Формально український агросектор не вважається таким, що постраждав від пандемії COVID-19. На відміну від безлічі інших галузей, які повністю зупинили свою роботу, представники сільського господарства, не знімаючи медичних масок, відносно успішно пройшли весь виробничий цикл: провели посівну в розпал жорсткого весняного локдауну, виростили в екстремальних погодних умовах урожай, зібрали його, експортували і заклали основу агровиробництва на наступний рік.

Але це не означає, що галузь, яка формує 15% ВВП і 45% експортної виручки, закінчує 2020-й рік без втрат. Те, що не змогли зробити пандемія і загальносвітові негативні тенденції, довершують українські чиновники.

“Букви” відібрали 10 подій, які визначили розвиток АПК за 12 місяців року, що минає, і будуть впливати на роботу галузі в майбутньому.

Арбітраж по лісу та імпорт деревини з ЄС

11 грудня Арбітражна група в суперечці між Україною та Євросоюзом щодо мораторію на експорт лісу винесла свій вердикт. Згідно з ним, обмеження, введені в 2015 році на поставку необробленої деревини всіх порід, крім сосни, повинні бути скориговані, тому що  порушують кілька положень Угоди про асоціацію. Оскільки в рішенні не було прямої директиви “терміново скасувати мораторій”, то українська влада намагалася подати це рішення як свою перемогу, тим більше, що арбітр визнає право української сторони регулювати ринок. Водночас в перекладі з вітіюватої дипломатичної мови, “перегляд режиму експорту” означає безальтернативну вимогу змінити статус-кво.

Мораторій на експорт лісу запроваджувався з метою розвитку внутрішньої індустрії, але щось явно пішло не так. Замість того, щоб скористатися внутрішньою, нібито доступною сировиною, деревообробники почали імпорт лісу-кругляку з ЄС.

Це стало можливим через велику частку сірого і чорного ринку дерева в Україні, які роблять легальну роботу невигідною. У порівнянні з внутрішніми лісовими аукціонами, де через штучний дефіцит ціни перетинають поріг рентабельності, дерево з ЄС – Франції та Словаччини – навіть з урахуванням доставки є доступнішим. Неконкурентоспроможність української деревини навіть на внутрішньому ринку – навряд чи це той результат, який коштував експортних обмежень і загострення відносин з Єврокомісією.

Зниження податку для АПК з 20 до 14%

17 грудня Верховна Рада 255 голосами прийняла закон, яким частково повернула сільгоспвиробникам пільгу з ПДВ, знизивши ставку податку з 20% до 14%.

Вона буде діяти виключно для операцій на внутрішньому ринку щодо поставок аграрної сировини (цільного молока, великої рогатої худоби, живих свиней, пшениці, жита, ячменю, вівса, кукурудзи, соєвих бобів, зерен льону та ріпаку, соняшника та інших олійних культур, цукрових буряків).

Основна мета документа – зробити невигідними різноманітні схеми в АПК, зокрема, скрутки ПДВ, обсяг яких, як оцінюють, становить 14 млрд грн на рік. Це десята частина всього податку, що відшкодовується.

Цей законопроєкт був подарований “слугами” в обмін на голосування за міністра АПК депутатській групі “Довіра”, яку пов’язують з бенефіціаром холдингу “Кернел” Андрієм Веревським. Саме цю компанію – найбільшого маслопереробника, який тепер зможе економити на закупівлі сировини, називають основним бенефіціаром новації.

Перший крок до відновлення Мінагрополітики

Обіцянки відновити профільне аграрне міністерство, хвацько ліквідоване Кабміном Олексія Гончарука, звучали весь рік, і лише в грудні було зроблено перший півкрок до його виконання.

17 грудня Верховна Рада призначила міністром аграрної політики Романа Лещенка, який обіймав посаду голови Держгеокадастру. Це перший в Україні міністр не тільки без портфеля, але навіть без крісла і адреси відомства, яке він очолює.

Параметри міністерства – структура, штат, функціонал – будуть визначені окремою постановою  Кабінету Міністрів – найімовірніше, вже в наступному році. Також поки відкрите питання, які ЦОВВ увійдуть в його підпорядкування (поки називають тільки Держводагентство) і чи будуть йому передані назад від Мінекономіки аграрні держпідприємства (найімовірніше – ні).

