У вівторок увечері стало відомо, що Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)” від 2 лютого 2021 року.

Рішенням передбачається накладення санкцій на народного депутата України з фракції “Опозиційна платформа — За життя” Тараса Козака. Він є номінальним власником медіаактивів, які пов’язують з головою політради партії ОПЗЖ та кумом Путіна Віктором Медведчуком. Йдеться про телеканали NewsOne, ZIK та “112 Україна“.

Пізніше стало відомо, що під санкції потрапили й літаки, якими переміщався Медведчук.

Бліц-криг, про який в ОПЗЖ знали

У середу спікер Дмитро Разумков повідомив, що рішення про санкції в РНБО приймалося “шляхом письмового опитування”. Разумков заявив, що утримався від голосування, оскільки не надійшло “додаткової інформації” від спецслужб з цього питання.

Втім, уже за кілька годин “РБК-Україна” з посиланням на джерела дало інформацію, що санкції запроваджено через те, що телеканали начебто фінансуються користуючись з бізнесу Козака на окупованій території. Зокрема, власник телеканалів нібито причетний до компанії “Торговий дім “Донське вугілля”, яка займається поставками вугілля. Пізніше секретар РНБО Віталій Данілов це спростував.

Петро Порошенко заявив, що він рішення вітає, але йому про такі подробиці свого часу спецслужби не повідомили.

Що стало причиною такого рішення РНБО і Зеленського? Тут можна  лише гадати – чи це зростання рейтингу ОПЗЖ на тлі  падіння президентського, бо саме туди перетікав його електорат, чи це спроба сподобатись Байдену, чи це дії, узгоджені, наприклад, з Рінатом Ахметовим щодо скорочення впливу Медведчука на енергетику. Чи, зрештою, це сигнал усім політичним опонентам, що завтра під санкціями може бути вже не  лише  Медведчук, а й Льовочкін, Порошенко і Юлія Тимошенко?

За інформацією “Букв”, рішення готували давно. Ба більше, в ОПЗЖ про це знали й навіть намагались вплинути й на ОП, і на секретаря РНБО Данілова.

“Вони знали та намагались протидіяти, але все одно до кінця не вірили, що санкції будуть проти телеканалів”, – каже співрозмовник “Букв”.

Минулого тижня питання санкцій проти громадян України на комітеті з питань нацбезпеки і оборони порушив Сергій Льовочкін, хоча зазвичай він на комітетах мовчить.

“Попри те, що багато хто його називає одним з бенефіціарів санкцій, бо його вплив зросте – адже в Медведчука забрали його канали – втім, Льовочкін прекрасно розуміє, що така ж доля може чекати й на нього. І це може стосуватись як “Інтера”, так і якогось іншого майна”, – каже співрозмовник “Букв” серед депутатів.

Поки ОПЗЖ шукала слабку ланку, влада шукала механізми, як провести рішення так, щоб не розтягувати його в часі й не потонути в дискусіях. Тому членів РНБО по черзі викликали на Банкову на зустріч тет-а-тет, давали папір на ознайомлення і попросили підписати.

Як відомо, утримався спікер Разумков.

“По-перше, він розуміє, що рішення може бути оскаржене у Верховному Суді, і як людина, яка має політичні амбіції, не хоче бути причетним до порушення закону. З тих же міркувань він не хоче втрачати частину потенційного електорату. І третє, він вважає себе головою всього парламенту і не хоче псувати стосунки з жодною з фракцій”, – розповідає співрозмовник “Букв” у парламенті.

Як відомо, Разумков одружений з Юлією Чайкою, донькою покійного мера Миколаєва. Родина останньої близька до медведчуківського крила ОПЗЖ. Втім, як кажуть депутати, враження, що Разумков більше спілкується з медведчуківцями, ніж льовочкінцями, неправильне. “У нього набагато кращі стосунки з Бойком, ніж з Медведчуком”, – каже один з депутатів.

Що може сказати про це Верховний Суд?

Попри велику кількість жартів, що зараз ОАСК все “порішає” на користь Медведчука, оскарження указу президента, яким вводиться в дію рішення РНБО – це юрисдикція Верховного Суду.

“Так, Окружний адмінсуд Києва неодноразово перебирав на себе ці повноваження, коли в ньому оскаржували одні рішення під виглядом інших. Наприклад, справа щодо Порошенка, яка стосувалася його призначень до  Вищої ради правосуддя. У цій справі, по суті, оскаржувалися повноваження й указ президента. Але за формою все виглядало там, ніби це юрисдикція ОАСК”, – згадує екссуддя Вінницького окружного адміністративного суду, співзасновник та голова правління фундації DeJure Михайло Жернаков.

В результаті цей суд заборонив конкурсній комісії передавати будь-кому результати конкурсу до ВРП.

