Уже майже вісім років в Україні діє антитютюнове законодавство, яке забороняє куріння у громадських місцях. На столиках у барах та кав’ярнях більше немає попільничок, хоч відносно нещодавно там було майже неможливо пообідати, не надихавшись цигаркового диму. Формально половину площі закладів відводили для некурців, але від іншої половини вона відділялася хіба що стіною з повітря, тобто нічим. Реформа, як і будь-яка інша, супроводжувалася критикою з боку різноманітних організацій “за права курців”, хоч рух цивілізованих країн до чистого довкілля і вільного від диму повітря є цілком закономірним.
Уже не статусні цигарки
Ще у 2006 році Україна ратифікувала Рамкову конвенцію Всесвітньої організації охорони здоров’я з боротьби з тютюном, чим узяла на себе зобов’язання, крім заборони куріння в громадських місцях, повністю заборонити рекламу тютюнових виробів, підвищити акцизи і впровадити попереджувальні написи на упаковках цигарок, які займають щонайменше половину площі. Усі ці вимоги поступово були впроваджені в законодавство. Хоч деякі виконуються доволі формально: курці не відходять на достатню відстань від зупинок громадського транспорту та продовжують курити в під’їздах будинків, ресторани виставляють попільнички на терасах, які все одно є громадським місцем, а куріння кальянів так ніколи й не припинялося. Штрафи за порушення мізерні – від 51 до 170 грн, тому контроль виконання законів державі буквально невигідний.
Посилення антитютюнового законодавства дало ефект. Так, за даними Глобального опитування дорослих щодо вживання тютюну (GATS), у 2017 році в Україні курило 22,8% дорослих порівняно з 28,3% у 2010 році. Зокрема, у 2017-му курило майже 40% чоловіків порівняно з майже 50% у 2010-му та 8,8% жінок порівняно з 10,5%.
Найбільша проблема з курінням у тому, що курці отруюють не лише себе, а й оточення. Якщо у 2010 році 59% громадян були пасивними курцями у ресторанах і кафе, то в 2017 році їх був уже 21%. За даними ВООЗ, вторинний дим, тобто той, який видихають курці та вдихають інші люди, викликає в дорослих серйозні серцево-судинні та респіраторні хвороби, зокрема ішемічну хворобу серця та рак легень. У дітей грудного віку він викликає синдром раптової смерті, а у вагітних, які вдихають цей дим, виникають ускладнення та народжуються діти з низькою масою тіла. Тютюнова епідемія щорічно вбиває понад 8 млн людей, понад 1,2 млн серед них – пасивні курці.
Новітні вбивці
Популярність куріння у світі падає разом із доходами тютюнових корпорацій. Це стимулює їх вигадувати нові способи продати свою продукцію. В останні роки у вільних від цигаркового диму закладах харчування часто з’являються таблички IQOS-friendly. Це означає, що там можна курити новітні тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕН), такі як IQOS (Philip Morris International), glo (British American Tobacco) та інші. Від традиційних цигарок вони відрізняються тим, що тютюнова паличка в них не горить, а нагрівається, виділяючи аерозоль, тому візуально вони не викидають стільки диму та мають менш виражений запах. Виробники просувають свою новинку як більш безпечну альтернативу курінню. Зокрема, Philip Morris International пишається тим, що у 2019 році Адміністрація з контролю за безпекою ліків та харчових продуктів США (FDA) видала IQOS дозвіл зайти на американський ринок та визнала, що цей вид куріння менш небезпечний. Так, FDA, опираючись на науковий консенсус, стверджує, що аерозоль стіків містить менше токсичних речовин, ніж сигаретний дим.
IQOS не отримав жодних привілеїв і продається там, як звичайні цигарки, на нього поширюються ті самі заборони та обмеження. Зокрема, FDA вимагає, щоб етикетки містили попередження про звикання та інші застереження, необхідні для сигарет, аби споживачі розуміли всі ризики.