З огляду на те, що ліквідація тривала два місяці, то оптимістичний строк, коли може запрацювати  Мінагрополітики – другий квартал наступного року за умови концентрації зусиль всіх сторін і наявності політичної волі.

Провал земельної децентралізації – законопроєкту 2194

Передача права розпоряджатися землями сільгосппризначення за межами населених пунктів органам місцевого самоврядування – один із наріжних каменів земельної реформи і одна з найбільш чітких обіцянок Володимира Зеленського напередодні місцевих виборів.

Передбачалося, що всі землі держвласності, крім тих, які потрібні державі для виконання своїх функцій, перейдуть в комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, смт і вони отримають можливість використовувати їх на свій розсуд на благо місцевих  жителів. Також планувалося реформувати систему управління в сфері земельних відносин і зняти штучні обмеження господарської діяльності для спрощення доступу до земельних ресурсів населення і бізнесу, скасувати зайві дозволи і дублювання процедур перевірки документації із землеустрою.

Проте законопроєкт 2194, який регулює це питання і в цілому істотно дебюрократизує земельну сферу, 2 грудня було відправлено на повторне друге читання. Комітет повинен доопрацювати його в прискореному режимі, а в зал він потрапить в січні – але кожен день зволікання означає, що землями продовжує розпоряджатися Держгеокадастр. Тобто відомство, яке не дарма здобуло собі славу одного з найбільш корупційних в країні.

Посуха в Бесарабії та відсутність якісної реакції на неї з боку влади

Непередбачувані погодні ризики, посилені масштабними змінами клімату, – об’єктивна реальність в аграрній індустрії. Але посуха нинішнього року в Бесарабії є безпрецедентною за останні 10+ років за рівнем шкоди і масштабом втрат.

У деяких районах Одеської області загинуло 100% посівів, в деяких – не зійшли навіть бур’яни, всього постраждало понад 1300 господарств. За даними Одеської ОДА, посуха охопила близько 0,5 млн га, у фінансовому еквіваленті втрати склали 2,5 – 6 млрд гривень. 10 травня в Кілійській громаді наклав на себе руки фермер Володимир Сердюченко через неможливість розрахуватися з власниками за оренду паїв, а також відсутність підтримки з боку держави – ця трагедія нарешті вивела питання постраждалої Бесарабії на національний рівень.

Схоже, влада щиро хотіла допомогти – цим бажанням і спричинена озвучена заступником міністра МЕРТ Тарасом Висоцьким необережна обіцянка виплатити 5000 грн на гектар постраждалим господарствам. Обіцянка, яка залишилася невиконаною і яка не могла бути виконана в принципі через відсутність адміністративних і бюджетних механізмів.

Верховна Рада робила мляві рухи в напрямку вирішення проблеми, але допомогу бесарабські фермери зможуть отримати тільки в 2021 році – за умови виконання більш пріоритетних  статей держбюджету, звичайно.

Ухвалення закону про ринок землі

В ніч з 30 на 31 березня депутати проголосували за законопроєкт №2178-10 з нудною назвою “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення”, який відкрив в Україні ринок сільськогосподарської землі. Відкрив в настільки усіченому вигляді, що цей “ринок” дуже нагадує нинішній статус-кво: 100 га в одні руки, до купівлі  землі допускаються виключно фізособи, долю іноземців вирішить референдум. Також діє заборона на продаж державних земель. “Наноімітація реформи”, – охарактеризував результат експерт Данило Пасько.

Ринок сільгоспземлі має запрацювати 1 липня 2021 року, і до цього моменту потрібно виконати ще безліч завдань: оновити дані про землі в кадастр, провести інвентаризацію, прийняти кілька законодавчих актів тощо. Завдання майже непосильне, навіть для більш злагодженої команди, ніж та, що перебуває зараз при владі.

Закриття ринків ЄС для української курятини (двічі)

На початку і наприкінці року прийшли неприємними новини з експортних ринків: Європа ввела заборону на поставки української продукції птахівництва через спалах пташиного грипу.

