Думки
Прослуховування, сексоти, розстріли: як харківський будинок став кладовищем українських літераторів
Дарина Журавель Журналістка
У школі ви точно чули такий термін як письменники «Розстріляного відродження». Та чи знаєте ви щось про будинок «Слово»? До роковин самогубства Миколи Хвильового редакція «Межі» зібрала для наших читачів спецматеріал.
Понеділок, 13 травня 2024, 22:13

Будинок «Слово»

1927 рік. За наказом Сталіна у Харкові збудовано кооперативний будинок «Слово». Найвидатніших українських письменників заселяють у комфортні квартири. 

Микола Хвильовий, Остап Вишня, Павло Тичина, Григорій Косинка, Іван Багряний, Володимир Сосюра. Ці талановиті люди, які відстоюють українське майбутнє, живуть по сусідству. Говорять про життя, про творчі плани на лавочці у внутрішньому дворі, а ввечері — заходять один до одного в гості на посиденьки. Живуть в одному домі — харківській шестиповерхівці у формі літери “С”. Пишуть твори, разом відзначають свята. 

У 1930 – 1940 роках Харків був одним із ключових осередків для українських літераторів й діячів культури. Їх кількість постійно збільшувалася. І аби, нібито, розв’язати проблему з житлом, у 1930 році радянська влада створює кооператив та зводить будинок. 

Особиста справа Миколи Хвильового

13 травня 1933 рік. До Миколи Хвильового в гості прийшли товариші — Микола Куліш та Олесь Досвітній. Обговорювали арешт Ялового, що стався напередодні. Коли гості надумали розходитися, Хвильовий тихо пішов кімнату. Там …. пустив собі кулю в голову. Лишив 2 передсмертні записки: доньці і товаришам. Написав: 

«Хай живе комунізм. Хай живе соціалістичне будівництво. Хай живе комуністична партія», — із передсмертної записки Миколи Хвильового.

Це була іронія. Ще тоді Хвильовий зрозумів СРСР буде знищувати українське слово.

За задумом радянських ідеологів, дім мав стати райським місцем. Інтелігенція мала жити та творити в окремих квартирах, з гарячою водою та телефоном. Щоправда, як виявилось — під пильним «оком режиму». В кожній оселі — була «прослушка». Будинок «Слово» став монументом радянському терору. До 1938 року із 66 квартир будинку радянська влада репресувала жителів 40 осель. 33 особи, які тут мешкали, розстріляли, понад 70 — стали засланцями. 

Письменники «Розстріляного відродження»

Згодом дім перетворився на звичайне житлове приміщення. Радянська влада замовчувала знущання та вбивства, тому мешканці могли навіть не здогадуватися про історію будівлі. 

Цього тижня в український прокат вийшла стрічка, що розповідає драматичну історію про українських письменників покоління «Розстріляного відродження». У ній — Микола Хвильовий, Остап Вишня, Павло Тичина, Григорій Косинка, Іван Багряний знову сусіди. Живуть в одному домі, пишуть твори та ходять одне до одного в гості. 

Фото з мережі

Щоб розповісти про стрічку «Будинок “Слово”. Нескінчений роман» редакція «Межі» зв’язалася з режисером Тарасом Томенком. 

Режисер фільму говорить, що обрав головним героєм фільму Миколу Хвильового. І зробив це не просто так:

“Головний герой нашого фільму – це лідер тогочасних харківських письменників, геніальний прозаїк і письменник”, – Тарас Томенко, кінорежисер, член Європейської кіноакадемії.

Режисер нащадок видатного українського поета, прозаїка, драматурга, публіциста, журналіста Миколи Томенка. Предок Тараса Томенка – автор десятків п’єс, багатьох віршів та пісень. Лауреат різноманітних літературних премій. Тому режисер з малого знає, як режим знищував українську культуру.

Микола Томенко, письменник

“Я народився і виріс в сім’ї поета і письменника Миколи Томенка. Для мене тема літератури близька і мені хотілося розповісти всім цю історію – про будинок “Слово”. Коли ми починали створювати цю картину, понад десять років тому, про нього було практично нікому не відомо”, – ділиться Тарас.

кадр з фільму “Будинок “Слово”. Нескінченний роман”

У фільмі зіграли відомі українські актори: В’ячеслав Довженко, Андрій Ісаєнко, Марина Кошкина, Ніна Набока, Юрій Одинокий, Дмитро Олійник, Геннадій Попенко, Костянтин Темляк, Валерія Ходос, Дмитро Чернов, Роман Ясіновський, Борис Георгієвський та інші. Загальний бюджет фільму – 60 млн грн, половину надало Державне агентство з питань кіно.

У соцмережах люди у захваті. Пишуть подяки творчій групі за таку важливу роботу. Томенко ділиться, такого фітбеку не очікував. Просто сподівався, що фільм не залишить глядачів байдужими. А те як поціновувачі діляться емоціями – надихає.

“Цей проєкт, який тривав 12 років, складається з двох фільмів. Перший фільм – документальний «Будинок Слово». Другий – ігровий: «Будинок Слово. Нескінчений роман». Складнощі були в тому, що закінчилося фінансування, ми шукали гроші. У 2021 році була прем’єра на Варшавському фестивалі. І от зараз він виходить у всеукраїнський прокат”, – Тарас Томенко, кінорежисер, член Європейської кіноакадемії.

Зазначимо, що 7 березня 2022 року будинок “Слово” було пошкоджено внаслідок ракетно-артилерійського обстрілу російськими військами. Наразі в одній з квартир діє літературна резиденція.

Теги: Будинок "Слово", Микола Хвильовий, розстріляне відродження

Межа у Telegram

Підписатись