Думки
«Сигнал для Зеленського»: за що в США Рябошапці дали премію і за що могли б і не давати
Олеся Литвин
Колишній генеральний прокурор тепер може хвалитися відзнакою за боротьбу з корупцією, але це не знімає з нього вини у справах беркутівців та Антоненка, Кузьменко, Дугарь.
Понеділок, 1 березня 2021, 06:49

23 лютого зовнішньополітичне відомство США нагородило міжнародною премією дванадцятьох представників різних країн за боротьбу із корупцією.

Серед них опинився і колишній генпрокурор України Руслан Рябошапка.

Крім Рябошапки, премію отримали представники Албанії, Еквадору, Мікронезії, Індії, Іраку, Киргизстану, Гватемали, Гвінеї, Лівії, Філіппін та Сьєрра-Леоне.

Премію вручали вперше, тому критерії невідомі.

Водночас відомо, що це відзнака за боротьбу з корупцією. Сам Рябошапка в коментарі “Голосу Америки” повідомив, що ця нагорода – сигнал від Вашингтона.

“Коли є політична воля, тоді хороші закони приймаються досить швидко і тоді ми за три місяці переатестували весь центральний офіс генпрокуратури, це 2,5 тисячі прокурорів, з яких звільнили більше половини”, – сказав Рябошапка в коментарі “Голосу Америки”.

“Мені здається, що оця сьогоднішня нагорода і є таким сигналом Зеленському, що США хотіли б бачити справжні реформи, справжні кроки, а не імітацію реформ”, – сказав він.

Можна було б пожартувати, що нова влада Байдена нагороду вручила тому, хто став однією з причин першого імпічменту Трампа. Адже саме про Рябошапку Зеленський влітку 2019-го сказав, що він стовідсотково його людина, коли говорив із президентом США про справу Burisma.

Втім, і реформа прокуратури була для американців важливою. У грудні 2019-го тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор заявив, що реформа прокуратури в Україні — це найбільш широка реформа, яку він коли-небудь бачив.

Американцям у цьому питанні справді є що згадати – починаючи з того, як за генпрокурора Шокіна хотіли допитати експосла США Пайєтта через зникнення грошей на реформу ГПУ.

Найпроблемніша реформа для США

Реформа ГПУ мала початись ще в 2015 році, коли після сформування другого уряду Яценюка на Різницьку призначили ставленика Михеїла Саакашвілі Давида Сакварелідзе. Саме його департамент і отримав гроші на проведення реформи.

Але навесні 2016-го низка народних депутатів звернулась із запитом до ГПУ, а куди власне зникли гроші – понад 2 мільйонів доларів. ГПУ внесла інформацію в ЄРДР і почала розслідування. Дійшло до того, що хотіли навіть допитати посла Джеффрі Пайєтта.

Десь у цей самий час вибухнув скандал з діамантовими прокурами, Сакварелідзе заявив про утиски щодо управління внутрішніх розслідувань з боку Шокіна.

29 березня генпрокурор звільнив Сакварелідзе, далі вже парламент усунув самого Шокіна. Його змінив на цій посаді Юрій Луценко.

Єдиним реформаторським “досягненням” шокінської прокуратури було, за словами Луценка, те, що в конкурсі місцевих прокурорів з близько 3,5 тисяч кандидатів було лише двоє нових людей, які раніше не працювали в органах прокуратури.

За Луценка в ГПУ завершили реформу самоуправління та створили за підтримки американців Генеральну інспекцію. Але стосунки генпрокурора та посла Марії Йованович, м’яко кажучи, не склались.

Головним досягненням Рябошапки є переатестація прокурорів ГПУ та створення Офісу генерального прокурора. Заяви про намір пройти атестацію написали 1083 прокурори ГПУ. З них успішно пройшли три етапи 610 прокурорів, тобто 56%.

Сама переатестація проходила зі скандалами. І не тільки тому, що в пошукачів питали, як стрибати через коня, і змушували годинами мокнути під дощем, бо зависла система. Не тому що один з неатестованих прокурорів заявив про недостовірне декларування майна Рябошапкою та його заступником Віталієм Каськом.

