Думки
New normality від «зелених»: як Зеленський в Давосі пропонував нянь за $100 млн
Олеся Литвин
У 2019 році Всесвітній економічний форум у Давосі став місцем битви для кандидатів у президенти України. Тоді Петро Порошенко, Юлія Тимошенко та Анатолій Гриценко намагалися максимально себе "продати" іноземним партнерам, не соромлячись відкрито одне одного критикувати. Цього року жоден із них не відвідав форум. Україну представляли президент Володимир Зеленський та представники нової влади. Говорили вони про все і з усіма, навіть з російськими ЗМІ.
П’ятниця, 24 січня 2020, 12:41
Зеленский в Давосе. Фото пресс-службы президента

Риторика нових політиків злегка відрізняється від риторики попередніх. Але загальним був вічний меседж – Україна відкрита для іноземних інвесторів. Що наговорили українські політики і чи вписалися ми до порядку денного форуму – в матеріалі #Букв.

“Недоінвестовані  та недолюблені”

Після всесвітнього інтересу до перемоги коміка Зеленського, скандального спілкування з президентом США Дональдом Трампом і публікації журналу Time з фото нового президента на обкладинці, в Давосі глава держави і українська делегація були обділені увагою. Наприклад, з ключових зустрічей відбулася одна – бесіда з директором МВФ Крісталіною Георгієвою; а виступ Зеленського проходив на другий день старту форуму в напівпорожньому залі, про що свідчать фотографії у соцмережах.

Економічний радник Зеленського Олег Устенко на своїй сторінці в Facebook написав, що нічого страшного в порожньому залі немає.

“Важливо, що виступ на основній сцені Давосу транслюється на весь світ. І міжнародне експертне співтовариство має абсолютно повний доступ до інформаційних потоків з Давосу”, – зазначив Устенко.

Також він акцентував увагу на тому, хто модерував сесію із Зеленським. Це був засновник форуму Клаус Шваб. “У Давосі немає більш високого рівня модерування”, – вказав радник президента.

Головною темою форуму цьогоріч були кліматичні зміни. У маси її винесла молода екоактівістка Грета Тунберг, яка також була в Давосі. Велика частина подібних заходів “перефарбовується” в зелений колір. Але не в честь головного кольору Зеленського та його партії, а щоб підкреслити важливість розмови про негативний вплив людей на клімат.

У своїй промові президент трохи поговорив про виклики і проблеми, з якими зіткнувся сучасний світ. New normality – так Зеленський описав нинішню епоху.

“… на жаль, далеко не все в ній, цій епосі, є позитивним: торговельні війни, перерозподіл територій, стрімке зростання військових бюджетів, сепаратистські рухи, вихід країн з колишніх міжнародних угод – це теж, на жаль, new normality. І це підриває віру людства і наводить на думку: вибачте, а чи не летить цей світ у прірву?” – запитує президент України.

Зеленський нагадав, що ці проблеми, як нікого, зачепили Україну, яка виявилася втягнутою Росією у військовий конфлікт. І якщо кілька років тому це було потрясінням, то зараз до цієї реальності всі звикають.

“Найстрашніше, що катаклізми стали для планети буденними, потрясіння стали для людства вже іноді просто звичкою. І як ніхто інший, я точно знаю, про що зараз говорю, тому що шостий рік в моїй країні йде війна. Шостий рік, як Росія анексувала у нас частину території, незважаючи на тисячі сторінок міжнародного права та сотні організацій, покликаних його захищати. Ось така у нас з вами new normality”, – сказав президент.

Після аналізу короткої інформаційної пам’яті у світу і зміни пріоритетів, Зеленський заговорив про плюси України: географічне положення, індустріальний та аграрний потенціал і креативні люди. Мовляв, щоб увесь цей механізм правильно запрацював, а Україна стала лідером у Східній Європі, нам потрібні інвестори.

“Сьогодні ми недоінвестувані та недолюблені. … Що означає не інвестувати в Україну сьогодні? Це стати Джорджем Беллом, який у 1999 році відмовився купити Google за $1 мільйон. Тому do not miss out Ukraine”, – наголосив Зеленський.

Фото пресслужби президента

У розмові з модератором Швабом Зеленський анонсував сюрпризи для інвесторів. Тим, хто вкладе в Україну понад 100 млн доларів і укладе з державою інвестиційну угоду, влада організує “investment nany” – держменеджера, який допомагатиме вирішувати всі питання. Пізніше прем’єр-міністр Олексій Гончарук, який також був у Давосі, уточнив, що “няню” отримають і компанії, які раніше зайшли в Україну, і українські бізнесмени.

А тим інвесторам, які візьмуть участь у весняній приватизації, скасують податок на прибуток на 5 років. Це за умови, якщо сума вкладень буде більше 10 млн доларів.

Але ініціативи не всіх вразили.

“Мені здається, що своєю риторикою Зеленський і Гончарук розчарували учасників. Тому що вони не запропонували ніякої конкретики”, – розповів депутат від “Європейської Солідарності” Олексій Гончаренко, який також був у Давосі. Але загалом він констатував високий кредит довіри до нової влади.

Сніданок за рахунок Пінчука

23 січня в Давосі пройшов щорічний Український сніданок, одним зі спонсорів якого виступає фонд олігарха Віктора Пінчука. Останній “погодував” чимало українських політиків: на сніданок прибули нинішні депутати, експарламентарі а іноземні гості.

