На фоні нон-стоп-шоу нинішнього уряду, прем’єрська каденція Володимира Гройсмана, на перший погляд, може здатись якщо не райським садом, то щонайменш тихим тепленьким болітцем, у якому можна було знайти своєрідний комфорт. Володимир Борисович так і не став людиною-мемом на зразок деяких своїх попередників, і вже точно не виглядав наче персонаж Саші Барона Коена в ролі українського чиновника, як його наступники. Навіть його відчайдушна спроба втриматись у вищій лізі на президентських виборах 2019 року за допомогою схуднення і явно орієнтованої на молодь кампанії “GoGro” (яка мала всі шанси розійтись на меми), досить швидко була затьмарена справжнім протистоянням тих виборів. Однак, це не значить, що пригадати зовсім немає чого, як про саму каденцію, так і про Володимира Борисовича безпосередньо, який, здається, саме вирішив, що “може повторити”.
Почати, мабуть, варто з традиційної операції “запиши майно на дружину/доньку/тещу”. Тим паче, що чудовими стосунками з тещею, Аліною Іполітівною Бурлакою, Володимир Борисович свого часу хвалився перед журналістами, коли ті впіймали його кортеж на виїзді з житлового комплексу на Печерську, в якому звичайна вінницька пенсіонерка придбала собі пару квартир.
Ще в період перебування Володимира Гройсмана на посаді спікера Верховної Ради України, його теща набула у власність дві квартири в ЖК “Новопечерські Липки” у Києві. Разом з квартирами пенсіонерка з Вінничини придбала й два паркомісця в тому ж комплексі. За підрахунками журналістів, в цінах 2015 року така покупка обійшлась би у понад півмільйона доларів – тоді за квадратний метр у “Новопечерських Липках” просили близько 2500 доларі, а за паркомісце – ще 35-38 тисяч доларів, залежно від площі. На фоні доходів звичайних пенсіонерів з Вінничини, які дають змогу робити такі покупки, обіцянка Зеленського про вчительські зарплати по 4000 доларів, виглядає як відверте скупердяйство.
Факт проживання у квартирі, яка, за документами, належить його тещі, Володимир Гройсман чесно вказав у деклараціях за 2015, 2016 та 2017 роки (подані у 2016, 2017 та 2018 відповідно). Що пан Гройсман до декларацій не вніс, так це витрати, понесені ним на оренду житла в центрі Києва. Але, зрештою – чи ж може любляча теща брати з улюбленого зятя якісь там гроші за оренду квартири в центрі Києва?
Мабуть, з роками стосунки між зятем і тещею лише покращились, бо в декларації за 2018 рік Володимир Гройсман вже зазначив про користування іншою квартирою, яка теж належить його тещі, однак є втричі більшою – 183,1 кв.м. замість колишніх 59,6 кв.м. Пропорційно зросла і щедрість тещі пана Гройсмана, оскільки витрат на оренду втричі більшої квартири в його декларації, як і раніше, не зазначено.
Можливо, саме ця економія на оренді недешевого київського житла допомогла родині експрем’єра назбирати на невеличкий будиночок, розташований за 20 хвилин їзди від Конча-Заспи. В травні 2020 року житловий будинок площею 618,7 кв.м. з’явився у його дружини – Олени Іванівни. Будинок розташований в селі Романків Обухівського району Київської області, на земельній ділянці площею 29 сотих, яка теж належить дружині експрем’єра.
По сусідству з будинком дружини Володимира Гройсмана розташувався будинок його дочки, Крістіни Володимирівни Гройсман, придбаний всього на день пізніше, ніж будинок дружини експрем’єра. Трохи скромніший, ніж у дружини, всього лише 400 кв.м., однак для 20 років це все одно є досить непоганим досягненням, чи не так? Тим паче, що земельна ділянка під будинком, площею 29 сотих, також належить доньці експрем’єра.