“Аналогічна історія була з Національним антикорупційним бюро: вони оскаржували дії НАБУ, ніби це просто суб’єкт владних повноважень. І Вища рада правосуддя неодноразово заплющувала  на це очі. Тому так, в ОАСК можуть спробувати оскаржити рішення про санкції від РНБО”, – каже юрист.

“Якщо ж оскаржуватимуть рішення у Верховному Суді – то тут важко поки робити прогнози. По-перше, є питання законності: чи можна накласти санкції на українського громадянина. По-друге, у Верховному Суді є цілком незалежні й адекватні судді. І тут постає питання, як відбуватиметься автоматичний розподіл. Найімовірніше, оскарження відбудеться через Касаційний адмінсуд Верховного суду. Мав би бути автоматичний розподіл, але є свідчення, що його обходять і втручаються в процес, тому не факт, що він буде автоматичним”, – зазначає Жернаков.

Як відомо, Касаційний адмінсуд очолює Михайло Смокович. Наприкінці 2019 – початку 2020-го він мав проблеми з декларуванням: Національне агентство з питань запобігання корупції виявило, що він не вказав у деклараціях понад 365 тис. грн. Це рішення НАЗК Смокович оскаржував в Окружному адмінсуді Києва, а справу розглядав фігурант “записів Вовка” Ігор Погрібніченко.

Згодом Касаційний суд (головою якого є Смокович) відкрив провадження за позовом голови ОАСКа Павла Вовка, в якому останній вимагав від Кваліфікаційної комісії суддів визнати його таким, що відповідає обійманій посаді. Це б дозволило Вовку уникнути кваліфікаційного оцінювання й убезпечило б його від звільнення з посади. Втім, рішення у цій справі немає, найближче засідання відбудеться 15 березня.

Звернення в ЄСПЛ за грузинським сценарієм

Також як варіант для Медведчука називали й оскарження дій влади в Європейському суді з прав людини.

“Шанси оскаржити санкції в ЄСПЛ є завжди, але це доволі тривалий процес. Так, суд може встановити порушення, так Україна може виконати рішення ЄСПЛ, а потім знову накласти нові санкції. Тому, як на мене, це не є ефективним інструментом у такому випадку”, – вважає Жернаков.

Михайло Тарахкало, директор Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини, зауважує, що “санкції РНБО в першу чергу можна оскаржити в національних судах, точніше у Верховному Суді”.

“У цьому випадку він може розглянути справу по суті. Також ці санкції можна оскаржити у Європейському суді з прав людини, але тут все залежить від того, що саме буде оскаржуватися. Адже в Україні є ефективні засоби захисту, національні суди можуть ухвалити ті чи інші рішення. Якщо ж санкції РНБО спробують оскаржити в ЄСПЛ перед тим, як ці скарги розглянуть національні суди, – то важко буде пояснити, чому не було звернення до національних засобів захисту в першу чергу”, – зазначає експерт.

“Так, у Грузії свого часу була історія з телеканалом “Руставі-2”, який позивався до ЄСПЛ. Але я цю історію не відстежував, тому не готовий коментувати детальніше. Знаю лише, що ситуації не тотожні. І, якщо я нічого не плутаю, ЄСПЛ прийняв рішення не на користь телеканалу”, – каже Тарахкало.

“Я не відкидаю, що оскаржити санкції РНБО в ЄСПЛ можуть спробувати достроково. Однак за правилом 39, яке згадують у ЗМІ (Правило 39 регламенту ЄСПЛ – застосовується у виключних випадках, у разі ризику незворотної шкоди. За цим правилом ЄСПЛ може дати рекомендації країні, яка підписала Конвенцію з прав людини, вдатися до певних дій, аби порушення припинилося – ред.), шанси доволі низькі”, – додає він.

“Адже у цьому правилі йдеться про невідкладні заходи, у разі серйозних порушень прав людини. Також це правило стосується неодмінних прав людини, як-от право на життя. І питання ЗМІ в такій ситуації розглядатиметься під великою лупою, і потрібні дуже серйозні аргументи, аби переконати ЄСПЛ. Тим паче, що на національному рівні є дієві засоби захисту. Скажімо, є національний суд, який може ввести ті чи інші тимчасові заходи. Однак я не хотів би спекулювати, варто дочекатися, коли скаргу на рішення РНБО подадуть (до національних судів або до ЄСПЛ – ред.), тоді можна буде коментувати ситуацію детальніше”, – каже Тарахкало.

Він також звертає увагу на те, санкції ухвалили не проти конкретних телеканалів, а проти їхнього власника. І вже як наслідок певних, на думку РНБО, незаконних дій власника – наклали обмеження на майно. “І в такому випадку телеканали виступають не самостійними суб’єктами, а майном власника. І це доволі цікава конструкція, подивимося, як справу розглядатимуть і як аргументуватимуть рішення національні суди”, – зазначає експерт.

Як відомо, ОПЗЖ обіцяє за це Зеленському імпічмент. І слід пам’ятати, що Володимир Путін зазвичай не дозволяє ображати свого друга і кума.