“Людей було багато, не всім навіть вистачило місця за столами. Було видно, що інтерес до України є, особливо серед інвесторів. Такого ажіотажу давно не було”, – розповіла “Буквам” учасниця заходу, екснардеп Вікторія Войціцька.

Голова фракції Давид Арахамія зізнався, що на форум вони не витратили державні гроші, всі витрати компенсував Пінчук. Хоча в розмові із журналісткою “Радіо Свобода” виявилося, що не всі “слуги” знають, за чий рахунок вони гуляють.

Головною темою сніданку стала потреба України в інвесторах. На цьому акцентували увагу весь час. “Один мій знайомий сказав, що постійний заклик інвестувати тільки відлякує. Таке враження, що є якась проблема в Україні, якщо так вмовляють”, – поділився своїм враженням з “Буквами” нардеп Гончаренко.

Але прем’єр Гончарук, якого відправили на сніданок відповідати на всі запитання, не втомлювався говорити про інвестиції і чому потрібно вкладати в Україну.

“Україна просто зараз найбільш приваблива економіка для інвестицій, яка розвивається. Ми трансформуємо країну настільки швидко, наскільки це можливо. Ми демонополізуємо енергетику й сферу інфраструктури”, – похвалився прем’єр.

Войціцька зазначила, що позитивні відгуки про ініціативу української влади були. Але крім слів, бізнесмени хочуть конкретики, про що йшлося вище.

“Адже інвестори хочуть бачити країну, де є верховенство права, яке поширюється на всіх”, – акцентує співрозмовниця видання. Це замінить необхідність будь-яких нянь.

І Войціцька, і Гончаренко говорять про слабку підготовку української делегації в Давосі. Вони були пасивні, не говорили і не цікавилися основною темою форуму, але обіцяли українське диво.

“Давос – це не майданчик для того, щоб розповідати про війну, Мінські угоди. У мене склалося враження, що українська влада не була готова. Тому що ті тези, які озвучувалися, не мали конкретики й родзинки, яка змогла б викликати захват у інвесторів”, – зауважила Войціцька.

Стоп євроінтеграції

Та й палиці в колеса вставляли свої ж люди. Поки прем’єр зазивав інвесторів, Арахамія виступив із дивною і недоречною заявою, яка моментально породила скандал. На його думку, Україні варто було б тимчасово відмовитися від гармонізації законодавства з європейським.

“Багато сусідніх країн тиснуть на нас, схиляючи до так званої гармонізації законодавства. Однак, я вважаю, що для України це неправильно. Якщо слабка економіка об’єднується із сильною, то завжди буде залишатися слабкою, граючи за однаковими правилами”, –  заявив голова фракції.

І саме тому, на його думку, нашій країні потрібно зайняти своє унікальне місце, свою нішу і стати сильнішою. Це дозволить в майбутньому мати вплив у Євросоюзі.

В Україні не зраділи таким висловлюванням Арахамії. Його почали порівнювати з екс-прем’єром Миколою Азаровим, який теж свого часу пропонував подібні ідеї. Щоб не нагнітати ситуацію, голова фракції заявив, що його неправильно зрозуміли. А віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба попередив, що ніхто не буде відмовлятися від євроінтеграції.

“Україна буде й надалі системно адаптувати своє законодавство до європейського, оскільки курс на членство в ЄС залишається незмінним і незворотнім”, – написав у Facebook Кулеба. І додав, що інтереси України повинні бути понад усе.

Висловився з цього приводу і режисер Олег Сенцов, якого також запросили в Давос.

“… Але наш вибір – наше прагнення вступити в ЄС, жити за європейськими принципами і на європейському рівні – вже зроблено. Зроблено шість років тому, і з цього шляху ми ніколи не звернемо. У цьому ви повинні бути впевнені”, – запевнив Сенцов.

Він також згадав про російського президента Володимира Путіна, з яким країна бореться вже 6 років і жодного разу не здалася за цей час. “Якщо ми змогли зробити це, ми зробимо й інше – ми зробимо реформи, ми станемо тією країною, якою хочемо бути”, – пообіцяв режисер.

Потяг пішов

От тільки робити реформи та кликати інвесторів дуже складно, якщо не вмієш слухати і звертати увагу на деталі угод. Зокрема, профанські навички в цьому продемонстрував прем’єр. Під час свого виступу він анонсував радісну новину: найближчі 10 років українську залізницю буде трансформувати німецька компанія Deutsche Bahn.

“Ми хочемо на 10 років віддати німцям в управління залізницю. Ми пов’язуємо з цим рішенням не тільки долю інфраструктурної одиниці. Це екосистемне рішення, яке повинно показати, що Україна безпрецедентно відкрита світу, новим стандартам. Про деталі ще потрібно домовлятися, офіційні документи не підписані, але політичне рішення вже прийнято, і це великий крок”, – заявив Гончарук.

Але очікування українців того, що хоч німцям вдасться домогтися чистої постільної білизни в поїздах, моментально розбились. Пізніше німецький оператор залізниці спростував можливе управління, уточнивши, що їхня робота буде полягати лише в консультації.

Нерозуміння домовленостей і повторення таких ситуацій може породжувати сумніви в інвесторів щодо України. Адже якщо прем’єр не зовсім розуміє, про що він домовився, то кому насправді потрібна “няня”?

Теги: Володимир Зеленський, Давид Арахамія, Олексій Гончарук, Давос

Межа у Telegram

Підписатись