Взимку цього року #Букви провели розслідування діяльності провладних ботоферм у Facebook. Реакція соцмережі не забарилася, і уже у квітневому звіті компанія поквапилася повідомити, що видалила знайдену ботоферму
“Ми видалили 105 облікових записів Facebook, 24 сторінки та 5 облікових записів Instagram, які були створені в Україні та націлені на аудиторію всередині країни. […] Ми почали вивчати діяльність цих сторінок після перегляду розслідувань українського видання “Букви”. Наше розслідування виявило зв’язки з особами, пов’язаними з політичною партією в Україні “Слуга народу”.
Дісталося не лише “зеленим” ботам, а й акаунтам, пов’язаним з підсанкційним нардепом Андрієм Деркачем та експрем’єром Володимиром Гройсманом. Втім, натяк з того боку Атлантичного океану, вочевидь, не був зрозумілим і уже нове розслідування #Букв виявило, що використання мереж фальшивих акаунтів, сторінок та груп для політичної агітації триває.
І річ тут не в систематичному порушенні правил соцмережі. Для Facebook все значно серйозніше, ніж питання іміджу соцмережі в Україні чи боротьба з порушеннями її власних правил.
Чому Facebook зацікавлений у боротьбі з ботофермами?
Як було встановлено під час першого розслідування #Букв, лише прямі витрати на політичну рекламу становили близько 30 тисяч доларів. Загалом же сума витрачених коштів може сягати понад 200 тисяч доларів. А якщо розглядати діяльність цієї ботоферми й поза межами Facebook (зокрема, у YouTube, Telegram і ВКонтакте), йдеться уже про вдвічі більші суми.
Звісно, може виникнути запитання – і що з того для Facebook Ink., корпорації з Менло-Парк, Каліфорнія, акції якої торгуються на NASDAQ? Компанія надає послуги з платного просування контенту всередині свого продукту, отримує оплату за надані послуги, звітує про це, сплачує податки…
В одному зі своїх звітів Facebook недаремно згадали, що розпочали боротьбу з ботофермою після того, як до них звернулося ФБР. Не секрет, що у Сполучених Штатах уже тривалий час доволі болісною є тема протиправного втручання у вибори, зокрема і шляхом маніпулювання суспільною думкою в соцмережах.
Йдеться не лише про вибори у самих США. Якщо американська компанія виявиться причетною до втручання у вибори в іншій країні – це також потрапить під юрисдикцію правоохоронної системи США. А якщо американська компанія ще й отримала кошти невідомого походження за послуги, які виявляться частиною втручання у вибори…
Навряд щоб Марк Цукерберг шукав способу повторити неприємний досвід участі у засіданні спеціальної комісії Конгресу з розслідування подібних фактів. Як і сумнівно, що у керівництві та серед акціонерів Facebook Ink. знайдуться люди, зацікавлені у тому, щоб самим стати фігурантами розслідування правоохоронної системи США щодо втручання у вибори та відмивання коштів.
Сукупність цих фактів підкріплюється тією обставиною, що у 2021 році законодавство США щодо боротьби з відмиванням коштів стало значно жорсткішим.
Відтепер Міністерство фінансів або прокуратура Сполучених Штатів мають право вимагати інформацію щодо будь-якої особи у будь-якому банку (включаючи іноземні), який проводить транзакції у доларах США. Зазначене право виникає, якщо інформація, яку запитують, стосується розслідувань, пов’язаних з порушенням кримінального законодавства США, розслідувань щодо порушень порядку та правил подання фінансової звітності та, безпосередньо, розслідувань, пов’язаних з відмиванням коштів, які проводить Мінфін США.
При цьому слідчі не зобов’язані в жоден спосіб розкривати деталі справи, за винятком повідомлення про судовий округ, в юрисдикції якого відбувається розслідування (з метою забезпечення права на оскарження).
Фінансове питання
Нова процедура також передбачає, що правоохоронні органи США надсилають запит безпосередньо до банку, в обхід процедур співробітництва з відповідними органами кожної конкретної країни. А банку, своєю чергою, забороняється розкривати як деталі такого запиту, так і сам факт його надходження. Передбачені санкції за ненадання інформації, вказаної у запиті, чи свідчень, якщо в інший спосіб надати інформацію неможливо.
Серед санкцій – від значних штрафів (до 50 тисяч доларів за кожен день прострочення надання відповіді) до припинення кореспондентських відносин між іноземним банком та банком-кореспондентом у США.