Не тому, що на переатестацію не пішов одіозний прокурор Костянтин Кулик, який вів справу Burisma і збирав матеріали на сина Джо Байдена Хантера, а потім долучився до команди Андрія Деркача, яка розкручувала тему зради в переговорах Джо Байдена та Петра Порошенка.

А тому, що її жертвами стали і ті прокурори, яких важко було звинуватити у некомпетентності.

23 жовтня генеральний прокурор Руслан Рябошапка підписав наказ про звільнення керівника управління спеціальних розслідувань Сергія Горбатюка.

“Повідомили з кадрів, що сьогодні генеральний прокурор підписав наказ про звільнення. Запросили ознайомитися. Ще не ознайомлювався з наказом. У будь-якому випадку, це поза рамками закону, тобто жодних правових підстав для звільнення не було. В Офіс генпрокурора могли не брати, але звільняти не мали підстав. Це, в принципі, напевно, ознаки злочину”, – прокоментував тоді звільнення Горбатюк “Українській правді”.

Таке рішення Горбатюк пов’язав з тим, що він “незручний” для нового керівництва ГПУ.

Завершувати реформу довелось Ірині Венедіктовій. За її словами, загалом в органах прокуратури атестацію успішно подолали дві третини прокурорів: 7 тисяч 157 з 11 тисяч 166 осіб, що становить 64 відсотки. “Залишилося реально 64 відсотки прокурорів, і для прокуратури це шалене перезавантаження, я вам хочу сказати”, – сказала нинішня генпрокурорка.

Водночас вона повідомила, що за результатами переатестації подано понад 1,5 тисячі позовів, і попросила депутатів зробити законодавчі перепони для недопущення цього повернення.

Втім, попри відзнаку від США і натяки на якийсь сигнал від Вашингтона, до Рябошапки в Україні є доволі багато запитань щодо його дій і його “незалежності” від президента Зеленського. Бо в багатьох випадках реформатор, схоже, діяв просто на догоду президенту або своїм політичним союзникам.

Як бути незалежним, але радувати Зеленського і Богдана

Коли 6 березня минулого року Руслана Рябошапку звільнили, він сказав, що це тому, що він нікому не став слугою. Поза очі говорили, що причиною було те, що він відмовився підписати підозру Петру Порошенку. Хоча потім сам же Рябошапка це заперечував.

Зрештою, частина проваджень щодо Порошенка була внесена в ЄРДР рукою Рябошапки, бо інакше не могло бути згідно з законом. Це вже потім він називав підозру п’ятому президенту “повним трешем”.

Втім, Рябошапка пішов на поступки президенту Зеленському в дуже знакових справах.

Видача Цемаха. Влітку 2019-го в рамках обміну полоненими Україна віддала Росії колишнього “командира ППО” угруповання “ДНР” у місті Сніжне, поблизу якого був збитий малайзійський “Боїнг” рейсу MH17, Володимира Цемаха.

З кілька місяців до цього спецслужби України вивезли Цемаха із окупованої частини Донбасу. Під час спецоперації один військовий загинув, двоє були поранені.

Журналіст із розслідувального проєкту Bellingcat Еліот Гіґґінс написав з приводу цього: “Досить безхребетний обмін з боку українського уряду, який вплине на юридичну справу MH17”.

Напередодні обміну недопустити видачі Цемаха вимагали активісти та євродепутати.

Справа беркутівців. Рябошапка доклав максимум зусиль, щоб дозволити обмін 5 беркутівців, що проходили у справі Майдану, чим завдав справі дуже великої шкоди.

У листопаді 2019 року справа розстрілів на Інститутській виходила на фінішну пряму – в ній лишалось кілька засідань до вироку. І тут пішли чутки про те, що п’ятьох обвинувачених ексберкутівців готують до обміну. Сценаріїв, за якими це могло відбутися, було два: або суд у турборежимі завершує слухати справу й пише вирок, або ж колишніх міліціонерів відпускають із СІЗО й домашніх арештів під особисте зобов’язання: запобіжний захід, під час якого обвинувачені зобов’язані ходити в суд, їм забороняють спілкуватися з іншими фігурантами справи абощо.

