У вівторок президент Володимир Зеленський на Всеукраїнській нараді працівників вугільної галузі поставив перед міністром енергетики Олексієм Оржелем завдання обмежити імпорт електроенергії та вугілля.

“Про який імпорт може йтися, якщо країни, з яких ми імпортуємо, не пускають нас на свої ринки? Тому спочатку наше вугілля, наші шахтарі, наша електроенергія. Якщо якась марка у нас не видобувається, тільки тоді ми можемо починати обговорювати питання конкретної марки й імпорту цієї марки. Імпорту немає зараз місця в нашій вугільній галузі”, – наголосив Зеленський.

Зеленський дав уряду два місяці на погашення боргів із заробітної плати шахтарям. Він зазначив, що міністри не повинні отримувати зарплати, поки не погасять заборгованість. 

“Я дуже прошу в найближчі два місяці – березень, квітень – закрити всі борги повністю перед шахтарями. Якщо не будемо це закривати, пропустимо хоч одну добу, то, мені здається, буде справедливо, якщо весь уряд не буде отримувати заробітну плату в ці місяці”, – наголосив Зеленський.

Крім того, президент заявив, що віце-прем’єр – міністр розвитку громад і територій Денис Шмигаль очолить Координаційний центр трансформації вугільної промисловості України. Як відомо, ще минулого року Шмигаль очолював Бурштинську ТЕС, що належить Ахметову.

Одразу після обрання Зеленського президентом досвідчені політики говорили, що Ахметов ніколи не був в опозиції до влади, отже, буде шукати підхід і до Зеленського.

Так і сталось.

Спершу це були 200 “швидких” для сільських лікарень. Потім судді КС, що походили з Донецька, визнали конституційною ідею президента про розпуск парламенту. Депутати попереднього скликання підозрювали, що олігарх міг докласти до цього руку.

Сам же Зеленський декларував, що правила мають бути єдині для всіх і ні в кого не повинно бути монополії. І поки Ігор Коломойський розказував в інтерв’ю, яку ренту слід встановити Ахметову, президент подав у червні в Раду законопроєкт, що мав перетворити формулу “Роттердам +” на “Роттердам -“.

Втім, законопроєкт так і не дійшов до ухвалення – президент його відкликав, бо на той момент вже запрацював ринок електроенергії й ініціатива стала неактуальною.

Правда, після запровадження ринку енергія від теплової генерації тільки подорожчала — у липні тариф для ТЕС зріс на 16%. Виявилось, що на ринку в Ахметова просто немає конкурентів.

Але до осені справи стали гіршими.

В інтерв’ю виданню НВ голова енергетичного комітету Андрій Герус розповідав, що у вересні, під час підготовки до опалювального сезону, на складах ДТЕК [енергетичний підрозділ Ахметова] було в два рази менше вугілля, ніж на цю дату рік тому. І на тлі зменшення запасів вугілля деякі люди стали приходити до владних кабінетів з пропозиціями.

“Спочатку до мене. У серпні у мене було багато зустрічей з гендиректором ДТЕК Максимом Тимченком. Потім приходили до профільного міністра енергетики [Олексія Оржеля], до керівника фракції “Слуги народу” [Давида Арахамії] і до керівника Офісу президента [Андрія Богдана]”, – розповів Герус.

“У жовтні пішов імпорт електроенергії з Росії та Білорусі. Ми економили вугілля на складах, щоб у ДТЕК не було можливості поставити нам ультиматум і шантажувати відсутністю вугілля. При цьому ми створили елемент конкуренції на монополізованому ринку. Ціна електроенергії знизилася на 15%”, – зазначив депутат.

Крім того, Герус домігся схвалення енергетичним комітетом Верховної Ради законопроєкту, який звільнив би “Укренерго” від зобов’язання купувати електроенергію з відновлюваних проєктів потужністю понад 150 МВт.

В результаті 6 листопада в аеропорту “Бориспіль” нардепа перестрів Олег Ляшко, звинуватив у лобіюванні російських інтересів, обматюкав і порвав сорочку.

Лідера радикалів і раніше не раз звинувачували у лобіюванні інтересів олігарха, а тому і тут Герус пов’язав напад з ущемленням інтересів Ахметова.

Через місяць, 4 грудня, Рада проголосувала за зміни до Закону України “Про ринок електричної енергії”. Під час його розгляду з’ясувалось, що серед “слуг” є група депутатів, які ходили по залу і підбурювали колег не голосувати. Мовляв, це Герус цим законопроєктом просуває інтереси Коломойського. Тоді ж з’явились чутки, що Ахметов начебто хоче купити частину депутатів “Слуги” і пропонує за це чи не 2 мільйони доларів.

