Як ви, як людина, яка працювала в мінській групі багато років,  сприйняли цей документ?

Перша емоція була така дуже чесна – це ж якими дурнями треба бути, щоб підписати такий документ. Друга – коли я разів чотири  прочитав, була – ну в школі не вчилися, інститут прогуляли, не розуміють наслідків. Як би сказати російською – «потерялись в ситуации». Тут немає і натяку на здоровий глузд ні в політичній, ні в правовій, ні в мілітарній частині.

Третє – це вже я вашим колегам казав, що йдеться  по суті про визнання сторонами конфлікту представників ОРДЛО та України. І виведення Росії за рамки конфлікту.

Навіщо йти на такий крок я, чесно, не розумію.

Ця історія логічна лише в контексті того, що Володимир Зеленський оголосив себе президентом миру, який заради цього готовий на все.

Я на це нагадую приказку: від добра добра не чекай. І римський вислів: хочеш миру – готуйся до війни.

Перед тим як випливли у ЗМІ ці документи були повідомлення про зустріч у Мінську Дмитра Козака і Андрія Єрмака. Чи є цей документ результатом саме цієї зустрічі?

Можу сказати одне, що цей документ – це точно не рузультат роботи ТКГ чи підгруп мінського формату. І вперше за всю свою історію знайомства з Леонідом Кучмою я можу сказати, що його використали. Кучма розуміє, що це все означає і навряд чи йому це подобається.

Я навіть можу підозрювати, що цей документ вийшов у світ десь з його оточення.

Може. Але це не головне. А головне, що Єрмак зробив фатальну помилку.

Я почув слова Єрмака на брифінгу – він же не розуміє, що він зробив, що вони надали суб’єктність бойовикам ОРДЛО.

Але, щоб він не казав журналістам на брифінгу, Russia today – це завтра по світу розтрубить так, що він ніколи вже з цього не виплутається.

Мені здавалось, що Зеленський, як людина, яка саме завдяки інформаційній складовій кампанії стала президентом, має розуміти, наскільки важлива інформаційна боротьба –  що не організаційний, технічний фактор домінує, а інформаційний.

А натомість такий ляп, мені просто хочеться придумати для вас заголовок: «Підписання капітуляції в умовах пандемії».

Ну ти ж кіно знімав, ти ж знаєш, що Apple не дає айфони в руки поганим героям, а ти нащо їм даєш? Щоб в тебе питали, а чиє завдання ти тут виконуєш? Ти на яку державу працюєш? Я б на місці СБУ задався цим питанням.

Навряд чи друг Зеленського Баканов піде на такий крок проти довіреної особи президента.

Тут питання не дружби, а інтересів держави. І це серйозне питання. І тут знову ж головне  – про це треба говорити і ці питання озвучувати.

Вибачте, що це за підпис під документами «Согласен, Ермак»?

Я розумію, нехай делегація,  у неї там хоч якісь повноваження є. А які повноваження в Єрмака, хочеться спитати? А що документи вже не треба ратифікувати?

І як можна писати на документі мовою іншої країни, мовою ворога «согласєн». Де ви таке бачили? Мене від цього просто рве на частини. І це робить випускник факультету міжнародних відносин. Я бачу, що він виконує завдання.

Чиє завдання він виконує? Москви чи Зеленського?

Зеленський не уявляє, що це за каша заварена. Тому його можна лише вести в цьому процесі. І він точно його не веде.

Але я бачив президентів, які не розбиралися в процесі, але хотіли кращого для країни, тому вони брали паузу. Зеленський цього не робить. Значить, міркую я, Єрмак має такий авторитет в очах Зеленського, що він його переконує.

Мені після того, як президент не вийшов сьогодні на брифінг по коронавірусу і по ситуації з Мінськом, здається, що йому некомфортно з цим і він не хоче себе прив’язувати до таких речей негативних.

Таню, якщо президент виходить на брифінг з Аваковим по вбивству вашого колеги Павла Шеремета, і не виходить по коронавірусу і Мінську, то постає питання, чи він розуміє різницю між першим і другим?

Думаю, він розуміє значення саме позитивного піару.

Я це поясню тільки одним – отримати аплодисменти від Кремля Зеленський хоче набагато більше, ніж від мільйонів українців.

