На початку грудня минулого року Верховна Рада почала перезапуск Державного бюро розслідувань (ДБР). Попереднє керівництво Держбюро, скомпрометоване аудіозаписами з кабінету його директора Романа Труби, звільнили з посад. Натомість президент Володимир Зеленський призначив тимчасового виконувача обов’язків – свою соратницю Ірину Венедіктову, обрану до парламенту за списком партії “Слуга народу” (була там під №3). Також її називали радницею Зеленського з юридичних реформ. Однак для повноцінної роботи структури самого директора було недостатньо, тож Венедіктова оголосила конкурс на посади своїх заступників.

Тим часом у ДБР створили окремий підрозділ, який має займатися розслідуванням злочинів часів Революції гідності. До нього мали б перевести людей, які займалися цими справами раніше у прокуратурі. Втім досі не відомі їхні прізвища.Більше того, першим заступником Венедіктової став теперішній  адвокат експрезидента Віктора Януковича. Який вже найближчим часом  може отримати доступ до матеріалів розслідувань. Тож їх подальша доля під питанням.

Наслідки голодування

Як відомо, до компетенції Держбюро розслідувань належать злочини, скоєні топ чиновниками, міністрами, президентами, суддями та силовиками. І з 20 листопада минулого року саме ця структура відповідальна за розслідування злочинів, скоєних міліцією та бійцями внутрішніх військ під час Революції гідності.

Варто пояснити, що від самого початку цими розслідуваннями займалися різні правоохоронні структури. 2014-го злочини проти Майдану розслідували Служба безпеки, міліція, прокуратура Києва та області, Генеральна прокуратура. Впродовж року постраждалі від дій силовиків намагалися зібрати всі ці розслідування під одним дахом. Тобто в одній структурі. Нею стало Управління спеціальних розслідувань (УСР) Генпрокуратури, створене ексгенпрокурором Віталієм Яремою 2015-го.

Проте був один нюанс: повноваження слідства у прокуратури були “тимчасові”. Зокрема, це було виписано в Конституції України з 1996 року. А тривати вони мали доти, доки не створять Державне бюро розслідувань. Утім, це мало статися не пізніше, ніж через 5 років після прийняття нового Кримінального процесуального кодексу (проголосований Верховною Радою 2012-го). Граничний строк був 20 листопада 2017 року. Проте тоді український парламент вніс поправки до законодавства, які дали змогу  слідчим ГПУ продовжувати роботу у майданівських справах ще на два роки. Тобто до 20 листопада 2019-го.

Тож ДБР запрацювало 20 листопада 2018-го. І, очікувано, не встигло прийняти матеріали розслідувань. Бо передавати їх було нікому: не вистачало людей. Хоча і постраждалі на Майдані, і їхні адвокати, і навіть прокурори намагалися розв’язувати цю проблему й пропонували різні шляхи її розв’язання: почати передавати справи заздалегідь бодай кільком детективам ДБР, перепідпорядкувати Управління спецрозслідувань ДБР тощо. Сам Труба заговорив про передачу справ навесні 2019-го. Як розповідав журналістам голова УСР Сергій Горбатюк, він обіцяв створити окремий підрозділ, до якого можна було б передавати справи, аби нові слідчі могли починати знайомитися з матеріалами й продовжувати слідство.

Утім, обіцянка так і залишилася обіцянкою: Труба підрозділу не створив. А восени, як запевняють джерела у прокуратурі, взагалі відмовився від цієї ідеї. Верховна Рада також не квапилася розв’язувати проблему: народні обранці мали проголосувати ряд  змін до закону про ДБР. Серед них був пункт про переведення слідчих у справах Майдану до Державного бюро розслідувань поза конкурсом. Проте з голосуванням “не встигли”. Тож 20 листопада минулого року слідство у справах Майдану зупинилося.

Аби вплинути на ситуацію один з адвокатів родин Небесної сотні Євгенія Закревська 22 листопада оголосила голодування. Вона вимагала терміново ухвалити  зміни до законодавства, аби не допустити простою у справах Майдану. Нардепи, втім, проголосували за потрібні документи лише 3 грудня. Тоді ж голодування припинила Закревська. Для того, аби розв’язати проблему з майданівськими розслідуваннями лишалося менше місяця.

Адже потрібно було окреме рішення Кабміну про створення “підрозділу Майдану”, потрібно було виділити окреме фінансування, врешті – час, аби перевезти матеріали справ з однієї будівлі до іншої. Справа була лише за погодженням документа Зеленським. Він також не квапився: підпис голови держави під проголосованим законом з’явився лише 27 грудня. У наступні ж дні стало відомо про переведення слідчих з Генпрокуратури до Держбюро розслідувань. Але досі невідомі їхні прізвища.

“Я знаю переведених слідчих лише за провадженнями, в яких у мене є потерпілі. Це до десяти людей. Загалом переведено з прокуратури та Генпрокуратури 32 людини. Але ані Офіс генпрокурора, ані Держбюро розслідувань не надали потерпілим перелік прізвищ переведених в ДБР. Хоча приховувати від потерпілих таку інформацію щонайменше дивно. Бо вони мають комунікувати зі слідчими, оскільки вони є одним із джерел інформації. Насправді, ми не очікували, що потерпілих так проігнорують. Звісно, що представники потерпілих подали запити, аби отримати перелік імен слідчих. Але відповіді поки немає”, – говорить Закревська.

