#Букви з’ясовували, як “дуалізм” позначиться на житті пересічних киян.

Інформація про те, що під головою КМДА Віталієм Кличком похитнулося крісло, вперше з’явилася 11 липня.

Про намір президента Володимира Зеленського усунути його з поста голови Київської міської державної адміністрації Кличко заявив у відеозверненні, акцентувавши на тому, що Зеленський планує “розподілити повноваження в управлінні столицею” і призначити керівником КМДА “свою” людину.

“Керівник міста виконуватиме декоративну функцію, а містом керуватиме призначена згори людина, котру обирають не кияни і яка, відповідно, не має зобов’язань перед громадою”, – наголошував Кличко.

На початку осені – 4 вересня – Кабінет міністрів підтримав пропозицію президента щодо звільнення голови КМДА Віталія Кличка.

Він в свою чергу 17 вересня звернувся до Верховної Ради із проханням розпустити Київраду VIII скликання і призначити дострокові вибори київського міського голови, висловивши намір брати у них участь та провести в Київраду свою політичну силу.

15 жовтня Кличко заявив, що Конституційний Суд відкрив конституційне провадження щодо офіційного тлумачення Основного закону в частині здійснення місцевого самоврядування та державної влади в Києві.

Відповідне звернення надійшло КСУ 28 серпня з підписами 51 народного депутата.

В їхньому поданні йшлося про те, що в Києві “повноцінно діє місцеве самоврядування, згідно з особливостями, встановленими чинним законом про столицю, а відповідно до статті 141 Конституції, міського голову територіальна громада Києва обирає на відкритих виборах терміном. Відповідно, він головує на засіданнях Київради та очолює її виконавчий орган впродовж п’яти років.

“Тобто призначення виключно київського міського голови на посаду голови КМДА президентом України не є поєднанням посад, а є формою виконання міським головою “ex officio” своїх повноважень, передбачених Конституцією та законами України”, — наголосив Кличко.

Позиція київського міського голови у політичній боротьбі може посилитися в листопаді – грудні.

Так, на 31 жовтня Окружним адміністративним судом міста Києва заплановане проведення першого підготовчого засідання у справі за позовом Кличка до Кабінету міністрів і до прем’єр-міністра Олексія Гончарука через плани влади звільнити його з другої зі згаданих посад.

Чи буде відкрите провадження щодо іншого позову Кличка проти керівника Офісу президента Андрія Богдана наразі невідомо. У позовній заяві йдеться про перевищення Богданом повноважень під час передачі листа від Офісу президента до уряду. Лист – це прохання направити подання про звільнення Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації. Кличко наголошує на тому, що це мав би робити згідно з Конституцією не керівник ОП, а безпосередньо президент.

Щодо можливих кандидатів на посаду голови КМДА президент Володимир Зеленський висловлювався обережно під час прес-марафону 10 жовтня.

З його слів стало зрозумілим, що глава держави підтримує розподіл функцій, однак ще планує поспілкуватися із керівником міста Віталієм Кличком: “Я не бачу конфлікту в цьому питанні, просто в нього одна думка, у мене інша. У деяких столицях посади об’єднані, у деяких розділені. Думаю, що треба розділити ці функції. Це моя думка… Я обов’язково буду спілкуватися з мером паном Кличком перед тим, як я вирішу його звільнити”. Окрім цього президент дав зрозуміти, що на посаду голови КМДА він розглядає трьох претендетів, одним із котрих називає Олександра Ткаченка.

До речі, він намір “очолити” Київ не приховував – 7 жовтня подав декларацію кандидата на посаду голови КМДА. Другим конкурентом Кличка ЗМІ називають депутата Київради VIII скликання, бізнесмена-ресторатора Сергія Гусовського (депутатська група “Київська команда”) та народного депутата від фракції політсили “Слуга народу” Андрія Холодова.

Щодо них президент висловлювався в такий спосіб: “Окрім Ткаченка я ще не бачу інших кандидатів. Є ще дві людини. З однією зустрічався, а з іншою, мабуть, не буду – у неї в минулому є недобросовісні дії, і я не розглядаю цю людину”.

