23 травня на офіційній сторінці адвокатського об’єднання “OK LEGAL” у Facebook поділились історією молодшого офіцера 93 бригади – Ростислава. Як зазначено у дописі, військовослужбовця обвинувачують в “торгівлі гуманітарною допомогою”, кваліфікуючи його дії як перевищення військової влади, що завдало істотної шкоди. Передумовою стало придбане за кошти Ростислава авто для власної бригади, що згодом іменували “кримінальним протиправним умислом”.
Детальніше щодо порядку ввезення гуманітарної допомоги для ЗСУ, передумови звинувачення у діях “суспільно-небезпечного” характеру, несправедливе ставлення до військовослужбовців, а також про наявне перешкоджання належному слідчому процесу – в коментарі для #Букв поділився адвокат Адвокатського об’єднання “ОК Legal” – Віталій Коломієць.
Фото: “ОК Legal”
– Віталію, чи можемо ми відтворити перебіг подій від моменту передумов, що стали приводом до звинувачення Ростислава, до самого затримання?
– Я можу озвучити позицію захисту. Дивіться, хлопець назбирав власні гроші, восени купив авто за кордоном. Машину до кордону пригнали і залишили. Він попросив волонтерів її перегнати сюди, на місце дислокації бригади, і волонтери її привезли. Зрозуміло, що кожен волонтер сам знає, як завозити цю машину. Є декілька варіантів: завозити під лист військової частини, під лист громадської організації, під лист благодійного фонду тощо. У будь-якому випадку, це є завезенням під декларацію про ввезення гуманітарної допомоги. І такий порядок розроблено спеціально для підтримки ЗСУ. У випадку з Ростиславом волонтери послуговувалися листом від Спілки Української Молоді. Але зараз слідство інкримінує Ростиславу те, що він не передав авто на бригаду, а взяв і продав його. І таким чином нібито бригаді заподіяно істотну шкоду. Це частина п’ята статті 426-1 – перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень. Але, зрозуміло, що тут злочину немає, бо злочин – це про вчинене комусь зло, заподіяння шкоди і, відповідно, наявність потерпілих. Зрозуміло, що ці всі листи – це формальна історія.
– Скажіть, будь ласка, за яких обставин обвинувачення у вчиненні злочину було б виправданим? Чи можемо ми все-таки говорити про наявне дисциплінарне порушення в процесі продажу авто?
– Злочин був би в класичному розумінні, якби хтось за кордоном зібрав гроші, чи благодійний фонд зібрав з людей гроші, привіз, передав бригаді, бригада дала покористуватися солдату, а той взяв і продав. Тоді можна встановити ланцюжок якихось потерпілих, заподіяння шкоди з певним умислом. В цьому випадку людина фактично за свої кошти купила цю машину, просто було застосовано іншу процедуру ввезення і передачі, спрощену для потреб війни. Людині, якій 22-23 роки, яка не займається торгівлею машин, не розуміється в розмитненнях, потрібне було авто для війни, фактично для бригади. Цих машин десятки тисяч завезено. І його бажання було тільки покращити ситуацію, взяти іншу машину. Цю машину віддати, докласти ще свої гроші і – знову-таки, для потреб виконання завдань бригади – взяти той самий пікап, на який він розраховував. На тому Хундаї зиму він від’їздив (Соледар-Бахмут), у березні вирішив виставити на ОЛХ. Так, це формально – дисциплінарне порушення, краще так не робити, очевидно, повинна бути якась інша процедура. Але молода людина, яка ніякого зла, ніякої шкоди іншим не заподіює, має добру мету дістати кращу машину для війни, для бойових задач. Але від держави в особі ДБР отримує підставного покупця, 200 доларів завдатку і величезне оформлення злочину з вилученням автомобіля.
– Як зазначено у дописі: “за Ростислава сьогодні ручається вся бригада”. По той бік – Державне бюро розслідувань. На якому етапі з їх сторони триває перебіг справи?
