#Букви поспілкувалися з Назаром Токаром, одним із адміністраторів енциклопедії, аби з’ясувати, як функціонує і чим живе українська Вікіпедія.

Люди звертаються саме до Вікіпедії, аби швидко дізнатися інформацію про будь-що. Хто пише статті для Вікіпедії, чи вимагають від авторів мати відповідну до теми статті освіту? Хто і як може стати автором?

– Статті пишуть волонтери, ніхто з них не отримує за цю волонтерську роботу оплати. Пишуть як студенти, професори, доктори наук, дослідники, так і просто люди, які цікавляться якоюсь темою і мають відповідні джерела.

Для того, щоб не допустити потрапляння просто якоїсь бездумної або навіть вигаданої інформації, Вікіпедія має чіткий набір правил щодо джерел. Для того, щоб додати будь-яку важливу інформацію, треба знайти для неї відповідні джерела, авторитетні джерела. Це не може бути приватний блог чи Facebook-сторінка. Це може бути якийсь довідник, книжка, енциклопедія тощо. Маючи інформацію, не треба бути професором, щоб з неї обрати потрібне, додати у Вікіпедію і поставити посилання на джерело.

До редакторів Вікіпедії немає визначених критеріїв. Редактором може бути кожен. Будь-хто, якщо захоче, може зайти і створити або доповнити статтю про який-небудь значущий об’єкт.

Дехто редагує Вікіпедію щодня, дехто може заходити раз на місяць або й рідше, доповнюючи її. Кожен це робить у вільний час, коли вважає за потрібне. В цьому перевага Вікіпедії — вона є вільною і відкритою.

Чи одразу опубліковані статті є доступними для прочитання? Хто і як контролює якість статей — як на рівні правопису, так і на рівні правдивості викладеної інформації? Бо в матеріалі про #Букви, наприклад, було написано, що видання пов’язане з Аваковим…

— Так, статтю можна буде прочитати одразу після публікації. Після цього її має переглянути “патрульний” або ж адміністратор (це такі градації редакторів, до діяльності яких є більше вимог).

Будь-яку статтю та будь-яке редагування у статті необхідно переглянути, щоб усе відповідало правилам. При цьому читач бачитиме нагорі статті, що є поправки, які ще не перевірені. Це не означає, що вони неправдиві, але читач може обрати — читати перевірену версію чи нову.

Кожен “патрульний” вичитує щось своє… Є люди, які спеціалізуються виключно на правописі. Але суть в тому, що будь-які зміни мають бути затвердженими.

Щодо цього прикладу. Може бути так: хтось десь сказав (наприклад, це може бути депутат), написав у Telegram-каналі, що таке ось видання пов’язане з таким персонажем. Це не є авторитетним джерелом, це є не більш ніж чутки. Щоб написати про це на сторінці у Вікіпедії, мають бути якісь авторитетні дослідження, рослідування. Наприклад, це може бути “СтопФейк”, “Радіо Свобода” чи якесь інше авторитетне ЗМІ чи джерело.

Як підбирають адміністраторів та “патрульних”, які перевіряють статті? Чи є в них певні принципи, якими вони користуються під час редагування? Як потрапити до команди?

— Будь-хто — “патрульний”, просто редактор чи адміністратор — волонтери. Жоден з них не є, так би мовити, працівником компанії. Адміністратори так само можуть редагувати, а потім, наприклад, закинути цей процес. Вони ні перед ким не зобов’язані і роблять це у вільний час.

Принципи роботи, безумовно, є, вони доволі чітко прописані, аби стандартизувати все, що відбувається, що треба робити. Але вони доволі ліберальні. Це не є якимись драконівськими законами, це просто набір правил для того, щоб спільнота функціонувала в адекватному режимі.

(У правилах окреслено, що можна зробити на сайті енциклопедії, яку структуру повинні мати статті, як їх оформлювати, який медіаконтент можна додавати, якою мовою писати тощо. Ознайомитися з ними можна тут — ред.).

Аби подати заявку за отримання “прапорця” (права “патрульного”), зареєстрований користувач має мати понад 200 здійснених редагувань та бути зареєстрованим понад 2 місяці. Потім відбувається голосування, воно триває близько 2 тижнів. Протягом цього часу всі охочі висловлюються за або проти цього редактора. Будь-хто з адміністраторів переглядає результати голосування, перевіряє профіль користувача на те, чи немає там якихось явних порушень, у підсумку вже дається або не дається той “прапорець”.

Після цього “патрульний” може подаватися на адміністратора. Вимоги там трохи вищі (редагувань має бути понад 1 тисячу, досвід редагування — від 3 місяців), але суть та сама.

Чи є якесь офіційне представництво Вікіпедії в Україні та чиїм коштом воно існує?