Що це означає? Маємо факти замовлення у компанії з США послуг з реклами інформації політичного характеру, із застосуванням мереж фейкових акаунтів, сторінок та груп, простіше – ботоферм, що уже привернуло увагу ФБР. Маємо факти оплати за таку рекламу на рахунки компанії з США, коштами, законність походження яких є сумнівною. Це дає правоохоронній системі США як фактичні, так і юридичні підстави та повноваження розпочати розслідування щодо джерел фінансування подібних замовлень,
Першим, до кого люди без почуття гумору прийдуть із запитаннями у разі початку такого розслідування (а як ми дізнались вище – воно уже розпочате), буде “кінцевий” отримувач коштів, компанія Facebook Ink. Оскільки у компанії розуміють вплив офіційних звинувачень у співучасті у скоєнні міжнародного злочину на вартість акцій, там негайно передадуть всю наявну інформацію щодо відповідних транзакцій, включаючи дані про залучені банки та платників, а також, як ми уже переконались, докладуть усіх можливих зусиль, щоб довести свою непричетність до кола імовірних правопорушників.
Наступними в черзі будуть банки, через які пройшли відповідні транзакції. Як ми уже знаємо, у банків є лише два варіанти поведінки у такій ситуації – надати запитувану інформацію або сплатити значний штраф і втратити можливість співпраці з банківською системою США. Що вибере в цій ситуації банк, запитання, мабуть, риторичне…
Що загрожує причетним до діяльності ботоферм?
Тепер починається найцікавіше. На етапі, коли настане час ставити запитання безпосереднім замовникам реклами, у правоохоронних органів США уже буде достатньо інформації щодо осіб, які стояли за створенням та діяльністю ботоферми, руху коштів на банківських рахунках з моменту їх появи у банківській системі до моменту надходження на рахунок Facebook Ink., а заразом і осіб, яким всі залучені рахунки належали. Останнім і доведеться пояснювати як походження коштів, так і причини замовлення політичної реклами, з якою теж не все так просто (про це трохи нижче).
Що далі? Щонайменше, чергове розширення SDN OFAC (список осіб, щодо яких застосовано санкції Управлінням контролю за іноземними активами США), як, наприклад, було у ситуації з уже згаданим Андрієм Деркачем, нардепом Олександром Дубінським та багатьма іншими, значно менш відомими його фігурантами.
Може здатись, що у цьому нічого страшного немає, однак це лише у разі, якщо учасник списку не планує залишати Україну чи мати рахунки, майно або бізнес за межами України. В інших випадках санкції США можуть серйозно ускладнити життя їх адресату не лише на території США, але й за межами країни, щонайменше – у Західній Європі.
Окрім того, існує Договір між Україною та Сполученими Штатами Америки про взаємну правову допомогу у кримінальних справах від 10 лютого 2000 року. Стаття 1 договору прямо зазначає, що обидві країни зобов’язуються надавати одна одній допомогу щодо отримання свідчень, забезпечення доказів, розшуку осіб або майна, арешту та конфіскації майна (незалежно від того, чи є діяння, яке є предметом розслідування, злочином згідно із законодавством запитуваної держави).
Іншими словами, у правоохоронної системи США є достатньо правових інструментів та впливу для вчинення будь-яких юридично значущих дій – від отримання інформації до арешту майна та розшуку осіб, причетних до скоєння діяння, яке вважається злочином у США, незалежно від того, чи вважається воно злочином в Україні.
Звісно, Конституція України гарантує, що громадянин України не може бути виданий іншій державі. Однак, порушення порядку фінансування політичної партії чи передвиборчої агітації вважається злочином і в Україні, згідно з нормами статті 159-1 КК (як пам’ятаємо, Facebook повідомив, що видалені боти були пов’язані з провладною політичною партією).
Наразі за цією статтею можна знайти лише один обвинувальний вирок, але й пряма політична реклама у соцмережах донедавна теж не була поширеним явищем. Крім того, не слід втрачати з поля зору ключовий елемент питання – гроші та їх походження.
Якщо якась особа законно заробила певну суму, сплатила передбачені законом податки та збори, і на залишок вирішила заплатити компанії з США певну суму за просування меседжів улюбленої політсили – це одна справа (хоча, все одно залишаються запитання в контексті статті 159-1 КК України). Інша справа, якщо ці кошти не були належним чином оподатковані, або мають ознаки таких, що одержані злочинним шляхом. Тут уже “на вибір” є цілий ряд статей Кримінального кодексу, яка з них виявиться “актуальною” – залежатиме від того, що саме було встановлено на першому та другому етапі розслідування, на зразок того, в рамках якого Facebook видалив ботоферми після одержання інформації від Федерального бюро розслідувань.
Наостанок слід зауважити, що виявлене в розслідуванні #Букв використання ботоферм та фінансування політичної реклами коштами сумнівного походження, як і реакція на ці факти з боку правоохоронних органів США, відбулась у міжвиборчий період.
Варто очікувати, що з наближенням виборів зросте як активність ботоферм і бюджети на рекламу та просування в соцмережах, так і пильність та активність правоохоронців у цьому напрямі.