У XVIII сторіччі англійський лікар Едвард Дженнер запропонував використовувати вірус коров’ячої віспи з метою профілактики натуральної віспи. Його пропозиція базувалась на спостереженнях, що люди, які інфікувались коров’ячим вірусом, простіше переносять людський. Це стало зародженням вакцинації.
Від початку пандемії коронавірусу ключові задачі медичної системи світу полягали у швидкому пошуку ефективного лікування та створення активної профілактики. Прогнози були різними – від пів року до кількох років. Звісно, в такій ситуації людство опинилось вперше, а прогнозування базувалось лише на здогадах і попередніх доклінічних етапах тестування. Зазвичай для створення вакцини необхідно 10-15 років досліджень.
Та все ж у другій половині 2020 року десятки компаній оголосили про початок клінічних тестувань, а деякі – про підготовку до затвердження препаратів. 10 листопада це сталось – американська компанія Pfizer у співпраці з німецькою і BioNTech представила результати 3-го етапу клінічних досліджень. Тобто це було рандомізоване, плацебо-контрольоване, сліпе дослідження. Результати радували, ефективність вакцини з назвою “Тозінамеран” (BNT162b2) становить 90%. Згодом Moderna звітує про результати дослідження своєї вакцини – 95%. Особливістю цих вакцин є те, що вони стали першими зареєстрованими РНК-вакцинами. Ця технологія пропонує використовувати не вірус чи його частку, а фрагмент матричної РНК, що поміщений у ліпідну оболонку (так звану наночастинку). РНК (рибонуклеїнова кислота) – це вид, що виконує функцію повідомлень для синтезу білків саме конкретної послідовності та вмісту. В даному випадку йдеться про протективний антиген, на який утворяться антитіла, коронавірусу – S (spike) protein.
Потрапивши в організм людини, клітини самостійно синтезують цей білок, таким чином активуючи імунітет і створюючи імунну пам’ять. Основним недоліком цієї технології є нестабільність РНК. Іншими словами, вона швидко руйнується. Для тривалого зберігання (понад 6 місяців) вакцини Pfizer/BioNTech необхідні умови охолодження до 70˚С. Запропонований “холодовий ланцюг” транспортування неспроможні забезпечити навіть багаті країни. Moderna пропонує більш витривалий препарат – вакцина має зберігатись при -20 градусів.
Ціна однієї дози “Тозінамерану” обійдеться в 20 доларів, а от Moderna продає свою вакцину за 34 долари/доза. Варто зазначати, для успішної імунізації необхідне подвійне вакцинування: одна доза – на початку, друга – через 2-4 тижні. Тобто ціну препарату варто множини на 2. У 2021 році виробники обіцяють виготовити понад 1 мільярд доз відповідного продукту. Інша історія з вакциною від AstraZeneca: 0,5 дози спочатку і 1 доза через місяць. Отже, вона буде трохи дешевшою. А кількість продукції – понад 3 мільярди.
До грудня 2020 року про результати ефективності своїх вакцин повідомили ще кілька фармацевтичних компаній. Серед них: британська AstraZeneca, яка ще влітку повідомляла про успішність 1 та 2 фази, російський НІЦЕМ імені Н. Ф. Гамалії та китайське об’єднання Sinopharm. Препарати перших двох виробників належать до одного типу – векторних вірусних вакцин. Для доставки генів, що кодують певні фрагменти SARS-CoV-2, використовують інший непатогенний вірус (аденовіруси).
Аденовіруси – це родина ДНК-вмісних вірусів (коронавіруси – РНК-вмісні), що спричиняють легкі форми ГРВІ чи кишкової інфекції. Для створення такої вакцини спочатку визначається нуклеотидна послідовність коронавірусу, що кодує протективний білок. Далі її “перекладають” (транскрибують) у ДНК, а потім вміщують у вірус, попередньо прибравши усі небезпечні для людини ділянки геному аденовіруса. Головна різниця у російському і британському варіанті вакцини – це вірусні вектори. Британці використали вірус шимпанзе (кодова назва ChAdOx-1), а росіяни використали 2 різні штами людського аденовірусу. Звісно, це створює додаткове навантаження на організм.
Коли вірус проникає в клітину, остання синтезує білки збудника CoViD-19, а далі уже за вищезгаданим сценарієм. Зберігати такі препарати можна у звичайному холодильнику, що спрощує проблему з логістикою. AZD1222 від AstraZeneca обійдеться в 4 долари. Однак він досі не зареєстрований і проходить додаткові дослідження. Попередньо опубліковані дані показали, що подвійна одинарна доза ефективна в 62% пацієнтів, а от вакцинація за формулою ½+1 збільшує ефективність до 92%. Однак через використання розділеного тестування (2 види експерименту) виробнику рекомендовано провести додаткові дослідження. До кінця 2021 року прогнозується виготовити 3 мільярди доз “оксфордської” вакцини.
Російський Sputnik V – космічна вакцина не лише за назвою. Хоча чогось оригінального вони не пропонують. Вектор – так само аденовірус, як і у британців. Проте темпи переходу від закінчення доклінічних досліджень до реєстрації вищі за другу космічну швидкість – менше місяця. Іншими словами, наукова спільнота сумнівається у безпечності продукту НІЦЕМ імені Н. Ф. Гамалії. Попри твердження глави РФ, цей препарат не пройшов якісної клінічної перевірки, має значну кількість ускладнень (144 ускладнення). Однак це не завадило запустити виробництво ще у серпні.
Теоретична оцінка ефективності – 92%. При цьому ціна уже не теоретична – 10$. Додатковою опцією є букет ускладнень та ймовірність захворіти на Covid-19 (3 лікарі у Росії інфікувались на CoViD19 після вакцинації). Проблема Sputnik V не в походженні, а в якості продукту, яка є досить сумнівною.
Китайський препарат BBIBP-CorV, що розробляв Пекінський інститут біоресурсів, уже зареєстровано у Китаї, Бахрейні та ОАЕ. Вакцина від Sinopharm – це хімічно інактивований вірус, до якого власне й утворюється імунітет. За оцінками дослідників, рівень протикоронавірусного захисту сягає 86%. Китайці обіцяють вихід продукції до кінця 2020 року.
В Україні деякі приватні клініки уже обіцяють своїм клієнтам можливість вакцинуватися на початку 2021 року. Інактивована вірусна вакцина китайського виробника Sinovac Biotech коштує 110$ за дозу. Про безпечність відомо мало, однак такого роду вакцини несуть високе алергічне навантаження і вона не зареєстрована в Україні.
Загалом у 2021 рік людство крокує з впевненістю про дієвість цілого ряду вакцин. Західні демократії уже забезпечили поставки вакцини до своїх країн. З 8-го грудня розпочалася вакцинація у Великій Британії, з 15-го – у США, 19-го – Ізраїль, а 27 грудня – до цього списку приєднаються країни-члени ЄС. Україні залишається чекати обіцяного від COVAX (8 мільйонів доз) та активніше шукати методи отримання вакцин від рекомендованих ВООЗ виробників. На відповідні цілі вітчизняний держбюджет у 2021 року запланував 2,6 млрд гривень. Однак вистачить цього всього на 4 мільйони доз. За таких розрахунків планується провести вакцинацію 6 мільйонів громадян у країні з населенням близько 40 мільйонів. Як і передбачали у Bloomberg, для всіх інших можливість отримати вакцину з’явиться лише у 2022 році. Та чи багато таких буде у країні з довірою до вакцинації 55%? Це вже питання іншого ґатунку.