Того ж дня, Віталій та Віктор, які разом вже 7 років, вирішили скористатися можливістю та подати заяву. Про це Віталій повідомив у соціальних мережах, зазначаючи, що хоча система не перевіряє стать заявників, пара очікувала, що їхню заявку скасують через заборону одностатевих шлюбів в Україні.

Детальніше про межі рівноправ’я, цивільні партнерства та підтримку одностатевих шлюбів #Букви поспілкувалися з автором допису Віталієм Царюком.

За словами хлопця, подаючи заявку, пара не переслідувала конкретної мети. Натомість після публікації допису ситуація набула неабиякого розголосу, що привернуло увагу до цієї проблеми.

“Це взагалі вийшло дуже спонтанно. За кілька днів до відкриття такої функції ми читали, що в “Дії” буде можливість подавати заяву на шлюб онлайн і подумали, чи буде там враховуватись стать заявників. Як побачили, що функція вже доступна, вирішили перевірити, і виявилось, що стать не перевіряється, хоча там і є пункти про дані “жінки” і “чоловіка”.

Прийшла відмова, що очікувано. “Дія” сказала, що треба “правильно” заповнити графи і послалася на законодавство, де “шлюб не може бути зареєстровано між одностатевими партнерами”.

На державному рівні щодо даної проблеми я ні з ким не спілкувався. Я знаю, що розробляється законопроєкт по впровадженню цивільних партнерств, тож ми чекатимемо на них і слідкуватимемо за розвитком подій”.

“В цілому існує дуже багато аспектів, які іноді навіть не можеш собі уявити, поки не зустрінешся з ними віч-на-віч.

Наприклад, коли через пандемію я втратив роботу, я пішов у Центр зайнятості. Там є умова, що якщо ви пропускаєте відвідування, ви втрачаєте виплати з безробіття. Працівниця мені сказала, що поважною причиною пропуску, за які не знімається виплата, може бути моя хвороба або хвороба дитини. Теоретично, якби у мого партнера була дитина, і вона захворіла, а йому треба йти на роботу, то мій пропуск вважався би “не поважним”, бо дитина мені – юридично ніхто.

Одностатеві стосунки не заборонено, як і будь-які інші, що ґрунтуються на базі кохання, дружби, будь-яких домовленостей. Проте воно не має жодного юридичного підґрунтя. Тобто, звісно, люди можуть між собою дружити і купити, скажімо один велосипед на двох, але потім може виникнути проблема, що власника велосипеда прописано в техпаспорті і все, він один. 

Власне, аналогічно з коханими людьми, які створюють родину. Коли у них – шлюб та юридично закріплені стосунки, воно має більшу вагу для держави та для соціуму. Бо ми можемо скільки завгодно розповідати, що нас ніхто не обмежує, але ми бачимо дуже багато ситуацій, як одностатеві пари деяким людям заважають жити. Знову-таки, з коментарів під дописом, розуміємо, що таких людей ще дуже багато”.

Після розголосу, пара зіштовхнулася з новою хвилею негативних коментарів, в яких хлопців засуджують за привернення уваги до цього питання. Натомість респондент пояснив, що його права заслуговують бути захищеними – як і будь-якого громадянина.

“Щодо врегулювання, то, звісно, мають бути шлюб, або  цивільні партнерства незалежно від статі. Це хоча б якесь юридичне врегулювання стосунків між людьми. Є в нас закони, в яких прописано, що люди в шлюбі мають додаткові права. Але чому цих прав позбавлені пари, які живуть разом 7 років? Через подвійні стандарти? Або через те, що для когось конкретного це – правильно чи не правильно.

Кожна людина є цінною та важливою. В тому числі і представники ЛГБТ. Бо це також частина суспільства, яка жодним чином не порушує закон своєю гомосексуальністю. Проте вони не мають права одружитися з коханою людиною. Тобто, цінність людини в тому, що з нею рахуються, її потреби чують та можуть задовольнити. Це про можливість вступити в зареєстровані стосунки та бути рівноцінними. Тобто, є гетеросексуальні люди, статус стосунків яких може бути зафіксований як офіційний шлюб. Якщо люди кажуть, що для гетеросексуальних людей ми беремо шлюб, а для гомосексуальних – партнерство, то це просто відокремлення людей в якусь іншу другосортність. І це враховуючи те, що партнерство доступне всім, а шлюб – лише гетеросексуальним людям.

До речі, дехто каже, що шлюб – це священне. Я не знаю що там священне, коли ти натискаєш три кнопочки, вводиш прізвище і ви вже офіційно разом. Це не надто доречно. Однак, партнерство – це добре як перехідна ланка, а не як кінцева мета, щоб побудувати рівноцінне суспільство”.

Ексклюзивно Віталій поділився планами щодо подальших дій на підтримку одностатевих шлюбів.

“Наразі планую флешмоб, спрямований на підтримку одностатевих шлюбів, який, на мою думку, буде доречним, і я буду закликати людей доєднатись до нього. Навіть хештег придумав #ШлюбнаРівністьВДії. Не думаю, що він набере  дуже велику популярність, та все ж буде корисним.

І, звісно, ми очікуємо впровадження цивільних партнерств, бо на даному етапі це важливо. Згодом, вже окремо боротимемося і за одностатеві шлюби”.