Ратуші та магістрат

Ситуація перейшла в законодавчу площину, коли у Верховній Раді почали з’являтися законопроекти щодо розподілу влади в Києві.

Так, 13 вересня 39 народних депутатів від “Слуги народу” зареєстрували проект закону про внесення змін до закону “Про столицю України – місто-герой Київ” №2143, 19 вересня законопроект з аналогічною назвою внесли дев’ять парламентаріїв від політичної партії “Європейська солідарність” (№2143-1), а 24 вересня – чотири нардепи, які представляють політсилу “Голос” (№2143-2). Того ж дня на сайті ВР був зареєстрований третій альтернативний законопроект №2143-3 “Про місто Київ – столицю Україну” в авторстві кандидата на посаду голови КМДА Олександра Ткаченка та ще 18-х парламентаріїв-мажоритарщиків, які входять до складу фракції “Слуга народу”.

Саме його Верховна Рада підтримала 3 жовтня 244 голосами за основу. Повністю доля майбутнього розподілу влади в столиці вирішуватиметься під час розгляду проекту документа в другому читанні. Наразі відомо, що законопроектом пропонується відновити районні у місті Києві ради (в якості представницьких органів жителів), розмежувати посади і повноваження Київського міського голови і голови КМДА, визначити адміністративно-територіальний устрій столиці, правовий статус Київського магістрату, Київського міського голови, запровадити стратегічне планування, механізми контролю, аудиту та моніторингу в столиці, а також передбачити функціонування Ратуші як єдиного вікна надання послуг.

Систему адміністративно-територіального устрою Києва становитимуть 10 районів.

Місцеве самоврядування у Києві здійснюватиметься територіальними громадами та районами у місті.

Система місцевого самоврядування у місті Києві включатиме: територіальну громаду міста; Київського міського голову; Київську міську раду; Київський магістрат; територіальні громади районів у місті Києві; районні у місті Києві ради; районні у місті Києві адміністрації; органи самоорганізації населення.

Київський міський голова буде головною посадовою особою територіальної громади міста Києва. Він очолюватиме виконавчий орган Київської міської ради – Київський магістрат та головуватиме на засіданнях Київської міської ради. До його повноважень входитиме видача наказів, розпоряджень, приписів та протестів, здійснення перевірок актів органів місцевого самоврядування міста на предмет їх відповідності Конституції чи законам України.

Виконавчу владу у столиці здійснюватиме, як і було раніше, КМДА. Вона виконуватиме контроль та нагляд за діяльністю Київради, райрад та виконкомів. КМДА матиме право створювати свої структурні підрозділи у районах, управляти державним майном, переданим КМУ, координувати діяльність центральних органів виконавчої влади, розташованих у Києві.

Голова КМДА братиме участь в засіданнях уряду з правом дорадчого голосу. Голову КМДА призначатиме президент.

У прикінцевих положеннях автори законопроекту пропонують внести до закону “Про місцеві вибори” розділ про проведення виборів депутатів Київради. Вони проводитимуться за пропорційною виборчою системою у багатомандатних виборчих округах “за відкритими виборчими списками міських організацій політичних партій”.

Окрім цього автори законопроєкту пропонують включити до закону “Про місцеві вибори” норму щодо кількості депутатів місцевої ради – 120 при 2 млн виборців. Тобто загальний склад депутатів Київради має становити 80 осіб, а кількість депутатів кожної з районних рад у Києві дорівнюватиме 20.

Вибори київського міського голови проводитимуться за мажоритарною системою “абсолютної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, що збігається з територією Києва”, районних рад – “за мажоритарною системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах, на які поділяється територія району в місті Києві”.

Аргументи “за” та “проти”

Детально про нововведення висловився колишній віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко. Мінусами він називає здійснення нагляду головою КМДА за дотриманням законів органами місцевого самоврядування; розподіл Києва на 10 громад за рахунок відновлення районних рад; скорочення кількості депутатів Київради до 80 зі 120 нинішніх.

