#Букви публікують повідомлення Віталія Портнікова у Facebook.

Навряд чи знайшлося так багато людей, які ознайомилися із довжелезним переліком київських вулиць, які готують до перейменування. Я поцікавився.

З карти міста мають зникнути, серед інших, імена українського поета Миколи Бажана, українського поета Блакитного, українського актора Амвросія Бучми, українського письменника Андрія Головка, українського композитора Костянтина Данькевича, українського композитора Пилипа Козицького, українського актора Юрія Лаврова, українського письменника Івана Микитенка, українського поета Івана Неходи, українського поета Павла Тичини, українського поета Леоніда Первомайського, українського письменника Юрія Смолича, українського письменника Миколи Трублаїні, українського поета Павла Усенка.

Це різні люди, яких поєднує тільки те, що всі вони є діячами української РАДЯНСЬКОЇ культури. Ми повністю від неї відмовляємося? Добре, але чому тоді не від усієї? Чим великий український актор Амвросій Бучма гірший за Леоніда Бикова чи гроно українських РАДЯНСЬКИХ оперних співаків? Чому може залишитися прізвище Олеся Гончара, а Бажана — ні? Чим завинили перед Києвом українські композитори? Особисто я не переконаний у доцільності вулиці Смолича, але чим завинив Первомайський? Псевдонімом? І чому діячі культури радянських часів гірші за українських діячів культури й науки часів імперії? Адже Російська імперія — точно не Українська держава.

Академіків й професорів я не перевіряв — там їх десятки. Але просто хочу зрозуміти – ми точно відмовляємося від усіх УКРАЇНСЬКИХ вчених, які працювали у радянський період? Якщо так, то за яким критерієм?

Мені здається, це важливі й концептуальні питання. Тому що за кілька тижнів ми не побачимо на мапі Києва не тільки прізвищ російських діячів, але й українських також.

Запропонований перелік до перейменування можна переглянути — тут.