Святошинський райсуд відмовився відпускати екссиловиків і всім продовжив арешти: кому домашні, кому – СІЗО. Проте у справу втрутилася Генпрокуратура на чолі з Русланом Рябошапкою.

Вже під час засідань в Апеляційному суді, де адвокати колишніх беркутівців оскаржували арешти своїм клієнтам, з’ясувалося, що Рябошапка тис на підлеглих і вимагав від них звільнити ексберкутівців для обміну з проросійськими бойовиками.

Коли ж прокурори відмовилися виконувати накази керівництва – їх прямо в залі замінили на більш лояльних. З собою нові прокурори, які не мали стосунку до справи Майдану, принесли постанову за підписом генпрокурора Руслана Рябошапки. Тоді ж в кабінет до судді прийшов заступник Рябошапки Віталій Касько.

В результаті, попри масові протести, під судом колишніх беркутівців відпустили на обмін. В Україну повернулись лише 2 беркутівці, і справа забуксувала на рік.

Справа Антоненка, Кузьменко, Дугарь. Аналогічна зміна прокурорів відбулась і в справі Шеремета. У день горезвісного брифінгу, на який вийшли президент Володимир Зеленський, Арсен Аваков і Руслан Рябошапка, заступник генпрокурора Віталій Касько змінив склад прокурорів, які займаються цією справою.

Група прокурорів, яка була на той момент у справі, вважала, що доказів недостатньо. Але кого цікавить думка прокурорів, якщо “вєлічайшим” треба терміново пропіаритися.

Потім одного з прокурорів, призначених у справі Шеремета, — Олександра Лукашенка — звільнили з посади. Причиною для цього стало те, що прокурор не зміг пройти переатестацію.

А сам Рябошапка через якийсь час став говорити, що доказів у справі зібрано недостатньо.

Справа Федини. Софію Федину та Марусю Звіробій звинуватили у погрозі вбивством президенту Зеленському.

Насправді жінка після лайки президента на передовій з АТОвцем сказала таке: “Товариш президент думає, що він безсмертний… Там випадково може вибухнути граната, там обстріли бувають випадково. Було би найкрасивіше, щоб це все сталося під час московських обстрілів, коли дехто знов у білій сорочці припреться на передову”.

Втім, нардеп Качура звернувся зі скаргою в ДБР, ті відкрили провадження. Внести справу в ЄРДР щодо депутата без генпрокурора не можна. Це та сама скандальна поправка, з якою прийняли закон про недоторканність депутатів. Так само прокурор Руслан Рябошапка виписав Федині відповідну повістку на допит.

Прокурор для Богдана і Вавриша. 4 березня 2020 року генеральний прокурор Руслан Рябошапка призначив люстрованого у 2015-му прокурора Сергія Юлдашева прокурором міста Києва.

Це відбулось в останні дні роботи Рябошапки, і далі це рішення вже проводив в. о. генпрокурора Віктор Чумак. Журналіст Юрій Бутусов звинуватив Рябошапку та Чумака в тому, що вони реалізують інтереси політичного патрона Рябошапки Андрія Богдана та його друга Андрія Вавриша, зокрема вирішувати проблеми з забудовами. Також для Богдана було принципово мати якнайдовше вплив на київських силовиків, щоб змістити з посади голови КМДА Віталія Кличка, писав журналіст.

Слід зауважити, що Рябошапка сам визнавав дружні стосунки з Богданом, з яким вони знайомі з 2007 року, відколи працювали у Мін’юсті.

Щоправда, призначення не допомогло – Венедіктова одразу звільнила Юлдашева, і йому знову довелось іти в суд позиватися.

Тож, може, Рябошапка і виявився в чомусь кращим за інших прокурорів, але на героя нашого часу навряд чи може претендувати. Навіть з американською премією.

Теги: Володимир Зеленський, розстріли на Інститутській, справа беркутівців, Володимир Цемах, Руслан Рябошапка, справа Шеремета, Касько

Межа у Telegram

Підписатись