В чому особливість цього одягу, що стало приводом хейту для користувачів соцмереж і як на це відреагував сам Юрій Гудименко, розібралися #Букви.

27 червня унаслідок артилерійського обстрілу росіян Гудименко отримав множинні осколкові поранення, особливо тяжко були травмовані права рука й ліва нога.

“Я був у нього в лікарні з перших днів. Пам’ятаю цей жах. Десятки операцій на нозі, яка може колись відновиться. Десятки операцій на руці, яка повноцінно вже ніколи функціонувати не буде. Інфекції. Доби без сну через біль. Юра спустився в пекло, пороздавав пиздюл*в чортам та повернувся звідти. Попри весь п*здець який він прийшов, жодного разу він не обмовився про свої страждання”, – згадав народний депутат VIII скликання Сергій Висоцький.

Пів року потому Юрій все ще проходить реабілітацію. Тільки нещодавно він зміг похвалитися тим, що хоч і недовго та з милицями, але став на ноги. 

Більшу частину часу він, як і більшість важкотравмованих військових, провів знерухомленим у ліжку. Це викликає не лише фізичний дискомфорт, але й моральний, адже людині в такому стані не належить її тіло.

“Коли ти поранений, з тебе зрізають одяг ножицями Есмарха. Коли ти поранений, ти залишаєшся голим на операційному столі. А коли ти повертаєшся з операційного столу в палату, то цілком вірогідно, що звичайний одяг тобі вже не підходить. Тому що вдягати звичні штани через ногу, розірвану уламками, нестерпно боляче. Як і натягувати футболку через руку, зібрану хірургами зі шматків м‘яса та кісток“, – поділився досвідом Юрій Гудименко.

Він додав, що навіть у такому стані хочеться щось вдягнути, адже одяг – це захищеність і тепло (останнього зараз у лікарнях дуже не вистачає). 

“Одяг – це відчувати себе не пацієнтом, не хворим, не калікою, а людиною. Як було до поранення і як буде після“.

Так Юрій запустив колаборацію з брендом POHUY одягу для поранених бійців. До речі, модельєр і власник креативного бренду POHUY – позивний “Сатана” – з першого дня боронить Україну. 

Чим цей одяг відрізняється від звичайного? Замість швів тут липучки, що значно полегшує процес перевдягання для іммобілізованих людей. Проєкт назвали “Незламним POHUY” – адже ця лінійка призначена для важкотравмованих українських захисників.

Окрім того, це ще й волонтерський проєкт, адже кожен охочий може оплатити комплект (штани+футболка) та “підвісити” для незнайомого бійця. Згодом цей одяг відправлять у шпиталі та профільні медичні заклади, де лікуються бійці ЗСУ з пріоритетом на тих, хто був поранений у кінцівки та мав ампутації.

Як пояснив #Буквам Юрій Гудименко, проблема такого одягу для важкотравмованих захисників є масштабною, оскільки в Україні немає західної системи видачі спеціальних медичних комплектів у лікарнях. Та і навіть якби і була, переконаний він, запасів навряд чи вистачило для усіх:

“Поранених тисячі, а у волонтерів, наскільки я бачив, кількість комплектів йшла на сотні. Я закинув свої гроші деяким з них, сподіваюсь, це дозволить відшити ще більше різного одягу. Я, наприклад, після пів року з моменту поранення витрачаю по 20-30 хвилин на те, щоб вдягнутися у звичайний одяг. І це великий прогрес, тому що поки рани не загоїлись, я фізично не міг цього зробити — було занадто боляче. І те було влітку, а зараз холодно у палатах”.

Юрій закликав усі бренди одягу долучитися до розв’язання проблеми одягу для військових. Він наголосив, що залюбки підтримає будь-яку подібну ініціативу, як і готовий окремо підтримати волонтерів, які роблять такий одяг самотужки.

“Лисий з кварталу” та “навіщо тут матюки” – чому ця ініціатива здійняла хвилі хейту?

