Кевін Стєклов народився 5 лютого 1993 року в Берліні. Він є фігурантом 22 зафіксованих випадків незаконної торгівлі забороненими речовинами на території Німеччини, та є членом міжнародної організованої злочинної групи «ХІМПРОМ», в яку входять нарко-гангстери з усього світу, зокрема Росії. У цій групі Кевін Стєклов очолює ринок збуту в Німеччині, і наразі розробляє канали збуту в Україні.
В Німеччині йому приписують збут понад 500 кілограмів наркотиків, серед яких кокаїн та інші заборонені речовини. На початку 2022 Стєклов нелегально виїхав з Німеччини та знайшов прихисток на території України, де проживає його рідний брат, громадянин України Вадим Стєклов. Німеччина активно вимагає його екстрадиції з 2022 року, та видала ордер на арешт Стєклова через Офіс генерального прокурора України та Інтерпол.
Оскільки Стєклов знаходився у списку розшукуваних злочинців Інтерполу, українські правоохоронці мали заарештувати вказану особу та передати міжнародним колегам. Така спроба була, про що свідчить зареєстроване «Клопотання про застосування тимчасового арешту» від 14.04.2022 року, оформлене прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури.
Проте ця спроба провести екстрадицію Стєклова виявилась невдалою. Стєклов був заарештований, але не потрапив до рук німецької поліції. Відповідно до ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 квітня 2022 року, до К. Стєклова було застосовано тимчасовий арешт строком на 40 діб (до 22 травня 2022 року) в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України. Після вказаних 40 діб Кевіна Стєклова випустили на волю, жодних додаткових спроб видати його німецьким правоохоронним органам не відбувалось.
Німеччина як і раніше наполегливо домагається екстрадиції Кевіна Стєклова і перебуває в постійному контакті з владою України. Однак співпраця з українською владою в цьому питанні, схоже, все ще не функціонує належним чином. На постійні запити німецьких прокурорів українська сторона не реагує, та залишає їх без відповіді. При цьому всі процесуальні строки щодо екстрадиції Стєклова вже давно вичерпані, а українські правоохоронці закривають на це очі. Враховуючи обсяги допомоги, яку
Німеччина спрямовує для України у ці нелегкі для країни часи, видача злочинця – це найменше, що Україна може зробити у вдячність.
Наразі Кевін Стєклов перебуває в Києві. В той час, коли українські захисники віддають свої життя в окопах, Стєклов витрачає десятки тисяч доларів на дороге життя міжнародного нарко-ганстера. Незважаючи на міжнародний розшук, його постійно бачать в найдорожчих ресторанах та винних бутиках міста, він винаймає дорогий будинок в котеджному містечку закритого типу, де вартість оренди житла починається від 10 тис доларів на місяць, пересувається елітним авто (Maybach GLS) з німецькою
реєстрацією (номерний знак MG 11 63) у супроводі водія та охоронця. Це авто в буквальному сенсі щодня можна побачити припаркованим під найдорожчим винним бутиком Києва – Гудвайном, де Кевін проводить свої «бізнес зустрічі». Кевін Стєклов знаходиться на території України нелегально, офіційно не працює та не сплачує податків. Він відверто насміхається з міжнародного правосуддя, оскільки українська правоохоронна система йому це дозволяє, неспроможна видати людину, яка нібито і не переховується, ведучи неспівставно дозвільний спосіб життя, як для особи, що перебуває у міжнародному розшуку. Усе це дає обґрунтовані приводи вважати, що для підтримання такого образу життя, він продовжує свою нарко-діяльність в Євросоюзі дистанційно, знаходячись на території України, де до нього не можуть дотягнутися руки міжнародного правосуддя.
На сьогоднішній день Кевін Стєклов намагається отримати громадянство України. Це зумовлено тим, що стаття 25 Конституції України передбачає, що «Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі», тобто це допоможе йому легально уникнути правосуддя в Європі, та продовжувати свій наркобізнес в Україні. Однак зробити це нелегко, оскільки пунктом 49-1 «Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень» встановлено, що іноземець разом із заявою про прийняття до громадянства України зобов’язаний надати документ про те, що він не вчиняв тяжких або особливо тяжких злочинів на території інших держав. Такий документ Кевін Стєклов намагався підробити, однак ця спроба була невдалою. Таким чином, надавши в Державну міграційну службу неповний пакет документів, в якому бракувало відповідної справки про відсутність до нього претензій з боку Німеччини, він вирішив знайти інший шлях для отримання громадянства, і звернувся до суду з заявою про бездіяльність Державної міграційної служби, яка нібито затягує рішення щодо видачі громадянства Кевіну.
20 травня Київський окружний адміністративний суд задовольняє позов Стєклова, яким зобов’язує Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві прийняти рішення про оформлення громадянства України громадянину Федеративної республіки Німеччина Кевіну Стєклову. І такі рішення приймає новостворений окружний суд, який було створено після ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва через численні корупційні скандали, пов’язані з його очільником одіозним Павлом Вовком.
У Державної міграційної служби є 30 днів на подання апеляційної скарги на безпрецедентне рішення суду з моменту його ухвалення (тобто з 20.05.2024), але за інформацією з наближених до служби джерел, таку скаргу ДМС подавати не планує.
Тобто суд наразі зобов’язав видати українське громадянство людині, яка є частиною міжнародної організованої злочинної групи, перебуває у міжнародному розшуку, про злочини якої пишуть у найвпливовішому німецькому виданні Bild, та щодо якої Посол Республіки Німеччина неодноразово особисто звертався із запитом про негайну екстрадицію.
Тим часом, німецькі правоохоронці роблять усе можливе з їхнього боку, аби притягнути Стєклова до кримінальної відповідальності. Тим не менш, Генеральна прокуратура ніяк не сприяє видачі міжнародного нарко-гангстера, який вже 2 роки абсолютно вільно почуває себе у Києві, а українські суди своїми одіозними рішеннями зобов’язують видати йому український паспорт.
Ситуація з наданням українського громадянства особі, що перебуває у міжнародному розшуку та є частиною міжнародної організованої злочинної групи, викликає багато запитань і стурбованості. Очевидно, що подібні рішення українських судів ставлять під загрозу не лише міжнародні відносини, але й внутрішню безпеку держави. Невизначеність причин, через які Генеральна прокуратура та інші відповідальні органи не сприяють екстрадиції Стєклова до Німеччини, породжує підозри у можливих корупційних зв’язках. Україна, як держава, що прагне європейської інтеграції, повинна дотримуватися принципів верховенства права та співпрацювати з міжнародними правоохоронними органами. Лише шляхом прозорих та справедливих рішень можна досягти довіри громадськості та міжнародних партнерів, які нам так необхідні у скрутні часи великої війни.