “Буквам”  висловило й  джерело в комітеті з питань охорони здоров’я.

“Його рішення піти – це більше особисте. Так, його погляди на реформу відрізнялися від поглядів Скалецької. Але не кардинально “, – каже джерело. Втім підтверджує, що можливими конфліктними питаннями стали ті, які назвав Петренко.

Що буде з реформою і НСЗУ

Оскільки Нацслужба відіграє головну роль у медреформі та розподілі фінансів, а тонкощі її роботи зсередини найкраще знав Петренко, то справді виникає запитання, чи не буде згорнуто процес.

Поки тимчасово керувати НСЗУ поставили заступника Петренка Оксану Мовчан, яка також разом з ним брала участь у розвитку інституції. У команді Супрун відгукуються про неї добре.

“Вона з команди Олега, вона буде продовжувати його роботу”, – каже Стефанишина. Натомість  додає, що “Петренка неможливо замінити”.

В оточенні Скалецької також впевнені, що ніякої трагедії не сталося. І добре те, що Мовчан не пішла слідом за своїм начальником.

“Нацслужба буде сильнішою, потужнішою і красивішою№, – прокоментував майбутнє органу нардеп Радуцький.

За інформацією Букв, зараз Мовчан є головним претендентом на посаду глави НСЗУ. Але конкурс ще не оголошено.

Хоч як би запевняли в Міністерстві охорони здоров’я, що все під контролем, але постійні конфлікти негативно впливають на його репутацію і роботу.

Скалецька прийшла в міністерство без своєї команди, сподіваючись, що їй вдасться знайти спільну мову з людьми Супрун. Натомість вона отримала саботаж через заміну Супрун на неї. Складається враження, що за кілька років колишнє керівництво вирішило, що МОЗ — це їхній дім, територія, царство. Але звільнення Супрун змусило їх повернутися в неприємну для них реальність. І замість пошуку компромісів вони вирішили публічно лаятися.

З іншого боку, міністр Скалецька також не хоче чути рекомендації працівників МОЗ зі старої команди, але повністю довіряє Радуцькому. Чи можуть дві людини, які б розумні вони не були, витягнути всю реформу без продуманої стратегії й команди, питання риторичне.

І навряд чи варто дивуватися відсутності бажання співпрацювати тих, кого називають за очі “соросятами”.
Тому МОЗ зараз опинилося в непростій ситуації: запустити все вчасно або відкласти. Наприклад, Стефанишина переконана, що міністр вибере другий варіант.

“Я думаю, що 2 квітня Скалецька вийде на брифінг, скаже, що нічого не встигли, тому потрібно відкласти терміни запуску реформи. Звичайно, вона ще буде звинувачувати попередників”.

Сама міністр переконує, що все буде зроблено вчасно. І щоб все пройшло на найкращому рівні, вона перебуває у  постійному контакті з медичною спільнотою. “Зоряна приймає всі рішення не на довірі, а продумуючи”, – характеризує міністра в коментарі Буквам джерело в її оточенні.