Станом на 19:10 допис Юрія зібрав понад 24 тисячі вподобань, 12 тисяч репостів і 2,6 тисячі коментарів (левова частка яких критичного характеру). На переконання дописувачів, на жорстку критику у них було дві основні причини.

Перша причина: назва бренду та логотип POHUY, зображений на одязі – лайка. Коментатори називали використання нецензурної лексики “аморальним”, “кацапським”, “малороським” і загалом неприйнятним. Вони нарікали на нормалізацію матюків серед дітей і молоді та глобальне падіння рівня української культури.

Друга – під час дебатів у 2019 році між тоді кандидатами у президенти Володимиром Зеленським і Петром Порошенком в одязі відповідного бренду на сцені стояв актор студії “Квартал 95” Євген Кошовий.

Недоречність такого дрес-коду тоді викликала низку мемів і обурення. З того часу в критиків уже чинної влади цей бренд став асоціюватися саме з цим актором і командою президента.

Проте, низка користувачів соцмереж підтримала ініціативу Юрія Гудименка та бренду POHUY. Серед них були також публічні особи: волонтерка та бізнесвумен Дана Ярова, нардеп від партії “ЄС” Володимир Ар’єв, нардеп VIII скликання від партії “Народний Фронт” Сергій Висоцький, депутат Київради від “ЄС” Олександр Погребиський та інші.

“Юрій Гудименко мій побратим! Брат по Зброї! І коли побратима хейтять, я його підтримаю! Юр, одужання якнайшвидшого, ти справжній! Честь!“, – написав Погребиський.

А Дана Ярова виставила на аукціон футболку, в якій фотографувався Юрій. “Всі отриманні кошти підуть туди, куди скаже Валерій Залужний“, – наголосила волонтерка.

До речі, Головнокомандувач ЗСУ також носить одяг бренду POHUY:

“На фронті обсценна лексика – це невіддільна частина комунікації” – реакція Юрія Гудименка

Елементи нецензурної лексики вже давно укорінилися в низці сталих виразів, які супроводжують український спротив агресору. А фраза про “русский воєнний корабль” зустрічається не лише в інтернеті, але й на одязі, білбордах і навіть на телебаченні.

Ми запитали в Юрія, чи очікував він такої бурхливої реакції на слово “POHUY” в назві бренду. Військовий зізнався, що був вражений і пояснив чому:

“Я здивований. Ну відверто. Тому що русский воєнний корабль дійсно пішов нах*й, а не під три чорти, а Путін все ж х*йло, а не пенісло, та і русня й*бана, а не така що мала пасивний статевий акт. І я як старий фанат провокаційного британського бренду fcuk і автор тексту про “Тріскові війни”, де мат через слово, не очікував такої тонкої душевної організації людей. Тим більше що на фронті обсценна лексика – це невіддільна частина комунікації“.

Однак, визнав Гудименко, є й позитивна сторона такої бурхливої реакції: у Facebook велика кількість коментарів значно підіймає пост у видачі. Тож, скориставшись нагодою, висловив подяку навіть хейтерам:

“Я дуже вдячний цим коментаторам – і тим, хто негодував через провокаційну назву бренду, і тим, хто обурювався через те, що цей бренд носив “лисий з кварталу”, і тим, хто писав про мою “фізичну неповноцінність”. Алгоритми фейсбуку влаштовані так, що велика кількість коментарів підіймає пост у видачі, а отже пост показує більшій кількості людей. Тож в тому числі завдяки цим коментаторам ми зібрали більше мільйона гривень за 12 годин і продовжуємо збирати, а отже, зростає кількість одягу, який можна передати у шпиталі“.

Юрій Гудименко переконаний, що робить правильну справу та задоволений, що привернув увагу до цієї теми. Військовий наголосив, що йому відверто байдуже те, що про нього напишуть.

“А в коментарях нехай палає… P.S. Користуючись нагодою: календар в 5 каналу прикольний“, – додав він.