“Теронліфанс” – гра слів “територіальна оборона” та “OnlyFans” (сервісу, який надає змогу публікувати контент за гроші різним людям). Сама команда базується у Твітері, де можна і знайти всіх учасників.

Особистих фото немає у матеріалі для безпеки учасників.

#Букви поспілкувалися з організаторками — Настею @evrlstng_winter і Анастасією @SimpleRG та моделями, щоб дізнатися як народилася ідея проєкту та чим живе наразі.

– Як народилася ідея проєкту? Ще до війни?

– Історія цього проєкту — це взагалі щось на межі жарту і крику про допомогу. Бо на той час, коли почалася війна (24-го числа), Настя знаходилася в Загребі у відпустці, а я сиділа в Києві з її тваринами — кішкою та собакою. Приглядала за ними. Коли це все почалося, я їй написала: “Можливо, ми зустрінемося з тобою трішки раніше, аніж ми цього хотіли”. І вона почала активно допомагати всім людям, які знаходилися в Україні: чи привезти ліки або їжу чи ще щось. Знаходячись ще там, у Загребі, за кордоном. І був один юнак — її друг з Харкова. І вона намагалася вивезти його в більш-менш безпечне місце, бо якраз тоді його надто так облюбили. Вона шукала у твіттері машину. Було багато репостів, в неї вже була велика аудиторія, шляхом того, що вона грає у відеоігри та досить у наших кругах медійна персона. Було багато репостів та коментарів, але машину ніяк не знаходили. І вона, вже не знаючи що робити, пішла на такий крок — написала: “Хто знайде машину — тому відправлю свій нюдес”. За 5 хвилин машина була знайдена, багато людей знайшли додаткові машини і всі питали: “Чи якось можна ще допомогти, скинути комусь гроші?” Ми ніяких фінансових труднощів не мали і було вирішено, коли ми вже зустрілися через декілька днів у безпечному місці разом з нею, що якщо не потрібні нам гроші, то вони потрібні комусь ще. Також буде непогано підтримати ще якось фінансово — якщо ми не маємо змоги переводити багато сум, то щоб інші люди допомагали через нас, які не мають навіть й гадки, звідки брати реквізити наприклад. І от коли ми вже зустрілися ми жартували про те, щоб відправляти нюдси — був би якийсь Теронліфанс. Це і тероборона, так і онліфанс одночасно (хоча фотка була досить тендітна така, я не можу сказати, що це був взагалі такий прям нюдес). В той же вечір я сідаю і роблю нам нібито логотип — і ми виставляємо пост про те, що за донати ЗСУ, “Повернись живим”, “Фонду Притули” (та іншим великим фондам), і скріни цих донатів ми будемо відправляти свої фотки. Набігло багато людей — ми не очікували, що буде такий ажіотаж на цю тему.

Так от і саме після цього, як ми вже зробили логотип і вже сказали, що ми називаємося “Теронліфанс”, нам почали писати дівчата та хлопці, які хотіли допомогти і приймати участь, які хотіли донатити. Тож, це якось так вийшло — нас вже більше 30-ти людей, може навіть 35 вже, з яких 6 юнаків. В нас є навіть модель 40+, тож… Зародилося це жартом, а стало за 20 днів майже 5,5 млн грн, що до нас прийшли.

– Як люди потрапляють “у лави” Теронліфансу? Це ваші знайомі чи просто будь-хто?

– Починали лише я та Настя. Потім приєднувались дівчата просто знайомі та й ті, в кого був Онліфанс. Єдина найважливіша умова — бути 18+.

До речі, в нас не тільки дівчата, а й юнаки, навіть модель 40+ приєдналась анонімно поки.

– Чи стикалися ви з якимось цькуванням за цю діяльність? Якщо так, то що це було?