Давайте повернемось до документа. Судячи з завдань цієї ради, вона готуватиме умови для проведення виборів на Донбасі восени чи коли там домовляться?

– Ця рада має лише дорадчі функції, але ж питання не в її повноваженнях. Питання в картинці. Кого посадять в раду? Може там сидітиме десять сивох. А картинка від них ітиме по всьому світу, і буде в нас подолання внутрішнього конфлікту.

Вас не дивує, що цей документ виплив якраз після того,  як Медведчук злітав у Москву, а Сивохо хотів презентувати свою платформу порозуміння. Мені здається все це планом, розробленим у Кремлі.

Один ніби створює громадський вимір процесу, другий летить в Москву і створює – парламентський. Ось дивіться, яка в нас картинка на виході: і  Європа підтримує, і Рада Європи, і громадськість.

А саму раду створять, як думаєте?

Думаю, що ні. Це лише інформаційна історія.

Тобто, щоб Росія зафіксувала статус ОРДЛО як суб’єкта?

Так. І наші «генії» повелися.

В документі також згадується про нові лінії розмежування. На вашу думку, після розведення в трьох місцях чи доцільно продовжувати цю практику?

Моя позиція, що далі це продовжувати недопустимо і треба повернути війська на позиції назад. Поясню: я розцінюю два останні зіткнення на лінії фронту як спроби російської сторони зробити зони для прориву. І це вже питання Генштабу і аналітиків, які там сидять – ніяких відведень більше бути не може. Україна в цій ситуації втрачає суперважливі позиції для оперативно-тактичного контролю для ситуацією. Про це ще Трандафілов писав, а російська воєнщина що у нас, що в Сирії користується ще тими старими напрацюваннями.

Я думаю, що ці розведення ще й не на користь нашим солдатам, які не розуміють, що вони там роблять, якщо президент домовляється про мир.

Для солдатів важливий не президент, а щоб на сотню був хоч один старший, хто пояснить, навіщо вони там стоять. Тоді буде все в порядку. Ні – тоді в нас будуть проблеми.

Ще один пункт загаданого документу – це обмін полоненими. Як ви думаєте, чи відбудеться він і чи відбудеться друга нормандська зустріч?

Цей обмін конче потрібний Зеленському і Єрмаку, щоб врятувати своє обличчя. Але, боюсь, що вони за це ще щось здадуть.

А Норманді – думаю, що зберуться, ще посидять. Без особливих результатів. Європейців зараз більше хвилюватиме коронавірус і сирійські біженці.

Після того як у «відставку» пішов Владислав Сурков, а на перші ролі вийшов Дмитро Козак багато говориться про повторення молдовського варіанту в Україні, і що нам повертатимуть Донбас, як Молдові Придністров’я. Ви вірите в такий варіант.

По, перше хочу сказати, що говорити про відставку Суркова можна лише використовуючи лапки. В його інтерв’ю є ключова фраза «ізмєнілся контекст». І з цього треба виходити. А щодо дій Росії, то треба пам’ятати відому українську приказку: не вмер Гаврило, то болячка додавила. Тут те саме: це просто різний інструментарій буде. В Суркова він був агресивний, а в Козака м’якший. Але нам все одно треба готуватися до війни. Путін завершить питання з Конституцією, 9 травня проведуть парад, а потім або тут спровокують внутрішній конфлікт (між президентом і суспільством), або пряма агресія. Ситуація, яка складається в Росії після падіння цін на нафту, змушуватиме шукати об’єкти для атаки. Першою впаде Білорусь, і Європа, на жаль, на це не зверне увагу, потім ситуація дійде до балтійських країн…

Ви думаєте, що сюжет відомого серіалу «Окуповані» стане реальністю?

На жаль, так. І зміни в Конституцію про незважання на міжнародне право говорять саме про це. І ініціатива Терешкової – це просто початок коронації, переведення Путіна в статус імператора. А далі він ітиме в наступ, ми будемо 3-4 у списку, бо росіяни розуміють, що тут їх чекає опір і суттєві втрати.

Звісно, постає питання, а як же Європа, США. Чи вони допоможуть нам?

Нам допомогти може тільки нам, тобто ми самі.