Разом із тим вона додає: потерпілі дізналися щонайменше про одну людину, яка перевелася до Держбюро поза конкурсом і при цьому не працювала у справах Майдану. “Це заступник Віктора Мисяка (ексочільник департаменту процесуальних керівників у справах Майдану Генпрокуратури), який не встиг пропрацювати у справах Майдану щонгайменше  4 місяці. А це була основна умова для того, аби потрапити до  ДБР поза конкурсом. Скільки таких людей може бути – ще поки невідомо. І насправді це те, чого боялися й  ми, й депутати: як будуть перевіряти кандидатів на переведення, якими документами будуть підтверджувати стаж роботи в майданівських справах”, – коментує Закревська.

Вона додає: наразі може назвати своє голодування принаймні частково результативним. Адже частина “майданівських” слідчих таки перевелася до Держбюро розслідувань. І тепер є шанси, що слідство не буде простоювати. Щоправда, для нього виникли нові ризики. Точніше ризик. Який має ім’я. Олександр Бабіков. Чинний  адвокат експрезидента Віктора Януковича. І 20 січня він офіційно став першим заступником директора ДБР.

Адвокат, який не адвокат

Вперше прізвище Бабікова родини Небесної сотні почули в грудні. Як їхні представники пояснили “Буквам” – в одному з українських медіа прочитали, що його призначили на посаду заступника голови ДБР.

І це їх дещо занепокоїло, оскільки пан Бабіков їм відомий передусім як  захисник колишнього президента Віктора Януковича. Тож постраждалі пішли до Держбюро розслідувань, аби зустрітися з пані Венедіктовою й  поставити їй кілька запитань. Не лише щодо слідчих, які переводилися з Генпрокуратури, але й щодо адвоката Януковича. Зокрема родичів убитих і постраждалих цікавило, чи немає часом у Бабікова конфлікту інтересів: адже він має  розслідувати справи проти свого клієнта.

“Родини Небесної сотні спитали Венедіктову, мовляв, як же так, в Бабікова конфлікт інтересів, як він може бути її заступником? Вона відповіла приблизно наступне: комісія перевірила це питання і конфлікту інтересів не знайшла. “Бо це не особистий адвокат Януковича, він просто ознайомлювався зі справою». І мене питання до такої комісії, яка не помітила цього конфлікту. І не лише до неї. До слова, про склад конкурсної комісії ми теж нічого не знали: інформації не було у відкритому доступі. Прізвища членів цієї комісії ми почули лише минулого вівторка, коли прямо спитали про них у Венедіктової. І то прізвища нам озвучили не всі”, – додає Закревська.

Власне, сам Бабіков вже встиг подати декларацію, в якій зазначає, що працює в адвокатському об’єднанні “Авер Лекс”. Нагадаємо, саме це об’єднання захищало інтереси Віктора Януковича у справі про державну зраду в Оболонському райсуді. І хоча Венедіктова переконує, що Бабіков не є адвокатом Януковича, факти свідчать про інше.

15 січня Євгенія Закревська опублікувала ряд  судових документів, які підтверджують: заступник Венедіктової не лише входить до адвокатського об’єднання, яке захищає Януковича. Він є його адвокатом. Наприклад, в ухвалі Печерського райсуду від листопада 2017-го прізвище Бабікова згадується як адвоката, який “діє в інтересах Януковича”. Або ж у касаційній скарзі до Верховного суду від березня 2018-го. Вона була подана саме від імені Олександра Бабікова в інтересах Віктора Януковича. Також, за інформацією Адвокатської дорадчої групи (неформальне об’єднання адвокатів, які захищають потерпілих у справах Майдану) цього тижня у Печерському райсуді має відбутися засідання щодо відводу прокурорів в одній зі справ проти Віктора Януковича. Відвід оголошував… вже згаданий Бабіков.

Загалом, за інформацією адвокатів постраждалих, новий заступник голови ДБР представляє інтереси Януковича щонайменше у трьох справах. Зокрема щодо «драконівських законів 16 січня» та застосування сили проти протестувальників взимку 2014-го. Цю інформацію разом із документами передали Венедіктовій. Проте навіть після цього вона не побачила конфлікту інтересів.

“Пані Ірина зазначила, що за подібне призначення буде самостійно нести всю повноту відповідальності, а потерпілі, якщо бажають, можуть подавати заяви про відвід слідчому судді, якщо виявлять якийсь конкретний конфлікт інтересів. Заяви про відвід заступника директора ДБР – це звісно цікаве процесуальне ноу-хау”, – прокоментувала Закревська зустріч із Венедіктовою.

Надалі ж Бабіков, зокрема, має відповідати за аудит майданівських розслідувань. Цю інформацію, як розповіли “Буквам” представники родини Небесної сотні, їм також озвучували у ДБР. Зокрема, йшлося про те, що всі передані Держбюро справи мають пройти аудит. І лише після цього поновиться повноцінне розслідування. Однак за аудит також відповідатимуть заступники директора ДБР. Так само, як і за подальші розслідування.