Перший з 2016 року випадок захворювання було зафіксовано 18 січня в Немирівському районі Вінницької області на агропідприємстві “Хутір”, і в лютому Єврокомісія відповіла на нього ембарго на поставки української курятини. Нюанс в тому, що обмеження можна вводити по-різному: глобально з країни або зонально – з неблагополучних областей. В останньому випадку збиток для бізнесу буде мінімальним, і ось тут і починається дипломатія і шанс для чиновників проявити свої професійні якості та переговорні навички. Щодо української продукції ембарго було загальнонаціональним – на пом’якшення обмежень пішло більше місяця.

У грудні ситуація повторилася: на особистому селянському господарстві в с. Кандибине Новоодеського району Миколаївської області було зареєстровано загибель птиці з підтвердженим діагнозом вірус грипу птиці. 12 грудня вірус було виявлено в с. Новоматвіївське того ж району.

Основні країни-імпортери української курятини, зокрема Євросоюз, заборонили ввезення продукції птахівництва з усієї території України.

Провальний сезон ранніх овочів через закриття продовольчих ринків і відсутність балансуючих заходів

Фермери – виробники ранніх овочів в повній мірі прийняли на себе удар весняного локдауну, в рамках якого було закрито їхній основний канал збуту – продовольчі ринки.

Фотографії складених в кургани моркви й картоплі, що не дійшли до споживача, обійшли всі соціальні мережі та виявили проблему відсутності хоч мінімально налагодженої системи альтернативного варіанту збуту надлишків. Торгові мережі, які продовжували працювати в карантин, ще більше посилюючи напругу представників МСБ, не стали виходом для фермерів: для входу в ритейл необхідна сертифікація продукції, та й самі мережі воліють працювати не з сотнею фермерів, а двома-трьома великими постачальниками.

Обмеження були критичними для категорії фермерів-виробників швидкопсувної плодовоовочевої продукції, які в квітні-травні формують ресурс на весь сезон. У 20-х числах квітня по всій країні почалися аграрні протести проти карантину, і ряд регіонів – Чернівці, Полтава, Херсон – під тиском підприємців почали відкривати ринки, не зважаючи на центральну владу. Після випадку із “Велюром” Києву залишалося лише узаконити цей демарш, і 29 квітня обмеження на роботу ринків були зняті.

Ціни на овочі, за інформацією МЕРТ, в період карантину обвалилися на 30-40%.

Детективні події навколо НААН

Національна академія аграрних наук та її президент Ярослав Гадзало протягом року кілька разів ставали головними ньюзмейкерами країни.

І якщо реліз Нацполіціі, що голові НААН вручено підозру через елітний позашляховик, який він отримав в якості “подяки” за включення кандидата на заміщення вакансій академіків, нікого не здивував, то повідомлення про склад боєприпасів у будівлі Академії мало ефект вибуху бомби, як би двозначно це не звучало. В результаті обшуку в підвальному приміщенні НААН вилучили чотири гранатомети РПГ, автомати АКС-У, пістолети, гранати – РГД-5 і Ф-1, 2 артилерійські снаряди калібру 23 мм та набої різного калібру. Як пояснили в НААН, зброя належала орендарям, які знімали частину приміщення.

Список звинувачень, пред’явлених керівництву академії, досить розлогий – нецільове використання коштів, зловживання службовим становищем, і всі вони звучать не вперше. Чергова їхня активізація може бути пов’язана з боротьбою за пост президента НААН з її великими сільськогосподарськими наділами напередодні запровадження ринку землі.

Потрібно зауважити, що “Букви” аж ніяк не мають ілюзій щодо особистості Ярослава Гадзало, але з огляду на кадровий потенціал “зеленої” команди, є сумніви, що їхній кандидат буде принципово кращим.

Зміна фактичного очільника аграрного комітету ВРУ

АПК – одна з основних галузей національної економіки, і це робить аграрний комітет парламенту одним з найбільш значущих в структурі законодавчої влади.

У його керівництві відбулися негласні, але дуже важливі зміни: попри те, що формально його очільником залишається Микола Сольський, де-факто вплив і статус “того, хто вирішує” перейшли до непублічного депутата від “Слуги народу” Артема Черноморова.

Вплив офіційного голови комітету істотно зменшився після усунення його бізнес-партнера Андрія Богдана. Також не пішли йому на користь параноїдальні чутки, що “Богдан готує третій майдан”, які не могли не турбувати центральну владу і які, треба визнати, сам колишній голова ОП підігрівав інтерв’ю різного ступеня успішності.