– Українська Вікіпедія існує з 2004 року. З 2009-го є громадська організація, яка називається “Вікімедіа Україна”. Це єдине офіційне представництво фонду “Вікімедіа”, який знаходиться у Сан-Франциско. Практично кожним мовним розділом опікується відповідна така громадська організація. Така є у Німеччині, Франції, Португалії і деінде. Відповідно наша знаходиться в Києві.

Вона має, здається, близько 70 членів і 5 керівників. З них частина сплачує внески за участь у цьому, деяка частина (доволі невелика) отримує оплату за свою роботу. Але це робота така… Наприклад, організація конкурсів, співпраця з владними якимись органами, організація призів, аби нагородити переможців конкурсів. Це така більш офісна робота, але більшість цих людей все одно є волонтерами чи навіть сплачують внески за участь. Там невеликі гроші.

Представництво проводить конкурси, намагається сприяти розвитку. Ось цього року ми завантажили найбільшу серед усіх мовних розділів кількість фотографій пам’яток для глобального конкурсу, майже 48 тисяч. Протягом усіх років конкурсу один раз було подано більше — поляки завантажили 50 тисяч, але це був максимум.

На сьогодні укрВікі — сімнадцята в світі за кількістю статей мовна версія, їх понад 1 млн. Особливий сплеск активності спостерігається саме останніми роками. З чим це пов’язано?

– Так, останніми роками все більше і більше людей читають та редагують українську Вікіпедію. Цього року в травні-червні українська Вікіпедія мала близько 100 млн переглядів на місяць. Тобто близько 3 млн на день. Це рекорд за всі роки її існування. Щороку відвідуваність зростає на близько 10%.

Причин цьому кілька. Великий влив на популярність української Вікіпедії мали, по-перше, початок тимчасової анексії Криму, по-друге — початок російсько-української війни. В цей час багато хто почав переходити на українську: читати українською, видавати українською, гуглити українською, надавати перевагу українськомовним джерелам.

На цьому тлі популярності набуває саме українська Вікіпедія, оскільки вона якісно відрізняється від російської.

Наприклад, та сама “ДНР” в українській версії — терористична організація, в російській — невизнана республіка. В російській Вікіпедії Крим “приєднаний в результаті референдуму”. В українській — тимчасово анексований. У цих кількох словах видно принципову різницю між цими двома Вікіпедіями. Через це я раджу навіть тим, хто спілкується російською, все одно надавати перевагу українській Вікіпедії.

Тобто передусім сплеск активності пов’язано з політичною ситуацією в країні?

– Я не виключаю такої можливості. З одного боку – це політична… З іншого – просто з’явилося розуміння себе як українця. Мовляв: “Чого це я російською, давайте принаймні в інтернеті почну читати українською”. Так люди з подивом дізнаються, що є колосальна за розмірами українська енциклопедія, яка написана волонтерами, такими самими читачами та редакторами.

І зараз багато хто дивується, дізнаючись, що вже є 1 млн статей, починає цікавитись, а хтось згодом починає писати чи редагувати.

Крім того, багато хто, зокрема, серед моїх знайомих, перейшли після початку війни з російської Вікіпедії на українську, тобто перестали редагувати російськомовну версію і зараз є українськими редакторами. При тому, що рідна мова для них, наприклад, російська, і спершу було важко це робити.

У чому полягають принципові відмінності української та російської Вікіпедії?

– Тут можна згадати правило авторитетності джерел. Українська Вікіпедія, як і російська, має чітке правило: ти маєш використовувати авторитетні джерела, коли редагуєш. Але які саме джерела є авторитетними — у цьому криється різниця.

Для російської Вікіпедії — це і “РИА Новости”, і “1 канал”, “5 канал”, “Интерфакс Россия”, “РБК Россия”, “Комсомольская правда”… Тобто будь-які російські сайти для них є авторитетними. Проте ми знаємо, про що вони зазвичай пишуть — дичину. Що Крим приєднано, що Азербайджан напав на нещасний Карабах і Росія там ні до чого і тому подібне.

У нас це, наприклад, “Новинарня”, “РБК-Україна”, “Українська правда” або ті ж “Букви”. Вони не напишуть, що Крим — не територія України, не опублікують мапу України без Криму. Натомість російські джерела це роблять спокійно, і як підтвердження своїх імперських амбіцій російські редактори потім використовують це у статтях.

Статті на яку тематику найбільше шукають в українській Вікіпедії?

– Є відповідна статистика. Є Telegram-канал, який щодня публікує статистику за попередню добу — ТОП-20 статей, які читали минулого дня.

Загалом частина ТОПу — суспільно важливі теми. Зараз, наприклад, читають про протести у Киргизстані, у Білорусі, про війну у Карабаху, шукають якихось там “слуг народу”.

Друга частина ТОПу — те, що пов’язане з тим, що проходять у школах. Це може бути Нечуй-Левицький, “Спіймати Кайдаша”, щось про Україну, бо комусь треба реферат.