“Павлюк напевно хотів торгувати цими депутатами, але не вийшло. Лояльні до нього депутати ходили по залу й агітували, зрештою, вони зібрали в чат “Поболтаем” щось з 60 осіб. Коли це виявили, то депутатів попросили вийти з цього чату”, – розповів “Буквам” співрозмовник в “Слузі народу”.

Депутати з чату вийшли. У Ахетова спроби підкупу заперечили.

“Рінат Ахметов передав управління своїм бізнесом менеджменту, а політичну діяльність він не веде з 2012 року. Все, на чому він зосереджений – це благодійність і розвиток футбольного клубу «Шахтар». Тому будь-які спроби «прив’язати» Ріната Леонідовича до будь-яких політичних процесів не відповідають дійсності”, – заявила його прес-секретар Анна Терехова у коментарі Буквам.

Втім, якщо підкупу не було, то все ж у Ахметова  спроби налагодити стосунки не припинили. Під час голосування за закон про ринок землі в першому читанні наближені до олігарха депутати допомли президенту голосами.

Це були Дмитро Шпенов, екс-директор металургійного заводу Ахметова Сергій Магер, Вікторія Гриб, яка раніше працювала у ДТЕК, та колишній директор Авдіївського коксохіму Муса Магомедов.

Судячи з усього, з того часу справи пішли краще. Ще в жовтні представники “Метінвесту” робили все від себе залежне, щоб не допустити ухвалення законопроєкту № 1210,  який збільшував ставку ренти на руду з 8 % до 10 %. Більше того, податок хотіли брати не з собівартості тонни видобутої руди, а з ціни тонни залізорудного концентрату.

До другого читання комітет Данила Гетманцева підкоригував текст, і з нього зникли правки, які б зачіпали інтереси ДТЕК, а ставки на руду стали більш лояльними – ренту підняли до 11-12 %, але розширювати податкову базу не стали.

Слід зауважити, що закон, прийнятий 16 січня, президент досі не підписав.

Натомість у лютому вихідець з холдингу Аметова Денис Шмигаль отримав посаду віце-прем’єра. В державній продовольчо-зерновій компанії України працює вихідець з HarvEast Саймон Чернявський, в НКРЕКП – вихідець з ДТЕК Олена Антонова. Голова Антимонопольного комітету теж лояльний до олігарха.

“Ахметов – не Коломойський, йому не треба розставляти своїх людей. Він просто потім домовляється з потрібними йому”, – каже один із депутатів.

Тиждень тому у  Financial Times вийшла стаття про те, що Рінат Ахметов намагається потіснити Ігоря Коломойського в боротьбі за вплив на президента України Володимира Зеленського.

Мовляв, поки один олігарх бореться за свій “ПриватБанк” і підриває співпрацю з МВФ, Ахметов всіляко демонструє президентові лояльність через канал “Україна 24” і нагадує, що він “незамінний” для Зеленського в питанні вирішення конфлікту на Донбасі.

“Якщо Україна відновить контроль, здатність пана Ахметова гарантувати роботу тисячам людей — або залишити їх без роботи — робить його ключовою фігурою в питанні мирного врегулювання”, – йдеться в публікації.

У ній також цитуються слова неназваного західного дипломата, який припустив, що Ахметов неминуче стане частиною будь-якої мирної угоди на Донбасі.

Після заяв Зеленського на зустрічі з гірниками можна вважати, що інформація видання підтверджується.

На запитання, чи допоміг зближенню президента й Ахметова новий голова Офісу президента Андрій Єрмак, співрозмовник “Букв” серед депутатів відповів: “Мені здається, що Єрмак і з чортом через 20 хвилин на щось сторгується”.

Інший же депутат припускає, що Єрмак у цьому процесі не єдиний.

“Мені здається, там всі на Банковій вже в цьому процесі”, – каже представник “Слуги народу”.

За його словами, холдинг Ахметова – це “системні лобісти, така собі держава в державі”. “Вони вміють правильно навішати локшини на вуха, а президент їм вірить”, – додає він.

Олігарх дійсно чимало втратив, бо в Україні вийшла дуже тепла зима, промислове виробництво продовжує падати, і в нього вже немає пріоритетів на ринку “зеленої” електроенергії.

Втім, за останні місяці Ахметов, на думку експертів,  не так вже й сильно втратив у своїх прибутках – рентабельність могла впасти з 30 %до 20 %.