Думки
Прогнозована зрада: як українці на виборах обиратимуть те, чого нема
Партії фактично монополізували висування кандидатів у депутати, а також представництво у комісіях. І до всього отримали як механізм впливу імперативний мандат.
П’ятниця, 17 липня 2020, 13:02

У четвер, за трохи більше ніж 100 днів до виборів, Верховна Рада змінила Виборчий кодекс. За проголосували 308 народних депутатів. Жодного голосу не дали лише “Європейська Солідарність” і “Голос”. Зміни до кодексу були результатом майже піврічних торгів між партіями, але й в останній момент вони вели перемовини. Про що – спостерігали “Букви”.

10 тисяч

Ухвалений у грудні Виборчий кодекс передбачав перехід на пропорційну систему виборів. Утім, у малих містах, містечках і селах (менших ніж 90 тисяч виборців) залишалась мажоритарна система.

Натомість  “слуги” вирішили структурувати суспільство й нижче, і з’явилась  поправка про те, щоб розширити пропорційну систему до громад, де є хоча б 10 тисяч виборців.

Таким чином, партії отримали монополію на висунення кандидатів по всій країні.

“Фактично ми отримали монополію партій на висунення кандидатів в депутати по всій країні. Адже списків незалежних кандидатів не існує. І ця монополія неприродна, бо ми не бачимо діяльності партій на такому рівні”, – каже керівниця громадської організації ОПОРА Ольга Айвазовська.

ОПОРА в останні місяці проводила дослідження, яке показало, що на такому рівні партії просто не представлені і їхні осередки не функціонують.

“Однак тільки партії матимуть можливість висувати кандидатів”,- зазначає Айвазовська. При цьому вона нагадує, що, відповідно до останніх соцопитувань, в Україні достатньо низький рівень довіри до партій, а недовіра до них становить 55,7%.

“На попередніх виборах це виглядало так – партія шукала на місцях сильного мера або просто впливового фермера, який міг зібрати навколо себе команду, і так вони йшли на вибори. У 2017-му на одних з виборів в ОТГ раптом перемогла “Громадянська позиція” – партія, в якої був нульовий рейтинг в області. Причина була в тому, що місцева сильна команда не хотіла домовлятися з сильними політичними гравцями, а в когось з минулих виборів валялася печатка”, – розповідає технолог, який багато працював на місцевих виборах.

Імперативний мандат

Окрім партизації виборчого процесу, великі гравці запровадили ще один прихований механізм боротьби з вільнодумством своїх депутатів – імперативний мандат.

Попри популярність серед виборців, на думку Айвазовської, імперативний мандат дозволяє не стільки виборцям мати вплив на депутата після обрання, як його партійним босам. А отже, зменшує самостійність депутата в ухваленні рішень.

Наразі підставами для втрати мандату є: 1) невідповідність практичної діяльності депутата передвиборчій програмі місцевої парторганізації, від якої його обрали, або програмі партії та 2) невходження депутата до фракції партії, за чиїм списком його обрали, чи вихід з неї.

Відкликати депутата матиме право не лише виборець (треба зібрати більше підписів за відкликання, ніж депутат набрав на виборах), але й місцева організація партії.

Збереження імперативного мандату було важливим для ОПЗЖ, про що свідчить листування на телефоні нардепа Олександра Пузанова. Співрозмовник нардепа радів, що тепер імперативний мандат вже не скинуть.

Крок до мандата у 25%

Згідно з новим Виборчим кодексом, діють відкриті списки, якими кандидат може просунутись вперед, набравши 25% виборчої квоти. Виборчу квоту визначить територіальна виборча комісія. Для цього загальну кількість голосів за партії, які набрали понад 5%, поділять на кількість мандатів. Якщо умовно ціна одного мандата буде 1000 голосів, то щоб обігнати свого однопартійця зі списку, треба буде набрати 250 голосів.

Київські депутати від “Слуги народу” пропонували знизити цей крок просування  списком  до 5%. Але не всі їх підтримали навіть у фракції.

Наприклад, Роксолана Підласа в чаті фракції написала, що не вважає, що зниження бар’єру поліпшить   ситуацію для партії, бо кандидати будуть втягнуті в боротьбу між собою, хто кращий, а не в боротьбу з опонентами.

Інші її колеги постили в чат математичні  формули, натякаючи тим самим на складність схеми підрахунку для розуміння.

А рахуватиме хто?

Окрім того, що по всій країні самовисуванці фактично позбавлені права балотуватися, непарламентським партіям буде важко потрапити до складу комісій.

Змінами до законодавства зараз представництво парламентських партій збільшено з одного члена комісії до двох. Крім того, таке ж право надано парламентським групам.

Тобто новостворена партія Ігоря Палиці “За майбутнє”, яку самі ж “слуги” називають партією Ігоря Коломойського та Арсена Авакова і просувають як свого сателіта, отримає теж 2 членів комісії.

А ось  що так само  пощастить “Пропозиції” чи УДАРу Кличка – не факт.

“Якщо в нас у комісії 17 членів, то 14 місць заповнено представниками парламентських фракцій та груп. І жеребкування стосуватиметься лише трьох місць, а отже, позапарламентські сили це не задовольняє критично”, – пояснила “Буквам” Ольга Айвазовська.

Під час засідання Ради у четвер серед самих “слуг” точилась дискусія, що групам не треба надавати право представництва в комісіях, адже за пропорційної системи виборів існування груп в парламенті буде неможливе.

Але попри те, що в цієї позиції було красиве юридичне обґрунтування, депутати її не підтримали.

Бюлетень чи газета?

Що позитивного зробили депутати, то це змінили форму виборчого бюлетеня. Тепер клітинка для обраного депутата стоятиме поряд з клітинкою за партію, а не  наприкінці бюлетеня.

До того експерти з виборів боялися, що завдяки такій формі бюлетеня фактично буде нівельовано відкритість списку. Адже часто люди забуватимуть ставити номер кандидата. Або можуть помилитися і вказати інший номер.

Автором поправки був “слуга” Дмитро Гурін. Натомість проти зміни вигляду бюлетеня була та ж ОПЗЖ.

“Нова форма бюлетеня відхиляє завісу  щодо списків, але вона не дуже зрозуміла для виборця. Ви можете знайти на нашій сторінці опитування людей, де вони краще розбиралися з першим варіантом бюлетеня”, – зауважила експертка.

Гендерна квота і підкуп

Скандал навколо сексистських висловлювань Олександра Корнієнка про “сосну” зіграв на користь питання гендерних квот. Попри тихе бажання “Батьківщини” та ОПЗЖ їх позбутися, норму таки зберегли.

Натомість  поправку про підкуп кандидата забрали. Таким чином, депутати залишили лазівку для таких технологій, як кандидати-двійники та партії-клони, на чому ті ж “слуги” на минулих виборах втратили 6 мандатів.

Але ж  підкуп гречкою і цукром на цих виборах вже буде каратися кримінально. Скільки б вам кілограмів не пропонували.

 

 

Теги: голос, Європейська Солідарність, ОПЗЖ, партии, Слуга народу, Батькивщина, ОПОРА

Межа у YouTube

Підписатись