За підсумками офіційного візиту до Об’єднаних Арабських Еміратів, який пройшов 14-17 лютого, українська делегація на чолі з президентом Володимиром Зеленським відзвітувала про 3 млрд доларів інвестицій, які вдалося залучити в Україну. Насправді йдеться про рамкові домовленості в форматі меморандумів – “інвестиції ввічливості” – і напрошуються паралелі з вересневим візитом до Великої Британії, після якого влада теж “привезла” 2,5 млрд фунтів (ті ж 3 млрд доларів) інвестицій, що так і не зайшли в країну.

Але щоб не впадати в огульний скептицизм одразу, “Букви” вирішили все ж перевірити, наскільки слова влади відповідають реальності.

Нас не збентежили скарги офрекордз одного з представників бізнес-складової офіційної делегації, який схарактеризував візит як “дорогу і безглузду PR-кампанію” Офісу президента і який не надто оптимістично налаштований щодо його результативності. “В арабських країнах не розуміють такого наскоку і щоб говорилося відразу про все”, – пояснює він.

З дещо хаотичного потоку новин, який продукував пресофіс Зеленського про його безпрецедентні досягнення в ОАЕ, найбільш реалістично виглядають домовленості у сфері, в якій Україна безумовно компетентна і володіє лідерськими позиціями — сільському господарстві. На АПК, згідно з офіційними повідомленнями, також поширюються досягнуті тримільярдні домовленості, в рамках яких Україна має стати “гарантом продовольчої безпеки” для Еміратів.

Зробимо лише дві критичні ремарки:

1. Для оголошення про те, що Україна забезпечить продовольчу безпеку третьої країни, можна було дібрати   відповідніший момент, ніж період різкого зростання цін на базові харчові продукти на внутрішньому ринку і розгорнутої навколо цього нервової суспільної дискусії.
2. Якщо держава Україна та її керівництво хотіли підтримати аграрний експорт в ОАЕ і в принципі співробітництво в цій сфері, то було б логічно зсунути  візит лише на кілька днів і поєднати його з відвідуванням Gulfood – найбільшої у світі профільної аграрної виставки, яка 21 лютого починає роботу в Еміратах і де є український стенд. “Ви не уявляєте, як підіймає статус учасника відвідування стенду керівництвом країни”, – говорить один із колишніх топчиновників, що спеціалізується на міжнародній торгівлі. Те, що замість цього візит захопив дату 14 лютого, День закоханих, і присутність в делегації першої леді, ще раз змушує підозрювати, що зерно таки було не головним.

Отже, як саме Україна забезпечуватиме продбезпеку ОАЕ?

Представники владної команди розходяться в поясненнях:

Згідно з повідомленням на сайті Офісу президента, йдеться про “створення агрохаба і трейдингової компанії з метою забезпечення продовольчої безпеки”.

З повідомлення на Facebook-сторінці міністра аграрної політики Романа Лещенка зрозуміти що-небудь складно, оскільки  воно повністю складається з істеричних вигуків і лестощів президенту: “Такого раніше не було! Україна, тільки вперед!”

Радник голови Офісу президента Тимофій Мілованов повідомляє, що спадковий принц ОАЕ “дав завдання своїй команді збільшити товарообіг та інвестиції в агро з Україною в 10 разів за кілька років, тобто довести до 2 млрд доларів на рік”.

Еміратські ЗМІ не підтверджують нічого з вищезгаданого. “Букви” вже писали, що заяви прессекретаря президента про небувалий інтерес місцевих медіа щодо візиту Володимира Зеленського, не витримують перевірки інтернет-пошуком.

Але навіть у цих скупих повідомленнях немає ні слова про будь-які нові домовленості про постачання продовольства, хоча наводиться цитата Володимира Зеленського, що він готовий їх забезпечити: “Україна може і буде гарантом продовольчої безпеки Еміратів… Ми належимо до числа світових лідерів за експортом пшениці, кукурудзи і ячменю”, – сказав він.

Експорт українських харчових продуктів в ОАЕ у 2019 році становить 252,2 мільйона доларів. Майже наполовину його формують лише чотири категорії: рослинна олія, м’ясна продукція (переважно яловичина), продукція птахівництва, включно з яйцями, зернові та борошно. Такий дисбаланс ускладнює завдання значно збільшити обсяги торгівлі, оскільки за ключовими категоріями вони й так перебувають на межі.

Також проблемною є “срібна” категорія українського експорту в ОАЕ — м’ясо та харчові субпродукти з нього. За даними Інституту аграрної економіки, торік виробництво продукції тваринництва вперше з 2007 року стало збитковим і генерувало сумарний збиток 2,9 млрд гривень. “Збитки у тваринництві склалися під впливом випереджального зростання собівартості — на 5,7%, тоді як прибуток від реалізації продукції зріс лише на 0,7%”, – пояснив директор Національного наукового центру  “Інститут аграрної економіки” академік НААН Юрій Лупенко.

Ще один нюанс – суто дипломатичний. З українського боку, хай навіть протокольні меморандуми підписували офіційні особи – міністри, керівники держконцернів – але рівень у відповідь був явно нижчим.

Так, з “Укробронпромом” підписантом став холдинг Edge, а щодо більшості інших меморандумів – інвестфонд Mubadala.

Найбільш статусне партнерство – втім, як завжди – було у голови МВС Арсена Авакова, який підписав угоду про зміцнення співпраці у сфері безпеки й боротьби зі злочинністю, де підписантом став заступник прем’єрміністра і міністр внутрішніх справ генерал-лейтенант Шейх Саїф бен Заїд Аль Нахайян.

І саме ця угода згадували місцеві ЗМІ.

Правда, і українське Мінагрополітики є “потьомкінским селом держсектора“, не маючи жодних реальних повноважень. Це підтвердило вчорашнє засідання Кабміну, на якому новому-старому аграрному відомству, за неофіційними даними, з десятка ЦОВВ, що належали йому в редакції 2015 року, передали лише два — Держрибагентство і Держгеокадастр.

Загалом аграрний прорив в ОАЕ виглядає ілюзорним. Ми можемо розраховувати на планомірне збільшення поставок, але стимулів для вибухового зростання обсягу торгівлі в цьому напрямі у сторін немає.

Також — виключно для порівняння і розуміння, що таке “прорив” – варто нагадати, що перелом в аграрних відносинах з ОАЕ припав на каденцію міністра АПК в уряді Арсенія Яценюка Олексія Павленка, коли Емірати відкрили свій ринок для продукції українського птахівництва.

Аграрний експорт в ОАЕ: ТОП-15 українських товарів

Дані: Держстат, січень-листопад 2020 року