Проте “менш небезпечний” не означає “зовсім безпечний”. Тютюн у паличці IQOS нагрівається до 350 градусів Цельсія, а не до 800 градусів, які при горінні, проте все одно виділяє шкідливі речовини. До того ж матеріал самої системи, в яку вставляють паличку, при нагріванні до 90 градусів виділяє шкідливий формальдегід. Остаточний вплив речовин і доз, які виділяють ТВЕНи, на організм людини дотепер не вивчений, адже для цього потрібні багаторічні дослідження. Поки результатів не буде, не можна говорити ні про безпеку, ні про дозвіл курити IQOS у приміщеннях, що вже активно практикується.
На українській локалізації сайту IQOS сказано, що в Україні понад 670 закладів у 20 містах стали IQOS-friendly, в яких можна не лише курити ТВЕНи, а й купити палички (стіки), зарядити гаджет, попросити запасний IQOS та навіть “отримати сюрприз” – безплатний десерт чи навіть вечерю, усе на розсуд власника закладу. Сайт переконує, що аерозоль містить на 95% менше шкідливих речовин, ніж сигаретний дим, швидко розсіюється і не призводить до пасивного куріння. При цьому є приписка: все це не означає, що використання IQOS виключає всі ризики для здоров’я. Іншими словами, виробник тютюнової продукції заохочує заклади та їхніх гостей до куріння всередині, про некурців у цій ситуації забули, бо ніхто не повинен вдихати навіть 5% шкідливих речовин (якщо їх справді 5%) там, де повітря має бути цілком чистим від диму.
Інша історія – електронні сигарети, або ж вейпи, які нагрівають рідину і перетворюють її на густу пару. В рідині може бути як нікотин, так і просто смакові й ароматичні добавки. У 2019 році відомою стала історія зі США, де тисячі курців вейпів захворіли на невідому хворобу легень, десятки людей померли. Центр контролю та профілактики хвороб США (CDC) з’ясував, що більшість хворих використовувала у вейпах компонент канабісу тетрагідроканабінол (ТГК), який не додають у легальні рідини, тому курці, найімовірніше, купили їх неофіційно.
Загалом е-сигарети також не мають підтверджень безпеки як для активних, так і для пасивних курців, адже таких досліджень поки що немає. Проблема в тому, що в Україні цей ринок не регулюється, виробники вейпів та рідин не зобов’язані дотримуватися правил і регламентів щодо вмісту тих чи інших речовин, тому в них може міститися буквально що завгодно – від нікотину до формальдегідів та важких металів. Попередні дані свідчать, що вдихання харчових ароматизаторів гліцерину та пропіленгліколю, які містяться в рідинах, може пошкоджувати легені та судини . Е-сигарети, може, й допомагають кинути курити звичайні сигарети, проте набагато частіше вони стають кроком до традиційного куріння для молодих людей, які почали з “нешкідливих” вейпів.
“Це нова епідемія, яку створюють виробники тютюнових виробів, але вже це не перший приклад. Кожні кілька років корпорації виходять із тими самими гаслами: ми розробили новий продукт, він вже не шкідливий, він не є проблемою, він – частина рішення. Так щоразу. Все почалося з легких сигарет. Це призвело до того, що замість раку легень, який розвивається ближче до бронхів, почав розвиватися рак легень, ближчий до плеври. Рівень ризику не змінився. Кожні кілька років з’являється новий продукт. Зараз це електронні сигарети, пристрої для нагрівання. І щоразу виробники говорять, що немає остаточних наукових даних про вплив цього продукту на здоров’я. Але ми все це проходили. Ми маємо вчитися на своїх помилках, на попередніх епідеміях, коли уряди не врахували можливі ризики нових способів куріння”, – заявила кандидатка медичних наук, головна редакторка міжнародного журналу Tobacco Control and Public Health in Eastern Europe Тетяна Андреєва.
