Та попри декларовані наміри жертвами російського президента часто стають саме ті, кого російський президент начебто прийшов захищати та пам’яттю про яких буцімто опікується.

Серед них Махсма Стельян Павлович – ветеран Другої світової війни, про долю якого розповіла #Буквам його онука Діана. Він помер внаслідок переохолодження.

Стельян Павлович народився 2 жовтня 1926 року у Маріуполі. Його дитинство, як і у багатьох в ті часи, було нелегким. Давалися взнаки голод 1932-33 рр., (єдиним порятунком у голодні роки для малого Стельяна була риба, якої було у приморському місті вдосталь) та репресії 30-х років, які не оминули й родину Махсма.

“Його батька розстріляли, коли йому було 11 років – наскільки знаю, він не хотів мати справ з колгоспом”, – переповідає дідусеві спогади онука Діана.

У 1943 році юного Стельяна мобілізували до Червоної армії і майже одразу відправили на передову – він брав участь у звільненні Мелітополя.

“Його забрали чи в 16, чи в 17 років, хоча вони не мали того робити. Його мало не вбили, як тільки він висунувся з окопу, бо він взагалі нічого не вмів і не мав належної підготовки”, – розповідає онука.

Спогади Стельяна Павловича про війну та участь у бойових діях були похмурими.

“Він розповідав, що йому було страшно, він нічого не розумів – одного разу йому ледь не влучили в голову. Але доводилося стріляти, бути обачніше. Якось він впорався – в нього не було навіть поранень”, – каже Діана.

Через кілька місяців Стельяна, як і багатьох хлопців його віку, відправили в тил на будівництво – так він опинився у місті Гур’єв (нині – Атирау, Республіка Казахстан), де займався відбудовою заводів та будинків. Там він і дізнався про капітуляцію нацистської Німеччини.

Звістку про початок повномасштабної війни 24-го лютого Стельян Павлович зустрів у селищі Сартана поблизу Маріуполя, де він прожив усе життя.

“Серед ночі, близько 2:30 ранку, почали стріляти с “Градів”, ми всі прокинулися перелякані, дідусь ще спав, бо погано чув. Потім ми все ж його розбудили. Він теж перелякався”, – згадує Діана події того моторошного дня.

Також вона розповіла, як дідусь сприйняв звістку про початок повномасштабної війни.

“Він був дуже засмучений і проклинав Путіна. Кожен день молився, щоб бог забрав Путіна, але бог чомусь забрав його”, – говорить вона.

Того ж дня Діана з чоловіком вирішили виїхати з селища – як виявилося, тоді вона бачила свого дідуся востаннє.

Звістку про смерть Стельяна Павловича онука дізналася від своєї мами.

“Мені подзвонила мама, сказала, що дідусеві дуже погано – вони поїхали до лікарні. Там він лежав кілька днів. Йому було дуже погано. Попри те, що він завжди любив життя, він вже хотів померти”, – розповіла онука Стельяна Павловича про останні дні життя свого дідуся.

Махсма Стельян Павлович помер 29 березня 2022 року внаслідок переохолодження. Він ховався від бомбардувань у підвалі, де застудився, після чого з ускладненнями потрапив до лікарні. Його поховали в Новоазовську.