“Це добре з одного боку, але плюс ще 200 депутатів на районному рівні теж зволікати не будуть, всі пам’ятаємо правило – що менший територіальний рівень, то більший значок у депутата. Гроші в бюджеті на соціально-економічний розвиток на одного депутата у Києві в перерахунку на одного мешканця були більшими, ніж у Верховній Раді, – пояснює він. – Треба було йти по креативному варіанту: з кожної районної ради обирається і делегуються по 8 депутатів для представництва в Київраді, і не робити вибори в Київраду”.

В ратушах, які мають також з’явитися в столиці, Зубко вбачає за функціоналом нині діючі ЦНАПи. “Не зрозуміло, чому один ЦНАП чи ратуша на один район? Їх потрібно стільки, щоб забезпечити доступність послуги! Мережа ЦНАПів залежить від концентрації населення”, – резюмує він.

Проект закону про столицю може бути видозмінений. Про це повідомила #Буквам заступник голови КМДА, депутат Київради VIII скликання Ганна Старостенко (“Солідарність”).

“В законопроекті вже відсутня дата позачергових виборів (8 грудня), і це свідчить про те, що провладна більшість відступила від попереднього прагнення проводити вибори в цьому році, тому що вони розуміють, що їхні правові позиції для проведення виборів наприкінці цього року дуже слабкі. Місцевого самоврядування в тексті замало, окрім пропозиції відновити районні ради. Багато повноважень передається від київського міського голови голові КМДА, тобто фактично влада намагається вже сьогодні зменшити повноваження майбутнього мера міста, тому що напевно, очікує, що наступним мером міста буде знову Віталій Кличко. Думаю, що це з цим пов’язано”, – пояснила Старостенко, додавши, що на розгляд проекту закону в другому читанні слід очікувати у найближчій перспективі.

А експерт у сфері децентралізації Юрій Ганущак сказав #Буквам, що за умови доопрацювання до другого читання законопроект про столицю може бути цілком нормальним для міста. Одним із його переваг стане те, що КМДА де-факто першою випробує на собі роль префекта.

Зміна прізвищ не поліпшить суті

На думку сьомого голови КМДА, депутата Київради VIII скликання Володимира Бондаренка, законопроект де-факто змінює конструкцію київської влади, розмиваючи повноваження київського міського голови.

“Вони переходять в районні громади, з’являється магістрат. Якими будуть повноваження цих новостворених органів, ніхто не розуміє, це ніде не прописано. Потрібно вносити зміни до Конституції, до закону про столицю, щоб врегулювати питання міської влади і впливу держави на столицю.

В усьому світі столична громада має повноцінну владу. В Парижі, Лондоні, Мадриді є голова з певними повноваженнями, рада і виконавчий орган – виконавча влада обирається головою і депутатами. Місто повинно функціонувати повноцінно. Держава в особі президента визначає, як функціонуватиме столиця. Але столиця повинна впливати на життя міста. В місті треба створити не КМДА – виконавчий орган, а нормальне державне представництво – Держамдміністрацію у місті Києві, щоб контролювати правовий аспект. Центральна влада має забезпечити функціонування центральних органів влади в столиці”, – поділився з #Буквами своїм баченням розвитку подій Бондаренко.

До “дуалізму” посад він ставиться скептично, зазначаючи, що в Києві наразі слід змінити не прізвища, а корінь проблем – законодавчі норми, які регулюють принцип здійснення владних повноважень в столиці.

Оцінюючи ситуацію в цілому, Бондаренко робить кілька висновків: “Наразі триває пряме цькування, аби змусити Кличка піти з посади. Зараз він обіймає об’єднану посаду київського міського голови і голови КМДА. Думаю, нова влада робитиме все для того, щоб дискредитувати Кличка, і щоб на момент виборів він не був таким популярним, як раніше, маю на увазі його рейтинги”.

Він також зазначає, що навіть за умови виникнення ситуації, коли в столиці буде розподіл посад, і Кличко обійматиме посаду Київського міського голови, а, наприклад, Ткаченко – голови Київської міської адміністрації, мало що зрушить з місця в контексті ухвалення рішень, потрібних для позитивних змін в столиці, безпосередньо для життя пересічних киян.