– У нас була надія, що вони в ДБР швидко все з’ясують. Тобто, окей, можемо зрозуміти, може, Ростислав там неправильно пояснює чи якось прагне себе виправдовувати, чи у слідства є якісь документи. Окей, минуло більше місяця, людина у СІЗО. Ми не піднімали це питання на загал, розраховували, що слідство швидко розбереться, відпустять бійця на службу: є заяви комбрига, комбата про поруки, заяви від народних депутатів. Але зараз незрозуміло, в чому логіка та інтерес держави в цій ситуації. ДБР на своїй сторінці одразу опублікували такий розголос неправдивий, сказали, що вони такого злочинця видатного всіх часів і народів викрили нарешті на торгівлі гуманітаркою. Покарання за тією кваліфікацією, яку йому інкриміновано, передбачає позбавлення волі до 12 років. Ось сьогодні (25 травня) зранку був черговий суд, але ні – ДБР стоїть на своєму, залишили хлопця в СІЗО. Приблизно в другій половині червня відбудеться наступний суд, якщо прокуратура сама раніше не відмовиться від тримання під вартою, будемо подавати відповідне клопотання.
Фото: “ОК Legal”
– Віталію, якими Ви вбачаєте головні виклики та пріоритети розслідування? Якою особисто для Вас є вірогідність спланованості даної ситуації?
Головний виклик станом на сьогодні полягає в тому, що з формального порушення роблять особливо тяжкий злочин. І це робиться виключно для того, щоб отримати комусь показник за розкриття особливо тяжкого злочину, додатково з прив’язкою до незаконних дій з гуманітарною допомогою. Але це розслідування не направлено на те, щоб дійсно запобігти незаконним операціям з гуманітарною допомогою в тих випадках, де можуть бути реальні потерпілі, де люди зібрали свої гроші чи дали особистий транспорт з надією, що воно буде служити обороні, а воно було розпродане. В цих випадках ми можемо говорити про реальну шкоду. Або, наприклад, оця стаття, яка Ростиславу інкримінується – це коли військовослужбовець отримав від держави харчів на 10000 солдатів чи отримав 15 тонн дизпалива від держави, а потім використав їх не за цільовим призначенням і просто продав заради особистого збагачення. То це та сама стаття. І в такому випадку це і 1, і 2, і 3 частина, а в ситуації з Ростиславом – одразу 5-та частина, що є найважчим рівнем кваліфікації цього злочину.
– Які дії зараз є першочерговими для подальшого зрушення справи? Який її перебіг Ви сьогодні відстоюєте?
Справедливе очікування – це те, що хоча б за наступний місяць оглянуть його телефон, оглянуть банківські транзакції, підтвердять, що він купляв сам для себе, був жертводавцем сам для себе, для своєї бригади, і що фактично бригаді шкоди не заподіяно. Тобто, відповідно до статті 11 Кримінального кодексу України, не настало суспільно небезпечного наслідку і не відбулося суспільно небезпечне діяння, відсутній умисел, про який говорять слідчий і прокурор. Кращий перебіг – це постанова про закриття кримінального провадження і направлення матеріалів для розв’язання питання про дисциплінарну відповідальність.
– Що відомо про місцеперебування Ростислава, і чи є доступ до належної комунікації з ним і забезпечення інформації щодо слідчих дій?
– Ростислава закрили в СІЗО, а слідчий – в Краматорську, зараз Ростислав перебуває в не найкращих умовах Запорізького СІЗО. До нього слідчий не приїжджає на слідчі дії. Питання, для чого його потрібно було закривати? Якщо для проведення слідчих дій, так краще б віддали до бригади, він би був в Донецькій області, і ДБР в Донецьку ще б слідство проводили. Просто розумієте, його зараз тримають лише заради показників і через те, що ДБР про цей “злочин століття” написало в себе у ФБ. Це дійсно обурлива ситуація.
– Тобто, станом на сьогодні утримання Ростислава в СІЗО не є справедливим?
Зараз його не можуть відпустити, пот рібне відповідне судове рішення або 800 тисяч гривень застави внести. У будь-якому випадку, ці умови – це несправедливе ставлення стосовно військовослужбовців Збройних сил України. Несправедливе. Коли пріоритети – в якомусь показнику якогось ДБР вийшли вищими за потреби ЗСУ.