Час від часу це щось важливе, що з’являється у ЗМІ: якісь спортсмени, музичні події тощо.

У вересні Вікіпедія змінила написання назви української столиці — Kyiv замість російськомовного варіанту Kiev. Як велись перемовини про зміну англійської транслітерації?

– Останнє обговорення, здається, було вже 11-м. До цього 10 обговорень закінчувалися відмовою. Це був пошук консенсусу. Хтось виносив цю пропозицію, перша така, здається, була ще у 2007 році. І от наступні 13 років час від часу це обговорювалося.

Більш логічна аргументація була за перейменування, що в країні є одна єдина назва столиці — Kyiv. Аргументи проти полягали в тому, що Kiev було загальновживаним, зокрема, у совку, у російських джерелах.

Останнє обговорення тривало близько 3-4 місяців, врешті-решт було вирішено перейменувати. Одразу після цього хтось подав апеляцію, її було відхилено. Тепер протягом року ніхто не може подавати повторну апеляцію. Тобто щонайменше протягом року Київ у Вікіпедії буде Kyiv.

Напередодні українська Вікіпедія оприлюднила перелік ЗМІ, використання яких як джерел інформації радять уникати. Чи є вже результати від запровадження цього заходу?

– Взагалі такий список існує з 2017 року, він не новий, 24 вересня його доповнили кількома джерелами. До цього, якщо хтось редагував статтю, додаючи ці джерела, просто було написано в примітках “Неавторитетне джерело”. Тепер перед збереженням редагування видно застереження: “Будь ласка, спробуйте обрати інші джерела”. Якщо користувач все ж впевнений, що тут має бути саме це псевдоЗМІ, треба ще раз натиснути “Зберегти”, і воно зберігається. Це такий “сірий список”.

Далі дивимося, спостерігаємо за активністю, чи зміниться динаміка, кількість використання цих прапагандистських ЗМІ. Якщо не зміниться, буде винесено на обговорення запровадження заборони використання джерел з цього списку, їх зможуть використовувати “патрульні” чи адміністратори у випадках, коли без них не обійтися. Але це будуть насправді винятки.

Я дивився не так давно, і, здається, активність використання цих джерел не змінилася — користувачі просто двічі натискають “Зберегти”. Але говорити про висновки поки що зарано, побачимо, що буде далі, за 1-2 місяці.

Наскільки часто використовуються недостовірні джерела? Чи це переважно статті про політиків, чи це також стосується статей на, наприклад, історичну тематику? 

– Я не можу сказати, що є, наприклад, статті якісь важливі, які побудовані виключно на таких джерелах. Проте є люди, які намагаються внести якусь недостовірну інформацію, користуючись неавторитетними джерелами проросійськими, антиукраїнськими.

В принципі в більшості випадків це доволі швидко фільтрується, прибирається. Знайти таке, безумовно, можливо, проте… Перевага надається українськомовним ресурсам, а це фільтрує частину цього списку, бо, наприклад, “Страна” взагалі не має українськомовної версії.

Перевага надається і здоровому глузду. Якщо ти додаєш щось із посиланням на “Страну”, то потім зайде адекватний редактор, перепише сам текст у нейтральному, не пропагандистському стилі, і додасть нормальне джерело. Яскравим прикладом цього є стаття про “Партію Шарія” і самого Шарія, в яких було доволі багато спроб або відбілити його, або прибрати критичну інформацію. Це все закінчилося нічим.

Анонімний користувач, якого пов’язують із Шарієм (проте немає достовірної інформації, оскільки він анонімний), намагався видаляти зі статей багато критичної інформації з авторитетними джерелами, за що отримував бан кілька разів. Потім те саме робив у англомовній Вікіпедії і знов подавав скарги на те, що його блокують. У підсумку отримав безстроковий бан у всіх мовних розділах. Тобто розмова була доволі короткою.

Я припускаю, що є подібні статті, не пов’язані з політикою, але я їх не зустрічав. Переважна більшість – це статті про політику чи бізнес. Там люди намагаються стерти негативну інформацію, наприклад, про надання хабарів, хоча це може бути висвітлено в десятках ЗМІ і це неможливо вважати непотрібною чи необ’єктивною інформацією.

Підчищанням статей у такому форматі намагаються займатися будь-які політики або їхні працівники. Це, на жаль, нормальний процес, і ми з ним постійно боремося. Він не доставляє якихось великих незручностей, бо це просто відкидається, скасовується редагування, автора попереджають, а потім — блокування, і так само відкидається зміна.

Також є деякі історичні статті, де люди намагаються пропагувати свою точку зору. Наприклад, статтю про німецько-радянську війну намагаються перейменувати на Велику Вітчизняну, Жовтневий переворот назвати Жовтневою революцією, окупацію України 1921 року назвати приєднанням і тому подібне. Того ж самого Гоголя намагаються назвати російським.