“Що кияни отримають від змін, Київ? Нічого. Все буде, як і було, якщо це відбудеться. В політичному розрізі виникне унікальна ситуація. Сьогодні Київрада непроста складна. За таких обставин Кличко зможе збирати раду і ухвалювати рішення. Окрім нього бюджетом столиці ніхто не зможе розпоряджатися. Зараз з Держбюджету фінансується надання пільг киянам, виділяються кошти на вирішення питань, пов’язаних із житлово-комунальним господарством, транспорту, а також на напрямки діяльності підрозділів Нацполіції, СБУ у місті Києві. Новий керівник КМДА, призначений президентом, наразі не матиме депутатської підтримки у Київраді і не матиме можливості нормально працювати. Щодо ситуації з Кличком, вважаю, що він зараз має шанс відстояти свою позицію через суди”, – вказує на корінь проблеми сьомий голова КМДА.

Економічні сфери впливу і політичні інтереси

Політолог, керівник Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко нагадав #Буквам, що ситуація з розподілом повноважень в столиці може відбутися втретє за історію незалежності України. Вперше це відбулося у період президентства Леоніда Кучми 1997 року (Леонід Косаковський – київський міський голова, Олександр Омельченко – голова КМДА), вдруге – за часів президентства Віктора Януковича 2010 року (Леонід Черновецький – керівник столиці, Олександр Попов – КМДА).

“Згідно з чинним законом про столицю керівником КМДА може бути інша людина. Але я неоднозначно ставлюся до такої ситуації. Я прихильник єдиноначальності і вважаю, що паралельність – не найкращий варіант. Така ситуація може бути тимчасовою до зміни влади в Києві, – поділився думками експерт. – Столиця – це завжди ласий шматок. Якщо ви хочете сказати, що у Кличка в оточенні всі святі і чисті, то це не так, але і ті, хто проти нього, теж не святі. Бізнесова складова, боротьба за економічні сфери впливу Києві, зокрема, які стосуються будівельного бізнесу, землі – все це було, є і, думаю, буде надалі”.

Він також підкреслив, що дуалізм посад і проблеми, які виникли через двовладдя, закладені в Конституції. “В ідеалі це вирішується або політичним поєднанням посад – і це оптимальний варіант, або їх роз’єднанням. Якщо президент не хоче діючого мера, або з тих чи інших причин незадоволений мером вважає, що він належить до тієї чи іншої політичної команди, тоді він може поставити свою людину. В законопроекті про столицю купа деталей, нюансів. Думаю, ще багато що зміниться в тексті. Але краще було би винести його на широку експертну дискусію. Міжнародний досвід дуже різний. Тому нам варто дуже обережно діяти – не поспіхом”, – означив формулу можливих дій Фесенко.

Ціна питання

Київ – столиця України – місто державного значення, з особливим статусом, особливості організації виконавчої влади котрого закріплені окремим законом, а не тільки нормами Конституції. Для будь-якої влади столиця завжди була “ласим шматком”.

Київ – це держава у державі Україна. Політичний аспект у цьому контексті зрозумілий, а ось практичний залишає завжди багато запитань до кожної зі столичних влад. Нині у Києві відсутня стратегія і план розвитку, відбувається ненормована забудова. Недобудови – наступна його проблема, як і стан доріг, зелених зон, проблеми громадського транспорту, метрополітену, відсутність достатньої кількості пішохідних зон, енергетичні проблеми та питання сфери ЖКГ…

Будь-якого київського міського голову кияни оцінюватимуть під час наступних виборів з огляду на його бажання та можливості розв’язати ці питання. Якщо ці бажання збігаються з баченням президента, він призначає людину, обрану киянами, на об’єднану посаду – київського міського голови та голови КМДА. За такого сценарію керівникові міста працюється легше, продуктивніше.

Експерти не виключають, що “дуалізм посад”, ініційований Володимиром Зеленським, якщо і відбудеться, то на короткий період – до наступних виборів київського міського голови.

Якими вони будуть, черговими чи достроковими, та хто стане переможцем, покаже час. Однак уже зараз розуміло, що боротьба за крісло керівника міста Києва буде жорсткою.