Трохи згодом Крістіна Борисівна Гройсман стала власницею ще одної ділянки, розміром вже 33 сотих, розташованої по сусідству з попередніми надбаннями сім’ї Гройсманів.
За іронією долі, єдиним з родини Володимира Гройсмана, хто не може похвалитись бодай квартиркою у Вінниці, є він сам. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у Гройсмана немає ані житла, ані земельних ділянок у власності. Щоправда, ще у декларації за 2015 рік Володимир Гройсман вказував, що володіє понад десятьма об’єктами нерухомого майна – будинками, магазинами та земельними ділянками. Можливо, довелось продати, щоб звести кінці з кінцями, віддаючи себе державній службі з її невисокими зарплатами. Адже якщо вірити декларації за 2019 рік, на посаді прем’єр-міністра Володимир Гройсман отримував щомісяця трохи більше ніж 1000 доларів заробітної плати, за тодішнім курсом.
При всьому цьому Володимир Борисович ще й втрапив у корупційний скандал, також пов’язаний з нерухомістю. В грудні 2020 року в мережу потрапила ухвала Вищого антикорупційного суду, якою детективам Національного антикорупційного бюро було надано згоду на проведення обшуків у ТОВ “УкрБуд Девелопмент” з метою отримання доступу до документів, які могли б підтвердити надання екснардепом Максимом Микитасем експрем’єру Гройсману хабара у формі майнових прав на нежитлові приміщення у ЖК “Аристократ”. Йшлося про 2 тисячі квадратних метрів, які мали стати офісом і які оформили на Юрія Гижка.
Як ви помітили навіть з цього тексти, Володимир Борисович не любить оформлювати майно на себе. Десь так як і російський президент Володимир Путін. Але часто власність виявляється оформлена на його друзів. От і квадратні метри в “Аристократі” виявились оформлені на Юрія Гижка. До 2007 року Гижко і Гросман значились співзасновниками фірми “Інтертрейд”, яка продавала автотовари. А ще Гижко серед власників компанії “Магігранд”. Це торговий центр у Вінниці, який також пов’язують з Гройсманами.
Але повернемось до скандалу з Микитасем. На думку слідства, в обмін на передачу майнових прав Максим Микитась ще у 2017 році просив тоді ще прем’єр-міністра Володимира Гройсмана призначити на посаду керівника державної будівельної корпорації “Укрбуд” Олександра Лятамбора.. Цікаво, що на останньому засіданні суду Микитась нервово відмовився коментувати Буквам питання про Гройсмана. Власне як і до цього в інтерв’ю Цензору.
Самої ухвали в загальному доступі немає, з невідомих причин. Однак, там є інша ухвала – Апеляційної палати ВАКС, яка може підтвердити, що Вищий антикорупційний суд у ту ж дату, яка зазначена на ухвалі про обшук, розглядав клопотання в рамках кримінального провадження і надав дозвіл на проведення обшуку. Зазначену ухвалу Апеляційна палата ВАКС відмовилась скасовувати, пояснивши це тим, що ухвала про надання дозволу на обшук, не підлягає апеляційному оскарженню. Також є запис на сайті Судової влади – згідно з ним, суддя С.М. Мойсак 26 листопада 2020 року дійсно задовольнив клопотання у справі за № 991/9723/20 – що збігається з реквізитами оприлюдненої в мережі ухвали ВАКС.
Цю історію речник Володимира Гройсмана вже назвав “абсолютною брехнею”, заявивши, що поява цієї інформації начебто зумовлена тим, що Володимиру Гройсману довіряють близько 31% українців.
Хто і в чому саме винен в цій історії, розбереться слідство. А може й не розбереться, всяке буває. Ми ж тим часом пригадаємо інші пригоди Володимира Гройсмана на чолі українського уряду. Але про це, вже в наступній серії, не перемикайтесь.
#Букви зв’язалися з прес-службою Володимира Гройсмана, але на момент виходу матеріалу вона так і не надала коментар.