«Букви» відразу повинні уточнити, що вважають будь-які адміністративні обмеження в ринкових відносинах найбільш радикальним та небажаним заходом. Особливо в українських реаліях, де такі «вузькі місця» майже завжди перетворюються в спосіб заробітку чиновників на видачі дозволів.
Також ми не вважаємо політику російської влади в будь-якій сфері і галузі прикладом для наслідування.
Однак занадто разюча різниця в підході до регулювання сусідніх аграрних ринків з фактично з ідентичною кон’юнктурою вимагає, як мінімум, аналізу, особливо з огляду на додаткові фактори ризику: істотне зниження врожаю в Україні в 2020 році, загальний хаос в регулюванні аграрного ринку пов’язаний зі ліквідацією /відновленням і невизначеним функціоналом Мінагрополітики, зростання попиту і цін на агропродукцію на зовнішніх ринках, можливий конфлікт інтересів у глави МЕРТ, який є вихідцем одного з найбільших агрохолдингів – експортерів, а також продемонстрована на прикладі проваленої вакцинації нездатність владної команди передбачати проблеми і вирішувати їх заздалегідь.
Обмеження на експорт російського зерна почали вводиться ще в кінці минулого року як реакція на зростання цін на внутрішньому ринку і збільшення попиту на зовнішньому. 15 грудня 2020 року РФ ввела експортну квоту на 17,5 млн тонн пшениці, кукурудзи, ячменю і жита, а також встановила вивізне мито на пшеницю у розмірі € 25 за тонну на період з 15 лютого по 30 червня.
Через місяць ці заходи вже були недостатніми – покупці на зовнішніх ринках готові були купувати зерно навіть з урахуванням мита. 15 січня Підкомісія з митно-тарифного і нетарифного регулювання, захисних заходів у зовнішній торгівлі підтримала підвищення експортного мита на пшеницю і меслин до 50 євро за тонну з 1 березня, а також введення мита на кукурудзу і ячмінь з 15 березня в розмірі 25 і 10 євро за тонну відповідно. Також вже анонсовано, що в новому сезоні, який стартує з 1 липня 2021 року регулювання збережеться у вигляді “плаваючого” мита на пшеницю, яке буде прив’язане до цін на світових ринках.
Відзначимо, що в РФ зернотрейдери та інші учасники ринку очікувано незадоволені введеними заходами, називаючи їх «продрозверсткою» – є версія, що крім заявленої мети стримати зростання цін на продукти на внутрішньому ринку, мита введені для того, щоб збільшити надходження до бюджету. Чиновники зі свого боку вказують, що цей захід не є «фіскальним» – надходження від мита будуть перенаправлені в вигляді держпідтримки назад в АПК.
Обмеження сільгоспекспорту найбільшим постачальником цієї продукції з Причорномор’я викликало зростання цін на зовнішніх ринках: березневі ф’ючерси на пшеницю вже торгуються по 250 дол/тонна. Це найвищий показник за 6 років.
Ціни також стимулюють погіршення прогнозів запасів і врожаю в ряді великих країн-виробників, і холодний циклон, який приніс сильні морози в Причорномор’ї – є ризик, що він завдасть шкоди озимим.
Примітно, що РФ ввела обмеження експорту на тлі близького до рекордного врожаю, який зібрали в країні в минулому році – 132,9 млн тонн зерна, на 9,7% більше, ніж в 2019 році. Україна, навпаки, істотно знизила обсяги виробництва, зібравши 65,4 млн тонн зерна проти 75,08 млн т в 2019 році. За даними Держстату, на 1 грудня запаси зернових і зернобобових культур в Україні становили 23,1 млн тонн, що на 7,4 млн тонн менше, ніж на цю дату роком раніше. За рік вартість пшениці на внутрішньому ринку зросла більш ніж на 3 тис гривень / тонна – з 5500 гривень до 8500 гривень.
Після оголошення про обмеження з РФ експортні ціни на зерно в портах України зросли до 275 дол /тонна або 9300 грн.
На сьогодні експорт зерна з України регулюється тільки Меморандумом, який підписує на початку сезона профільне міністерства (поки-МЕРТ) і представники зернотрейдерів. Межа, зафіксована в ньому становить 17,5 млн тонн пшениці, із цього обсягу, за даними МЕРТ, з початку сезону експортовано 12,7 млн тонн.
У січні почала обговорюватися можливість внесення змін до меморандуму, проте торкнутися вони повинні кукурудзи, яка є основною сировиною для тваринників (читай «птахівників» – читай «МХП»), які лобіюють регулювання експорту цієї культури, встановивши межу в 22 млн тонн для стримування зростання цін на внутрішньому ринку.
USDA в січневому звіті знизили прогноз виробництва, споживання, експорту та кінцевих запасів кукурудзи для США, що викликало зростання ф’ючерсів на кукурудзу на 5% до 203,6 $ / т. За тонну – це максимум з липня 2013 року.
«Ми завжди відкриті до пропозицій профільних асоціацій, які ми розглядаємо на загальних зустрічах, формуємо думку і даємо зворотний зв’язок. Так, в Мінекономіки надійшла низка звернень від аграрних асоціацій про включення в Меморандуму позиції кукурудзи. Сьогодні ми можемо обмінятися думками з цього питання, а через тиждень приймемо спільне рішення », – сказав профільний заступник міністра Тарас Висоцький.
Щодо продовольчих позицій в структурі українського аграрного експорту жодних дій робитися не буде.
За даними Держстату, ціни на хліб за минулий рік в Україні зросли в залежності від виду на 10-12%.