Вікторіанські часи минули – і суспільство вже визнає жіночу сексуальність і потреби, які обмежуються не лише задоволенням чоловіка та народженням дітей (у перервах між доглядом за господарством). Зараз у цивілізованих країнах жінка – це особистість, яку намагаються поважати та приймати.

Однак, в усього цього, як виявилося, є термін придатності. Так, ці слова більше нагадують те, що ми бачимо на упаковці йогурту, і, здавалось би, не мали б стосуватися людей.

Проте, все-таки жіноча природа уявляється так: в якийсь момент важіль повинен опускатися – і твої потреби обмежуються доглядом за внуками, випіканням пиріжків і відчайдушною втечею від старості. Проте, в останньому не можна перегинати палку, інакше тебе висміюватимуть за “ботокс, філери та пластику”.

З іншого боку, природня старість, особливо якщо це стосується публічних жінок, сприймається з немалою долею шоку – ніби ніхто не бачив своїх бабусь, мам чи сусідок. Не фарбувати волосся у нас все ще сприймається за виклик соціуму, а не нормальне сприйняття своїх вікових змін (навіть якщо це відбувається у 25 років). А будь-яка зміна фігури у жінок відразу зафіксовується папараці та публікується у таблоїдах і журналах зі словами “ЦЕЛЮЛІТ! НАБРАЛА ВАГУ! ВУХА СПАНІЕЛЯ! У СОЦМЕРЕЖАХ ОБУРИЛИСЯ ОБВИСЛИМ ЖИВОТОМ!”.

Але якщо у жінок ще вистачало сміливості та “нахабства” демонструвати тіло, яке чомусь відрізняється від того, що ми бачимо в глянцевих журналах, то демонстрація сексуальності у віці 50+ – це окрема історія булінгу жінок. Вистачить згадати реакцію людей на новий сезон серіалу “Секс і місто”, де героїням уже не по 30-40 років, а відчутно більше. Якщо ви читали коментарі й вас не змило лавиною жовчі, ви могли помітити фрази “Який секс у їхньому віці?”, “Це бабусі!”, “Сором, уже внуків треба няньчити!”, “Серіал має назватися “Клімакс у великому місті!”. І, звісно, обговорення, що в однієї забагато філерів, інша виглядає занадто старою, третю старить сивина, а четверта не погодилася брати участь у серіалі – і молодець.

Але максимальний шок викликала американська співачка Мадонна, яка замість халата та хустки раптом показалася в еротичній білизні та продемонструвала, що у жінок вікової категорії 60+, виявляється, все ще є сідниці та груди.

“Дякуючи за те, що мені вдалося зберегти здоровий глузд через чотири десятиліття цензури… сексизм… … ейджизм та мізогінію”, – описала свій шлях співачка у дописі.

Ці фото вона мусила продублювати – перший раз Instagram видалив їх через неприкритий сосок. Мадонна зауважила, що чоловічі соски при цьому є цілком прийнятними для соціуму, а жіночий, призначений для вигодовування дітей, вважається чимось еротичним.

Фото, що без цензури з відкритими грудьми, що їх цензурована версія, поширилися інтернетом. І навіть американський репер 50Cent відгукнувся про цю фотосесію, зазначивши, що Мадонна “прикидається цнотливою у свої 63”, що у неї “стара дупа” тощо. Згодом він перепросив перед співачкою, на що вона йому відповіла, що сподівається, що з часом він змінить свою думку.

Ніхто такого не сказав би про, наприклад, 60-річного Джорджа Клуні, який все ще є секс-символом Голівуду. Нещодавно у нього народилася дитина – і навряд внаслідок непорочного зачаття. 61-річний Колін Ферт, 69-річний Ліам Нісон, 68-річний Пірс Броснан – усі вони все ще грають чоловіків, а не дідів.

Мадонну часто порівнюють з Ненсі Рейган – мовбито взірцем справжньої жінки. Тільки забувають, що образ дружини президента США був чітко сформованим політтехнологами як образ жінки республіканця – скромної, з чіткими лініями одягу, акуратною зачіскою та в усьому тінню свого чоловіка. Яким було справжнє її життя, потреби, скандали – ніхто не знає. Але чомусь порівнюють політичну картинку з Мадонною, яка в усьому бунтувала з самого початку своєї кар’єри.

Ненсі Рейган – зручний образ. Але зручний у патріархальному світі, де жінки 45+ – бабусі, де сексу хочуть тільки жінки з ідеальними параметрами, і не шукають чоловіків з ідеальними параметрами – а радіють всякому, хто поруч. І Мадонна знову показала, що соціальні стереотипи є абсурдними – жінка може бути сильною, сміливою та (о, Боже!) старіти, не ховаючись. Жінка – не йогурт, не річ і не зручне явище. Вона – особистість. І про це потрібно пам’ятати усім.