– Не багато разів та особисто мені саме цькування не було. Траплялись індивіди які казали щось типу “за дошку якусь віддавати 200 гривень то капец” чи типу того. А от через неправдиву інфу про нас у Чернівцях, наприклад, почали бажати смерті. Там якісь пабліки викладали ніби ми ці гроші собі отримуємо. Інші дрібні неприємності це більше повтори та підробки скрінів. Таких ми заносимо в “список під###сів” та не відправляємо більше нічого.

– А чи вважаєте ви це аморальним? Фемспільнота не дуже підтримала “Теронліфанс”.

– Я, як артист, в плані художник, не бачу нічого поганого в естетиці будь-якого тіла. Ми не відправляємо фото своїх геніталій, не змушуємо нікого робити ніякі світлини. А якщо це мотивує людей задля нашої цілі, допомогає вбрати наших воїнів в бронежилети, прискорює нашу перемогу — то тим паче

Якщо наша волонтерська діяльність для когось не зручна, не етична, то він має право на свою думку, авжеж. Проте я не бачу в нашій справі нічого аморального.

– А чи чули ви позитивні відгуки можливо від когось із ЗСУ про ваш проєкт?

– Так, писали нам навіть хлопці з фронту, казали, що дуже мотивує і за підтримку також, навіть самі пару разів кидали донати на ЗСУ. Негативних від них не чули.

– Чи кидають гроші без вимоги хтивок, щоб підтримати проєкт?

– Звичайно, бувають і такі, одразу пишуть, що фоток не треба, але хочуть брати участь.

Поспілкувалися ми і з учасницею “Теронліфансу” Вікою:

– В чому була твоя мотивація долучитися до проєкту?

– Я була тією самою людиною, яка вважала свою допомогу просто донатом чи руками — недостатньою. Що дадуть мої 200-400 гривень хлопцям, які вмирають за свою Батьківщину без достатньої кількості зброї чи амуніції. Я хотіла допомогти усіма своїми ресурсами, а в тероборону вже й хлопців з підготовкою не беруть.

– Як ти дізналася про “Теронліфанс”?

– Я була підписана на Настю. Вона проводить стріми по іграх і доволі відома у цьому. В проєкті з 2 чи 3 дня існування. Спочатку здавалося, що “ну кому я тут треба зі своїми 500 підписниками”, а потім перший день здається зібрала тисячу з копійками, більшість з яких були “Ви такі круті.Тримай. Мені нюдси не треба”.

– А чи вважаєш ти це аморальним? Не боїшся що зіштовхнешся з критикою?

– Це моє тіло і мені воно подобається. Що у цьому аморального? Критика буде завжди, особливо до жінок. Я думаю, що хоч раз, хтось з моїх колишніх хлопців показував мої оголені фото друзям, тому нічого нового цей світ не отримає, якщо хтось з донатерів опублікує це. Так і на чорта табуювати жіноче тіло: всі ми любимо подивитися на гарні жіночі груди.

– Чи плануєте може якось продовжувати таку діяльність після?

– Як казала Настя, наша діяльність до смерті Путіна. Війна закінчиться і така акція також.

Ми поспілкувалися і з хлопцем Денисом, що також вступив у “лави” “Теронліфансу”.

– Яка в тебе була мотивація долучитися до проєкту та як хлопцям взагалі бути у ньому?

– Мотивація така ж, як і завжди, коли ділюсь таким контентом: мені самому подобається робити подібні фото/відео й показувати їх людям.

А тут ще й додатковий надважливий момент із донатами для нашої спільної перемоги! Сам кидав трохи збережених коштів, спершу просто так, а потім вирішив ще й на красу подивитись заодно. Ніяковості не було, та, як показала практика, участь хлопця, якщо тільки не професійного фотографа, не приносить нічого.

– Чи вважаєш ти це аморальним?

– Аморальність — штука суб’єктивна. Як на мене, будь-який спосіб заохотити людей донатити є важливим, особливо, якщо він екстра ефективний. А “Теронліфанс” дуже ефективний, зважаючи, що за тиждень часу зібрали більше мільйона гривень.