Тож можна припустити, що Бабіков цілком законно отримає доступ до матеріалів розслідування. І тут постає питання вже згаданого конфлікту інтересів. Адже сам судовий процес побудований на змагальності державного обвинувачення і захисту обвинувачених. І захисники не мали б перетворюватися у державних обвинувачів. Але, фактично, пан Бабіков ним стає. Тож питання: чи буде він у розслідуваннях використовувати інформацію, отриману від Віктора Януковича? І чи не суперечить це адвокатській етиці? З іншого боку, можна припустити й існування дзеркального ризику: заступник Венедіктової може використовувати отриману від слідства інформацію для захисту Януковича.

Конкурси минулі і майбутні

Останнє, на що слід  звернути увагу в цій історії – сам процес призначення заступників. Після змін до законодавства, які Верховна Рада проголосувала 3 грудня, питання призначення заступників, проведення конкурсів, виписування їх критеріїв цілком у компетенції директора Держбюро розслідувань. Тобто за це відповідає пані Венедіктова. Вона й справді провела конкурс на посади своїх заступників. Проте до його організації існує ряд  серйозних запитань.

Перше – це строки, в які цей конкурс відбувався. Друге – критерії, за якими відбирали кандидатів. Третє – комунікація між ДБР і конкурсантами. Так, 20 січня під час засідання антикорупційного комітету Верховної Ради колишній депутат Олена Сотник розповіла про те, як вона намагалася податися на посаду заступника Венедіктової.

“Я претендувала на посаду першого заступника. Оголошення про конкурс з’явилося 29 грудня. Крайній строк для подачі документів був 3 січня. Тобто у нас було 2 робочих дні. Про сам конкурс я дізналася 1 січня від правозахисників. Знайти на сайті ДБР це оголошення було проблематично. В розділі вакансій, наприклад, його не було. Ще й надто, потрібно було принести всі потрібні документи особисто. Тобто є питання, чи могли люди з-поза меж Києва це зробити. Я подалася. Але жодної відповіді з ДБР я так і не отримала. До конкурсної комісії  я так і не змогла додзвонитися. Очевидно, що мій пакет документів не пройшов відбір. Але жодної реакції від комісії я не отримала. Можна припустити, що конкурс намагалися організувати так, аби ніхто сторонній про це не дізнався. Я досі не знаю, хто входив до комісії, яка відбирала кандидатів і їх документи. Венедіктова скасувала попередній порядок проведення конкурсу. Однак наразі невідомо, за якими критеріями відбирали цих нових заступників. Тому й оскаржити результати цього конкурсу, підозрюю, буде неможливо”, – пояснила Сотник.

Варто зазначити: Ірина Венедіктова на своїй посаді, як і її заступники, тимчасово. Цього року конкурсна комісія має обрати нового директора, який вибере собі помічників. Проте коли це станеться – не відомо. За процедурою, до комісії входять по три представники від президента, Кабінету міністрів та Верховної Ради. Дедлайн для її формування – 27 січня. І вже зараз можна сміливо говорити про те, що Верховна Рада його пропустила. Оскільки за процедурою від початку кандидатури парламенту має погодити профільний комітет (комітет з правоохоронної діяльності), після чого відбувається голосування у парламенті.

Останній день, коли це можливо було зробити – 17 січня, в останній день 2-ї сесії. Проте комітет так і не зміг погодити кандидатури й переніс засідання  на 27 січня. Однак цього дня депутати в Раді не збираються, відтак за своїх кандидатів у конкурсну комісію проголосувати не зможуть. Тож дедлайни уже порушені.

Наразі слово за Кабміном, який формує свої кандидатури з експертів-міжнародників, та за президентом. Якщо вони зможуть вчасно призначити своїх представників у комісію – вона почне роботу (для прийняття рішень потрібно мінімум 5 голосів). Проте за таких умов повторюється історія дворічної давності, коли Верховна Рада так само довго не могла визначитися зі своїми кандидатами. І в результаті виникали питання до легітимності рішень тої комісії. Наразі ж прізвища людей, які можуть до неї увійти, не відомі.

Хоча тиждень тому від парламенту нібито пропонували народних депутатів Іллю Киву та Григорія Мамку (представники “Опозиційного блоку — За життя”, входять до комітету з правоохоронної діяльності). Проте їх не затвердили. Нині ж окремі політсили пропонують парламенту взагалі відмовитися від призначення у конкурсну комісію депутатів. Оскільки у них існує потенційний конфлікт інтересів: адже саме ДБР має розслідувати злочини, які потенційно можуть вчинити народні обранці.

Поки ж комісія працюватиме, у Держбюро лишатиметься адвокат Януковича Бабіков. І пані Венедіктова. Яка, до слова, у своєму відеозверненні від 20 січня назвала незгодних з її кадровим рішенням ледь не проплаченими провокаторами. І чим довше комісія обиратиме нового голову – тим більше часу матиме захисник інтересів Януковича для того, аби отримати інформацію про розслідування справ Майдану.