Фондові ринки США та Європи захотіли повернутися в літо та за пару тижнів втратили все зростання за останні пів року

Напередодні дводенного засідання ФРС минулого вівторка-середи провідні фондові індекси продовжили своє падіння. Представники ФРС намагалися діяти вкрай обережно, намагаючись своїми рішення не підштовхнути ринки у подальше піке, і по суті всі ключові рішення відповідали консенсусним очікуванням учасників ринку. Але й з рекордно високою інфляцією потрібно боротися, тому лютий стане останнім місяцем циклу викупу активів, а у березні точно відбудеться зростання діапазону ставок на 25 бп. Натомість трохи додали сили ринкам позитивні попередні оцінки ВВП у США та Франції. У провідній економіці світу за підсумками минулого року очікується зростання на 5,7%, а у Франції взагалі бачать рекордні з 1960 року 7%, щоправда, впавши у 2020 р. на 8%.

Додаткового палива падінню надала Tesla: у компанії заявили, що розриви ланцюгів поставок не дозволять виконати раніше поставлені плани, і вартість її акцій стрімко впала минулої середи. Все карколомне зростання вартості Тесли наприкінці жовтня 2021 року було відіграно вниз.  

Долар США набирає потужності та готовий й надалі посилюватися стосовно євро та інших світових валют

Отримавши підтримку і від регулятора, і від економічної статистики долар США пішов на штурм курсу євро. Дуже швидко було пробито рівень 1,13, та й 1,12 тримався лише пару годин. Минулого тижня індекс долара стосовно корзини валют (DXY) досяг максимального з літа 2020 р. рівня у 97,2.

Для гривні тиждень був знову нелегким, щоправда, головними факторами виступили не рішення ФРС, а підвищені загрози військової ескалації з боку Росії. На фоні показового “брязкіту зброєю” біля кордонів та перекидання нових військ у Білорусь інвестори-нерезиденти продовжили масово виходити з паперів, а над ринком віяли очікування девальвації. На момент середини дня у четвер гривня, так само як і російський рубль, синхронно втратили з початку року майже 6% вартості. З вечора четверга ситуація трохи покращилася, і “геополітична премія за ризик”  потроху стала знижуватися.

Світова економіка зростатиме й надалі, але повільніше ніж у 2021 році

Світовий банк очікує уповільнення зростання світової економіки у найближчі роки. Так, проти 2021 року, коли світова економіка зросла на 5,5%, МВФ у 2022 році прогнозує її зростання на 4,1%, а у 2023 році на 3,2%. Сповільнення темпів зростання світової економіки пояснюється новими загрозами, які несе з собою пандемія і пов’язаним з цим зростанням інфляції, проблемами нерівності доходів, особливо в країнах, що розвиваються. 

Рівень вакцинації населення України залишається найнижчим в Європі (36%), для стимулювання третьої (бустерної) вакцинації  розширено програму “є-Підтримка”

З 24 січня уряд розширив можливості витрати 1000 грн, які може отримати кожен, хто пройшов повний курс вакцинації проти COVID-19. Нововведення стосується тих громадян, яким вже є 60 років. Вони, крім анонсованих раніше способів витратити кошти програми “є-Підтримка”, відтепер мають можливість розрахуватися цими грошима при купівлі ліків. Таке рішення уряду одразу отримало відповідь у населення за 60: за перші два дні ця категорія населення витратила майже 6,5 млн грн на покупках в аптеках. 

Крім того, уряд планує подальше розширення програми виплат вакцинованим українцям: “ковідну” тисячу можна буде потратити на комунальні та освітні послуги.

Державний борг України знизився щодо номінального ВВП завдяки тому, що останній зростав швидше у 2021 році

Міністерство фінансів оприлюднило дані щодо розміру державного боргу України станом на кінець грудня 2021 року. Згідно з цими даними, попри досить напружену політичну обстановку та складності, пов’язані з пандемією COVID-19, державний борг знизився щодо номінального ВВП: сукупний державний та гарантований державою борг України на кінець 2021 року склав 2 671,83 млрд грн, або 97,95 млрд дол. США в той час, як номінальний ВВП (прогнозований) складає близько 5185 млрд грн. Таким чином, державний та гарантований державою борг знизився на 51,5% щодо ВВП.

НБУ більш позитивно оцінює дійсність: за його останніми даними завдяки зростанню рівня номінального ВВП розмір державного боргу до ВВП скоротився до 49,5%. В НБУ відзначають, що подальше економічне зростання та фіскальна консолідація слугуватимуть зниженню показника “державний борг/номінальний ВВП” у наступні роки, та закріпленню його на рівні близько 45%. 

Така динаміка, безумовно, зробить країну більш інвестиційно привабливою та позитивно позначиться на фіскальній стійкості.

Макрофінансова допомога ЄС Україні на фоні різкого збільшення загрози ескалації 

Брюссель заявив про готовність надати Україні 600 млн євро як перший транш макродопомоги. В цілому ЄС планує допомогу Україні в розмірі 1,2 млрд євро. Термін надання першого траншу, як повідомив комісар з питань сусідства та розширення Євросоюзу Олівер Варгеї, залежатиме від завершення меморандуму. 

НБУ позитивно дивиться у майбутнє, але не так, як у листопаді

За оцінками НБУ у наступному році  нас очікують позитивні зміни в основних макроекономічних показниках, але не такі райдужні, як бачилось в листопаді.  Як вже всі звикли, в останній четвер першого місяця кварталу НБУ презентував новий квартальний макроекономічний прогноз. Зокрема прогнозується сповільнення споживчої інфляції до 7,7% (у 2021 році вона була на рівні 10%). Зниження інфляції до цільового 5% рівня стримують першу чергу високі зовнішні ціни на енергоносії, які впливають на формування цін широкого спектра товарів та послуг. Крім цього складна геополітична ситуація, що спостерігається в країні з осені 2021 року, впливаючи на валютні курси, підживлює інфляцію. Втім, підвищення облікової ставки НБУ до 10%  та жорстка монетарна політика у 2022 році, про яку заявив НБУ, сприятиме сповільненню інфляції.

Продовжиться зростання ВВП України, але прогноз трохи погіршено, з 3,8% до 3,4% (прогнозний ВВП України у 2021 році склав 3,0-3,1%). НБУ очікує, що номінальний ВВП у 2022 році становитиме 6200 млрд грн, що за попередніми оцінками на 800 млрд грн більше ніж у 2021 році. Взагалі в останньому макропрогнозі ВВП банківський регулятор чомусь полюбив “круглі цифри”. 

МВФ сподобалися рішучі дії НБУ щодо підвищення облікової ставки задля приборкування інфляції

З минулого року НБУ почав проводити більш жорстоку монетарну політику. Відбувається поступове збільшення облікової ставки, і зараз вона встановлена на рівні 10% (рік тому було 6%). Підвищення облікової ставки в першу чергу направлене на протидію інфляційному тиску, прагненню зниження інфляції та наближенню до її цільового рівня, який в нашій країні встановлено на рівні 5%. 

Варто додати, що наразі в багатьох країнах світу, не тільки в Україні, інфляція перевищує цільовий рівень. Це пов’язано з багатьма чинниками, основним серед яких залишається пандемія (для України це ще і складна геополітична обстановка). Тому, як зауважив під час круглого столу представник МВФ в Україні Ваграм Степанян, політика НБУ є такою, що відповідає викликам сьогодення.