У розслідуванні ви, зокрема, дізнаєтесь:

• Як відбувалося будівництво Бортницьких споруд?
• Як попри мільйоні інвестиції об’єкт продовжує залишатися в аварійному стані?
• Столиця задихається: що кажуть кияни, які живуть по сусідству зі станцією?
• Крадуть кожну третю гривню: або чому влада столиці відмовилася від допомоги Японії?
• Корупційні скандали навколо об’єкту: хто затягує реконструкції й куди ділися мільйони з бюджету столиці?

У 2015 Японія виділила майже 110 млрд єн, а це – на той час – майже мільярд доларів. За ці кошти мали провести капітальну реконструкцію. Однак жоден з етапів так і не був завершений. І причина цьому – корупція. Хто винен та головне — чим це загрожує Києву і що буде, якщо Бортницька станція аерації вийде з ладу? Давайте розбиратись разом.

Бортницька станція аерації — єдина станція очищення стічних вод Києва і ще десятка населених пунктів області. І не лише Лівобережжя, а й Вишгорода, Ірпеня, Вишневого, Чабанів, Коцюбинського, Софіївської та Петропавлівської Борщагівок.

 Першою проблемою є накопичення осаду протягом десятиліть, що призводить до переповнення полів відстійників утримання речовин , яке вже трохи не втричі перевищило норму. Це призводить до постійних викидів у атмосферу небезпечних хімічних сполук, зокрема вуглецю та метану.

І саме ці поля і є джерелом смороду, від якого роками потерпають жителі житлових масивів Харківського, Осокорків, Позняків та, звісно, Бортничів.

БСА: застаріла і аварійна

Бортницька станція складається з трьох блоків, які були введені в роботу в 1964-му, 75-му і 86-му роках.

На момент запуску, вона була винесена за межі міста, але в наш час цей район вже є частиною Києва.

Окрім цього, через свій вік, зміни хімічного складу води та банальної зношеності інфраструктури станція вже не здатна виконувати свої функції повноцінно.

Загальний відсоток зносу споруд Бортницької станції складає за різними оцінками від 60 до 90%.

Повертаємося від історії до грошей

У 2015 році столична вдала таки визнала, що станцію треба ремонтувати. Не власним коштом, бо такий дороговартісний проєкт бюджет столиці б не потягнув. За допомогою звернулись до Японського агентства . Підписали кредитну угоду на виділення 108,19 млрд єн (на той час це майже мільярд доларів). За ці гроші мали повністю реконструювати станцію аерації.

За умовами договору кредитні кошти надавались на спеціальних умовах – на 40 років, відстрочка на 10 років, 0,1% річних. Обовʼязкова умова – залучення японських технологій, генерального підрядника.

Уряд Японії мав повністю профінансувати більшість робіт, однак після яскравого перерізання стрічок і підписання угод під камери все завмерло.

Лише в 2018 році «Київводоканал» гордо написав: реконструкція триває! Та навіть виклав на своєму сайті кілька кольорових картинок. Однак, це не дуже вразило киян, які очікували конкретних змін, заяв та термінів.

Тоді за кілька місяців «Київводоканал» нарешті презентував проєкт реконструкції. Він отримав назву «Бортницька станція аерації як сучасний екологічний фільтр столиці в майбутньому». Так, нехай скажуть це в обличчя жителям Осокорків чи Позняків, коли на вулиці температура повітря сягає більш ніж 10 градусів тепла.

І тут, у 2020 році, через 5 років після того, як Японія довірилась Києву, заступник голови КМДА Петро Пантєлєєв заявив: «Проєкт виконується за планом та під постійним контролем міста й «Київводоканалу». Початок будівельних робіт було заплановано на кінець першого півріччя 2021 року, термін виконання – 6 років».

Тобто на момент 2021 року основна частина робіт — реконструкція за японські гроші — власне, ще й не починалася. Хоча минуло вже шість років з підписання угоди.

Тож чи чекати киянам екологічної катастрофи? Якщо влада столиці не вживатиме ніяких заходів. То — так. І її наслідки можна лише прогнозувати.

Однак наразі всі відповідальні особи знають про причини, ризики та що робити. Тепер головне аби справді щось робили.

Тому поширюйте це відео у соцмережах. Не дамо поховати і забути цю важливу тему.