Крок до врегулювання
Виробники ТВЕНів та е-сигарет пишаються дозволом на продаж у США, де діє суворе антитютюнове законодавство, проте продаються вони не тільки там. Якщо у США це просто новий вид сигарет, які можна курити лише там, де й традиційні, то в Україні та інших європейських країнах вони позиціонують себе як щось нове, здорове і статусне. З реклами IQOS можна дізнатися, що він допомагає кинути курити традиційні сигарети (IQOS – абревіатура I quit ordinary smoking, “я кидаю звичне куріння”). Але маркетингова стратегія бренду говорить про інше: вони намагаються не перетягти на свій бік тих, хто вже курить, а залучити тих, хто досі не курив. Про це свідчить залучення до просування бренду молодих блогерів, які рекламують стіки у своїх соцмережах. Їхня аудиторія – молодь, зокрема, неповнолітні. Це стосується як України, так і країн ЄС .
“Реклама цих виробів перш за все націлена на молодь. Дослідження соціальних медіа, яке проводилося із жовтня 2018 року по жовтень 2019-го, показало, що там було опубліковано близько 2,5 тис. постів із хештегами, які стосуються IQOS і glo. Було виявлено, що 30 українських інфлюенсерів постили різноманітний контент, який стосується IQOS, glo та вейпів. Аудиторія цих інфлюенсерів – близько 5,6 млн осіб, очевидно, що зараз ці цифри значно більші. Загальна вартість рекламного контенту, який вони публікували – 1,8 млн доларів. Маркетингова кампанія колосальна і жодних обмежень у рекламі немає”, – зазначила виконавча директорка ГО “Життя” Лілія Олефір.
В Україні справді вільно можна купити як ТВЕНи, так і е-сигарети, адже їхнього визначення немає в законодавстві, тому звичні заборони на тютюн на них не поширюються. Наприклад, 16-річна волонтерка ГО “Життя” провела експеримент і замовила електронний девайс та упаковку тютюнових виробів до нього. Їй продали товар без жодних запитань.
Київський міжнародний інститут соціології на замовлення ГО “Життя” провів опитування щодо споживання ТВЕНів та е-сигарет і з’ясував, що порівняно з минулим роком споживання е-сигарет зросло з 3,9% до 6,4% серед чоловіків та з 5,8% до 13,2% серед жінок. Споживання ТВЕНів зросло з 1,5% до 6,1% серед чоловіків та з 3,4% до 10,5% серед жінок. Курців ароматизованих сигарет збільшилось з 17,9% до 20,3% серед чоловіків та з 20,8% до 42,9% серед жінок.
Водночас українці підтримують посилення антитютюнового законодавства: 87% висловилися за підвищення до 21 року мінімального віку продажу всіх засобів для куріння, 91,5% підтримують заборону продажу електронних сигарет неповнолітнім, 87% – за заборону реклами й видимого розміщення тютюнових виробів у магазинах, 90% – за розширення переліку громадських місць, вільних від куріння, 90% – за заборону ТВЕНів у громадських місцях, 66% – за підвищення податків на засоби для куріння.
Отже, запит на зміни є. У парламенті вже був зареєстрований законопроєкт №2813, який пропонує прирівняти електронні пристрої для куріння до традиційних сигарет, аби на них почали поширюватися ті самі правила – заборона реклами (зокрема, в інтернеті) та куріння у громадських місцях. Крім того, впроваджується стандартизована упаковка, заборона викладати сигарети в місцях продажу та ароматичні й смакові добавки. Цей документ готувала робоча група при Комітеті з питань здоров’я нації, паралельно існувало кілька альтернативних. Врешті їх усі відкликали, щоб напрацювати остаточний – 2813-Д, який включатиме всі нюанси. За словами народної депутатки Лади Булах, яка є співавторкою проєкту, голосування планується до Нового року.
“Цим законопроєктом ми хочемо підвищити вік дебюту куріння, щоб дитина фізично не мала можливості купити звичайні чи електронні сигарети. Це також і наше зобов’язання перед ЄС: Україна зобов’язалася боротися з курінням всіма можливими способами, боротися з тютюновою індустрією, яка агресивно нав’язує електронні сигарети як засіб зменшення шкоди. Це не так, це такі самі шкідливі сигарети”, – говорить Лада Булах.
Крім того, у проєкті пропонується збільшення штрафів за куріння у громадських місцях до 500 грн.
“Хоч цього теж недостатньо. Держпродспоживслужба не може виконати свої обов’язки, вона констатує, що завалена скаргами і фахівці фізично не можуть із ними впоратися. Сьогодні людина, яка курить у громадському місці, може бути оштрафована на 51 грн. Праця поліцейського коштує дорожче, тому штрафи треба збільшувати і напрацьовувати реалістичну систему контролю”, – говорить Булах.
Рятувати чи заробляти?
21 травня президент підписав закон, який підвищив податки на продаж ТВЕНів та електронних сигарет.
“Із 1 січня 2021 року податки на сигарети і ТВЕНи будуть рівні. Буде більше надходжень у бюджет і менше мотивації для потенційних курців, бо це призведе до зростання ціни і вироби стануть менш доступними для молоді”, – каже Олефір.
Але, мабуть, підписаний документ — частина якогось компромісу в боротьбі за акцизні ставки і контроль над ринком.
Щороку в Україні витрачаються бюджети з величезною кількістю нулів на боротьбу навколо податкових ставок для тютюнників. Якщо за цим стежити хоча б рік, то можна помітити, як ті, хто збирають мітинги під Радою з вимогою посилити обмеження для виробників цигарок, потім заходять в зал і не голосують. Так було в минулому скликанні з нардепом Олегом Мусієм.
Зі свого боку виробники цигарок впевені, що кожного разу їх під видом боротьби за здоров’я людей просто “розкуркулюють”, або ж просто провокують на “відкат”. А також паралельно розширюються можливості для наповнення ринку контрабандним продуктом.
Минулого року найбільші компанії-тютюнники – British American Tobacco, Japan Tobacco International, Philip Morris та Imperial Tobacco – заявили, що підуть з України через запропоноване парламентом підвищення акцизу.
А автори “благих” законопроєктів часом прописують туди вигідні для себе норми.
Так, минулого року Раду розкритикували за поправку, завдяки якій маржа роздрібних продавців цигарок виросте на 13%, і це буде на користь окремих депутатів.
Поправка була внесена на комітеті Олександром Дубінським і тепер вже скандально відомим Олександром Юрченком. Її також підтримав і Андрій Холодов (один з авторів нинішнього 2813-Д).
Після цього останнього звинуватили у лобізмі власних інтересів. Проблема в тому, що Холодова називають кінцевим бенефіціаром тютюнових торгових мереж “Т-Кіоск” і А8.
НАБУ почало перевіряти діяльність Холодова, НАЗК написало протокол, що в нього є таки конфлікт інтересів.
Усього завдяки підвищенню акцизів на сигарети лише в січні-травні бюджет отримав 19,7 млрд грн, що на 5,8 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Натомість виробники лякають, що плани заробити на новому рості акцизу можуть мати зворотній ефект – українці просто менше купуватимуть тютюнових виробів або ж купуватимуть контрабанду, тож бюджет отримає менше.
Обсяг нелегальної торгівлі тютюновими виробами може зрости з 8,5% до 20%, прогнозує генеральний директор “Імперіал Тобакко” в Україні Ростислав Чернак.
Влітку з посади голови АМКУ пішов Юрій Терентьєв, який збирався стягнути з тютюнової компанії “Тедіс” штраф у 6,5 млрд грн за монополію. Пізніше журналіст Юрій Бутусов звинуватив владу Зеленського в тому, що вона сприяє розширенню монополії “Тедісу”.
17 вересня депутати мали проголосувати за законопроєкт про вдосконалення механізму стягнення акцизів із виробників тютюну №3016-Д. Проєкт проронує ліквідувати схему forestalling, яка допомагає виробникам мінімізувати акцизи. Усе відбувається так: перед початком року, поки не підвищилася акцизна ставка, виробники заготовляють великі запаси цигарок і платять за них звичайний податок. А продають уже потім, за завищеними цінами, нібито через зростання акцизів.
Також пропонувалось заборонити реалізовувати/імпортувати в останні 3 місяці перед підвищенням акцизу тютюнової продукції більше, ніж було реалізовано підприємством раніше.
Натомість законопроєкт відправили на допрацювання. І до зими і ухвалення змін до бюджету нас ще чекає боротьба.
Цинізм її навіть вищий, ніж у романі Крістофера Баклі.